ISBD
Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ
Серія ІФЛА по бібліографічному обліку. Том 44
ISBD
Міжнародний стандартний бібліографічний опис
Консолідоване видання
Зміст
- 1 Вступ
- 2 А Загальні положення
- 2.1 А.1 Сфера застосування, призначення та використання
- 2.2 А.2 Методика опису ресурсів
- 2.2.1 А.2.1 Обʼєкт бібліографічного опису
- 2.2.2 А.2.2 Електронні ресурси
- 2.2.3 А.2.3 Ресурси, випущені в декількох форматах
- 2.2.4 А.2.4 Мультимедійні ресурси
- 2.2.5 А.2.5 Репродуковані видання
- 2.2.6 А.2.6 Зміни, що вимагають нового опису (продовжуючі ресурси)
- 2.2.7 А.2.6.1 Значні зміни в основному заголовку серіального ресурсу
- 2.2.8 А.2.6.2 Інші значні зміни в серіальних ресурсах
- 2.2.9 А.2.6.3 Значні зміни в інтегрованих ресурсах
- 2.3 A.2.7 Зміни, які не потребують нового опису (продовжуючі ресурси)
- 2.4 А.3 Перелік елементів ISBD та пунктуація
- 2.5 А.4 Джерела інформації
- 2.5.1 А.4.1 Основа опису
- 2.5.2 А.4.2 Переважні джерела інформації
- 2.5.2.1 А.4.2.1 Друковані ресурси
- 2.5.2.2 А.4.2.2 Картографічні ресурси і нерухомі зображення
- 2.5.2.3 А.4.2.3 Мультимедійні та аудіовізуальні ресурси
- 2.5.2.4 А.4.2.4 Електронні ресурси
- 2.5.2.5 А.4.2.5 Ресурси без загального джерела інформації
- 2.5.2.6 А.4.2.6 Ресурси, що не містять джерела інформації
- 2.5.3 А.4.3 Приписувані джерела
- 2.6 А.5 Мова і графіка опису
- 2.7 А.6 Пропуски і скорочення
- 2.8 А.7 Прописні літери
- 2.9 А.8 Друкарські помилки
- 2.10 А.9 Символи і т. д.
- 2.11 А.10 Дефекти
- 2.12 А.11 Приклади
- 3 Специфікація елементів
- 4 0 Область виду змісту і типу засобу
- 5 1 Область заголовку і відомостей про відповідальність
- 5.1 1.1 Основний заголовок
- 5.1.1 1.1.3 Форми основного заголовка
- 5.1.2 1.1.4 Вибір основного заголовка
- 5.1.2.1 1.1.4.1 Ресурс з одним приписуваним джерелом інформації
- 5.1.2.2 1.1.4.2 Ресурси з більш ніж одним переважним джерелом інформації
- 5.1.2.3 1.1.4.3 Ресурси з двома або більше творами із загальним заголовком
- 5.1.2.4 1.1.4.4 Ресурси з двома або більше творами без загального заголовка
- 5.1.2.5 1.1.4.5 Ресурси без заголовка
- 5.1.2.6 1.1.4.6 Ресурси, що є частиною іншого ресурсу або додатком до іншого ресурсу
- 5.1.3 1.1.5 Правила приведення
- 5.2 1.2 Паралельний заголовок
- 5.3 1.3 Відомості щодо заголовка
- 5.3.1 1.3.3 Особливі випадки відомостей, що відносяться до заголовка
- 5.3.2 1.3.4 Правила приведення
- 5.3.2.1 1.3.4.5 Ресурси без загального заголовка
- 5.3.2.2 1.3.4.6 Загальний заголовок і залежний заголовок
- 5.3.2.3 1.3.4.7 Паралельний заголовок і паралельні відомості щодо заголовка
- 5.3.2.4 1.3.4.9 Зміни у відомостях, що відносяться до заголовка, в продовжуючих і багаточастинних монографічних ресурсах
- 5.4 1.4 Відомості про відповідальність
- 5.1 1.1 Основний заголовок
- 6 2 Область видання
- 7 3 Специфічна область матеріалу або типу ресурсу
- 8 4 Область публікації, виробництва, поширення і т. д.
- 8.1 4.1 Місце видання, виробництва та/або розповсюдження
- 8.2 4.2 Імʼя (найменування) видавця, виробника і/або розповсюджувача
- 8.2.1 4.2.8 Неповне ім’я/найменування видавця або виробника
- 8.2.2 4.2.9 Ім’я видавця, виробника або розповсюджувача взято не з запропонованого джерела інформації
- 8.2.3 4.2.10 Паралельне ім’я/найменування видавця, виробника і/або розповсюджувача
- 8.2.4 4.2.11 Друкар замість імені видавця і т.п.
- 8.2.5 4.2.12 Ім’я/найменування видавця невідоме
- 8.2.6 4.2.13 Зміна імені видавця, виробника і/або розповсюджувача
- 8.3 4.3 Дата видання, виробництва та/або розповсюдження
- 8.4 4.4 Місце друкування або виготовлення
- 8.5 4.5 Імʼя (найменування) друкаря або виготовлювача
- 8.6 4.6 Дата друкування або виготовлення
- 9 5 Область фізичного опису
- 9.1 5.1 Обсяг
- 9.2 5.2 Інші фізичні характеристики
- 9.2.1 5.2.2 Склад матеріалу
- 9.2.2 5.2.3 Наявність ілюстрацій
- 9.2.3 5.2.4 Наявність кольору
- 9.2.4 5.2.5 Кратність зменшення (мікрофільми)
- 9.2.5 5.2.6 Наявність або відсутність звуку
- 9.2.6 5.2.7 Інші технічні характеристики
- 9.2.6.1 5.2.7.1 Розташування кадрів
- 9.2.6.2 5.2.7.2 Процес або метод відтворення
- 9.2.6.3 5.2.7.3 Швидкість відтворення
- 9.2.6.4 5.2.7.4 Спосіб запису
- 9.2.6.5 5.2.7.5 Напрямок канавки
- 9.2.6.6 5.2.7.6 Розмір канавки
- 9.2.6.7 5.2.7.7 Кількість доріжок
- 9.2.6.8 5.2.7.8 Конфігурація доріжки
- 9.2.6.9 5.2.7.9 Кількість звукових каналів
- 9.2.6.10 5.2.7.10 Система корекції звуку
- 9.2.6.11 5.2.7.11 Шумопониження
- 9.2.7 5.2.8 Ресурси, доступні в різних форматах
- 9.3 5.3 Розміри
- 9.4 5.4 Відомості про супровідний матеріал
- 10 6 Область серії і багаточастинного монографічного ресурсу
- 10.1 6.1 Основний заголовок серії або багаточастинного монографічного ресурсу
- 10.2 6.2 Паралельний заголовок серії або багаточастинного монографічного ресурсу
- 10.3 6.3 Відомості щодо назви серії або багаточастинного монографічного ресурсу
- 10.4 6.4 Відомості про відповідальність, що відносяться до серії, або багаточастинного монографічному ресурсу
- 10.5 6.5 ISSN серії чи багаточастинного монографічного ресурсу
- 10.6 6.6 Номер випуску серії або багаточастинного монографічного ресурсу
- 11 7 Область примітки
- 11.1 7.0 Примітки до області виду змісту і типу засобів і для специфічних типів матеріалу
- 11.1.1 7.0.1 Примітки до області виду змісту і типу засобу
- 11.1.2 7.0.2 Примітка про бібліографічному джерелі (Стародруковані монографічні ресурси)
- 11.1.3 7.0.3 Відомості про періодичність (Продовжуючі ресурси)
- 11.1.4 7.0.4 Системні вимоги (Електронні ресурси)
- 11.1.5 7.0.5 Режим доступу (Електронні ресурси)
- 11.2 7.1 Примітки до області заголовку і відомостей про відповідальність
- 11.2.1 7.1.1 Примітки до основної назви
- 11.2.2 7.1.2 Примітки про природу, сферу призначення або мову ресурсу застосування, формі, призначення або мову ресурсу
- 11.2.3 7.1.3 Примітки про паралельні назви паралельні відомості, що відносяться до заголовку
- 11.2.4 7.1.4 Примітки щодо відомостей про відповідальність
- 11.3 7.2 Примітки до області видання і про бібліографічну історію ресурсу
- 11.3.1 7.2.1 Джерело відомостей про видання
- 11.3.2 7.2.2 Зміни в області видання
- 11.3.3 7.2.3 Бібліографічна історія ресурсу
- 11.3.4 7.2.4 Зв’язки з іншими ресурсами
- 11.4 7.3 Примітки до специфічної області матеріалу або типу ресурсу
- 11.5 7.4 Примітки до області публікації, виробництва, поширення і т.д.
