Короткі рекомендації українською мовою щодо побудови ідентифікатора Фінгерпринт

Короткі рекомендації українською мовою щодо побудови ідентифікатора Фінгерпринт

1. Визначення

Фінгерпринт (англ. fingerprint — відбиток пальця) — це група знаків (літери, цифри, розділові знаки), які витягнуто послідовно з певних сторінок і рядків тексту книжки та призначено для ідентифікації видання, визначення його унікальності.

2. Загальні правила

   Фінгерпринт складається, як правило, з 16 знаків у 4 групах

   1-ша група знаків береться з 1-ї лицьової сторінки після титульного аркуша
         - 2 останні знаки останнього рядка
         - 2 останні знаки передостаннього рядка

   2-а група знаків береться з 4-ї лицьової сторінки після попередньої з групи 1
         - 2 останні знаки останнього рядка
         - 2 останні знаки передостаннього рядка

   3-тя група знаків береться зі сторінки 13 (якщо с. 13 не лицьова, то наступна 4-та лицьова сторінка)
         - 2 останні знаки останнього рядка
         - 2 останні знаки передостаннього рядка

   4-та група знаків береться з наступної (зворотної) сторінки (як правило, с.14)
         - 2 перші знаки останнього рядка
         - 2 перші знаки передостаннього рядка

   Доповнення до Фінгерпринту:
       - вказівка на джерело (сторінку) 3-ї групи (як правило "3" для с.13) 
       - рік видання або друку арабськими цифрами з літерою А (якщо він наведений арабськими цифрами) або з літерою R (якщо він наведений римськими цифрами). Якщо рік друку в книзі не вказано, а встановлено бібліографічно, то з буквою Q. 

3. Примітки

       Різні передруки одного твору можуть відрізнятися різним набором титульного аркуша і тексту (за однакових інших характеристик) і тому не є дублетами.
       Для штучного (власницького) конволюту, складеного з різних творів, об'єднаних однією палітуркою, складається фінгерпринт кожного з них.
       Для багатотомних творів фінгерпринт складається на кожен том.