15 546
редагувань
Зміни
Створена сторінка: Маркер запису та поля даних ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ 4.1. Повторення полів і підполів Поля т...
Маркер запису та поля даних
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
4.1. Повторення полів і підполів
Поля та підполя в записі можуть послідовно повторюватися відповідно до указань, наведених у розділі «Наявність» у кожному описі поля даних і у визначеннях підполів. Поля, які вставляються до полів зв’язку блоку 4--, мають таку ж повторюваність у полі зв’язку, як і в межах запису.
4.2. Порядок полів
У записі не вимагається дотримання певної послідовності полів. Порядок статей довідника, які відповідають певним полям, не обов’язково відповідає порядку полів у записі.
4.3. Порядок підполів
У записі не вимагається певного порядку підполів відповідно до значень ідентифікаторів підполів. У певних випадках даються рекомендації щодо розташування окремих полів. Відповідно до правил ISBD, дані записуються у певному порядку, що і зумовлює порядок слідування підполів.
У практиці використовуються наступні цифрові підполя:
Цифрові підполя
Цифрові підполя розташовуються в порядку зростання відповідно до наступного правила: підполя $0, $3, $6, $7 ідуть попереду, а $2, $4, $5 — позаду усіх інших підполів.
4.4. Символи
У полях текстових даних УКРМАРК’у будь-який символ є припустимим, якщо він відповідає графічному символу. В кодованих підполях УКРМАРК’у та в позиціях індикаторів допускаються тільки символи, зазначені у відповідному полі/підполі.
4.5. Символи, використовувані у випадках невизначеності
4.5.1. Символ заповнення (|) призначено для випадків відсутності можливості присвоїти правильне значення елементу кодованих даних. Найчастіше це трапляється, коли у вихідному форматі немає відповідного значення.
Згідно з ISO 646 символ заповнення є графічним символом «|» (вертикальна лінія), позиція 7/12 у 7-мибітовій таблиці кодів. Це дозволяє відмовитися від використання символів «0» (нуль) або «#» (пробіл), оскільки вони часто мають специфічне значення.
4.5.2. Символ заповнення не застосовується:
у МАРКЕРІ ЗАПИСУ або ДОВІДНИКУ;
у ПОЗНАЧЦІ;
для заміни обов’язкових кодованих елементів даних;
для заміни будь-яких ідентифікаторів підполів;
у будь-яких текстових даних;
для заміни знаків пунктуації або інших спеціальних символів;
для заміни всіх кодів у факультативному кодованому полі.
4.5.3. Використання символу заповнення при кодуванні
При кодуванні символ заповнення використовується, коли агенція не присвоює значень певному типу кодів, наприклад, підполе $a поля 100 (Дані загальної обробки), позиції символів 17-19 (Коди цільового призначення).
Таке застосування символу заповнення повинно принципово відрізнятися від використання таких інших основних кодів, як то:
Символи заповнення при кодуванні
4.5.4. Використання символу заповнення в індикаторах
У разі, коли агенція не в змозі визначити значення окремого типу інформації, символ заповнення також може використовуватися для індикаторів як, приміром, для індикатора 1 (Індикатор наради) поля 601 Найменування організації, використовуване як предметна рубрика.
Крім того, символ заповнення може застосовуватися аналогічно символам ‘u’, ‘v’, ‘z’, а саме для зазначення:
невизначеності
Дані не можуть бути встановленими каталогізатором, проте, коли це можливо, визначений індикатор задається.
сполучення
Використовується, коли в документі є в наявності комбінація окремих характеристик.
інші випадки
Визначений індикатор для характеристик відсутній, але документ має ознаки характеристик даної категорії. Застосовується також, коли вихідний формат містить індикатор, якому на відповідає жоден з індикаторів УКРМАРК.
4.6. Індикатори для зазначення символів, що не сортуються
Символи, які не враховуються при сортуванні, визначаються за допомогою керувальних функцій, у заданому ISO 6630 «Наборі контрольних бібліографічних символів (знаків)». Ознаками початку та закінчення символів, що не сортуються, є відповідно <NSB> і <NSE>, які розташовуються в даних безпосередньо перед і після них. Набір контрольних бібліографічних символів наводиться у Додатку J.