- 11.6 7.5 Примітки до області фізичного опису
- 11.7 7.6 Примітки до області серії і багаточастинного монографічного ресурсу
- 11.8 7.7 Примітки про зміст
- 11.9 7.8 Примітки до області ідентифікатора ресурсу і умов доступності
- 11.10 7.9 Примітки про випуск, частину, ітерацію і т. д., на основі яких складено опис
- 11.11 7.10 Інші примітки
- 11.12 7.11 Примітки про особливості наявного екземпляра
- 11.1 7.0 Примітки до області виду змісту і типу засобів і для специфічних типів матеріалу
- 12 8 Область ідентифікатора ресурсу і умов доступності
- 13 Додатки
- 14 Покажчик
- 15 Примітки
Вступ
Міжнародний стандартний бібліографічний опис (ISBD) призначений служити головним стандартом універсального бібліографічного обліку, який забезпечує повсюдний, швидкий, в єдиній для всіх формі доступ до основних бібліографічних даних усіх опублікованих ресурсів у всіх країнах. Основною метою ISBD з самого початку було і залишається зараз забезпечення сумісності при обміні бібліографічною інформацією.
ISBD — це стандарт, який визначає елементи даних, які повинні бути записані або наведені дослівно в особливій послідовності, щоб скласти основу опису каталогізуємого ресурсу. Крім того, в ISBD використовується запропонована пунктуація як засіб розпізнавання і відображення елементів даних, з метою зробити їх зрозумілими незалежно від мови опису.
Нова Декларація про міжнародні принципи каталогізації була опублікована ІФЛА в 2009[1] році. У цих принципах, які заміщають і розширюють Паризькі принципи[2] 1961 року, в частині 5, присвяченій бібліографічному опису, говориться, що «описова частина бібліографічного запису повинна бути заснована на всесвітньо узгодженому стандарті» [3]. Виноска визначає ISBD як стандарт для бібліотечної спільноти, тоді як декларація про принципи призначена не тільки для бібліотек, а й для архівів, музеїв та інших спільнот.
Хоча причиною розвитку стандарту стала автоматизація бібліографічного обліку, а також економічна необхідність спільної каталогізації, ISBD може з користю застосовуватися для бібліографічних описів всіх видів опублікованих ресурсів в будь-яких каталогах, створених як машиною, так і вручну. Агентства, що використовують національні або міжнародні правила каталогізації, можуть застосовувати цей, узгоджений на міжнародному рівні, стандарт в своїх каталогах.
Робота над ISBD велася відповідно з наступними цілями і принципами:
- ISBD забезпечує єдині положення для опису всіх видів опублікованих ресурсів в тій мірі, в якій одностайність можлива, і специфічні положення - для специфічних видів ресурсів, які цього вимагають.
- ISBD забезпечує положення для всесвітньо сумісної описової каталогізації, щоб сприяти міжнародному обміну бібліографічними записами між національними каталогізуючими установами і у всьому міжнародному бібліотечно-інформаційному співтоваристві (включаючи виробників і видавців).
- ISBD погоджує різні рівні каталогізації, включаючи ті, які потрібні для національних каталогізуючих установ, національних бібліотек та інших бібліотек.
- Повинні бути визначені описові елементи, необхідні для ідентифікації і вибору ресурсу.
- У центрі уваги буде набір елементів даних, а не їх відображення або застосування в певній автоматизованій системі.
- При розробці положень повинна бути врахована економічна ефективність.
У цьому тексті положення організовані таким чином, що спочатку подані загальні положення, застосовні до всіх типів ресурсів, а потім — специфічні положення, які доповнюють інформацію, необхідну для опису конкретного типу ресурсу, або представляють собою виняток із загального правила.
Якщо використовувати термінологію Функціональних вимог до бібліографічних записів (FRBR)[4], ISBD застосовують, щоб описувати втілення за допомогою опису наявної фізичної одиниці, яка є екземпляром всього втілення. Таким чином, ISBD відповідає Декларації про міжнародні принципи каталогізації, в якій сказано, що «бібліографічний опис має, як правило, бути заснований на фізичній одиниці як представниці втілення».
Згідно ISBD національні каталогізуючі установи покликані підготувати остаточні описи, «що містять усі обовʼязкові елементи ISBD, наскільки вони можуть бути застосовані до описуваного ресурсу» (див. #А.1.3). Ця практика також рекомендується для бібліотек, які обмінюються бібліографічними даними один з одним. Певні елементи даних вважають обов'язковими у всіх випадках, а в окремих випадках обовʼязковими є елементи, необхідні для ідентифікації певного описуваного ресурсу або важливі для користувачів бібліографії або каталогу. Положення ISBD можуть бути доповнені Керівництвом ІФЛА щодо застосування ISBD при описі складових частин[5].
Звʼязок ISBD і FRBR
Настоящее издание ISBD отражает стремление сделать так, чтобы описание всех материалов в одинаковой степени соответствовало FRBR. С этой целью все элементы данных ISBD были тщательно пересмотрены, чтобы элементы, факультативные в FRBR, стали факультативными и в ISBD. Теперь не осталось случаев, чтобы элементы, обязательные в FRBR, были факультативными в ISBD.
Группа по пересмотру ISBD пришла к выводу, что для ИФЛА важно разъяснить связь между ISBD и моделью FRBR. Пытаясь адаптировать терминологию ISBD к терминам FRBR «произведение» (work), «выражение» (expression), «воплощение» (manifestation) и «физическая единица» (item) и заменить такие термины, как «публикация» (publication), группа столкнулась с трудностями, связанными в основном с тем фактом, что термины, используемые в FRBR, были определены в контексте модели взаимосвязи объектов, представленной на более высоком уровне абстракции, чем определения для ISBD. В докладе на Франкфуртской конференции экспертов ИФЛА по международным правилам каталогизации (IME-ICC) было сказано, что «не следует просто вводить терминологию FRBR в том виде, в каком она есть, в ISBD и правила каталогизации, а следует сохранить их специфическую терминологию, дав точные определения, демонстрирующие, как каждый термин в своем специфическом значении концептуально соотносится с терминологией FRBR»[6]. Группа по пересмотру согласилась с данной рекомендацией и в 2003 г. приняла решение не использовать терминологию FRBR в ISBD. Однако Группа по пересмотру ISBD решила ввести некоторые изменения в терминологию. Среди них использование термина «ресурс» (resource) вместо «документ» (item) или «публикация» (publication). Это решение было принято, чтобы избежать путаницы при использований термина «item» (документ) в прежнем ISBD и другого значения термина «item» (физическая единица) в FRBR.
