Короткі рекомендації українською мовою щодо побудови ідентифікатора Фінгерпринт
Короткі рекомендації українською мовою щодо побудови ідентифікатора Фінгерпринт
1. Визначення
Фінгерпринт (англ. fingerprint — відбиток пальця) — це група знаків (літери, цифри, розділові знаки), які витягнуто послідовно з певних сторінок і рядків тексту книжки та призначено для ідентифікації видання, визначення його унікальності.
2. Загальні правила
Фінгерпринт складається, як правило, з 16 знаків у 4 групах
1-ша група знаків береться з 1-ї лицьової сторінки після титульного аркуша
- - 2 останні знаки останнього рядка
- - 2 останні знаки передостаннього рядка
2-а група знаків береться з 4-ї лицьової сторінки після попередньої з групи 1
- - 2 останні знаки останнього рядка
- - 2 останні знаки передостаннього рядка
3-тя група знаків береться зі сторінки 13 (якщо с. 13 не лицьова, то наступна 4-та лицьова сторінка)
- - 2 останні знаки останнього рядка
- - 2 останні знаки передостаннього рядка
4-та група знаків береться з наступної (зворотної) сторінки (як правило, с.14)
- - 2 перші знаки останнього рядка
- - 2 перші знаки передостаннього рядка
Доповнення до Фінгерпринту:
- - вказівка на джерело (сторінку) 3-ї групи (як правило "3" для с.13)
- - рік видання або друку арабськими цифрами з літерою А (якщо він наведений арабськими цифрами) або з літерою R (якщо він наведений римськими цифрами). Якщо рік друку в книзі не вказано, а встановлено бібліографічно, то з буквою Q.
3. Примітки
- Різні передруки одного твору можуть відрізнятися різним набором титульного аркуша і тексту (за однакових інших характеристик) і тому не є дублетами.
- Для штучного (власницького) конволюту, складеного з різних творів, об'єднаних однією палітуркою, складається фінгерпринт кожного з них.
- Для багатотомних творів фінгерпринт складається на кожен том.