15 001
редагування
Зміни
→Вступ
або за адресою: http://ifla.org/VI/3/ubcim.html
Додаток А «''Коди мов''» складається з абеткового переліку мов, укладеного на основі покажчику кодів переліку B ISO 639-2 з використанням абеткового покажчика мов.
Наведені в переліку мнемонічні коди утворюються з англійської форми назв мов і записуються трьома малими латинськими літерами.
До переліку включено тільки ті мови, які мають писемність. У разі, коли розмовна мова записується за допомогою двох різних наборів символів (приміром, сербська та хорватська мови мають одну розмовну мову, проте перша записується кирилицею, а друга — латиницею, тому до переліку занесено коди обох мов):
:Сербо-хорватська (кирилиця) [scc]:Сербо-хорватська (латиниця) [scr]:Сербська [scc] (сербо-хорватська (кирилиця)):Хорватська [scr] (сербо-хорватська (латиниця))
===Мовні групи===
Деякі з кодів переліку призначено для великих мовних груп. Їх уведено замість надання кодів кожній окремій малій мові. Так, приміром, полабську мову відносять до мовної групи «Слов’янські «''Слов’янські (інші)''» (['''sla''']) і тому їй не надається власного коду:
Форма давньої або застарілої мови, яка не має унікального коду, визначатиметься кодом великої мовної групи, до якої вона належить, а не кодом сучасної форми цієї мови. Наприклад, давньоукраїнська мова (мертва мова) визначатиметься кодом мовної групи слов’янських мов (['''sla''']), а не кодом сучасної української мови (['''ukr''']).
===Критерій призначення дискретних кодів===
Зазвичай використовуються тризначні літерні мнемонічні коди, утворені з перших початкових літер англійської форми назви мови. Винятком є випадки, коли назви кількох мов мають однакові початкові літери. Приміром,
:малагасійська (Malagasy) [mlg]:малайська (Malay) [may]:малаяламська (Malayalam) [mal]:мальтійська (Maltese) [mit]
Для визначення сучасних і застарілих форм деяких мов при утворенні коду використовувалися початкові літери кожного з слів з найменування мови. Наприклад:
:середньоверхньонімецька (German (Middle High) (1050-1500)) [gmh]:давньоверхньонімецька (German (Old High) (750-1050)) [goh]
У разі, коли багатомовному документу необхідно присвоїти єдиний код без надання переваги мові будь-якого з його фрагментів, прийнято використовувати код ['''mul''']. Коли мову документу не визначено, застосовується код ['''und'''].
У Додатку А коди, які вийшли з ужитку, позначені в круглих дужках знаком мінус, а нові — знаком плюс. Наприклад,
:['''epo'''](+) Есперанто (Esperanto):['''esp''']( ) Есперанто (Esperanto)
== Див. також ==