Відкрити головне меню

unimarc.org.ua β

LRM

Версія від 16:29, 9 вересня 2019, створена Dubyk (обговореннявнесок) (4.1.3. Детальне визначення сутностей)

Бібліотечна еталонна модель від IFLA

Концептуальна модель для бібліографічної інформації


Зміст

Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер

Редакційна група з консолідації Групи IFLA з перегляду FRBR

Визначення концептуальної еталонної моделі для забезпечення базису з аналізу неадміністративних метаданих, пов’язаних із бібліотечними ресурсами

Серпень 2017

Переглянута після рецензування на світовому рівні

Затверджена Професійним комітетом IFLA

Зі змінами та виправленнями до грудня 2017

Переклад українською мовою «IFLA Library Reference Model. A Conceptual Model for Bibliographic Information» здійснений під егідою Української бібліотечної асоціації

Перекладач: І.М. Баньковська

Редакція перекладу: О.М. Бруй

(CC By) Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер, 2017


Ріва П. Бібліотечна еталонна модель від IFLA. Концептуальна модель для бібліографічної інформації / Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф, Майя Жумер ; ІФЛА ; пер. з англ. І. М. Баньковська ; ред. пер. О. М. Бруй ; Укр. бібл. асоц. – Київ, 2019. – 91 с.

СС 2019 Переклад українською. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

© 2017 Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

IFLA

P.O. Box 95312

2509 CH Den Haag

Netherlands

Глава 1. Вступ

1.1. Історія питання

З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (Functional Requirements for Bibliographic Records, FRBR) у 1998 році, родина концептуальних моделей функціональних вимог (далі – ФВ) збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних аспектів бібліографічного універсуму. Додатково до функціональних вимог для бібліографічних даних родина концептуальних моделей ФВ включила Функціональні вимоги до авторитетних даних (Functional Requirements for Authority Data, FRAD) та Функціональні вимоги до предметних авторитетних даних (Functional Requirements for Subject Authority Data, FRSAD). Ці моделі готували незалежно протягом багатьох років різні робочі групи:  FRBR – фінальний звіт Дослідницької групи IFLA з функціональних вимог до бібліографічних записів. Дослідницьку групу створено в 1992 році, й звіт затверджено Постійним комітетом Секції з каталогізації 5 вересня 1997 року.  FRAD були результатом напрацювань Робочої групи IFLA з розробки функціональних вимог до авторитетних записів та їх нумерації (FRANAR). FRANAR засновано в квітні 1999 року Відділенням бібліографічного контролю та Програмою універсального бібліографічного контролю та міжнародного MARC. Звіт затверджено Постійними комітетами Секції з каталогізації та Секції з класифікації та індексування в березні 2009 року.  FRSAD – звіт Робочої групи IFLA з функціональних вимог до предметних авторитетних записів (FRSAR), створеної в 2005 році. Звіт затверджено Постійним комітетом Секції з класифікації та індексування IFLA в червні 2010 року. Секцію 3.2.2 Фінального звіту FRBR, яка стосується визначення сутності вираження, виправлено в результаті прийняття рекомендацій Робочої групи з сутності вираження (2003- 2007). Крім того, Робоча група з агрегацій, заснована Групою з перегляду FRBR (FRBR Review Group) у 2005 році, отримала доручення розглянути моделювання різних типів агрегацій. Її рекомендації прийнято Групою з перегляду FRBR у серпні 2011 року, в Сан-Хуані, Пуерто-Ріко, і її остаточний звіт представлено у вересні 2011 року. Починаючи з 2003 року, Група з перегляду FRBR проводила спільні зустрічі з групою в складі Комітету з документації (CIDOC) Міжнародної Ради музеїв (ICOM), відповідальної за підтримку узгодженої на міжнародному рівні концептуальної моделі для музейної спільноти – Концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM). Спільна робота груп призвела до розробки формулювання моделі FRBR на основі того ж об’єктно-орієнтованого моделювального базису, який використовувався в CIDOC CRM, та до схвалення моделі FRBR як офіційного розширення CIDOC CRM. Таке переформулювання FRBR, відоме як FRBR OO (об’єктно-орієнтовані FRBR), вперше затверджено в 2009 році як версія 1.0 та безпосередньо узгоджено з оригінальною моделлю FRBR. З подальшою публікацією моделей FRAD та FRSAD, FRBR OO були розширені: вони включили сутності, атрибути та зв’язки з моделей FRAD та FRSAD, відповідно, стартувала версія 2.0 FRBR OO . Попри те, що три моделі ФВ були створені на одному моделювальному базисі «сутність-зв'язок», вони мають різні точки зору та різні рішення для спільних питань. Хоча всі три моделі необхідні в повній бібліографічній системі, спроба застосувати їх в єдиній системі потребувала вирішення комплексних проблем на спеціальній основі з майже відсутніми з цього приводу рекомендаціями від моделей. Після завершення FRAD та FRSAD у 2009 та 2010 роках відповідно, стала очевидною необхідність об’єднання, або ж консолідації родини ФВ у єдину логічно-послідовну модель, щоб дати чітке розуміння загальної моделі та усунути бар’єри для її використання. Група з перегляду FRBR активно працювала над створенням консолідованої моделі, починаючи з 2010 року під час серії робочих зустрічей, що проводилися разом з конференціями IFLA та на додатковій зустрічі за результатами півріччя в квітні 2012 року. Саме на цих зустрічах була вперше окреслена консолідація завдань користувача. У 2013 році в Сінгапурі Група з перегляду FRBR створила Редакційну групу з консолідації (Consolidation Editorial Group, CEG), яка мала зосередити увагу на детальній переоцінці атрибутів і зв'язків та створити чорновий варіант документа з визначенням моделі. Редакційна група з консолідації (інколи разом з іншими членами Групи з перегляду FRBR чи з запрошеними експертами) провели п’ять багатоденних зустрічей, а також детально обговорили прогрес із повним складом Групи з перегляду FRBR під час робочої зустрічі в 2014 році в Ліоні (Франція) та на ще одній зустрічі в 2015 році в Кейптауні (Південна Африка). Рецензування Бібліотечної еталонної моделі FRBR (FRBR-Library Reference Model) на світовому рівні тривало з 28 лютого до 1 травня 2016 року. Редакційна група з консолідації (CEG) провела ще одну зустріч 19-23 травня 2016 року, на якій були розглянуті відгуки та оновлений чорновий варіант моделі. Група з перегляду FRBR розглянула цей чорновий документ на робочій зустрічі в 2016 році в Колумбусі, штат Огайо, США. Саме на зустрічі 2016 року модель була переіменована на Бібліотечну еталонну модель від IFLA (IFLA Library Reference Model, IFLA LRM). Отримане в результаті всіх дій визначення моделі було затверджене Групою з перегляду FRBR (у листопаді 2016 року), після чого стало доступним для коментарів учасникам Постійних комітетів Секції з каталогізації та Секції з предметного аналізу та доступу та для Групи з перегляду ISBD (у грудні 2016 року). Остаточний документ затверджений Комітетом зі стандартів IFLA та схвалений Професійним комітетом IFLA 18 серпня 2017 року.

1.2. Учасники створення

Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group) несе основну відповідальність за формулювання цього документа з визначення IFLA LRM. Всі учасники Групи з перегляду FRBR та всі контактні особи, з якими відбулася взаємодія під час роботи над проектом консолідації та під час реалізації офіційного проекту консолідації, зробили значний внесок у загальну справу під час робочих зустрічей та через письмові відповіді. Учасники Групи з спеціальних інтересів CIDOC CRM (CIDOC CRM SIG), які брали участь у розробці FRBR OO версії 2.4, що відбувалася в той же період часу, порушували різні питання та наводили важливі міркування. Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group) Пет Ріва (Pat Riva), голова (Канада) Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), Франція Майя Жумер (Maja Žumer), Словенія Група з перегляду FRBR (FRBR Review Group) Марі Балікова (Marie Balíková), член-кореспондент, 2013- Марія Віолета Бертоліні (María Violeta Bertolini), 2015-2016 Андерс Като (Anders Cato), 2006-2009 Раджеш Чандракар (Rajesh Chandrakar), 2009-2013

Алан Данскін (Alan Danskin), 2005-2009 Барбора Дробікова (Barbora Drobíková), 2015- Гордон Даншир (Gordon Dunsire), 2009- Єлена Есколано Родрігез (Elena Escolano Rodríguez), 2011-2015, член-кореспондент, 2015- Агнесе Галеффі (Agnese Galeffi), 2015- Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2015- Бен Гу (Ben Gu), 2015- Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), 2013- Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2007-2015 Філіберто Феліпе Мартінез-Ареллано (Filiberto Felipe Martínez-Arellano), 2011-2013 Таня Мерчун (Tanja Merčun), 2013- Анке Мейер-Хесс (Anke Meyer-Hess), 2013- Ева Муртомаа (Eeva Murtomaa), 2007-2011, член-кореспондент, 2011- Кріс Олівер (Chris Oliver), голова 2013- Ед О’Ніл (Ed O’Neill), 2003-2007 та голова Робочої групи з агрегацій (Working Group on Aggregates), 2005-2011 Гленн Паттон (Glenn Patton), 2003-2009 Пет Ріва (Pat Riva), голова 2005-2013 Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2009-2014 Афіна Салаба (Athena Salaba), 2013- Барбара Тіллетт (Barbara Tillett), 2003-2011 Майя Жумер (Maja Žumer), 2005-2013 Контактні особи Групи з перегляду ISBD: Мірна Віллер (Mirna Willer), 2011-2015 Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2015- Контактні особи Мережі ISSN (ISSN Network): Франсуа-Ксав’є Пелегрен (François-Xavier Pelegrin), 2012-2014 Клеман Урі (Clément Oury), 2015- У ключових робочих зустрічах з консолідації брали участь запрошені експерти та колишні учасники Групи з перегляду FRBR: Андерс Като (Anders Cato), 2010 Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2013-2014 Дороті МакГеррі (Dorothy McGarry), 2011 Гленн Паттон (Glenn Patton), 2009-2011 Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2016 Джей Вейц (Jay Weitz), 2014, 2016 Учасники CIDOC CRM SIG, які брали активну участь у розробці FRBR OO , версії 2.4: Тронд Аальберг (Trond Aalberg) Криссула Бекіарі (Chryssoula Bekiari) Мартін Доерр (Martin Doerr), голова CIDOC CRM SIG Ейвінд Ейде (Øyvind Eide) Міка Найман (Mika Nyman) Крістіан-Еміль Оре (Christian-Emil Ore) Річард Сміраглі (Richard Smiraglia) Стівен Стед (Stephen Stead)