Группа по пересмотру полагала, что разработка таблицы, в которой подробно представлена связь каждого из элементов ISBD с соответствующим атрибутом или связью объектов в модели FRBR, поможет объяснить, что ISBD и FRBR гармонично согласуются друг с другом. Таблица соответствий, основанная на опубликованном в то время ISBD вышла под заглавием «Привязка элементов ISBD к атрибутам и связям объектов FRBR» (“Mapping ISBD Elements to FRBR Entity Attributes and Relationships”) и была одобрена Постоянным комитетом Секции ИФЛА по каталогизации 9 июля 2004 г.[7]
Группа по пересмотру ISBD выражает признательность всем принимавшим участие в предыдущей работе по пересмотру и публикации специализированных ISBD, так как в данной новой версии мы постарались представить по возможности наиболее полно положения из всех специализированных ISBD, чтобы обеспечить единые положения для описания всех видов ресурсов. Далее приводится краткий обзор предыдущей работы.[8]
Історія
Возникновение Международного стандартного библиографического описания относится к 1969 году, когда Комитет ИФЛА по каталогизации организовал Международную конференцию экспертов по каталогизации. На этой конференции было принято решение создать стандарты, чтобы упорядочить форму и содержание библиографических описаний. В результате, Комитет по каталогизации начал работу, которая в конечном итоге должна была обеспечить рост совместного использования и обмена библиографическими данными. Результатом этой работы стала концепция Международного стандартного библиографического описания (ISBD).
Первым из ISBD было Международное стандартное библиографическое опи- сание для монографических публикаций (ISBD(M)), которое вышло в 1971 году. К 1973 году этот текст был принят рядом национальных библиографий, и, с переводом оригинального английского текста на несколько других языков,[9] он был учтен некоторыми комитетами по каталогизации при переработке национальных и международных правил описания. Замечания, полученные от пользователей ISBD(M), привели к решению выпустить пересмотренный вариант текста, который был издан в 1974 году как "Первое стандартное издание". Международное стандартное библиографическое описание для сериальных ресурсов (ISBD(S)) было также опубликовано в 1974 году.
В 1975 году Совместный руководящий комитет по пересмотру Англоамериканских правил каталогизации предложил Комитету ИФЛА по каталогизации создать общее международное стандартное библиографическое описание, применимое для всех видов библиотечных материалов. Результатом стало ISBD(G), изданное в 1977 году. ISBD(M) было пересмотрено и исправлено, чтобы привести его в соответствие с ISBD(G), и "Первое стандартное пересмотренное издание" было опубликовано в 1978 году. Позже вышли другие специализированные ISBD для отдельных видов материалов: ISBD(СМ) для картографических материалов, ISBD(NBM) для некнижных материалов и исправленный ISBD(S) для сериальных ресурсов были изданы в 1977 году; ISBD(A) для старопечатных (антикварных) монографических ресурсов и ISBD(PM) для нотных ресурсов были опубликованы в 1980 году.
Перегляд 1980-2000
На Всемирном конгрессе ИФЛА в Брюсселе, прошедшем в августе 1977 года, Постоянный комитет Секции ИФЛА по каталогизации принял новые важные решения относительно программы ИФЛА по ISBD. Было решено, что все тексты ISBD будут действовать пять лет, после этого последует пересмотр всех или отдельных текстов. В результате Постоянный комитет сформировал Комитет по пересмотру ISBD, который собрался впервые в 1981 году, чтобы выработать план дальнейшего пересмотра и исправления специализированных ISBD.
Специализированные ISBD были переизданы в следующем порядке: ISBD(M), ISBD(СМ) и ISBD(NBM) – в 1987 году, ISBD(S) – в 1988, ISBD(CF) для компьютерных файлов был издан в 1990; ISBD(A) и ISBD(PM) – в 1991 и ISBD(G) – в 1992. К концу 1980-х первый проект по общему пересмотру был завершен. Позже, в 1997 году было переиздано ISBD(CF) под новым названием – ISBD(ER) для электронных ресурсов.
В 1992 году Секция ИФЛА по каталогизации совместно с Секцией по классификации и индексирования создала Исследовательскую группу по функциональным требованиям к библиографическим записям (FRBR). Непосредственным следствием этого шага было решение приостановить пересмотр специализированных ISBD до тех пор, пока Исследовательская группа по FRBR не выработает требования, чтобы "рекомендовать базовый уровень функциональности и базовые требования к данным для записей, создаваемых национальными библиографическими учреждениями". В 1998 году Исследовательская группа по FRBR издала Окончательный отчет после того, как её рекомендации были одобрены Постоянным комитетом Секции ИФЛА по каталогизации. Тогда Группа по пересмотру ISBD была восстановлена, чтобы возобновить свою традиционную работу. Как и предполагалось, Постоянный комитет Секции по каталогизации поручил Группе по пересмотру ISBD начать полномасштабную ревизию специализированных ISBD. Цель этого "проекта второго общего пересмотра" состояла в том, чтобы обеспечить соответствие между положениями специализированных ISBD и требованиями FRBR к данным для "базового уровня национальной библиографической записи".
Перегляд 2000-2006
На сегодняшний день в ходе данного проекта общего пересмотра ISBD(S) было преобразовано в ISBD(CR) для сериальных и других продолжающихся ресурсов, которое было опубликовано в 2002 году после рабочих встреч, целью которых было согласование ISBD(S) с рекомендациями ISSN и 2-м изданием Англо-Американских правил каталогизации. Пересмотренное ISBD(M) также было опубликовано в 2002 году, а пересмотренное ISBD(G) – в 2004. ISBD(CM) и ISBD(ER) прошли процесс всемирного обсуждения и последовавшего за ним пересмотра, но не были закончены, так как к тому моменту началась работа над консолидированным ISBD.
Попереднє консолідоване видання 2007
На Берлинской конференции ИФЛА в 2003 г. Группа по пересмотру ISBD решила сформировать Исследовательскую группу по будущим направлениям развития ISBD. Эта новая группа пришла к выводу, что возможно объеди- нение всех ISBD в единое целое. Группа по пересмотру ISBD поставила перед Исследовательской группой задачу подготовить окончательный текст, который и стал Предварительным консолидированным изданием. Группа по пересмотру ISBD пыталась разрешить некоторые из проблем, с которыми сталкиваются нынешние каталогизаторы. Консолидированный ISBD должен стать стандартом для описания всех типов опубликованных материалов, существующих в настоящий момент, и облегчить описание ресурсов, обладающих свойствами нескольких форматов. Кроме того, он способствует дальнейшему обновлению и усовершенствованию ISBD в будущем. В Предварительном консолидированном издании ISBD были учтены все последние пересмотры, равно как и результаты процесса пересмотра ISBD(A), прошедшего в 2006 году. Чтобы получить этот текст, положения из всех ISBD переносили в новую структуру, опубликованные версии текстов для разных типов материалов служили основой, и туда вносили изменения из пересмотренных версий, полученных в результате работы последних лет, и обобщали терминологию.
В соответствии с принципом ISBD, который гласит, что в центре внимания должны быть элементы данных, а не их отображение, и в стремлении повысить совместимость между библиографическими поисковыми системами и форматами отображения, в предварительном консолидированном издании была слегка изменена пунктуация. Например, пунктуация повторяется, если область заканчивается точкой, а последующей области предшествует предписанная пунктуация, которая начинается также с точки. Аналогично, если различные элементы в одной и той же области, взяты не из предписанного источника, каждый из них заключается в отдельную пару квадратных скобок.
Такой подход внесет последовательность при использовании форматов отображения, отличных от ISBD.
Глубокая признательность всем Исследовательским группам, работавшим над пересмотром специализированных ISBD, а также бывшему председателю Группы по пересмотру ISBD Джону Д. Байрему (John D. Byrum), осуществившему большинство проектов по пересмотру. Особая благодарность Дороти МакГэрри (Dorothy McGarry) (председателю Исследовательской группы по будущим направлениям развития ISBD) за редакторскую работу, которую она проделала при пересмотре нескольких ISBD, при создании целого ряда проектов и окончательной версии предварительного консолидированного издания.