4.7. Форма та зміст даних
Насамперед, УКРМАРК є форматом обміну. Його призначення — сприяти передаванню створюваних агенціями та системами даних, при створенні яких було використано різні формати. Оскільки ці дані первісно можуть записуватися відповідно до різних правил каталогізації, їх форма не завжди може бути точно відтворена в записах УКРМАРК або перелік елементів даних, які необхідно представити в УКРМАРК-записі, інколи не може бути складеним. Втім існує тенденція значного співпадання бібліографічних записів, які складаються різними агенціями. Однією зі сфер такого співпадання є частина запису, на яку поширюються правила ISBD. УКРМАРК рекомендує формулювати описові дані відповідно положенням ISBD. Для отримання інформації про відповідні видання ISBD див. Додаток M.
Правила ISBD впливають на подання даних у призначеному для користувачів каталогів і бібліографії записі. Проте вони не враховують вимог, які ставляться до записів у машиночитаній формі, з котрих генерується візуально сприйманий каталогізаційний запис у форматі ISBD. Посібник УКРМАРК містить для користувачів формату рекомендації з забезпечення найповнішої сумісності записів, перетворюваними в УКРМАРК різними агенціями. Детальніші відомості щодо конкретних дій, пов’язаних з ISBD, знаходяться в блоці 2-- БЛОК ОПИСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ та його окремих полях. Стосовно галузей опису, на які цей стандарт не поширюється, Посібник, в основному, рекомендує обирати підхід, який грунтується на існуючій практиці. Використані в Посібнику приклади базуються на наведених у ньому правилах, проте вони жодною мірою не є вичерпними.
Згідно деяких правил складання бібліографічного опису, до одного запису можуть бути занесені дані, які стосуються декількох варіантів видань або редакцій однієї й тієї ж самої назви. Вони можуть бути поданими різними засобами УКРМАРК’у, включаючи використання полів приміток, повторення полів 010 (ISBN) і 011 (ISSN) з примітками в підполях уточнень або умов придбання або з використанням полів 4-- БЛОК ЗВ’ЯЗКУ ОПИСІВ.
При використанні вищенаведених варіантів з практики рекомендується давати пояснення в супровідній документації до обмінної стрічки. Детальнішу інформацію див. у Додатку К.
4.8. Пунктуація
В інтересах узгодженості між користувачами УКРМАРК Посібник дає деякі рекомендації щодо пунктуації. За невеликим винятком, рекомендується випускати знаки пунктуації ISBD на границях підполів, оскільки вони можуть проставлятися автоматично на підставі кодів полів. Задля цього в специфікації полів включено спеціальні вказівки.
В інших частинах запису пунктуація представляється відповідно до прийнятої в агенції, що готує запис, практики. Така пунктуація повинна вводитися кожною агенцією, щоб джерело створення запису вказувало одержувачеві, яку обробку необхідно здійснити задля забезпечення потреб у пунктуації. Багато агенцій не вносять пунктуацію на границях підполів у полях точок доступу (приміром, у блоці 7-- БЛОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) в записах MARC, оскільки знаки пунктуації, відповідно до ISBD, можуть проставлятися при роздруку запису. Приклади таких полів відображають як застосування, так і пропускання пунктуації.
4.9. Внутрішньонаціональні та локальні формати бібліографічних даних
Усі поля, мітки яких містять цифру ‘9’, тобто 9--, -9-, --9, а також підполе $9 і значення індикатора ‘9’, резервуються для використання в національних і локальних форматах бібліографічних даних. Їх визначення, а також індикатори та підполя зазначених полів не повідомляються Постійному Комітету з УКРМАРК’у.
МАРКЕР ЗАПИСУ
1. Визначення
Область запису, що містить загальну інформацію, використовувану при формуванні машиночитаного запису, який готується відповідно до положень ISO 2709.
2. Наявність
Маркер запису є обов’язковим елементом. Він розташовується на початку кожного запису. Не повторюється.
3. Позначка, індикатори та підполя
Маркер запису не має позначки, індикаторів та ідентифікаторів підполів.
4. Елементи даних фіксованої довжини
Маркер запису являє собою набір елементів даних фіксованої довжини, які ідентифікуються символьною позицією всередині маркера. Він має довжину в 24 символи. Позиції символів нумеруються від 0 до 23.
Таблиця елементів даних фіксованої довжини
Таблиця елементів даних фіксованої довжини
5. Примітки щодо змісту полів
МАРКЕР ЗАПИСУ (покажчик) розташовується на початку кожного запису УКРМАРКу. Він містить дані, необхідні при обробці запису. Позиції символів 9, 10, 11, 20 23 містять спеціальні, фіксовані на поточний момент, значення та можуть програмно генеруватися комп’ютером. Позиції символів 0 4 і 12 19 містять числові дані про кількість символів у певних областях. Вони автоматично визначаються комп’ютером при форматуванні запису. Значення для позицій символів 5, 6 8, 17 19 можуть бути або переведені з даних первісного запису за допомогою програми перетворення, або, коли УКРМАРК використовується як вихідний формат, надаватися вручну.