Глава 2. Методологія

2.1. Призначення та цілі

Призначення IFLA LRM – бути концептуальною еталонною моделлю високого рівня, розробленою в межах розширеного моделювального базису «сутність-зв'язок». Модель охоплює бібліографічні дані в широкому, загальному сенсі цього поняття. З точки зору загальних підходів та методології, процес моделювання призвів до того, що в основі IFLA LRM лежить підхід, використаний в оригінальному дослідженні FRBR, де він описаний в такий спосіб: «Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремлення сутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах. Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються з кожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів під час формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошуки та під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель, розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зору сутностей, атрибутів та зв’язків, які вона визначає. Модель працює на концептуальному рівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделі даних». (FRBR, с. 4) IFLA LRM має за мету створити чіткі загальні принципи, що регулюють логічну структуру бібліографічної інформації, без створення будь-яких припущень щодо того, як такі дані можуть зберігатися в будь-якій окремій системі чи застосунку. Як результат, модель не розрізняє дані, які традиційно зберігаються в бібліографічних записах чи в записах про фонди та дані, що традиційно зберігаються в авторитетних записах на імена/назви або предмети. Для цілей зазначеної моделі всі ці дані об’єднані терміном «бібліографічна інформація» і, як такі, знаходяться в межах моделі. Функціональне призначення IFLA LRM випливає з завдань користувача (див. Главу 3), що визначаються з точки зору та потреб кінцевого користувача. Як результат, адміністративні метадані, що використовуються бібліотеками та бібліографічними агенціями виключно для виконання їхніх внутрішніх функцій, вважаються такими, що не входять до сфери застосування моделі. IFLA LRM розглядає бібліографічну інформацію, що стосується всіх типів ресурсів, які, як правило, цікавлять бібліотеки. Однак, модель прагне до виявлення спільних рис і базової структури бібліографічних ресурсів. Модель обирає терміни та створює визначення в такий спосіб, щоб вони могли бути застосовані загалом до всіх типів ресурсів або до всіх релевантних сутностей. Внаслідок цього, елементи даних, що розглядаються як спеціалізовані чи як специфічні для окремих типів ресурсів, як правило, не представлені в цій моделі. Однак, кілька значущих атрибутів вираження, характерних для ресурсів певних типів (як от: мова, картографічний масштаб, тональність, засіб виконання), передбачені. Це показує як модель може враховувати подібні розширення та є доречним для ілюстрації застосування атрибута під назвою атрибут типового вираження для сутності твір. Модель є комплексною на концептуальному рівні, але лише орієнтовною з точки зору визначених атрибутів та зв’язків.


2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження

Концептуальна модель, як задекларовано в IFLA LRM, – це концептуальна модель високого рівня, призначення якої – слугувати базисом для формулювання правил каталогізації та впровадження бібліографічних систем. Будь-яке її практичне застосування має визначити відповідний рівень деталізації, що вимагатиме або розширення в контексті моделі або, можливо, деяких скорочень. Однак, для того, щоб застосування моделі вважалося достовірним, потрібно дотримуватися базової структури сутностей та зв’язків між ними (включно з обмеженнями кардинального числа), а також порядку використання атрибутів, застосованих у моделі. Хоча структурні зв’язки між сутностями твір, вираження, прояв, та примірник є ключовими для моделі, атрибути та інші зв’язки, задекларовані в моделі, не є обов’язковими до застосування. Якщо деякі атрибути або зв’язки не будуть вказані в конкретному застосуванні через їхню незатребуваність, отримана система все ще може вважатися реалізацією FLA LRM. Для сумісної реалізації можна не включати одну з сутностей, задекларованих у IFLA LRM. Наприклад, сутність примірник може бути непотрібною в національній бібліографії, яка не надає жодної інформації на рівні примірника. У такому випадку, жоден із атрибутів, визначених для сутності примірник, і жоден зі зв’язків, що стосується сутності примірник, не можуть бути реалізовані. Схожим чином, якщо існування конкретного твору відображено в конкретному каталозі лише тому, що бібліотека, яка створює цей каталог, зберігає копії досліджень про цей твір, але не має жодної копії будь-якого видання цього твору, то, відповідно, і немає потреби застосовувати структурні зв’язки від твору до примірника для такого екземпляра сутності твір. IFLA LRM надає низку механізмів для розширень, які можуть знадобитися для будь-якого фактичного впровадження. Визначення атрибута категорія для сутності res дозволяє під час реалізації створювати для будь-яких сутностей ті підкласи, які будуть корисними. Дотримуючись наведених шаблонів, можна включати додаткові спеціалізовані атрибути для будь-якої сутності або для всіх сутностей відразу, наприклад, для розкриття окремих типів ресурсів або надання більш детальної інформації про агентів. Інші атрибути, як от дані про прояв, призначені для розподілу на підтипи згідно з вимогами правил каталогізації, які застосовує бібліографічна агенція. Багато зв’язків визначено на загальному рівні, знову ж таки, з наміром, що у впровадженні будуть зроблені відповідні уточнення. Модель забезпечує структуру та правила, необхідні для того, щоб у процесі реалізації можна було послідовно та узгоджено вносити деталі, пристосовуючи їх до базової структури моделі. Визначення деяких ключових елементів у IFLA LRM покликане сприяти сумісності практичного застосування моделі з різними правилами каталогізації. Один із таких випадків – атрибут сутності твір – атрибут типового вираження. Він включає значення тих атрибутів вираження, які вважаються важливими для характеристики твору, без попереднього зазначення критеріїв, які можуть бути задіяні в процесі такого визначення в конкретних правилах каталогізації. Модель може враховувати широкий діапазон рішень, прийнятих у правилах каталогізації. Наприклад, точні критерії, що розмежовують екземпляри сутності твір, не регулюються моделлю. У результаті, модель не визначає рівень адаптації, який потрібен для того, щоб певне вираження, базоване на наявному вираженні, розглядалося лише як ще одне вираження того самого твору, а не як вираження окремого твору. Однак, для практичних цілей ілюстрації моделі, використані приклади відображають загальноприйняту практику щодо того, де ці кордони пролягають. Наприклад, всі переклади окремого тексту в бібліотечних каталогах традиційно пов’язуються між собою однією назвою, якій надається перевага. Це показник того, що в неявній концептуалізації бібліотекарів, всі переклади розглядаються як вираження одного і того ж твору; але товариства з захисту авторських прав мають зовсім іншу концепцію «твору» і розглядають кожен переклад як окремий «твір». На концептуальному рівні, модель містить обидва ці підходи рівною мірою і є агностиком щодо «необхідних» дій; але оскільки цей документ адресований спільноті бібліотекарів, то іноді він представляє приклад перекладу як вираження, бо таке представлення вважається легко зрозумілим для його потенційних читачів.

2.3. Процес консолідації концептуальних моделей родини ФВ

Реалізація завдання з об’єднання моделей виходила за межі звичайного редакційного процесу зі зведення трьох моделей з родини ФВ (FRBR, FRAD, FRSAD) в одну. Оскільки ці три моделі значно різняться своїми сферами застосування та точками зору, а також рішеннями, прийнятими щодо окремих загальних питань, необхідно було зробити вибір, який би забезпечив внутрішню узгодженість концептуалізації, яка лежить в основі моделі. Дуже важливо було саме на початковому етапі прийняти узгоджену точку зору, щоб надалі мати принципову основу для вирішення розбіжностей між моделями. Підтримка узгодженої точки зору або прийняття онтологічного зобов’язання, вимагає, щоб у певних ключових моментах лише єдина опція серед можливих альтернатив вважалася сумісною з моделлю. Розробка послідовної, консолідованої моделі вимагала свіжого погляду на всі попередні моделі, а також давала можливість поєднати знання, відображені в найновіших публікаціях з досліджень користувачів, із досвідом роботи з моделями. Для кожного елемента в моделі (завдання користувача, сутності, атрибути та зв’язки) визначення, наявні у FRBR, FRAD, та FRSAD розглядалися паралельно; здійснювався пошук шляхів для приведення цих визначень у відповідність, базуючись на їхніх ймовірних значеннях і для створення наступного узагальнення. Завдання користувачів були розглянуті першими, що забезпечило базисну точку та функціональну сферу застосування для решти рішень моделювання. Наступним елементом для вивчення стали сутності, після них – зв’язки та атрибути. Моделювання сутностей, атрибутів та зв'язків повторювалося кілька разів, оскільки для кожного з цих елементів відбувався процес пошуку шляхів спрощення та уточнення, які потім мали послідовно застосовуватися в усій моделі. Зрештою, всі визначення, примітки щодо сфери застосування та приклади були розроблені і повне визначення моделі перевірено на послідовність та повноту. Найважливішим критерієм для збереження чи створення сутності була її необхідність у якості початкової або кінцевої точки для принаймні одного суттєвого зв'язку; або ж сутність повинна була мати хоча б один відповідний атрибут, який логічно б не узагальнювався як суперклас сутності. Важливим чинником оцінювання зв’язків та атрибутів стало визначення того, чи можуть вони бути узагальнені та декларовані на вищому рівні з використанням сутності суперкласу. Сутності додавалися, якщо надалі вони могли використовуватися для спрощення моделі через скорочення зв’язків або атрибутів. У той час як сутності та зв’язки між ними забезпечують структуру моделі, атрибути – це те, що дає матеріал для опису екземпляра сутності. Модель не прописує, чи є атрибут «однозначним», або «багатозначним» (тобто, чи відповідний елемент даних вважається «повторюваним» або «неповторюваним»). Є два основні способи подання атрибута під час фактичного застосування:

атрибут може бути поданий у вигляді простої буквенної конструкції (рядок, число ...): це те, що мова опису онтологій для семантичної павутини (Web Ontology Language, OWL) розглядає як «властивості типу даних»; атрибут може бути представлений у вигляді уніфікованого ідентифікатора ресурсу (URI), який вказує на зовнішнє джерело (довідковий чи нормативний документ будь- якого типу, такий як авторитетний файл або список закодованих значень). У цьому випадку він може бути змодельований як зв'язок, а не як простий атрибут, але модель повинна залишатися агностиком щодо способу своєї реалізації: це те, що OWL розглядає як «властивості об'єкта». Деякі атрибути можуть бути представлені в будь-який з цих способів, інші – лише як буквенна конструкція; ті атрибути, які можуть подаватися лише як URI , змодельовано насамперед як зв’язки. IFLA LRM подано як короткий документ, що визначає модель і складається переважно з форматованих таблиць та діаграм. Попередній досвід створення словникової лексики IFLA для родини концептуальних моделей ФВ доводить, що високоструктурований документ робить простішим, наприклад, уточнення простору імен під час використання застосунків для пов’язаних відкритих даних та зменшує потенціал неоднозначності. З моменту розробки моделі FRBR ситуація змінилася – з'явилися нові потреби, зокрема з точки зору повторного використання даних у семантичних веб-застосунках, і цей факт є невід'ємною частиною початкового планування представлення визначення моделі. Визначення IFLA LRM, що наведено в цьому документі, повністю самодостатнє. Жоден інший документ для дотримання моделі не потрібен. Зокрема, документи з визначення трьох попередніх моделей є застарілими.

2.4. Зв'язок із іншими моделями

Одночасно з розробкою Бібліотечної еталонної моделі від IFLA відбувався паралельний процес визначення об'єктно-орієнтованого FRBR. FRBR OO версія 1.0 (вперше опубліковано в 2009 році) виражала оригінальну модель FRBR як розширення концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM) для музейної інформації. FRBR була розширена і включила сутності, атрибути та зв’язки, задекларовані у FRAD та FRSAD, у результаті чого виникла FRBR OO версія 2.4 (затверджено в 2016 році). Процес моделювання цього розширення сигналізував про початок робіт з консолідації моделей в рамках формалізму моделі «сутність-зв'язок», але не призвів до прийняття тих рішень, які були затверджені під час визначення IFLA LRM. IFLA LRM прагне бути дуже загальною моделлю високого рівня; вона включає менше деталей порівняно з FRBR OO , що намагаються бути гідними порівняння з CIDOC CRM з точки зору всеохопності.

IFLA LRM, як видно з її назви, залишається моделлю, яку створює бібліотечна спільнота для бібліотечних даних. Вона не передбачає обмеження для інших спільнот, пов’язаних із культурною спадщиною під час концептуалізації даних, релевантних їхнім відповідним спільнотам. Діалог між спільнотами під час розвитку мультигалузевих онтологій викликає великий інтерес і має потенційний вплив на покращення сервісів для користувачів. Створення єдиної послідовної моделі для бібліотечної сфери, такої як IFLA LRM, забезпечує сприятливу та необхідну передумову для будь-якої спільної діяльності з розробки майбутньої загальної моделі.

IFLA LRM походить від трьох попередніх концептуальних моделей родини ФВ – FRBR, FRAD та FRSAD, але відрізняється від них. Для полегшення переходу від трьох попередніх моделей до IFLA LRM підготовлено огляд основних відмінностей моделей та перехідна схема у вигляді окремого супровідного документа, опублікованого в 2017 році під назвою: «Перехідні схеми: завдання користувача, сутності, атрибути та зв’язки у FRBR, FRAD та FRSAD, зіставлені з їхніми еквівалентами в бібліотечній еталонній моделі від IFLA». Ці схеми включають усі завдання користувача, сутності, атрибути та зв'язки, визначені у FRBR, FRAD та FRSAD. Починаючи з виокремлення відповідних елементів FRBR, FRAD та FRSAD, перехідні схеми відображають підсумкове розміщення цих елементів у IFLA LRM. Елементи могли бути: збережені (можливо, під іншим іменем або з узагальненим визначенням), об'єднані, узагальнені, змодельовані інакше або застарілі (вважаються поза сферою використання або, іншим чином, є невідповідними рівню моделі. Наприклад, деякі з елементів є застарілими, бо вони занадто детальні, щоб бути реалізованими як розширення). Частим прикладом різниці в моделюванні є приклад багатьох колишніх атрибутів, які в IFLA LRM були змодельовані як зв’язки з сутностями Місце та Часовий діапазон. Перехідні схеми є супровідним документом для одноразового використання, вони не потрібні для розуміння самої IFLA LRM. Їхня основна мета – допомагати в переході з наявної практики до IFLA LRM. Ці схеми також містяться в сфері інтересів кожного, хто стежить за розвитком у часі концептуальних моделей IFLA. Документ «Перехідні схеми» не буде підтримуватися та відображати будь-який наступний розвиток моделі IFLA LRM.

Глава 3. Користувачі та завдання користувача

3.1. Аналіз користувачів

Під час формування завдань користувача, що забезпечують фокус для моделі, розглядалися потреби широкого кола користувачів бібліографічних та авторитетних даних. Такі дані можуть використовуватися читачами, студентами, дослідниками та іншими типами кінцевих користувачів, бібліотечними працівниками, іншими учасниками інформаційної сфери, включно з видавцями, дистриб'юторами, постачальниками тощо. Велику кількість використань даних, здійснених цими групами осіб, можна розглядати як певні сценарії використання для вирішення п'яти загальних завдань користувача, визначених у таблиці 3.2 (секція 3.3). Модель, насамперед, стосується даних та функціональних можливостей, необхідних кінцевим користувачам (та посередникам, які працюють від їхнього імені) задля задоволення інформаційних потреб. Співробітники бібліотек та інші особи, відповідальні за створення та підтримку даних, часто використовують ті ж дані, що і кінцеві користувачі для виконання схожих завдань під час здійснення своїх обов'язків – модель охоплює і такі завдання. Однак адміністративні метадані та метадані з захисту авторських прав також необхідні для управління бібліографічними та авторитетними даними, бо допомагають відповідати потребам користувачів. Хоч такі дані та пов'язані з ними адміністративні завдання є життєво важливими для надання послуг користувачам, ці завдання не належать до сфери застосування чи орієнтації моделі. Лише метадані з захисту авторських прав охоплені моделлю, оскільки вони стосуються здатності користувача виконувати завдання отримувати.

3.2. Загальний огляд завдань користувача

П'ять загальних завдань користувача, описаних у цій главі, служать даними для функціональної сфери використання моделі та підтверджують її зовнішню орієнтацію на потреби кінцевого користувача. Завдання користувача формулюються з точки зору підтримки здатності користувача виконувати їх. В описі завдань термін «ресурс» використовується дуже широко. Він включає в себе екземпляри будь-якої сутності, визначеної в моделі, а також реальні бібліотечні ресурси. У такий спосіб визнається, що бібліотечні ресурси є найбільш релевантними з точки зору кінцевого користувача. Розбиття процесу пошуку інформації на п'ять загальних завдань було необхідним для виявлення кожного базового аспекту цього процесу. Хоч ці завдання названі тут у певному порядку, це не означає, що всі вони є обов'язковими кроками в ідеальному процесі пошуку інформації. У реальності пошук інформації є повторюваним і може рухатися по дотичній на будь-якому етапі. Деякі завдання користувача можуть виконуватися практично одночасно в його думках (наприклад, ідентифікувати та відбирати). Що стосується завдання досліджувати, то воно є окремим аспектом інших завдань: інколи воно забезпечує вихідні точки для подальших процесів пошуку інформації, а інколи надає можливість звичайного перегляду без будь-якої конкретної інформаційної мети.