Консолідоване видання 2011
Несмотря на все изменения, внесенные после перечисленных выше пересмотров, основная структура и компоненты данных ISBD подтвердили свою относительную стабильность и продолжают широко использоваться, частично или полностью, разработчиками правил каталогизации и схем метаданных. Однако, учитывая изменчивую природу ресурсов и последние достижения в технологии, которые повлияли на библиографический доступ, Группа по пересмотру решила сосредоточить свои усилия на поддержании консолидированного издания ISBD, которое заменит отдельные ISBD. При этом группа по пересмотру будет по-прежнему принимать во внимание изменения в национальных и международных правилах каталогизации.
Группа по пересмотру ISBD назначила в 2003 году Исследовательскую группу по обозначению материала (MDSG) для рассмотрения общего и специфического обозначения материала (GMD/SMD) в применении к множественным форматам и смешанным средствам. Эта Исследовательская группа была в курсе тех проблем, которые подняла Рабочая группа по общему обозначению материала на Первой конференции экспертов по международным правилам каталогизации ИФЛА (IME ICC) в 2003 году во Франкфурте. Как отметил Tom Delsey в проведенном в 1998 исследовании логической структуры Части 1 Англо-американских правил каталогизации,[10] термины для Общего обозначения материала представляют собой сбивающую с толку смесь физических форматов, классов материала, форм носителей и способов записи (например, шрифт Брайля). Более того, расположение Общего обозначения материала сразу после основного заглавия прерывает логический порядок и последовательность сведений, относящихся к заглавию.
Предварительное консолидированное издание ISBD было опубликовано Конференцией ИФЛА в Дурбане в 2007 году, и MDSG составило проект предложения по компоненту содержание/носитель для обсуждения в Группе по пересмотру ISBD. Этот проект учитывал Версию 1.0 RDA/ONIX Framework for Resource Categorization[11] (август 2006) и последующие проекты RDA: Resource Description & Access[12], содержащий RDA/ONIX Framework. На этих документах, как и на многих других, основывалась исследовательская группа при работе над структурой и терминологией и независимого компонента ISBD содержание/носитель.
В результате дальнейших исследований и международного обсуждения в 2009 году была одобрена и опубликована на сайте ИФЛА новая Область 0, получившая название Область вида содержания и типа средства[13]. Теперь она впервые включена в ISBD, и общее обозначение материала удалено из Области 1.
В настоящее издание были внесены некоторые другие важные изменения: текст был отредактирован, чтобы избежать многословия и достичь большей согласованности; уровни обязательных, факультативных и условных элементов были упрощены, чтобы отмечать только обязательные элементы; разъяснена основа описания, которая составляет объект библиографического описания; больше внимания уделено многочастным монографическим ресурсам,; источники информации были пересмотрены с точки зрения последовательности терминологии и применения; лучше учтены требования языков с нелатинской графикой; положения для описания старопечатных монографических ресурсов, противоречащие ISBD, были удалены; было указано, что К – это не то же, что элементы; область 5 была переименована и дает возможность описывать печатные ресурсы по той же логике, что и другие материалы; название области 6 было расширено и, помимо всего, в словарь было включено много новых определений.
Особое спасибо мы должны сказать Джону Хостиджу (John Hostage), редактору консолидированного ISBD, за редакторскую работу и вклад в создание целого ряда проектов и окончательной версии этого документа. Мне также хотелось бы поблагодарить за вклад в общее дело консультантов группы по пересмотру, представителей национальных библиотек, национальных библиотечных сетей, международные организации, а также за предложения, полученные в процессе международного обсуждения, как от организаций, так и от частных лиц. Все они оказали неоценимую помощь Группе по пересмотру ISBD в её работе над новым ISBD.
Мадрид, Испания | Элена Эсколано Родригес, |
Декабрь 2010 | Председатель Группы по пересмотру ISBD |
А Загальні положення
А.1 Сфера застосування, призначення та використання
А.1.1 Сфера застосування
Международное стандартное библиографическое описание (ISBD) устанавливает требования для описания и идентификации опубликованных ресурсов, которые могут находиться в библиотечных фондах. ISBD также учитывает ресурсы, которые используются людьми с ослабленным зрением (например, в удобочитаемой или рельефной форме), и публикации для ограниченного распространения или для продажи по заказу.
ISBD определяет элементы данных, которые должны быть записаны или приведены дословно в определенной последовательности в качестве основы описания каталогизируемого ресурса, а также использует предписанную пунктуацию как средство распознавания и отображения элементов данных, которое делает их понятными независимо от языка описания.
Положения ISBD касаются библиографических записей, составленных, в первую очередь, национальными библиографирующими учреждениями и, во вторую очередь, другими каталогизирующими учреждениями.
Ожидается, что национальные или международные комитеты, ответственные за разработку правил каталогизации, будут использовать ISBD как основу для своих правил описания библиотечных материалов, чтобы описывать все аспекты ресурса, включая его содержание, носитель и порядок выпуска.
А.1.2 Призначення
Самая главная задача ISBD – обеспечить положения для согласованной во всем мире описательной каталогизации, чтобы способствовать международному обмену библиографическими записями между национальными библиографирующими учреждениями и во всем международном библиотечно-информационном сообществе.
Определяя элементы, которые составляют библиографическое описание, предписывая порядок, в котором эти элементы должны быть представлены, и пунктуацию, которой они должны быть разделены, ISBD ставит цели:
- – сделать записи из различных источников взаимозаменяемыми, чтобы записи, произведенные в одной стране, могли легко применяться в библиотечных каталогах или библиографических списках в любой другой стране;
- – помочь в интерпретации записей независимо от языковых барьеров, чтобы записи, произведенные для пользователей одного языка, были понятны пользователям других языков;
- – помочь в конверсии библиографических записей в электронную форму;
- – улучшить переносимость библиографических данных в среде Семантического Веба и интероперабельность ISBD с другими содержательными стандартами.
А.1.3 Використання
ISBD содержит положения, которые позволяют охватить максимальное количество описательной информации, нужной для различных видов библиографической деятельности. Поэтому оно включает элементы, которые являются существенными для одного или более видов этой деятельности, но не обязательны для всех.
Несколько элементов описания, такие как заглавие, являются обязательными и должны быть включены в каждое описание ISBD. Другие элементы, такие как сведения об издании, являются обязательными, если есть соответствующая информация. Элементы обозначают терминами Обязательный или Обязательный, если присутствуют данные, или Обязательный, если применим после заголовка этого элемента. В тексте для этих элементов используется формулировка приводят, в то время как формулировка может быть приведено или могут быть приведены используется для элементов, которые не обязательны.
Национальные библиографирующие учреждения призваны нести ответственность за создание окончательной записи для каждого произведенного в стране ресурса. Таким образом, рекомендуется, чтобы подготовленные ими описания содержали все обязательные элементы ISBD, насколько они применимы к описываемому ресурсу. Рекомендуется, чтобы этой практике следовали также библиотеки, которые обмениваются библиографическими данными друг с другом.
Ответственность за создание библиографических описаний могут нести не только библиотеки, но и другие учреждения культуры, издатели, независимые ученые и различные Интернет-сообщества.
Описание ISBD является частью полной библиографической записи и обычно не используется само по себе. Другие элементы, которые составляют полную библиографическую запись, такие как точки доступа и содержательная информация, не включены в положения ISBD. Правила для таких элементов обычно дают в правилах каталогизации и других стандартах.
Ссылки от вариантов основного заглавия или другие ссылки, которые могут быть в национальных правилах каталогизации, не являются частью библиографического описания и не представлены в ISBD. Однако они могут быть необходимы в каталогах и библиографиях.