0-4 Довжина запису
П’ять десяткових цифр, які при необхідності вирівнюються вправо початковими нулями, вказують кількість символів у запису, включаючи МАРКЕР ЗАПИСУ, ДОВІДНИК та змінні поля. Цей елемент визначається автоматично, коли запис цілком сформовано до обміну.
5 Статус запису
Один символ, який визначає статус обробки запису.
Статус запису
6-9 Коди застосування
Коди застосування мають визначаються специфічним впровадженням стандарту ISO 2709. Їх використання в УКРМАРКу визначено наступним чином:
6 Тип запису
Необхідний, оскільки у внутрішніх форматах конкретних агентств можливе виконання різних функцій одними й тими ж полями, підполями тощо залежно від типу запису. Інколи деякі типи записів є еквівалентними «Загальному визначенню матеріалу».
Тип запису
Перевага віддається коду виду каталогізованого матеріалу над кодом вторинної фізичної форми. Приміром, перелік не має коду для мікроформ. Мікроформи, які містять друкований текст, кодуватимуться як мовні матеріали (друковані).
Тим не менш, ISBD (ER), сторінка 2, дають два варіанта для каталогізації електронних ресурсів, які поділяють характеристики інших форм: перший передбачає каталогізацію документа як електронного ресурсу і окреме додавання додаткових характеристик, другий — каталогізацію документа згідно з іншими відповідними правилами ISBD і окреме додавання характеристик електронних ресурсів. У випадку оцифрованої географічної карти перший варіант каталогізаційного запису міститиме «l» у символьній позиції 6, і документ описуватиметься як електронний ресурс з додаванням полів кодованих даних та приміток, у яких знаходитимуться картографічні відомості. Другий варіант каталогізаційного запису міститиме «e» у символьній позиції 6, і документ описуватиметься як карта з додаванням полів кодованих даних та приміток, у яких знаходитимуться відомості щодо документу як електронного ресурсу. Останні рекомендації пов’язуються з рекомендованим методом обробки мікроформ.
7 Бібліографічний рівень
Визначається чотири можливих рівня:
Бібліографічний рівень
Бібліографічний рівень запису повзується з головною частиною запису первинною бібліографічною одиницею, назву якої занесено до поля 200.
Деякі з наведених каталогізаційних кодів не проводять чіткого розрізнення між документами, які складаються з декількох частин (багатотомними монографіями) та монографічними серійними виданнями. В цих випадках агенцією застосовуватиметься той з кодів, який є найприйнятнішим у більшості випадків. Якщо таке розрізнення було проведено, проте не може бути визначено у поодиноких випадках, документ каталогізується як серіальне видання.
8 Код ієрархічного рівня
Код визначає ієрархічний зв’язок запису з іншими записами, а також його відносне положення в ієрархії. Його призначено для систем, які створюють окремі записи в ієрархічних структурах, оскільки їм бракує інформації для представлення цих записів поза межами ієрархії. Інші записи в ієрархії завжди представлено в тому ж самому файлі. Використовуються наступні коди:
Код ієрархічного рівня
Агенції, які не використовують ієрархічні зв’язки, повинні при підготуванні записів уводити знак пробілу ‘#’. Агенції, які створюють зв’язки між ієрархічно підпорядкованими записам, мають уводити той з кодів ‘0’, ‘1’, ‘2’, який є найприйнятнішим. Код ‘0’ відповідає випадку, в якому, хоч система і створює ієрархічні зв’язки, конкретний запис не пов’язується з жодним із наявних у файлі. Коди ‘1’ і ‘2’ застосовуються тільки тоді, коли реально існують записи інших рівнів.
Якщо 5 та символьна позиція містить ‘o’, тоді у 8-му позицію повинно бути занесено ‘2’.
9 Не визначено
Завжди містить пробіл ‘#’.
10 Довжина індикатора
Одна десяткова цифра, яка завдає довжину індикатора. В УКРМАРК’у вона є сталою величиною і завжди дорівнює ‘2’.
11 Довжина ідентифікатора підполя
Одна десяткова цифра, яка завдає довжину ідентифікатора підполя, приміром ‘$a’. В УКРМАРК’у вона є сталою величиною і завжди дорівнює ‘2’.