Таблиця 3.1. Загальний огляд завдань користувача
Знаходити Зібрати інформацію про один або кілька ресурсів, які

належать до сфери інтересу, через пошук за будь-якими відповідними критеріями

Ідентифікувати Чітко розуміти природу знайдених ресурсів та розрізняти

схожі ресурси

Відбирати Визначати відповідність знайденого ресурсу та мати

можливість прийняти або відхилити певні ресурси

Отримувати Отримувати доступ до змісту ресурсу
Досліджувати Відкривати, розкривати та виявляти ресурси,

використовуючи зв'язки між ними і, у такий спосіб, розміщувати ці ресурси в контексті

3.3. Визначення завдань користувача

Таблиця 3.2. Завдання Знаходити Визначення завдань користувача Визначення Зібрати інформацію про один або кілька ресурсів, які належать до сфери інтересу, через пошук за будь-якими відповідними критеріями Коментар Завдання знаходити стосується пошуку. Мета користувача – поєднати один або декілька екземплярів сутності як результат пошуку. Користувач може шукати за допомогою атрибута чи зв'язку сутності, або за будь-якою комбінацією атрибутів та/чи сутностей. Для полегшення цього завдання інформаційна система прагне забезпечити ефективний пошук, пропонуючи відповідні пошукові елементи чи функціональність. Ідентифікувати Чітко розуміти природу знайдених ресурсів та розрізняти схожі ресурси Мета користувача в завданні ідентифікувати полягає в підтвердженні того, що екземпляр описаної сутності відповідає шуканому екземпляру сутності, чи в розрізненні двох або більше екземплярів сутностей зі схожими характеристиками. Під час пошуку «невідомого примірника» користувач також прагне розпізнати базові характеристики представлених ресурсів. Для полегшення цього завдання, інформаційна система намагається чітко описати ресурси, які вона містить. Опис повинен розпізнаватися користувачем та легко інтерпретуватися. Відбирати Визначати відповідність знайденого ресурсу та мати можливість прийняти або відхилити певні ресурси Завдання відбирати полягає в реакції на можливі варіанти. Мета користувача – робити вибір з числа представлених ресурсів і відбирати ті ресурси, якими слід займатися далі. Подальші вимоги або правила обмеження від користувача можуть включати аспекти змісту, цільову аудиторію тощо. Для полегшення цього завдання, інформаційна система повинна дозволяти/підтримувати релевантність суджень шляхом забезпечення достатньої кількості відповідної інформації про знайдені ресурси, щоб користувач міг визначитися та діяти далі. Отримувати Отримувати доступ до змісту ресурсу Метою користувача в завданні отримувати є перехід від консультування з сурогатом до фактичної взаємодії з відібраними бібліотечними ресурсами. Для виконання цього завдання, інформаційна система повинна надавати прямі посилання на інформацію онлайн, або ж інформацію про місцезнаходження для фізичних ресурсів, а також містити будь-які вказівки та інформацію про доступ, необхідну для завершення транзакції (чи інформацію про будь-які обмеження доступу). Досліджувати Відкривати, розкривати та виявляти ресурси, використовуючи зв'язки між ними і, у такий спосіб, розміщувати ці ресурси в контексті Завдання досліджувати – найбільш необмежене в часі, порівняно з іншими завданнями користувача. Користувач може переглядати, пов'язувати один ресурс з іншим, відкривати несподівані зв’язки або знайомитися з ресурсами, доступними для подальшого використання. Завдання досліджувати визнає важливість інтуїтивного відкриття під час пошуку інформації. Щоб полегшити це завдання, інформаційна система прагне підтримувати відкриття, розкриття та виявлення, роблячи зв’язки явними, через надання контекстної інформації та навігаційної функціональності.

Глава 4. Визначення моделі

Формальне визначення моделі, наведене в цій главі, охоплює три елементи, які використовуються в моделях «сутність-зв'язок»:  Сутності (entities) – класи, які фокусуються на інтересі, описано в секції 4.1;  Атрибути (attributes) – дані, що характеризують екземпляри сутностей, описано в секції 4.2;  Зв’язки (relationships) – властивості, які пов’язують екземпляри сутностей, описано в секції 4.3. У моделях «сутність-зв'язок», сутності визначають основу моделі та функціонують як вузлові точки, тоді як зв’язки пов’язують сутності одну з одною. Атрибути залежать від сутностей та надають інформацію про них. Малюнок 4.1 ілюструє функціональність цих моделюючих елементів, використовуючи опції для моделювання термінів, пов’язаних із res: або як сутності, або як атрибути. Перша модель (прийнята в LRM) показує, що один res може бути пов'язаний з двома різними екземплярами сутності номен через зв’язок «найменування»; всі сутності мають значення атрибутів. Нижня модель показує альтернативне трактування номенів як атрибутів сутності res. У цьому випадку, значення атрибута «ім'я» не може мати атрибутів, так само не може бути задекларовано і жодних зв’язків між цими термінами та будь-якими іншими сутностями цієї моделі. Малюнок 4.1. Альтернативні моделі «сутність-зв'язок» для номенів

«»

Кожен елемент у моделі пронумерований для однозначності посилання. Домовленість щодо нумерації виражається в префіксі «LRM-», літері, що відповідає типу елементу (E = сутність (entity); A = атрибут (attribute); R = зв'язок (relationship)) та порядковому номері. Для атрибутів номер сутності, для якої визначено атрибут, подається перед літерою «A» (що означає атрибут), після літери – порядковий номер атрибута; послідовна нумерація починається спочатку для кожної сутності. Кожна сутність, атрибут та зв’язок також мають коротке ім'я. Хоч таке ім'я і обиралося з наміром передати дух відповідної сутності, атрибута чи зв’язку, все ж таки неможливо одним коротким терміном або фразою повністю передати значення елементів у межах моделі. Тому перед застосуванням будь-якого аспекту моделі, завжди важливо ознайомитися з визначенням та повним описом сфери застосування сутності, атрибута чи зв’язку.

4.1. Сутності

4.1.1. Вступ

Сутності, визначені в моделі, є такими, що ідентифікуються як ключові об’єкти інтересу користувачів бібліотечних інформаційних систем. Ці сутності визначені в загальних, всеохопних термінах у такий спосіб, щоб окреслити найбільш відповідні властивості, необхідні для задоволення потреб користувачів. Сутності слугують початковими та кінцевими точками для зв’язків, означених у моделі. Атрибути визначені для кожної сутності слугують для подальшого визначення її характеристик. Сутність – це абстрактний клас концептуальних об’єктів; існує багато екземплярів кожної сутності, описаних у бібліографічних даних, даних про фонди або авторитетних даних. Одна сутність може бути задекларована як суперклас інших сутностей, який потім має підкласовий зв'язок із нею. Будь-який екземпляр сутності підкласу є також екземпляром суперкласу. Це твердження формує частину структури розширених моделей «сутність-зв'язок» та може бути виражене як «є» (англ. «is a» чи «isA»). Наприклад, сутність особа є підкласом сутності агент, що можна виразити як: особа є агентом. Оскільки всі особи є агентами, то будь-який зв'язок чи атрибут, який застосовується до сутності агент, застосовується також і до сутності особа, без потреби прямого декларування для сутності особа. Зворотній порядок не підтримується; зв’язки чи атрибути, явним чином визначені для підкласу сутностей, не застосовуються до цілого суперкласу. Так, наприклад, сутність особа має зв'язок із сутністю місце – такий як «є місцем народження...», і цей зв'язок не стосується тих агентів, які є колективними агентами. Умови обмеження можуть діяти між різними сутностями. Загалом, за винятком тих сутностей, що пов’язані ієрархіями типу «є», сутності, задекларовані в моделі, є такими, що не перетинаються. Сутності, що не перетинаються не можуть мати екземпляра, що є одночасно екземпляром більш ніж однієї з цих сутностей. Це означає, наприклад, що щось не може бути і екземпляром сутності особа, і екземпляром сутності колективний агент. Однак, щось за своєю природою є і екземпляром сутності колективний агент, і екземпляром сутності агент. Подібним чином, щось не може бути одночасно екземпляром сутності прояв (абстрактної сутності, яка, загалом, є набором) та екземпляром сутності примірник (конкретна сутність).

4.1.2. Клас або ієрархія «є» для сутностей

Таблиця 4.1 показує зв’язки суперкласів та підкласів, визначених між сутностями в Таблиці 4.2. (секція 4.1.3). Модель включає єдину сутність верхнього рівня (res), показану в першому стовпчику таблиці; всі інші сутності є прямими або непрямими підкласами res. Вісім сутностей, які є прямими підкласами res показані в другому стовпчику: твір, вираження, прояв, примірник, агент, номен, місце, часовий діапазон. Третій стовпчик показує 2 сутності, які є підкласами сутності агент: особа та колективний агент. Таблиця 4.1. Ієрархія сутностей Верхній рівень Другий рівень LRM-E1 Res -- LRM-E2 Твір -- LRM-E3 Вираження -- LRM-E4 Прояв -- LRM-E5 Примірник -- LRM-E6 Агент -- -- -- -- -- -- Третій рівень LRM-E7 Особа LRM-E8 Колективний агент LRM-E9 Номен LRM-E10 Місце

-- LRM-E11 Часовий діапазон

4.1.3. Детальне визначення сутностей

Кожну сутність, задекларовану в моделі, описано в Таблиці 4.2. Сутності пронумеровані послідовно в діапазоні від LRM-E1 до LRM-E11. Услід за номером, подається ім’я кожної сутності, а за ним – коротке визначення та виклад відповідних обмежень, все в одному рядку. Більше за розміром пояснення сфери застосування та вибірка прикладів для екземплярів цієї сутності подаються в наступних рядках таблиці. Для повного розуміння призначення кожної сутності та типів екземплярів, що належать до неї, важливо консультуватися з визначенням та повним описом сфери застосування. Імена сутностей, до певної міри, довільні і призначені слугувати умовними позначеннями, які посилаються на сутності в наступних секціях з інформацією про атрибути та зв’язки. Ім’я сутності, розглянуте окремо, не призначене для передачі повного значення сутності. Розглядаючи приклади всіх сутностей, крім сутності номен, важливо пам’ятати, що екземпляри сутностей потребують посилання на номен, пов'язаний з цим екземпляром, але екземпляр сам собою не є номеном. Коли потрібно окреслити відмінність між res та номеном, що репрезентує res, опис екземпляра сутності res подається у фігурних дужках ({ }), тоді як термін, що представляє екземпляр сутності номен подається в одиночних лапках (' '). Додатково, там де потрібне розмежування, прямі подвійні лапки (" ") позначають значення атрибута рядок номена екземпляра сутності номен.