Информационные элементы, касающиеся конкретной коллекции (местонахождение материала, холдинговые записи и т. д.) не представлены в ISBD; это локальные элементы, которые могут быть добавлены к общему описанию.
Чтобы описать ресурс, который имеет характеристики различных видов материалов (например, электронный продолжающийся ресурс, цифровая карта, выходящая отдельными выпусками), каталогизатор должен комбинировать положения для различных видов материалов, которые необходимы, чтобы описать все аспекты ресурса, включая его содержание, носитель и порядок выпуска.
А.2 Методика опису ресурсів
А.2.1 Обʼєкт бібліографічного опису
ISBD используется для создания описания ряда ресурсов, которые имеют одинаковые характеристики с точки зрения как интеллектуального содержания, так и физической формы, т.е. одного издания. Издание определяется по сведениям об издании на самом ресурсе или по данным, предоставленным издателем. Существенное различие между ресурсами по любому из элементов указывает, что речь идет о разных изданиях, и требуются отдельные описания. Изменение распространителя не считается существенным различием. Описание ISBD описывает полный экземпляр опубликованного ресурса.
Ресурсы могут публиковаться как одночастные ресурсы или многочастные ресурсы, законченные, или предполагающие законченность, или предполагающие продолжение, они могут быть выпущены одновременно или постепенно.
Одночастный ресурс – это ресурс, который выпущен как единое физическое целое.
Многочастные ресурсы каталогизируют, используя либо многоуровневое описание (см. Приложение А), либо одноуровневое описание ресурса в целом. В некоторых случаях части многочастного ресурса могут быть описаны как отдельные одночастные ресурсы.
Продолжающиеся ресурсы рассматриваются как сериальные или как интегрируемые ресурсы. Ресурсы, которые выходят в последовательных выпусках или частях, имеют нумерацию и другие характеристики сериального ресурса (например, периодичность в заглавии), даже если они ограничены во времени (например, информационный бюллетень мероприятия), также каталогизируются как продолжающиеся ресурсы. Кроме того, завершенные интегрируемые ресурсы (например, веб-сайт для политической кампании) также каталогизируют по этим правилам.
Для старопечатных монографических ресурсов:
Отдельные описания могут создаваться не только на издания, но и на выпуски, тиражи и состояния старопечатных монографических ресурсов. В ISBD не рассматривается ситуация, когда нет достоверных сведений о предполагаемом объеме ресурса или когда неполный экземпляр каталогизируется без помощи библиографического описания ресурса. Всякий раз, если возможно, должно быть найдено описание полного экземпляра. Если полного экземпляра не существует, описание может быть сделано на основе неполного экземпляра, если дефекты таковы, что позволяют сделать это; дефекты и другие специфические характеристики, относящиеся к имеющемуся экземпляру, описывают в области 7 (см. 7.11). В этом случае будет понятно, что это описание не может применяться ко всем экземплярам того же самого издания, выпуска или состояния.
А.2.2 Електронні ресурси
Электронные ресурсы рассматривают в ISBD в двух видах в зависимости от того, является ли доступ к ним прямым или удаленным. Прямой доступ подразумевает, что может быть описан физический носитель. Такой носитель (например, диск, кассета, картридж) должен быть вставлен в компьютер или в периферийное устройство, соединенное с компьютером. Удаленный доступ подразумевает, что никакой физический носитель не может быть обработан, доступ возможен только через электронное устройство путём соединения с компьютерной сетью или с ресурсами, хранящимися на жестком диске или другом запоминающем устройстве.
Все больше появляется различных изданий электронных ресурсов. Новое издание имеет место, если есть существенные различия в интеллектуальном или художественном содержании ресурса. В этом случае создается отдельная библиографическая запись. Если существенных различий нет, для такого ресурса обычно не делается отдельная библиографическая запись, хотя библиографирующее учреждение может решить создать несколько библиографических записей. Существенными различиями считаются добавления и удаления; изменения языка программирования; изменения и усовершенствования для повышения эффективности ресурса; модификации языка программирования или операционной системы, нацеленные на достижение совместимости ресурса с другими машинами и операционными системами.
Некоторые различия не означают образования нового издания – это различия в размерах физического носителя (например, диски 9 и 14 см); различия в форматах файлов, связанных с принтером (например, АSCII и PostScript), различия в системных форматах (например, PC и Macintosh); различия в характере кодирования, блокирования и плотности записи. Различия могут быть приведены в области 7.
А.2.3 Ресурси, випущені в декількох форматах
Если ресурс выпущен на физических носителях разного вида или на разных средствах вывода данных, каждый иной физический носитель или иное средство вывода данных должно быть описано в отдельной библиографической записи.
А.2.4 Мультимедійні ресурси
Физическое описание мультимедийных ресурсов, см. 5.1.2.
А.2.5 Репродуковані видання
При описании факсимильного или другим способом – фотографическим, микрографическим или цифровым – репродуцированного издания, библиографические сведения, относящиеся к репродукции, приводят во всех областях описания, кроме области 3 для сериальных изданий. Сведения об оригинале приводят в области 7 (см. 7.2.4.2).
А.2.6 Зміни, що вимагають нового опису (продовжуючі ресурси)
А.2.6.1 Значні зміни в основному заголовку серіального ресурсу
Для сериальных ресурсов новое описание требуется в случае значительных изменений в основном заглавии. Значительными считают следующие изменения:
- а) в языках и графиках, которые разделяют текст на слова, добавление, удаление, изменение или перестановка любого из первых пяти слов заглавия (первых шести слов, если заглавие начинается с артикля), кроме случаев, оговоренных ниже (см. #А.2.7);
Примеры
- Energy policy and conservation biennial report
- стало Energy policy and conservation report
- Металлургия и технология
- стало Металлургия и машиностроение
- New notes
- стало Upstream journal
- La recherche aéronautique
- стало La recherche aérospatiale
- Scene
- стало TV 2
- IFLANET unplugged
- стало IFLA CD ...
- Link magazine
- стало Link journal
- b) добавление, удаление или изменение в основном заглавии меняет значение заглавия или тему издания;
Примеры
- The best bed & breakfasts in the world
- стало The best bed & breakfasts in England, Scotland & Wales
- Ред. коммент.: Изменен географический аспект.
но не
- Report on the high-level radioactive waste activities conducted under MS 1990, 116C.712, subd. 5A
- стало Report on the high-level radioactive waste activities conducted under Minnesota Statutes 116C.712
- Ред. коммент.: Незначительное изменение после первых пяти слов.
- c) наименование организации, приведенное в любом месте заглавия, изменяется, за исключением случаев, оговоренных ниже (см. #А.2.7.1).
Примеры
- The register of the Kentucky State Historical Society
- стало The register of the Kentucky Historical Society
- NFCR Cancer Research Association symposia
- стало Association for International Cancer Research symposia
А.2.6.2 Інші значні зміни в серіальних ресурсах
Для сериальных ресурсов новое описание требуется также в следующих случаях, даже если заглавие остается прежним:
- а) основное заглавие – обобщающий термин (типовое заглавие), а издающая организация изменяет свое название или сериальный ресурс выпускается другой организацией (за исключением случаев, оговоренных ниже, см. #А.2.7.1(е), для незначительных изменений в названии организации, при которых не требуется новое описание);
Пример
- Symposium series / Society for Applied Bacteriology
- стало Symposium series / Society for Applied Microbiology
- b) сведения об издании изменены, и это означает значительное изменение сферы распространения или охвата сериального ресурса;
Пример
- Transportation directory. – New England edition
- стало Transportation directory. – Eastern edition
- c) изменен физический носитель;
Примеры
- New Zealand national bibliography
- Ред. коммент.: Выходит только в бумажной форме.
