Відмінності між версіями «Короткі рекомендації українською мовою щодо побудови ідентифікатора Фінгерпринт»
Dubyk (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Короткі рекомендації українською мовою щодо побудови ідентифікатора Фінгерпринт...) |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 21:57, 17 грудня 2023
Короткі рекомендації українською мовою щодо побудови ідентифікатора Фінгерпринт
Визначення
Фінгерпринт (англ. fingerprint - відбиток пальця) - це група знаків (літери, цифри, розділові знаки), які витягнуто послідовно з певних сторінок і рядків тексту книжки та призначено для ідентифікації видання, визначення його унікальності.
Загальні правила
Фінгерпринт складається, як правило, з 16 знаків у 4 групах
1-ша група знаків береться з 1-ї лицьової сторінки після титульного аркуша - 2 останні знаки останнього рядка - 2 останні знаки передостаннього рядка
2-а група знаків береться з 4-ї лицьової сторінки після попередньої з групи 1 - 2 останні знаки останнього рядка - 2 останні знаки передостаннього рядка
3-тя група знаків береться зі сторінки 13 (якщо с. 13 не лицьова, то наступна 4-та лицьова сторінка) - 2 останні знаки останнього рядка - 2 останні знаки передостаннього рядка
4-та група знаків береться з наступної (зворотної) сторінки (як правило, с.14) - 2 перші знаки останнього рядка - 2 перші знаки передостаннього рядка
Доповнення до Фінгерпринту: - вказівка на джерело (сторінку) 3-ї групи (як правило "3" для с.13) - рік видання або друку арабськими цифрами з літерою А (якщо він наведений арабськими цифрами) або з літерою R (якщо він наведений римськими цифрами). Якщо рік друку в книзі не вказано, а встановлено бібліографічно, то з буквою Q.
Примітки Різні передруки одного твору можуть відрізнятися різним набором титульного аркуша і тексту (за однакових інших характеристик) і тому не є дублетами. Для штучного (власницького) конволюту, складеного з різних творів, об'єднаних однією палітуркою, складається фінгерпринт кожного з них. Для багатотомних творів фінгерпринт складається на кожен том.