Маркер запису являє собою набір елементів даних фіксованої довжини, які ідентифікуються позицією всередині маркера. Він має фіксовану довжину у 24 символи. Позиції символів нумеруються від 0 до 23.

Позиції символів 10, 11, 20-23 містять спеціальні, фіксовані на даний момент значення і можуть програмно генеруватися компʼютером. Позиції символів 0-4 та 12-16 містять числові дані, що вказують кількість символів у певних областях. Значення для позицій символів 5, 6-9, 17-19 можуть бути переведені з даних вихідного запису за допомогою програми перетворення або надаватися вручну, якщо комунікативний формат використовується як вихідний формат.

|}

Довжина запису – кількість символів в запису, включаючи маркер запису, довідник, поля змінної довжини, роздільник запису. Виражається десятковим числом з п’яти цифр, які при необхідності вирівнюються вправо початковими нулями (не 546, а 00546).

Визначається автоматично, коли запис цілком сформовано для обміну.

Один символ, який визначає статус обробки запису.