Таблиця 4.2. Сутності ID Ім'я LRM-E1 Res Примітки про сферу застосування Приклади Визначення Обмеження Будь-яка сутність в області обговорення Res («річ» латиною) – це топ-сутність у моделі. Res включає як матеріальні так і фізичні речі та поняття. Все, що стосується бібліографічного універсуму, який є областю обговорення в цьому випадку, включено до цього поняття. Res – це суперклас для всіх інших сутностей, і не лише тих, що визначені явно, а і для будь-яких інших сутностей, що спеціально не позначені.  {Homer’s Odyssey} [давньогрецький твір]  {Henry Gray’s Anatomy of the human body} [медичний твір, написаний в ХІХ столітті автором Henry Gray]  {Codex Sinaiticus} [манускрипт; серед інших творів містить християнську Біблію грецькою мовою]  {Henry Gray} [особа, лікар, автор медичних творів]  {Agatha Christie} [особа, автор детективних романів]  {Miss Jane Marple} [персонаж у багатьох романах та оповіданнях Агати Крісті]  {Lassie} [вигадана собака породи коллі, жіночої статі, головний персонаж у романі «Lassie come-home», написаного автором Eric Knight і опублікованого вперше в 1940 році. З’являється в численних фільмах та телевізійних серіалах]  {Pal} [жив із 4 червня 1940 року по червень 1958 року, собака чоловічої статі, породи Rough Collie, змальована як персонаж Лессі (Lassie) у фільмі, знятому в 1943-1954 роках (кілька нащадків Pal чоловічої статі зображали Лессі в наступних фільмах та телевізійних шоу)]  {Lassie} [собака жіночої статі, помісь коллі, жила в Лайм- Реджис, у Великобританії; 1 січня 1915 року врятувала моряка, який вважався мертвим; розглядається як                  ID LRM-E2 Ім'я Твір Примітки про сферу застосування джерело натхнення для створення персонажа Лессі (Lassie)] {the International Federation of Library Associations and Institutions} [асоціація] {the Romanov family} [російська імператорська родина] {Italian-Canadians} [група людей, які не є колективним агентом] {Job} [біблійна особа] {Horus} [божество стародавнього Єгипту] {graduates of Queen’s University between 1980-1990} [група людей, яка не є колективним агентом] {anatomy} [поняття] {the Tibetan script} [система письма для тибетської мови] {Eiffel Tower} [створена людьми споруда] {console table created by Giovanni Battista Piranesi in 1769 held by the Rijksmuseum, object number BK-1971-14} [конкретний об'єкт] {Paris, France} [місто] {Atlantis} [легендарний континет] {Earthsea} [вигаданий світ, місце дії в трилогії Ursula K. Le Guin’s Earthsea trilogy] {the 1920s} [часовий діапазон] {the Battle of Hastings} [подія] {horses} [вид ссавців] {the racehorse Seabiscuit} [конкретна названа тварина] Визначення Інтелектуальний або художній зміст окремого творіння Обмеження Суперклас: res Сутності твір, вираження, прояв, примірник не перетинаються Твір є абстрактною сутністю і дозволяє згруповувати вираження, які розглядаються як функціональні еквіваленти, або ж як близькі еквіваленти. Твір є концептуальним об’єктом, жоден окремий матеріальний об’єкт не може бути визначений як твір. Суть твору – це сукупність понять та ідей, що формують спільний зміст того, що ми визначаємо як вираження одного і того ж твору. Твір сприймається через виявлення спільності змісту між різними вираженнями. Однак, лише подібність фактичного або тематичного змісту є недостатньою для ідентифікації кількох виражень як реалізації одного і того ж екземпляра твору. Наприклад, 2 підручники, які обидва представляють вступ до калькуляції чи два полотна олійного живопису, що зображують один і той же пейзаж (навіть написані одним художником), можуть розглядатися як окремі твори, якщо під час їхнього створення були задіяні незалежні інтелектуальні або мистецькі зусилля. Коли ж мова іде про агрегуючі твори та періодичні твори, то суть твору – це концепція або план відбору, складання та упорядкування виражень інших творів, які потім втіляться в агрегованому прояві. Твір виникає одночасно зі створенням його першого вираження, жоден твір не може існувати без існування зараз, або в деякій точці минулого, щонайменше одного вираження цього твору. Твір може бути визнаний ретроспективно через засвідчення індивідуальних реалізацій чи виражень цього твору. Твір складається з інтелектуального або мистецького творіння, що лежить поза всіма різними вираженнями твору. Внаслідок цього, зміст що ідентифікується з екземпляром твору може еволюціонувати в його нові вираження. Під час визначення точних меж між схожими екземплярами творів значну роль відіграють бібліографічні та культурні домовленості. Користувачеві потрібен базис для визначення того, чи може екземпляр вираження розглядатися як один і той же екземпляр твору. Коли більшість користувачів, на найбільш загальних засадах, розглядають екземпляри вираження як інтелектуальний еквівалент, тоді ці вираження розглядаються як вираження одного і того ж твору. Як правило, якщо в створення вираження була вкладена значна частина незалежних інтелектуальних або мистецьких зусиль, то результат таких дій розглядається як новий твір, який має зв'язок «трансформація» з твором-джерелом. Це стосується переказів, переробок, адаптацій для дітей, пародій, музичних варіацій на тему та вільних транскрипцій музичних композицій – вони всі, як правило, розглядаються як нові твори. Аналогічно, адаптації твору у вигляді іншої літературної або мистецької форми (наприклад, драматизація, адаптація для іншого графічного середовища, тощо) розглядаються як нові твори. Анотації, дайджести та узагальнення також розглядаються як нові твори. Приклади                    {Homer’s Odyssey} {Henry Gray’s Anatomy of the human body} {Agatha Christie’s They do it with mirrors} {Laura Hillenbrand’s Seabiscuit: an American legend} {Eric Knight’s Lassie come-home} {Lassie come home} [фільм, перший реліз був у 1943 році] {Ursula K. Le Guin’s The Earthsea trilogy} {Ursula K. Le Guin’s The tombs of Atuan} [роман, частина Earthsea trilogy] {René Goscinny and Albert Uderzo’s Astérix le Gaulois} [спільний твір для якого René Goscinny написав текст, а Albert Uderzo створив малюнки] {Johann Sebastian Bach’s The art of the fugue} {Wolfgang Amadeus Mozart’s Piano sonata KV 281 in B flat major} {Wolfgang Amadeus Mozart’s Rondo KV 494} {Johannes Brahms’s String quartet Op. 51 n. 1 in C minor} {IFLA Journal} {IFLA series on bibliographic control} [монографічна серія, агрегуючий твір] {François Truffault’s Jules et Jim} {Microsoft Excel} {The Dewey Decimal Classification (DDC)} {WebDewey} [програмне забезпечення для відображення та пошуку DDC, створене Pansoft GmbH] ID LRM-E3 {The Ordnance Survey’s 1:50 000 Landranger series} {Auguste Rodin’s The thinker} {Raoul Dufy’s Racecourse in Epsom} {Barnett Newman’s Voice of fire} {I want to hold your hand} [пісня Джона Леннона та Пола Маккартні] Ім'я Вираження Визначення Окрема комбінація знаків, яка передає інтелектуальний або мистецький зміст Обмеження Суперклас: res Сутності твір, вираження, прояв, примірник не перетинаються Примітки про сферу застосування Вираження – це окрема комбінація знаків будь-якої форми чи природи (включно з візуальними, слуховими і жестовими знаками). Такі знаки призначені для передачі інтелектуального або мистецького змісту, або ж такого, що підпадає під це визначення. Термін «знак» тут використовується в тому ж значенні, що і в семіотиці. Вираження – є абстрактною сутністю, відмінною від носіїв, які використовуються для його запису. Вираження – це специфічна інтелектуальна або мистецька форма, яку приймає кожного разу твір під час своєї реалізації. Вираження може включати, наприклад, конкретні слова, речення, абзаци тощо, які є результатом реалізації твору в текстовій формі, або ж окремі звуки, музичні фрази тощо, які є результатом реалізації музичного твору. Однак, рамки сутності вираження визначаються в такий спосіб, щоб виключити випадкові аспекти фізичної форми, наприклад, гарнітуру шрифта чи макет сторінки; крім тих випадків коли внаслідок природи твору такі аспекти – невід’ємна частина інтелектуальної або мистецької реалізації твору як такого. Вираження виникає одночасно з створенням його першого прояву, жодне вираження не може існувати без існування зараз, або в деякій точці минулого, щонайменше одного його прояву. Процес абстрагування, який веде до ідентифікації сутності вираження показує, що інтелектуальний або мистецький зміст, втілений в одному прояві, фактично є відповідним, або, в основному, відповідним змісту, який втілений в іншому прояві, навіть якщо фізична форма такого прояву інша і різні атрибути таких двох проявів можуть робити неясним той факт, що їхній зміст аналогічний. На практичному рівні, ступінь бібліографічних розбіжностей між варіантами виражень твору буде залежати від деяких особливостей природи самого твору, від очікуваних потреб користувачів та від того, що саме каталогізатор небезпідставно і очікувано може розпізнати в екземплярі описуваного прояву. Варіації в межах, по суті, одного і того ж вираження (наприклад, незначні варіації, які можна помітити між двома станами одного видання, виготовленого за допомогою ручного друку) під час більшості застосувань будуть ігноровані. Однак, для деяких застосувань моделі (наприклад, для комплексних баз даних ранніх друкованих текстів, повних реєстрів коректурних відтисків («станів») гравюр), кожна варіація може бути розглянута як інше вираження. Оскільки форма вираження є невід’ємною характеристикою вираження, будь-яка зміна форми (наприклад, із письмового позначення на усне слово) призводить до виникнення нового вираження. Схожим чином, зміни в інтелектуальних домовленостях чи інструментах, що задіяні у вираженні твору (наприклад, переклад текстового твору з однієї мови на іншу) призводять до виникнення нового вираження. Якщо текст був переглянутий чи модифікований, отримане в результаті вираження, розглядається як нове вираження твору. Незначні зміни, такі як виправлення написання чи пунктуації, тощо, можуть розглядатися як варіації в межах одного і того ж вираження. Коли вираження твору супроводжується розширеннями, такими як ілюстрації, примітки, глосарії тощо, які не є невід’ємною частиною інтелектуальної або мистецької реалізації твору, то такі розширення розглядаються як окремі вираження їхнього власного окремого твору чи творів. Такі розширення можуть, або не можуть розглядатися як достатньо важливі для чіткої бібліографічної ідентифікації. (Подальше обговорення агрегацій, які виникають у результаті розширення, знаходиться в секції 5.7. Моделювання агрегацій) Приклади ID LRM- E4 Ім'я Прояв  Переклад англійською мовою Robert Fagles Гомерової Одисеї (Odyssey), авторське право – 1996 рік  Переклад англійською мовою Richmond Lattimore Гомерової Одисеї (Odyssey), авторське право – 1965 рік  Англомовний текст твору Agatha Christie’s – They do it with mirrors, оригінальне авторське право – 1952 рік [саме цей англомовний текст також був опублікований під назвою Murder with mirrors]  Великомасштабна версія, реалізована ливарнею Alexis Rudier у 1904 році, скульптури «Мислитель» О. Родена (Auguste Rodin’s The thinker) [Перша версія Родена в 1880 році була приблизно 70 см заввишки; версія 1904 року – 180 см заввишки]  Dewey Decimal Classification, 23rd edition (DDC23) [Англомовне видання]  Classification décimale de Dewey, 23e édition [Переклад французькою мовою DDC23]  Вокальна партитура Giuseppe Verdi’s Macbeth  Запис конкретного виконання Amadeus Quartet та Hephzibah Menuhin на фортепіано Trout quintet Франца Шуберта  Ноти пісні Джона Леннона та Пола Маккартні I want to hold your hand Визначення Набір всіх носіїв, які імовірно мають однакові характеристики в плані Обмеження Суперклас: res Сутності твір, вираження, прояв, інтелектуального або мистецького змісту та аспектів фізичної форми. Такий набір визначається загальним змістом та виробничим планом для такого носія чи носіїв. Примітки про сферу застосування примірник не перетинаються Прояв є результатом розміщення одного або більше виражень на носій або набір носіїв. Як сутність, прояв репрезентує спільні загальні характеристики таких носіїв, які стосуються інтелектуального або мистецького змісту та фізичної форми. Прояв розпізнається через спільні характеристики, які демонструються примірниками і є результатом одного виробничого процесу. Особливість виробничого процесу є невід’ємною частиною прояву. Виготовлення може бути детально сплановане в такий спосіб, щоб відбуватися через певний період часу, наприклад – друк на вимогу. Виробничий план може включати аспекти, які не знаходяться під прямим контролем виробника, наприклад, спеціальне середовище для зберігання цифрової інформації, куди завантажуються цифрові онлайн-файли різними кінцевими користувачами. Яке б спеціальне середовище для зберігання цифрової інформації не використовувалося – завантажені файли є екземплярами одного прояву як онлайн-файла. Виробничий процес охоплює діапазон процесів – від формальних індустріальних до ремісничих або художніх. Виробничий процес може призвести до створення набору багатьох примірників, які є взаємозамінними для більшості цілей. Прояв може бути визначений за окремими властивостями та атрибутами, відображеними в будь-якому примірнику, який належить до цього прояву. У інших випадках, наприклад, якщо мова йде про рукописи, написані власноруч, про численні ремісничі або художні вироби чи репродукції для цілей збереження, то тут намір виробничого процесу полягає у виготовленні єдиного унікального примірника. Прояв у такому випадку є одноелементною множиною (набором із єдиним елементом), який відображає ідею примірника про який іде мова. Межі між одним та іншим проявом окреслюються на базисі інтелектуального або художнього змісту та фізичної форми. Коли виробничий процес включає зміни у фізичній формі, отриманий продукт розглядається як новий прояв. Зміни у фізичній формі включають зміни характеристик відображення, які супроводжують концепцію твору (наприклад, зміна гарнітури шрифта, розміру шрифта, макета сторінки, тощо), зміни у фізичному середовищі (наприклад, заміна паперу як засобу передачі на мікрофільм), та зміни в упаковці/контейнері (наприклад, заміна касети на картридж у якості контейнера для стрічки). Там де виробничий процес включає видавця, виробника, дистриб’ютора і таке інше та продукт сигналізує про зміни, пов’язані з публікацією, збутом тощо (наприклад, зміна видавця, перепакування і подібне), отриманий продукт може розглядатися як новий прояв. Кожного разу, коли виробничий процес передбачає модифікації, доповнення, видалення тощо (крім незначних змін у правописі, пунктуації і таке інше), які впливають на інтелектуальний або художній зміст, результатом є нове вираження твору, втілене в новому прояві. На практичному рівні ступінь відмінностей між проявами, врахований в каталогах, певною мірою залежатиме від очікуваних потреб користувачів та від відмінностей, які каталогізатор небезпідставно і очікувано може розпізнати. Окремі незначні варіації або відмінності в упаковці/корпусі можуть не розглядатися як бібліографічно значущі і не підтверджують визнання нового прояву. Зміни, які відбуваються навмисно або ненавмисно під час виробничого процесу і впливають на кінцевий результат – примірники, призводять до виникнення, строго кажучи, нового прояву того ж вираження. Прояв, який виникає внаслідок такої зміни, може визначатися як окремий «стан» або «випуск» публікації. Зміни, які відбуваються з індивідуальними примірниками після закінчення виробничого процесу (пошкодження, зношування і розривання, втрата сторінки, ремонт, повторне зшивання у вигляді декількох томів тощо), не призводять до утворення нових проявів. Такий примірник просто розглядається як зразок прояву, який більше повністю не відображає оригінальний виробничий план. Однак, якщо кілька примірників із різних проявів поєднують фізично (книги або брошури переплетені разом, аудіострічки склеєні разом тощо) – результатом є новий окремий прояв. Приклади  The Odyssey of Homer / translated with an introduction by Richmond Lattimore, перше видання від Harper Colophon, опубліковане в серії Perennial library, у Нью Йорку, видавцем Harper & Row в 1967 році, ISBN 0-06-090479-8 [прояв, який містить повний текст перекладу Richmond Lattimore англійською мовою грецької поеми]  Homer. The Odyssey / translated by Robert Fagles, Penguin Classics, Deluxe edition видання, опубліковане в Нью Йорку видавництвом Penguin Books у 1997 році, ISBN 0- 670-82162-4 [прояв, що містить повний текст перекладу Robert Fagles’ англійською мовою грецької поеми]  Vieux-Québec / textes de Guy Robert ; gravures d’Albert Rousseau видання, опубліковане в Монреалі видавництвом Editions du Songe and Iconia в 1982 році [прояв спільного твору, яке складається з тексту та гравюр]  Seabiscuit: an American legend / Laura Hillenbrand, видання, опубліковане в Нью Йорку, видавництвом Random House, 2001 рік, ISBN 978-0-375-50291-0 [прояв історії скакового коня на ім'я Seabiscuit]  They do it with mirrors / Agatha Christie видання, опубліковане у Великобританії видавництвом William Collins & Sons у 1952 році [прояв детективного роману]  Murder with mirrors / Agatha Christie — видання, опубліковане в США видавництвом Dodd, Mead & Co. в 1952 році [інший прояв одного і того ж детективного роману, опублікованого в іншій країні під іншою назвою]  The Oxford book of short stories / chosen by V.S. Pritchett видання, опубліковане в Нью Йорку видавництвом Oxford University Press у 1981 році, ISBN 0-19-214116-3 [агрегований прояв, що втілює агрегуюче вираження, яке є інтелектуальним твором укладача V.S. Pritchett, та вибрані вираження 41 оповідання різних авторів]  Voice of fire, акрилові фарби на полотні, прояв написаний Barnett Newman у 1967 році [одиничний прояв]  Codex Sinaiticus, оригінальний рукопис [одиничний прояв]