- стало New Zealand national bibliography
- Ред. коммент.: Выходит только в форме микрофиш.
- MacInTax deluxe
- Ред. коммент.: Выпускается только на 3 1/2 дюймовых дисках.
- стало MacInTax deluxe
- Ред. коммент.: Выпускается на CD-ROM.
- d) ранее зависимое заглавие стало самостоятельным;
Пример
- Fauna Norvegica. Series B, Norwegian journal of entomology
- стало Norwegian journal of entomology
- e) сериальный ресурс является кумулированным, и кумуляции имеют нумерацию, отдельную от некумулированных выпусков;
Пример
- Reader’s guide to periodical literature
- Ред. коммент.: Выпускается в форме кумуляций с периодичностью в один год и более с нумерацией, отличающейся от нумерации выпусков, выходящих один раз в две недели и др.
- f) сериальный ресурс образован путём объединения двух или более сериальных ресурсов;
Пример
- Archivio di ottalmologia
- и Rassegna italiana di ottalmologia
- объединились в Archivio e rassegna italiana di ottalmologia
- g) два или более сериальных ресурсов образованы в результате разделения одного сериального ресурса.
Пример
- Geografi i Bergen
- стало Geografi i Bergen. Serie A
- и Geografi i Bergen. Serie B
А.2.6.3 Значні зміни в інтегрованих ресурсах
Для интегрируемых ресурсов новая запись требуется в следующих случаях:
- а) сведения об издании изменены, и это означает значительное изменение сферы распространения или охвата ресурса;
Пример
- Manual of forestry management practices. – Canadian edition
- стало Manual of forestry management practices. – North American edition
- b) меняется физический носитель;
Пример
- Cuadernos de historia medieval
- Ред. коммент.: Печатная версия.
- стало Cuadernos de historia medieval
- Ред. коммент.: Онлайн версия.
- c) ресурс образован путём объединения (слияния) двух или более других ресурсов;
Пример
- USMARC format for bibliographic data
- и Canadian MARC communication format for bibliographic data
- объединились в' MARC 21 format for bibliographic data
- d) два или более ресурсов образованы путём разделения одного ресурса.
A.2.7 Зміни, які не потребують нового опису (продовжуючі ресурси)
А.2.7.1 Незначні зміни основного заголовку серіальних ресурсів
А.2.7.2 Незначні зміни в інтегрованих ресурсах
А.3 Перелік елементів ISBD та пунктуація
А.3.1 Перелік елементів ISBD
А.3.2 Пунктуація
А.3.2.1
А.3.2.2
А.3.2.3
А.3.2.4
А.3.2.5
А.3.2.6
А.3.2.7
А.3.2.8
А.3.2.9
А.3.2.10
А.3.2.11
А.3.3
А.4 Джерела інформації
А.4.1 Основа опису
А.4.2 Переважні джерела інформації
А.4.2.1 Друковані ресурси
А.4.2.1.1 Ресурси в латинській графіці
А.4.2.1.2 Ресурси в нелатинській графіці
А.4.2.2 Картографічні ресурси і нерухомі зображення
А.4.2.3 Мультимедійні та аудіовізуальні ресурси
А.4.2.4 Електронні ресурси
А.4.2.5 Ресурси без загального джерела інформації
А.4.2.6 Ресурси, що не містять джерела інформації
А.4.3 Приписувані джерела
А.5 Мова і графіка опису
А.6 Пропуски і скорочення
А.6.1
А.6.2
А.6.3
А.6.4
А.6.5
А.7 Прописні літери
А.8 Друкарські помилки
А.9 Символи і т. д.
А.10 Дефекти
А.11 Приклади
Специфікація елементів
0 Область виду змісту і типу засобу
Вступ
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписуване джерело
0.1 Вид змісту
0.1.1 Характеристика змісту
0.1.1.1
0.1.1.2 Специфікація типу
0.1.1.3 Специфікація руху
0.1.1.4 Специфікація розмірності
0.1.1.5 Сенсорна специфікація
0.2 Тип засобу
Терміни типу засобу
1 Область заголовку і відомостей про відповідальність
Вступ
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписуване джерело
1.1 Основний заголовок
1.1.1
1.1.2
1.1.3 Форми основного заголовка
1.1.3.1
1.1.3.2
1.1.3.3
1.1.3.4
1.1.3.5
1.1.3.6
1.1.3.7 Загальний заголовок і залежний заголовок
1.1.4 Вибір основного заголовка
1.1.4.1 Ресурс з одним приписуваним джерелом інформації
1.1.4.1.1
1.1.4.1.2
1.1.4.2 Ресурси з більш ніж одним переважним джерелом інформації
1.1.4.2.1
1.1.4.2.2
1.1.4.3 Ресурси з двома або більше творами із загальним заголовком
1.1.4.4 Ресурси з двома або більше творами без загального заголовка
1.1.4.5 Ресурси без заголовка
1.1.4.6 Ресурси, що є частиною іншого ресурсу або додатком до іншого ресурсу
1.1.4.6.1
1.1.4.6.2
1.1.4.6.3
1.1.5 Правила приведення
1.1.5.2 Ресурси без загального заголовка
1.1.5.3 Загальний заголовок і залежний заголовок
1.1.5.3.1 Залежні заголовки як частина основного заголовка
1.1.5.3.2 Позначення серії як частини нумерації
1.1.5.4 Візуальний текст без заголовку
1.2 Паралельний заголовок
1.2.1
1.2.2
1.2.3
1.2.4
1.2.5 Правила приведення
1.2.5.1
1.2.5.2
1.2.5.3
1.2.5.4 Ресурси без загального заголовка
1.2.5.5 Паралельний загальний заголовок і залежний заголовок
1.2.5.6 Зміни в паралельному заголовку продовжуючих ресурсів і багаточастинних монографічних ресурсів
1.3 Відомості щодо заголовка
1.3.1
1.3.2
1.3.3 Особливі випадки відомостей, що відносяться до заголовка
1.3.3.1 Ініціальні абревіатури і акроніми
1.3.3.2 Неповні або неясні заголовки
1.3.4 Правила приведення
1.3.4.1
1.3.4.2
1.3.4.3
1.3.4.4
1.3.4.5 Ресурси без загального заголовка
1.3.4.5.1
1.3.4.5.2
1.3.4.5.3
1.3.4.6 Загальний заголовок і залежний заголовок
1.3.4.7 Паралельний заголовок і паралельні відомості щодо заголовка
1.3.4.7.1
1.3.4.7.2
1.3.4.7.3
1.3.4.7.4
1.3.4.8
1.3.4.9 Зміни у відомостях, що відносяться до заголовка, в продовжуючих і багаточастинних монографічних ресурсах
1.4 Відомості про відповідальність
1.4.1
1.4.2
1.4.3 Форми відомостей про відповідальність
1.4.3.1
1.4.3.2
1.4.3.3
1.4.3.4
1.4.3.5
1.4.3.6
1.4.3.7
1.4.3.8
1.4.4 Одні відомості про відповідальність або кілька
1.4.4.1
1.4.4.2
1.4.4.3
1.4.4.4
1.4.5 Правила приведення
1.4.5.1
1.4.5.2
1.4.5.3
1.4.5.4
1.4.5.5
1.4.5.6
1.4.5.7
1.4.5.8
1.4.5.9
1.4.5.10 Паралельні відповідальності
1.4.5.10.1
1.4.5.10.2
1.4.5.10.3
1.4.5.10.4
1.4.5.11 Ресурси без загального заголовка
1.4.5.11.1
1.4.5.11.2
1.4.5.11.3
1.4.5.11.4
1.4.5.12 Загальний заголовок і залежний заголовок
1.4.6 Зміни у відомостях про відповідальність у продовжуючих ресурсах і багаточастинних монографічних ресурсах
2 Область видання
Вступ
Зміст
Приписувана пунктуація
2.1 Відомості про видання
2.1.1
2.1.2 Правила приведення
2.1.3
2.1.4 Відомості про видання, що не наведені в області видання
2.1.4.1
2.1.4.2
2.1.5 Зміни у відомостях про видання
2.2 Паралельні відомості про видання
2.3 Відомості про відповідальність, що відносяться до видання
2.3.1
2.3.2
2.3.3
2.3.4 Паралельні відомості про відповідальність, що відносяться до видання
2.4 Додаткові відомості про видання
2.4.1
2.4.2
2.4.3
2.4.4 Паралельні додаткові відомості про видання
2.5 Відомості про відповідальність, наступні за додатковими відомостями про видання
2.5.1
2.5.2 Паралельні відомості про відповідальність, що відносяться до додаткових відомостей про видання
3 Специфічна область матеріалу або типу ресурсу
Вступ
Зміст
