Формат UNIMARC розроблено зі сприяння http://www.ifla.org/ у 1977 році для вирішення проблеми несумісності між різними національними МАРК-форматами. Головною метою було створення міжнародного МАРК-формату, який міг би розмістити бібліографічні записи усіх видів МАРК-форматів. Такі записи могли бути перетворені у UNIMARC — який діяв би як базовий формат — і звідти в будь-який інший МАРК-формат, якщо потрібно. UNIMARC повинен був бути форматом, що б полегшив міжнародний обмін бібліографічними даними у машиночитній формі.
Оскільки багато країн не утворили власного національного МАРК-формату і були на грані прийняття рішення, UNIMARC був прийнятий, як їх власний формат впродовж 80-х та 90-х років. В кінці 20-го сторіччя, 50 установ використовувало UNIMARC, з них 22, як обмінний формат і 10, як внутрішній і 17 інших вказали, що вони можуть використати UNIMARC. Це були установи зі всього світу.
Спершу UNIMARC використовувався лише для бібліографічних записів але у 1991 був виданий UNIMARC для авторитетних записів і, останнім часом, активно обговорюються формати UNIMARC для класифікаційних даних та даних про зберігання.
UNIMARC є національним форматом Франції, адаптований в Росії (RUSMARC), Білорусії (BELMARC), інших країнах, а тепер і в Україні (УКРМАРК). Детальніше про http://uk.wikipedia.org/wiki/UNIMARC.
- UNIMARC для бібліографічних записів.
- UNIMARC для авторитетних нормативних записів.
- UNIMARC для класифікаційних даних.
- UNIMARC для записів про зберігання.