ID LRM-E5 Ім'я Примірник Визначення Об'єкт або об'єкти, які несуть знаки, призначені для передачі інтелектуального або художнього змісту Обмеження Суперклас: res Сутності твір, вираження, прояв, примірник не перетинаються Примітки про сферу застосування З точки зору інтелектуального або художнього змісту та фізичної форми, примірник, який представляє прояв, як правило, відображає всі характеристики, які визначають сам прояв. Примірник у багатьох випадках є єдиним фізичним об'єктом, але в деяких випадках примірник може складатися з декількох фізичних частин або об'єктів. Примірник може бути частиною більшого фізичного об'єкта, наприклад, якщо файл зберігається на диску разом з іншими файлами, то частина диска, яка містить цей файл, є фізичним носієм або примірником. Приклади  Манускрипт відомий як Codex Sinaiticus  Манускрипт відомий як Book of Kells  Бронзове лиття, створене ливарнею Alexis Rudier у 1904 році з скульптури Огюста Родена «Мислитель», зберігається в Musée Rodin у Парижі, Франція, з 1922 року, ID номер S. 1295  Нумерована копія 4 (лімітованого виданя з 50 шт.) Vieux- Québec / textes de Guy Robert ; gravures d’Albert Rousseau, опублікованого в 1982 році в Монреалі видавництвом Editions du Songe and Iconia  Voice of fire, акрилові фарби на полотні, примірник написаний Barnett Newman, у 1967 році, належить National Gallery of Canada з 1989 року  Бібліотека Конгресу, Копія 2. Homer. The Odyssey / translated by Robert Fagles, Penguin Classics, Deluxe edition — видання, опубліковане в Нью Йорку видавництвом Penguin Books у 1997 році, ISBN 0-670-82162-4  Персональна копія Пітера Джексона The lord of the rings. The two towers, спеціальне розширене DVD видання, опубліковане у 2003 році, ISBN 0-7806-4404-2 [набір із 4 дисків та 2 буклетів]  Електронна книга Pop Culture, автор Richard Memeteau, опублікована Zones у 2014 році та розповсюджена Editis у форматі EPUB2, ISBN 978-2-35522-085-2, отримана Національною бібліотекою Франції як обов’язковий електронний примірник 1 лютого 2016 року. Примірнику був присвоєний номер для обов’язкового електронного примірника DLN-20160201-6. У каталозі, цей примірник ідентифікується за унікальним номером: LNUM20553886