3.1 Математична основа (картографічні ресурси)
Приписувана пунктуація
Приписувані джерела
3.1.1 Відомості про масштаб
3.1.1.1
3.1.1.2
3.1.1.3
3.1.1.4
3.1.1.5
3.1.1.6
3.1.1.7
3.1.1.8
3.1.1.9
3.1.2 Відомості про проекції
3.1.2.1
3.1.2.2
3.1.3 Відомості про координати і рівнодення
3.1.3.1 Координати
3.1.3.2
3.1.3.3 Пряме сходження і схилення
3.1.3.4 Рівнодення
3.2 Відомості про музичний формат (форма викладу нотного тексту) (ноти)
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписувані джерела
3.2.1 Відомості про музичний формат (форма викладу нотного тексту)
3.2.1.1
3.2.1.2
3.2.2 Паралельні відомості викладу нотного тексту
3.3 Нумерація (серіальні ресурси)
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписувані джерела
3.3.1 Структура області нумерації
3.3.2 Нумераційне позначення
3.3.3 Хронологічне позначення
3.3.4. Правила приведення
3.3.4.1
3.3.4.2
3.3.4.3
3.3.4.4
3.3.4.5
3.3.4.6
3.3.4.7
3.3.4.8
3.3.4.9
3.3.4.10
3.3.5 Паралельна система нумерації
3.3.6 Альтернативна система нумерації
3.3.7 Новий ряд нумерації
4 Область публікації, виробництва, поширення і т. д.
Вступ
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписувані джерела
4.1 Місце видання, виробництва та/або розповсюдження
4.1.1
4.1.2
4.1.3
4.1.4
4.1.5
4.1.6
4.1.7
4.1.8
4.1.9 Додатки до місця видання, виробництва та/або розповсюдження
4.1.10
4.1.11 Паралельні відомості про місце видання
4.1.11.1
4.1.11.2
4.1.12
4.1.13
4.1.14
4.1.15 Зміна в місці видання, виробництва та/або розповсюдження
4.2 Імʼя (найменування) видавця, виробника і/або розповсюджувача
4.2.1
4.2.2
4.2.3
4.2.4
4.2.5
4.2.6
4.2.7
4.2.8 Неповне ім’я/найменування видавця або виробника
4.2.9 Ім’я видавця, виробника або розповсюджувача взято не з запропонованого джерела інформації
4.2.10 Паралельне ім’я/найменування видавця, виробника і/або розповсюджувача
4.2.10.1
4.2.10.2
4.2.11 Друкар замість імені видавця і т.п.
4.2.12 Ім’я/найменування видавця невідоме
4.2.13 Зміна імені видавця, виробника і/або розповсюджувача
4.3 Дата видання, виробництва та/або розповсюдження
4.3.1
4.3.2
4.3.3
4.3.4
4.3.5
4.3.6
4.3.7
4.3.8
4.3.9
4.3.10 Ресурси, видані в кількох випусках, частинах, ітераціях і т. д.
4.3.10.1 Дата початку видання
4.3.10.2 Дата закінчення видання
4.3.10.3 Дати передбачувані і невідомі
4.3.10.4 Нерегулярність видання
4.3.11 Ресурси з декількома датами
4.4 Місце друкування або виготовлення
4.4.1
4.4.2
4.4.3
4.5 Імʼя (найменування) друкаря або виготовлювача
4.5.1
4.5.2
4.5.3
4.6 Дата друкування або виготовлення
4.6.1
4.6.2
5 Область фізичного опису
Вступ
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписувані джерела
5.1 Обсяг
5.1.1
5.1.2 Специфічне позначення матеріалу
5.1.3 Підрозділи
5.1.4 Пагінація[14]
5.1.4.1 Ресурси, що складаються з однієї фізичної одиниці
5.1.4.1.1
5.1.4.1.2
5.1.4.1.3
5.1.4.1.4
5.1.4.1.5
5.1.4.1.6
5.1.4.1.7
5.1.4.1.8
5.1.4.2 Ресурс, що складається з декількох фізичних одиниць
5.1.4.2.1 Суцільна пагінація
5.1.4.2.2 Декілька пагінацій
5.1.5 Час відтворення
5.1.5.1
5.1.5.2
5.1.5.3
5.1.5.4
5.1.6 Ресурси, що виходять окремими випусками
5.2 Інші фізичні характеристики
5.2.1
5.2.2 Склад матеріалу
5.2.3 Наявність ілюстрацій
5.2.3.1
5.2.3.2 Особливі види ілюстрацій
5.2.3.3 Кількість ілюстрацій
5.2.4 Наявність кольору
5.2.4.1 Тексти з ілюстраціями
5.2.4.2 Візуальні ресурси
5.2.4.3 Електронні ресурси
5.2.5 Кратність зменшення (мікрофільми)
5.2.5.1
5.2.5.2
5.2.6 Наявність або відсутність звуку
5.2.6.1
5.2.6.2
5.2.6.3
5.2.7 Інші технічні характеристики
5.2.7.1 Розташування кадрів
5.2.7.2 Процес або метод відтворення
5.2.7.3 Швидкість відтворення
5.2.7.4 Спосіб запису
5.2.7.5 Напрямок канавки
5.2.7.6 Розмір канавки
5.2.7.7 Кількість доріжок
5.2.7.8 Конфігурація доріжки
5.2.7.9 Кількість звукових каналів
5.2.7.10 Система корекції звуку
5.2.7.11 Шумопониження
Таблиця технічних характеристик і промислових норм для звукозаписів
5.2.8 Ресурси, доступні в різних форматах
5.3 Розміри
5.3.1 Відомості про розміри
5.3.1.1 Вибір розмірів для вимірювання
5.3.1.2 Незвичайні розміри
5.3.1.3 Ресурси, випущені в контейнері
5.3.1.4
5.3.1.5 Фізичні одиниці різного розміру
5.3.2 Бібліографічний формат і розміри (стародруків монографічних ресурсів)
5.3.2.1
5.3.2.2
5.3.2.3
5.3.2.4
5.4 Відомості про супровідний матеріал
5.4.1 Опис супровідного матеріалу
5.4.2 Короткий фізичний опис
5.4.3 Альтернативне опис супровідного матеріалу
6 Область серії і багаточастинного монографічного ресурсу
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписувані джерела
6.1 Основний заголовок серії або багаточастинного монографічного ресурсу
6.2 Паралельний заголовок серії або багаточастинного монографічного ресурсу
6.2.1
6.2.2
6.3 Відомості щодо назви серії або багаточастинного монографічного ресурсу
6.3.1
6.3.2
6.3.3
6.4 Відомості про відповідальність, що відносяться до серії, або багаточастинного монографічному ресурсу
6.4.1
6.4.2
6.5 ISSN серії чи багаточастинного монографічного ресурсу
6.5.1
6.5.2
6.6 Номер випуску серії або багаточастинного монографічного ресурсу
6.6.1
6.6.2
6.6.3 Багаточастинний монографічний ресурс в серії
6.6.4
6.6.5 Серіальні ресурси, що входять в серію
6.6.5.1
6.6.5.2
7 Область примітки
Вступ
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписувані джерела
7.0 Примітки до області виду змісту і типу засобів і для специфічних типів матеріалу
7.0.1 Примітки до області виду змісту і типу засобу
7.0.2 Примітка про бібліографічному джерелі (Стародруковані монографічні ресурси)
7.0.3 Відомості про періодичність (Продовжуючі ресурси)
7.0.4 Системні вимоги (Електронні ресурси)
7.0.5 Режим доступу (Електронні ресурси)
7.1 Примітки до області заголовку і відомостей про відповідальність
7.1.1 Примітки до основної назви
7.1.1.1 Джерело основного заголовка
7.1.1.2 Примітки про варіанти заголовка
7.1.1.3 Розшифровка ініціальних абревіатур, акронімів і числівників в основному заголовку
7.1.1.4 Зміни в основному заголовку
7.1.1.4.1 Серіальні ресурси
7.1.1.4.2 Інтегровані ресурси
7.1.1.4.3 Багаточастинні монографічні ресурси
7.1.2 Примітки про природу, сферу призначення або мову ресурсу застосування, формі, призначення або мову ресурсу
7.1.2.1
7.1.2.2 Примітки про мову
7.1.3 Примітки про паралельні назви паралельні відомості, що відносяться до заголовку
7.1.4 Примітки щодо відомостей про відповідальність
7.1.4.1 Зміни у відомостях про відповідальність
7.1.4.2 Джерело відомостей про відповідальність
7.2 Примітки до області видання і про бібліографічну історію ресурсу
7.2.1 Джерело відомостей про видання
7.2.2 Зміни в області видання
7.2.3 Бібліографічна історія ресурсу
7.2.4 Зв’язки з іншими ресурсами
7.2.4.1 Переклади
7.2.4.2 Репродукції
7.2.4.3 Ресурси, що виходять в різних виданнях
7.2.4.4 Ресурси з додатками, вкладишами і т.п.