12-16 Базова адреса даних
П’ять десяткових цифр, вирівняних вправо початковими нулями, які вказують на початкову символьну позицію першого поля даних відносно початку запису. Оскільки перший символ запису позначається ‘0’, число, введене як базова адреса даних, дорівнюватиме загальній кількості символів у маркері та довіднику, включаючи роздільник поля наприкінці довідника. У довіднику початкова позиція символів для кожного поля завдається не від початку запису, а відносно першого символу першого поля даних, тобто поля 001. Таким чином, базова адреса є основою, за допомогою якої розраховується позиція кожного поля. Зазвичай, це число обчислюється автоматично по закінченні повної генерації УКРМАРК-запису.
17 19 Додаткове визначення запису
Три позиції символів, які містять коди для надання додаткових відомостей, необхідних при опрацюванні запису:
17 Рівень кодування
Односимвольний код, яким позначається ступінь повноти машиночитаного запису та відомості про перегляд документу в процесі створення запису.
Рівень кодування
18 Форма каталогізаційного опису
Односимвольний код застосованої в документі форми каталогізаційного опису. Вказує, чи відповідають описові поля 200 225 вимогам ISBD.
Код може мати наступні значення:
Значення коду
Агенція, яка каталогізує книги відповідно до ISBD (M), а серіальні видання — тільки частково дотримуючись вимог ISBD (S), можуть уводити коди ‘#’ (пробіл) в усі записи на книжкові видання та ‘i’ в усі записи на серіальні видання, навіть якщо більшість записів на останні повністю відповідала б ISBD (S).
19 Не визначено
Містить пробіл ‘#’.
20-23 Карта ДОВІДНИКА
Надається додаткова інформація про довжину та структуру статей ДОВІДНИКА для кожного поля УКРМАРК по чотирьох позиціях****:
20 Довжина поля
Одна десяткова цифра, яка вказує кількість символів у довжині поля. В УКРМАРК’у вона є сталою величиною, яка завжди дорівнює ‘4’. Тобто, максимальне значення довжини поля становить 9,999 символів.
21 Довжина початкової позиції символів
Одна десяткова цифра, яка вказує кількість символів у довжині початкової позиції символів. В УКРМАРК’у вона є сталою величиною, яка завжди дорівнює ‘5’. Дозволяється максимальне значення довжини запису приблизно 100,000 символів.
22 Довжина частини, що визначається при застосуванні
Одна десяткова цифра, яка вказує кількість символів у частині, що визначається при застосуванні кожної статті ДОВІДНИКА. Оскільки стаття ДОВІДНИКА УКРМАРК’у не містить такої складової частини, значення її довжини в УКРМАРК’у завжди дорівнює ‘0’.
23 Не визначено
Містить пробіл ‘#’.
6. Взаємопов’язані поля
Елементи даних, які входять до МАРКЕРА ЗАПИСУ, більш ніде у форматі УКРМАРК на фігурують. Деякі значення кодів використання (приміром, ‘тип запису’ та ‘бібліографічний рівень’) можуть частково співпадати з іншими кодованими даними, реально коди у МАРКЕРІ ЗАПИСУ (покажчику) відносяться до характеристик запису, проте не до описуваної ним бібліо¬графічної одиниці.
7. Приклад
01225ncm0#2200265#i#450#
У цьому прикладі наводиться маркер нового запису, створеного вручну безпосередньо з нотного видання.
Позиція
символу
Значення
Примітка
0
0
Кількість символів у запису дорівнює 1225. Нуль на
1
1
початку застосовано для вирівнювання
2
2
3
2
4
5
5
n
Новий запис
6
c
Музична партитура (друкована)
7
m
Монографічна
8
0
Ієрархічний зв’язок відсутній
9
#
Не визначено
10
2
Довжина індикатора в УКРМАРК завжди дорівнює ‘2’
11
2
Довжина ідентифікатора підполя в УКРМАРК завжди дорівнює ‘2’
12
0
Кількість символів у маркері і довіднику 265, тому
13
0
базова адреса даних, які розташовано безпосередньо
14
2
після довідника, дорівнює ‘265’
15
6
16
5
17
#
Повний рівень (запис переглядався при підготуванні до включення в машиночитану базу)
18
i
Запис частково у форматі ISBD
19
#
Не визначено
20
4
Довжина поля кожної статті довідника завжди дорівнює ‘4’
21
5
Початкова позиція символів кожної статті довідника завжди дорівнює ‘5’
22
0
Довжина частини, що визначається при застосуванні УКРМАРК, завжди дорівнює ‘0’
23
#
Не визначено
*Пробіл
**Код використовується за умов застосування ієрархічних зв’язків між записами.
***Код використовується за умов застосування ієрархічних зв’язків між записами.
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
4.1. Повторення полів і підполів
Поля та підполя в записі можуть послідовно повторюватися відповідно до указань, наведених у розділі «Наявність» у кожному описі поля даних і у визначеннях підполів. Поля, які вставляються до полів зв’язку блоку 4--, мають таку ж повторюваність у полі зв’язку, як і в межах запису.