ID LRM-E6 Ім'я Агент Примітки про сферу застосування Визначення Обмеження Сутність, яка здатна здійснювати Суперклас: res цілеспрямовані дії, отримувати права, Підкласи: особа, а також бути відповідальною за свої колективний агент дії. Сутність агент є суперкласом, строго еквівалентним об'єднанню сутностей особа та колективний агент. Ця сутність визначена для скорочення надмірності в моделі шляхом забезпечення єдиної сутності, яка служить початковою або кінцевою точкою для певних зв’язків, які застосовуються для всіх конкретних типів агентів. Щоб бути агентом, потрібно мати зараз або в минулому потенціал навмисних зв'язків з екземплярами сутностей бібліографічного інтересу (творами, вираженнями, проявами, примірниками), незалежно від того, чи створив їх окремий агент, чи ні. Людські істоти безпосередньо або опосередковано є рушійною силою всіх подібних дій, що здійснюються всіма агентами. Автомати (наприклад, пристрої для запису погоди, програмне забезпечення для перекладу тощо), які іноді називають технологічними агентами, розглядаються в цій моделі як інструменти, що використовуються та створюються реальним агентом. Приклади ID LRM-E7       Ім'я Визначення Особа Примітки про сферу застосування {Margaret Atwood} {Hans Christian Andersen} {Queen Victoria} {the Borromeo family} {BBC Symphony Orchestra} {Symposium on Glaucoma} Індивідуальна людська істота Обмеження Суперклас: агент Сутності особа та колективний агент не перетинаються Сутність особа обмежується реальними особами, які живуть або вважаються такими, що жили. Жорстке підтвердження існування особи не вимагається, якщо є загальне визнання їхньої імовірної історичності. Однак фігури, які як правило, вважаються вигаданими (наприклад, Kermit the Frog), літературні персонажі (наприклад, міс Джейн Марпл) або чисто легендарні особи (наприклад, чаклун Мерлін) не є екземплярами сутності особа. Приклади      {Pythagoras} {Marco Polo} {Homer} {Henry Gray} {Agatha Christie}

{Richmond Lattimore}  {Robert Fagles}  {John I of France, King of France and Navarre} [Король від свого народження 15 листопада 1316 року до своєї смерті через 5 днів – 20 листопада]  {Johann Sebastian Bach}  {Raoul Dufy}  {особа, відома за своїм справжнім іменем 'Charles Dodgson' та псевдонімом 'Lewis Carroll'} [автор та математик]

ID LRM- E8 Ім'я Визначення Обмеження Колективний агент Зібрання або організація, які складаються з осіб і мають окрему назву та здатність діяти як єдине ціле (окрема одиниця) Примітки про сферу застосування Сутність колективний агент позначає широке коло іменованих груп осіб, які носять окрему назву та мають потенціал діяти разом як єдине ціле. Додатково до родин, комерційних або корпоративних сутностей та інших зареєстрованих юридично об’єктів, сутність колективний агент включає організації та асоціації, музичні та художні групи або групи виконавців, уряди та будь-які їх підрозділи. Коло багатьох видів колективних агентів буде з часом еволюціонувати. Суперклас: агент Сутності особа та колективний агент не перетинаються Тимчасові групи та групи, що утворюються як зустрічі, конференції, конгреси, експедиції, виставки, фестивалі, ярмарки, тощо, також підпадають під визначення колективний агент, якщо вони ідентифікуються за окремою назвою та можуть діяти як одиниця. Спільні псевдоніми або колективні псевдоніми – це номени, які посилаються на екземпляри сутності колективний агент як на агента, за яким стоїть ідентичність, яка складається з двох та більше осіб, які носять ім'я та діють як одне ціле. Незважаючи на те, що вони вирішили ідентифікуватися за іменем, яке в культурному сенсі асоціюється з індивідуальними особами (Подальше обговорення індивідуальних, колективних або спільних псевдонімів міститься в секції 5.5, Моделювання бібліографічних ідентичностей). Зібрання людей вважається колективним агентом лише тоді, коли воно виявляє ознаки організації, які дозволяють йому здійснювати дії, що відтворюють агенцію стосовно до екземплярів сутностей сфери бібліографічного інтересу (наприклад, затвердження звіту, публікація праць конференції). Такі колективні дії можуть здійснюватися представниками, обраними від імені колективу, а не всіма індивідуальними учасниками, які діють разом. Групи осіб, які не кваліфікуються як агенти (наприклад, національні, релігійні, культурні чи етнічні групи, як от італо- канадці, або зібрання, що визначаються за загальним описовим терміном замість певної назви), не є екземплярами сутності колективний агент.

Суттєва різниця між колективним агентом та зібранням людей, яке не є екземпляром сутності колективний агент, полягає в тому, що назва, яка використовується екземпляром сутності, повинна бути конкретною назвою, а не лише загальним описом зібрання. Родини та організації – це специфічні типи колективних агентів, які можуть бути доречними для окремого бібліографічного застосування.

Приклади ID LRM-E9 Ім'я Номен Примітки про сферу застосування  {the International Federation of Library Associations and Institutions} [асоціація]  {81 st World Library and Information Conference, held 15-21 August 2015 in Cape Town, South Africa} [конференція]  {Bibliothèque nationale de France} [Національна бібліотека Франції]  {Friends of the Library} [організація «Friends» у North Carolina State University]  {Pansoft GmbH} [компанія]  {музична група відома як 'The Beatles'}  {City of Ottawa} [муніципальний уряд]  {Canada} [нація, а не фізична територія]  {посада прем’єр міністра Канади, яку послідовно займають окремі посадові особи}  {the Franciscan Order} [монастирський орден]  {the parish of St. Paul’s Cathedral in London, United Kingdom} [адміністративний підрозділ єпархії]  {the royal house of the Medici}  {the Bach family of musicians}  {the publishing company referred to as 'Random House'}  {група французьких математиків ХХ століття, які публікувалися під колективним псевдонімом 'Nicolas Bourbaki', і також відомі як 'Association des collaborateurs de Nicolas Bourbaki'}  {два кузени, які використовували спільний псевдонім 'Ellery Queen' коли публікувалися разом у сфері детективної художньої літератури, і які відомі окремо під іменами 'Frederic Dannay' та 'Manfred Bennington Lee'}  {дві жінки, які публікувалися разом під спільним псевдонімом 'Virginia Rosslyn' і ніколи не публікувалися під своїми справжніми іменами 'Isabelle A. Rivenbark' та 'Claire D. Luna'} Визначення Сполучення, поєднання між сутністю та позначенням, яке посилається на неї Обмеження Суперклас: res Номен пов'язує будь-яке найменування (тобто, комбінацію знаків), яке використовується для позначення екземпляра будь-якої сутності, знайденої в бібліографічному універсумі, з цією сутністю. Будь-яка сутність, згадана в області обговорення, названа принаймні через один номен. Довільна комбінація знаків або символів не може розглядатися як найменування або позначення, доки вона не пов'язана з чимось у певному контексті. У цьому сенсі сутність номен можна розуміти як конкретизацію зв’язку між екземпляром сутності res та рядком (символів у тексті). Сам

рядок не є екземпляром сутності номен, але моделюється як значення атрибута рядок номена екземпляра сутності номен. Два екземпляри сутності номен можуть мати цілком ідентичні значення для їхнього атрибута рядок номена, і все ж таки різнитися між собою, якщо вони або посилаються на різні екземпляри сутності res, або мають різні значення одного і більше інших атрибутів (коли посилаються на той самий екземпляр сутності res). Номен пов'язує комбінацію знаків з екземпляром сутності на основі культурної або лінгвістичної домовленості: через асоціацію рядка номена з res, номен набуває значення, яке не є властивим для самого рядка номена. Залежно від контексту використання номени, які мають ідентичні значення для атрибута рядок номена, можуть включати екземпляри різних сутностей в реальному світі, навіть, у межах однієї мови (полісемія та омонімія). І навпаки, той самий екземпляр сутності може бути найменований через використання будь-якої кількості номенів (синонімія). Однак, у керованому середовищі бібліографічної інформаційної системи, синонімія уникається і для значень атрибута рядок номена сутностей номени, неоднозначність, зазвичай, усувається в такий спосіб, щоб кожен рядок номена був пов'язаний лише з одним екземпляром сутності res у межах конкретної схеми. Ідентичність номена встановлюється поєднанням res, з яким він пов'язаний, вибором та порядком символів, використаних у його атрибуті рядок номена, і значеннями всіх інших його атрибутів. Зміни у використаних символах (наприклад, під час транслітерації в іншу систему письма), або зміна порядку слів, зазвичай, призводять до утворення інших номенів. Але зміни у візуальному представленні символів, присутніх у значенні атрибута рядок номена (як от різні шрифти, використані для представлення буквено-числових або символьних рядків) не призводять до утворення іншого рядка номена. Номени призначаються і асоціюються з екземплярами сутностей або офіційно (наприклад, бібліографічними установами), або неофіційно – через загальне використання. Коли номени призначаються офіційно, побудова значення атрибута рядок номена може слідувати встановленим правилам. Значення атрибута рядок номена може складатися з компонентів або частин. У цьому разі відповідний номен може розглядатися як похідний від двох або більше вже наявних номенів і такий процес словотворення може регулюватися правилами (наприклад, порядок точок доступу ім'я-назва для творів, послідовність фасетів у фасетній класифікаційній схемі або порядок підрозділів у системі предметних рубрик). Наприклад, новий номен для особи може бути отриманий через поєднання наявного номена для цієї особи та номена для часового діапазону життя цієї особи; аналогічним чином, новий номен для твору може бути отриманий через поєднання номена для особи, яка написала цей твір та наявного номена для цього твору.