7.2.4.5 Додаток або вкладиш
7.2.4.6 Інші зв’язки
7.2.4.7 Зв’язки між продовжуючими ресурсами
7.2.4.7.1 Продовження
7.2.4.7.2 Об’єднання
7.2.4.7.3 Поділ або виділення
7.2.4.7.4 Поглинання
7.2.4.7.5 Серії з підсеріями
7.2.4.7.6 Підсерії
7.3 Примітки до специфічної області матеріалу або типу ресурсу
7.3.1 Математична основа (картографічні ресурси)
7.3.1.1
7.3.1.2
7.3.1.3 Цифрові картографічні ресурси
7.3.2 Відомості про музичний формат (форма викладу нотного тексту) (ноти)
7.3.3 Нумерація (ресурси, що продовжуються)
7.3.3.1
7.3.3.2
7.3.3.3
7.3.3.4
7.4 Примітки до області публікації, виробництва, поширення і т.д.
7.4.1
7.4.2 Зміни в області поширення і т. д.
7.5 Примітки до області фізичного опису
7.5.1 Додаткові фізичні характеристики
7.5.2 Інші доступні фізичні формати
7.6 Примітки до області серії і багаточастинного монографічного ресурсу
7.6.1
7.6.2
7.6.3
7.7 Примітки про зміст
7.7.1
7.7.2 Перелік вмісту
7.7.3 Примітки про інших включених
7.8 Примітки до області ідентифікатора ресурсу і умов доступності
7.8.1 Примітки, що відносяться до ідентифікатора ресурсу і умови доступності
7.8.2 Примітки про палітурку
7.9 Примітки про випуск, частину, ітерацію і т. д., на основі яких складено опис
7.10 Інші примітки
7.10.1
7.10.2 Примітки, що містять анотацію
7.10.3 Примітки про використання або призначення
7.10.4 Примітки про номери
7.11 Примітки про особливості наявного екземпляра
8 Область ідентифікатора ресурсу і умов доступності
Вступ
Зміст
Приписувана пунктуація
Приписувані джерела
8.1 Ідентифікатор ресурсу
8.1.1
8.1.2
8.1.3 Пояснення до ідентифікатора
8.1.4 Фірмовий знак і фірмовий (виробничий) номер
8.1.4.1
8.1.4.2
8.1.5 Фінґерпрінт (стародруковані монографічні ресурси)
8.2 Ключове назву (продовжуючі ресурси)
8.3 Умови доступності
8.3.1
8.3.2
Додатки
Додаток A: Багаторівневий опис
Додаток B: Записи в двох напрямках
Додаток C: Бібліографія
Міжнародні стандарти
Інші використані джерела
Додаток D: Скорочення
Додаток E: Словник
Покажчик
Примітки
- ↑ IFLA Cataloguing Principles: the Statement of International Cataloguing Principles (ICP) and its Glossary in 20 Languages. Ed. by Barbara B. Tillett and Ana Lupe Cristán. (München: K.G. Saur, 2009). Також доступно на: http://www.ifla.org/en/publications/statement-of-international-cataloguing-principles
- ↑ International Conference on Cataloguing Principles. Report. (London: International Federation of Library Associations, 1963), 91-96.
- ↑ IFLA Cataloguing Principles, 5.3
- ↑ IFLA Study Group on the Functional Requirements for Bibliographic Records, Functional Requirements for Bibliographic Records: Final Report (München: K.G. Saur, 1998). Також доступно на: http://www.ifla.org/en/publications/functional-requirements-for-bibliographic-records 5 IFLA Cataloguing Principles, 5.2.
- ↑ International Federation of Library Associations and Institutions, Guidelines for the application of the ISBDs to the description of component parts. (London: IFLA Universal Bibliographic Control and International MARC Programme, 1988). Доступно на: http://www.ifla.org/files/cataloguing/isbd/component-parts.pdf
- ↑ Patrick Le Boeuf, "Brave new FRBR world". In IFLA cataloguing principles: steps towards an international cataloguing code : report from the 1st IFLA Meeting of Experts on an International Cataloguing Code, Frankfurt, 2003. Доступно на: http://www.d-nb.de/standardisierung/pdf/papers_leboeuf.pdf
- ↑ Доступно на: http://www.ifla.org/files/cataloguing/isbd/isbd-frbr-mapping.pdf
- ↑ Чтобы узнать больше о специальных ISBD, см. John Byrum, “The birth and re-birth of the ISBDs: process and procedures for creating and revising the International Standard Bibliographic Descriptions”, 66th IFLA Council and General Conference, Jerusalem, Israel, 2000. Режим доступа: http://.archive.ifla.org/IV/ifla66/papers/118-164e.htm
- ↑ Полный список отмененных ISBD см. на: http://www.ifla.org/ en/node/900
- ↑ Tom Delsey. The Logical Structure of the Anglo-American Cataloguing Rules. 1998-1999. Доступно на: http://www.rda-jsc.org/docs.html
- ↑ RDA/ONIX Framework for Resource Categorization. 2006. Доступно на: http://www.rda-jsc.org/working2.html#chair-10
- ↑ RDA: Resource Description & Access. http://www.rdatoolkit.org/ ; http://www.rda-jsc.org/rda.html
- ↑ ISBD Area 0: Content Form and Media Type Area. Доступно на : http://www.ifla.org/publications/isbd-area-0-content-form-and-media-type-area
- ↑ Термін „пагінація“ використовується для позначення будь-якій послідовності сторінок, листів, стовпців, окремих листів, кадрів і т.д.