4.2. Порядок полів
У записі не вимагається дотримання певної послідовності полів. Порядок статей довідника, які відповідають певним полям, не обов’язково відповідає порядку полів у записі.
4.3. Порядок підполів
У записі не вимагається певного порядку підполів відповідно до значень ідентифікаторів підполів. У певних випадках даються рекомендації щодо розташування окремих полів. Відповідно до правил ISBD, дані записуються у певному порядку, що і зумовлює порядок слідування підполів.
У практиці використовуються наступні цифрові підполя:
Цифрові підполя
Цифрові підполя розташовуються в порядку зростання відповідно до наступного правила: підполя $0, $3, $6, $7 ідуть попереду, а $2, $4, $5 — позаду усіх інших підполів.
4.4. Символи
У полях текстових даних УКРМАРК’у будь-який символ є припустимим, якщо він відповідає графічному символу. В кодованих підполях УКРМАРК’у та в позиціях індикаторів допускаються тільки символи, зазначені у відповідному полі/підполі.
4.5. Символи, використовувані у випадках невизначеності
4.5.1. Символ заповнення (|) призначено для випадків відсутності можливості присвоїти правильне значення елементу кодованих даних. Найчастіше це трапляється, коли у вихідному форматі немає відповідного значення.
Згідно з ISO 646 символ заповнення є графічним символом «|» (вертикальна лінія), позиція 7/12 у 7-мибітовій таблиці кодів. Це дозволяє відмовитися від використання символів «0» (нуль) або «#» (пробіл), оскільки вони часто мають специфічне значення.
4.5.2. Символ заповнення не застосовується:
у МАРКЕРІ ЗАПИСУ або ДОВІДНИКУ;
у ПОЗНАЧЦІ;
для заміни обов’язкових кодованих елементів даних;
для заміни будь-яких ідентифікаторів підполів;
у будь-яких текстових даних;
для заміни знаків пунктуації або інших спеціальних символів;
для заміни всіх кодів у факультативному кодованому полі.
4.5.3. Використання символу заповнення при кодуванні
При кодуванні символ заповнення використовується, коли агенція не присвоює значень певному типу кодів, наприклад, підполе $a поля 100 (Дані загальної обробки), позиції символів 17-19 (Коди цільового призначення).
Таке застосування символу заповнення повинно принципово відрізнятися від використання таких інших основних кодів, як то:
Символи заповнення при кодуванні
4.5.4. Використання символу заповнення в індикаторах
У разі, коли агенція не в змозі визначити значення окремого типу інформації, символ заповнення також може використовуватися для індикаторів як, приміром, для індикатора 1 (Індикатор наради) поля 601 Найменування організації, використовуване як предметна рубрика.
Крім того, символ заповнення може застосовуватися аналогічно символам ‘u’, ‘v’, ‘z’, а саме для зазначення:
невизначеності
Дані не можуть бути встановленими каталогізатором, проте, коли це можливо, визначений індикатор задається.
сполучення
Використовується, коли в документі є в наявності комбінація окремих характеристик.
інші випадки
Визначений індикатор для характеристик відсутній, але документ має ознаки характеристик даної категорії. Застосовується також, коли вихідний формат містить індикатор, якому на відповідає жоден з індикаторів УКРМАРК.
4.6. Індикатори для зазначення символів, що не сортуються
Символи, які не враховуються при сортуванні, визначаються за допомогою керувальних функцій, у заданому ISO 6630 «Наборі контрольних бібліографічних символів (знаків)». Ознаками початку та закінчення символів, що не сортуються, є відповідно <NSB> і <NSE>, які розташовуються в даних безпосередньо перед і після них. Набір контрольних бібліографічних символів наводиться у Додатку J.
4.7. Форма та зміст даних
Насамперед, УКРМАРК є форматом обміну. Його призначення — сприяти передаванню створюваних агенціями та системами даних, при створенні яких було використано різні формати. Оскільки ці дані первісно можуть записуватися відповідно до різних правил каталогізації, їх форма не завжди може бути точно відтворена в записах УКРМАРК або перелік елементів даних, які необхідно представити в УКРМАРК-записі, інколи не може бути складеним. Втім існує тенденція значного співпадання бібліографічних записів, які складаються різними агенціями. Однією зі сфер такого співпадання є частина запису, на яку поширюються правила ISBD. УКРМАРК рекомендує формулювати описові дані відповідно положенням ISBD. Для отримання інформації про відповідні видання ISBD див. Додаток M.