Приклади Номени для особи:  'Agatha Christie' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}  'Agatha Mary Clarissa Miller' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}  'Lady Mallowan' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}  'Mary Westmacott' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}  'Christie, Agatha, 1890-1976' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan} [точка доступу, якій надається перевага, згідно RDA для детективних романів та оповідань письменниці]  'Westmacott, Mary, 1890-1976' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}[точка доступу, якій надається перевага згідно RDA для романтичних романів письменниці] Номени для міжнародної організації кількома мовами:  'United Nations' спосіб послатися на {колективного агента United Nations} англійською мовою  'Nations Unies' спосіб послатися на {колективного агента United Nations} французькою мовою  'Nazioni Unite' спосіб послатися на { колективного агента United Nations} італійською мовою  'Vereinigte Nationen' спосіб послатися на {колективного агента United Nations} німецькою мовою Номени для твору:  'Christie, Agatha, 1890-1976. Murder with mirrors' спосіб послатися на {твір Murder with mirrors by Agatha Christie} [точка доступу, якій надається перевага в авторитетному файлі LC/NACO]  'Christie, Agatha, 1890-1976. They do it with mirrors' спосіб послатися на {твір Murder with mirrors by Agatha Christie} [варіантна точка доступу в авторитетному файлі LC/NACO] Номени для музичних творів:  'Brahms, Johannes, 1883-1897. Quartets, violins (2), viola, cello, no. 1, op. 51, no. 1, C minor' спосіб послатися на {Johannes Brahms, твір String Quartet No. 1} [точка доступу, якій надається перевага згідно RDA в авторитетному файлі LC/NACO]  'Brahms, Johannes, 1883-1897. Quartets, strings, no. 1, op. 51, no. 1, C minor' спосіб послатися на {Johannes Brahms, твір String Quartet No. 1} [варіантна точка доступу в авторитетному файлі LC/NACO]  'Schubert, Franz, 1797-1828. Sonatas, piano, D. 959, A major' спосіб послатися на {Franz Schubert, твір Piano Sonata D. 959} [точка доступу, якій надається перевага згідно RDA в авторитетному файлі LC/NACO]  'Schubert, Franz, 1797-1828. Sonates. Piano. D 959. La majeur' спосіб послатися на {Franz Schubert, твір Piano Sonata D. 959} [точка доступу, якій надається перевага в авторитетному файлі BnF] Номени для часового діапазону довжиною в один день 2015-03-01:

 'March 1, 2015' як спосіб послатися англійською мовою в межах схеми григоріанського календаря на часовий діапазон, що тривав між 0 годин 1 березня 2015 року та північчю 1 березня 2015 року  '1 marzo 2015' як спосіб послатися італійською мовою та в межах схеми григоріанського календаря на часовий діапазон, що тривав між 0 годин 1 березня 2015 року та північчю 1 березня 2015 року  '01/03/2015' як спосіб послатися за допомогою умовного позначення DD/MM/YYYY та в межах схеми григоріанського календаря на часовий діапазон, що тривав між 0 годин 1 березня 2015 року та північчю 1 березня 2015 року  '10 Adar 5775' як спосіб послатися на романізованому івриті та в межах схеми єврейського календаря на часовий діапазон, що тривав між сутінками 28 лютого 2015 року та сутінками 1 березня 2015 року  '1936 Phalguna 10' як спосіб послатися на романізованому хінді та в межах схеми індійського цивільного календаря на часовий діапазон, що тривав між 0 годин 1 березня 2015 року та північчю 1 березня 2015 року Номени для предметного поняття:  'Music' спосіб послатися на поняття music у LCSH [дійсний термін у LCSH]  '780' спосіб послатися на поняття music у DDC [класифікаційний номер для предмета {music} у DDC]  'Music' спосіб послатися на поняття music у LCGFT [дійсне поняття для жанру в LCGFT] Номени у формі ідентифікаторів:  '978-0-375-50291-0' у межах схеми ISBN [ISBN для прояву: Seabiscuit: an American legend / Laura Hillenbrand, опублікованого в 2001 році видавництвом Random House]  '0000 0001 2102 2127' у межах схеми ISNI [ISNI для ідентифікації {Agatha Christie}]  '0000 0003 6613 0900' у межах схеми ISNI [ISNI для ідентичності {Mary Westmacott}] Номени та поняття полісемії та омонімії:  'Lusitania' спосіб послатися на стародавню Римську провінцію, яка відповідає території сучасної Португалії та частині сучасної Іспанії на Піренейському півострові  'Lusitania' спосіб послатися на британський лайнер класу люкс, який був потоплений німецькою субмариною в Північній Атлантиці 7 травня 1915 року  'Verve' спосіб послатися на {компанію звукозапису Verve}  'Verve' спосіб послатися на {періодичне видання Verve}  'Verve' спосіб послатися на {музичну рок групу Verve}  'Verve' спосіб послатися на {поняття vivacious eloquence – живе красномовство} англійською мовою  'Verve' спосіб послатися на {поняття vivacious eloquence – живе красномовство } французькою мовою ID LRM- E10 Ім'я Місце Визначення Визначені межі простору Обмеження Суперклас: res

Примітки про сферу застосування Сутність місце, відповідно до бібліографічного контексту, є культурною конструкцією; це людська ідентифікація географічної зони або меж простору. Місця, зазвичай, ідентифікуються як фізичний об'єкт (географічний або антропогенний об'єкт), внаслідок їхньої важливості або відповідності щодо певного агента (геополітичні сутності, як от країни, міста) або як місце події. Місце, як межа простору, відрізняється від будь-яких керівних органів, що здійснюють юрисдикцію на цій території. Уряд, відповідальний за територію, є колективним агентом. Місця можуть бути сучасними або історичними, розташованими на Землі або позаземними. Уявні, легендарні чи вигадані місця не є екземплярами сутності місце. Місце може мати нечіткі межі. Межі місця можуть змінюватися згодом (наприклад, місто, що поглинає прилеглі околиці), не змінюючи ідентичність «місце» для бібліографічних цілей. Оскільки, місце може бути рухомою системою відліку, то ця сутність не обов'язково визначається лише за своїми геопросторовими координатами. ID LRM- E11 Приклади  {Montréal (Québec)} [область, яка культурно ідентифікується як місце, хоча головне місто поглинуло сусідні містечка]  {Lutèce}  {Clonmacnoise} [область, де все ще можна побачити руїни зруйнованого монастиря Клонмакнойс]  {Greenland}  {Italy}  {Africa}  {St. Lawrence River}  {Lake Huron}  {Mars} Ім'я Часовий діапазон Визначення Проміжок часу, що має початок, кінець та тривалість Примітки про сферу застосування Часовий діапазон – це період часу, який може бути ідентифікований через зазначення його початку та кінця. Отримана тривалість може бути пов'язана з діями або явищами, що сталися упродовж цього періоду часу. Навіть, дуже точний часовий діапазон має вимірювану тривалість, якою б короткою вона не була. Обмеження Суперклас: res У бібліотечній практиці екземпляри часового діапазону вважаються корисними для бібліографічних чи авторитетних даних і часто виражаються в роках (рік народження, рік смерті особи, рік ліквідації організації, рік публікації прояву), навіть, якщо пов'язана подія відбувалася лише упродовж частини року. Інформація, доступна для каталогізатора, або властива характеристикам ідентифікованого часового діапазону, буде відображена на рівні точності, який використаний під час запису проміжку часу. Наприклад, дата 'XIV століття' може визнаватися досить точною для запису початку епохи

Відродження, тоді як десятиріччя може бути більш доцільним для позначення часу виникнення музичного стилю. Дати слугують найменуваннями або номенами для часових діапазонів у різних системах календарів або хронометрії. Також часові діапазони можуть посилатися на більш загальні терміни, як от віки, геологічні ери або епохи.

Приклади  {період часу, який починається 1 січня 2015 року і закінчується 31 грудня 2015 року, і триває один рік} [може бути позначений як '2015 A.D.' (з використанням Anno Domini) чи як '2015 CE' (з використанням наша ера (common era))}  {2015-03-01} [часовий діапазон тривалістю в 1 день, виражений в григоріанському календарі у форматі YYYY- MM-DD]  {20120808094025.0} [часовий діапазон тривалістю в одну десяту секунди, виражений у форматі YYYYMMDDHHMMSS.S]  {Twentieth Century}  {Ordovician Period} [часовий діапазон, який настав 488.3 і закінчився 443.7 мільйонів років тому, ордовицький період]  {488.3 мільйонів років тому} [часовий діапазон для початку ордовицького періоду]  {Ming Dynasty}  {Bronze Age} [часовий діапазон, хоча точний час, який він покриває, буде дуже залежати від місця]  {Age of Enlightenment}

4.2. Атрибути

4.2.1. Вступ

4.2.2. Ієрархічна структура атрибутів

4.2.3. Примітки щодо атрибутів сутності Res

4.2.4. Детальне визначення атрибутів

4.3. Зв’язки

4.3.1. Вступ

4.3.2. Ієрархічна структура зв’язків

4.3.3. Детальне визначення зв’язків

4.3.4. Зв’язки, впорядковані за початковою точкою (доменом)

Глава 5. Огляд моделі

5.1. Діаграми «сутність-зв'язок»

5.2. Обмеження між сутностями. Узгодження

5.3. Моделювання онлайн-дистрибуції

5.4. Номени в бібліотечному контексті

5.5. Моделювання бібліографічних ідентичностей

5.6. Атрибути типового вираження

5.7. Моделювання агрегацій

5.8. Моделювання періодичних видань

Глава 6. Узгодження завдань користувача з сутностями, атрибутами та зв’язками

Глава 7. Словник термінології для моделювання

Глава 8. Використані концептуальні моделі