Правила ISBD впливають на подання даних у призначеному для користувачів каталогів і бібліографії записі. Проте вони не враховують вимог, які ставляться до записів у машиночитаній формі, з котрих генерується візуально сприйманий каталогізаційний запис у форматі ISBD. Посібник УКРМАРК містить для користувачів формату рекомендації з забезпечення найповнішої сумісності записів, перетворюваними в УКРМАРК різними агенціями. Детальніші відомості щодо конкретних дій, пов’язаних з ISBD, знаходяться в блоці 2-- БЛОК ОПИСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ та його окремих полях. Стосовно галузей опису, на які цей стандарт не поширюється, Посібник, в основному, рекомендує обирати підхід, який грунтується на існуючій практиці. Використані в Посібнику приклади базуються на наведених у ньому правилах, проте вони жодною мірою не є вичерпними.
Згідно деяких правил складання бібліографічного опису, до одного запису можуть бути занесені дані, які стосуються декількох варіантів видань або редакцій однієї й тієї ж самої назви. Вони можуть бути поданими різними засобами УКРМАРК’у, включаючи використання полів приміток, повторення полів 010 (ISBN) і 011 (ISSN) з примітками в підполях уточнень або умов придбання або з використанням полів 4-- БЛОК ЗВ’ЯЗКУ ОПИСІВ.
При використанні вищенаведених варіантів з практики рекомендується давати пояснення в супровідній документації до обмінної стрічки. Детальнішу інформацію див. у Додатку К.
4.8. Пунктуація
В інтересах узгодженості між користувачами УКРМАРК Посібник дає деякі рекомендації щодо пунктуації. За невеликим винятком, рекомендується випускати знаки пунктуації ISBD на границях підполів, оскільки вони можуть проставлятися автоматично на підставі кодів полів. Задля цього в специфікації полів включено спеціальні вказівки.
В інших частинах запису пунктуація представляється відповідно до прийнятої в агенції, що готує запис, практики. Така пунктуація повинна вводитися кожною агенцією, щоб джерело створення запису вказувало одержувачеві, яку обробку необхідно здійснити задля забезпечення потреб у пунктуації. Багато агенцій не вносять пунктуацію на границях підполів у полях точок доступу (приміром, у блоці 7-- БЛОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) в записах MARC, оскільки знаки пунктуації, відповідно до ISBD, можуть проставлятися при роздруку запису. Приклади таких полів відображають як застосування, так і пропускання пунктуації.
4.9. Внутрішньонаціональні та локальні формати бібліографічних даних
Усі поля, мітки яких містять цифру ‘9’, тобто 9--, -9-, --9, а також підполе $9 і значення індикатора ‘9’, резервуються для використання в національних і локальних форматах бібліографічних даних. Їх визначення, а також індикатори та підполя зазначених полів не повідомляються Постійному Комітету з УКРМАРК’у.
МАРКЕР ЗАПИСУ
1. Визначення
Область запису, що містить загальну інформацію, використовувану при формуванні машиночитаного запису, який готується відповідно до положень ISO 2709.
2. Наявність
Маркер запису є обов’язковим елементом. Він розташовується на початку кожного запису. Не повторюється.
3. Позначка, індикатори та підполя
Маркер запису не має позначки, індикаторів та ідентифікаторів підполів.
4. Елементи даних фіксованої довжини
Маркер запису являє собою набір елементів даних фіксованої довжини, які ідентифікуються символьною позицією всередині маркера. Він має довжину в 24 символи. Позиції символів нумеруються від 0 до 23.
Таблиця елементів даних фіксованої довжини
Таблиця елементів даних фіксованої довжини
5. Примітки щодо змісту полів
МАРКЕР ЗАПИСУ (покажчик) розташовується на початку кожного запису УКРМАРКу. Він містить дані, необхідні при обробці запису. Позиції символів 9, 10, 11, 20 23 містять спеціальні, фіксовані на поточний момент, значення та можуть програмно генеруватися комп’ютером. Позиції символів 0 4 і 12 19 містять числові дані про кількість символів у певних областях. Вони автоматично визначаються комп’ютером при форматуванні запису. Значення для позицій символів 5, 6 8, 17 19 можуть бути або переведені з даних первісного запису за допомогою програми перетворення, або, коли УКРМАРК використовується як вихідний формат, надаватися вручну.
0-4 Довжина запису
П’ять десяткових цифр, які при необхідності вирівнюються вправо початковими нулями, вказують кількість символів у запису, включаючи МАРКЕР ЗАПИСУ, ДОВІДНИК та змінні поля. Цей елемент визначається автоматично, коли запис цілком сформовано до обміну.
5 Статус запису
Один символ, який визначає статус обробки запису.
Статус запису
6-9 Коди застосування
Коди застосування мають визначаються специфічним впровадженням стандарту ISO 2709. Їх використання в УКРМАРКу визначено наступним чином:
6 Тип запису
Необхідний, оскільки у внутрішніх форматах конкретних агентств можливе виконання різних функцій одними й тими ж полями, підполями тощо залежно від типу запису. Інколи деякі типи записів є еквівалентними «Загальному визначенню матеріалу».
Тип запису
Перевага віддається коду виду каталогізованого матеріалу над кодом вторинної фізичної форми. Приміром, перелік не має коду для мікроформ. Мікроформи, які містять друкований текст, кодуватимуться як мовні матеріали (друковані).
Тим не менш, ISBD (ER), сторінка 2, дають два варіанта для каталогізації електронних ресурсів, які поділяють характеристики інших форм: перший передбачає каталогізацію документа як електронного ресурсу і окреме додавання додаткових характеристик, другий — каталогізацію документа згідно з іншими відповідними правилами ISBD і окреме додавання характеристик електронних ресурсів. У випадку оцифрованої географічної карти перший варіант каталогізаційного запису міститиме «l» у символьній позиції 6, і документ описуватиметься як електронний ресурс з додаванням полів кодованих даних та приміток, у яких знаходитимуться картографічні відомості. Другий варіант каталогізаційного запису міститиме «e» у символьній позиції 6, і документ описуватиметься як карта з додаванням полів кодованих даних та приміток, у яких знаходитимуться відомості щодо документу як електронного ресурсу. Останні рекомендації пов’язуються з рекомендованим методом обробки мікроформ.
7 Бібліографічний рівень
Визначається чотири можливих рівня:
Бібліографічний рівень
Бібліографічний рівень запису повзується з головною частиною запису первинною бібліографічною одиницею, назву якої занесено до поля 200.
Деякі з наведених каталогізаційних кодів не проводять чіткого розрізнення між документами, які складаються з декількох частин (багатотомними монографіями) та монографічними серійними виданнями. В цих випадках агенцією застосовуватиметься той з кодів, який є найприйнятнішим у більшості випадків. Якщо таке розрізнення було проведено, проте не може бути визначено у поодиноких випадках, документ каталогізується як серіальне видання.
8 Код ієрархічного рівня
Код визначає ієрархічний зв’язок запису з іншими записами, а також його відносне положення в ієрархії. Його призначено для систем, які створюють окремі записи в ієрархічних структурах, оскільки їм бракує інформації для представлення цих записів поза межами ієрархії. Інші записи в ієрархії завжди представлено в тому ж самому файлі. Використовуються наступні коди:
Код ієрархічного рівня
Агенції, які не використовують ієрархічні зв’язки, повинні при підготуванні записів уводити знак пробілу ‘#’. Агенції, які створюють зв’язки між ієрархічно підпорядкованими записам, мають уводити той з кодів ‘0’, ‘1’, ‘2’, який є найприйнятнішим. Код ‘0’ відповідає випадку, в якому, хоч система і створює ієрархічні зв’язки, конкретний запис не пов’язується з жодним із наявних у файлі. Коди ‘1’ і ‘2’ застосовуються тільки тоді, коли реально існують записи інших рівнів.
Якщо 5 та символьна позиція містить ‘o’, тоді у 8-му позицію повинно бути занесено ‘2’.
9 Не визначено
Завжди містить пробіл ‘#’.
10 Довжина індикатора
Одна десяткова цифра, яка завдає довжину індикатора. В УКРМАРК’у вона є сталою величиною і завжди дорівнює ‘2’.
11 Довжина ідентифікатора підполя
Одна десяткова цифра, яка завдає довжину ідентифікатора підполя, приміром ‘$a’. В УКРМАРК’у вона є сталою величиною і завжди дорівнює ‘2’.
12-16 Базова адреса даних
П’ять десяткових цифр, вирівняних вправо початковими нулями, які вказують на початкову символьну позицію першого поля даних відносно початку запису. Оскільки перший символ запису позначається ‘0’, число, введене як базова адреса даних, дорівнюватиме загальній кількості символів у маркері та довіднику, включаючи роздільник поля наприкінці довідника. У довіднику початкова позиція символів для кожного поля завдається не від початку запису, а відносно першого символу першого поля даних, тобто поля 001. Таким чином, базова адреса є основою, за допомогою якої розраховується позиція кожного поля. Зазвичай, це число обчислюється автоматично по закінченні повної генерації УКРМАРК-запису.
17 19 Додаткове визначення запису
Три позиції символів, які містять коди для надання додаткових відомостей, необхідних при опрацюванні запису:
17 Рівень кодування
Односимвольний код, яким позначається ступінь повноти машиночитаного запису та відомості про перегляд документу в процесі створення запису.
Рівень кодування
18 Форма каталогізаційного опису
Односимвольний код застосованої в документі форми каталогізаційного опису. Вказує, чи відповідають описові поля 200 225 вимогам ISBD.
Код може мати наступні значення:
Значення коду
Агенція, яка каталогізує книги відповідно до ISBD (M), а серіальні видання — тільки частково дотримуючись вимог ISBD (S), можуть уводити коди ‘#’ (пробіл) в усі записи на книжкові видання та ‘i’ в усі записи на серіальні видання, навіть якщо більшість записів на останні повністю відповідала б ISBD (S).
19 Не визначено
Містить пробіл ‘#’.
20-23 Карта ДОВІДНИКА
Надається додаткова інформація про довжину та структуру статей ДОВІДНИКА для кожного поля УКРМАРК по чотирьох позиціях****:
20 Довжина поля
Одна десяткова цифра, яка вказує кількість символів у довжині поля. В УКРМАРК’у вона є сталою величиною, яка завжди дорівнює ‘4’. Тобто, максимальне значення довжини поля становить 9,999 символів.
21 Довжина початкової позиції символів
Одна десяткова цифра, яка вказує кількість символів у довжині початкової позиції символів. В УКРМАРК’у вона є сталою величиною, яка завжди дорівнює ‘5’. Дозволяється максимальне значення довжини запису приблизно 100,000 символів.
22 Довжина частини, що визначається при застосуванні
Одна десяткова цифра, яка вказує кількість символів у частині, що визначається при застосуванні кожної статті ДОВІДНИКА. Оскільки стаття ДОВІДНИКА УКРМАРК’у не містить такої складової частини, значення її довжини в УКРМАРК’у завжди дорівнює ‘0’.
23 Не визначено
Містить пробіл ‘#’.
6. Взаємопов’язані поля
Елементи даних, які входять до МАРКЕРА ЗАПИСУ, більш ніде у форматі УКРМАРК на фігурують. Деякі значення кодів використання (приміром, ‘тип запису’ та ‘бібліографічний рівень’) можуть частково співпадати з іншими кодованими даними, реально коди у МАРКЕРІ ЗАПИСУ (покажчику) відносяться до характеристик запису, проте не до описуваної ним бібліо¬графічної одиниці.
7. Приклад
01225ncm0#2200265#i#450#
У цьому прикладі наводиться маркер нового запису, створеного вручну безпосередньо з нотного видання.
Позиція
символу
Значення
Примітка
0
0
Кількість символів у запису дорівнює 1225. Нуль на
1
1
початку застосовано для вирівнювання
2
2
3
2
4
5
5
n
Новий запис
6
c
Музична партитура (друкована)
7
m
Монографічна
8
0
Ієрархічний зв’язок відсутній
9
#
Не визначено
10
2
Довжина індикатора в УКРМАРК завжди дорівнює ‘2’
11
2
Довжина ідентифікатора підполя в УКРМАРК завжди дорівнює ‘2’
12
0
Кількість символів у маркері і довіднику 265, тому
13
0
базова адреса даних, які розташовано безпосередньо
14
2
після довідника, дорівнює ‘265’
15
6
16
5
17
#
Повний рівень (запис переглядався при підготуванні до включення в машиночитану базу)
18
i
Запис частково у форматі ISBD
19
#
Не визначено
20
4
Довжина поля кожної статті довідника завжди дорівнює ‘4’
21
5
Початкова позиція символів кожної статті довідника завжди дорівнює ‘5’
22
0
Довжина частини, що визначається при застосуванні УКРМАРК, завжди дорівнює ‘0’
23
#
Не визначено
*Пробіл
**Код використовується за умов застосування ієрархічних зв’язків між записами.
***Код використовується за умов застосування ієрархічних зв’язків між записами.