15 001
редагування
Зміни
LRM
,→5.6. Атрибути типового вираження
який складається з декількох осіб (спільні псевдоніми).
== <span id="5.6"></span>5.6. Атрибути типового вираження == У строгому формальному значенні, в межах моделі всі вираження твору є рівними як реалізаціїтвору. Проте, дослідження кінцевих користувачів вказує на те, що вони вважають певніхарактеристики невід’ємними ознаками творів. І ті вираження, які відображають такіхарактеристики, можна виділити – щоб найкраще відобразити наміри творців такого твору.Усвідомлена «відстань» між конкретним вираженням та уявленням про «ідеальне» вираженнячасто представляє інтерес і може використовуватися як критерій відбору для виражень. Кінцевікористувачі шукають вираження, які відображають «оригінальні» характеристики для різнихцілей і особливо зацікавлені в проявах таких виражень.У багатьох ситуаціях типові або «канонічні» характеристики легко ідентифікуються як такі,що відображаються в першому або оригінальному вираженні твору, яке, зі свого боку,втілене в першому прояві твору. Інші вираження, якщо відома повна історія твору, можнарозглядати як мережу походжень та трансформацій, яка бере відлік з оригінальноговираження. Інші ситуації не так чітко окреслені. Текстові твори, від початку випущеніодночасно двома або більше мовами, жодна з яких не визначається як оригінальна мова(наприклад, урядові документи багатомовних країн або публікації багатонаціональнихорганізацій), можуть розглядатися як такі, що мають кілька «оригінальних» мов, або як такі,що не мають єдиної «оригінальної» мови взагалі. Аналогічним чином, музичні твори зальтернативним інструментуванням можуть вважатися, такими, що мають декілька«оригінальних» значень для атрибута засіб виконання. У деяких випадках, історіяпоходження вираження твору досить складна, оскільки, властивості вираження, якірозглядаються як «канонічні» сучасними користувачами під час ідентифікації твору,насправді в оригінальному вираженні присутніми не були.Кінцеві користувачі інтуїтивно розуміють, що Гамлет Вільяма Шекспіра пов'язаний занглійською мовою, а його літературна форма – це п'єса. Користувачі вважатимуть, що похіднівираження, такі як скорочення або переклади – це окремі вираження твору, більш віддаленівід «оригінального» вираження, ніж повні видання англійською мовою. Таке судженняґрунтується на культурних знаннях та припущеннях про те, якими були ранні вираження п'єси,навіть якщо мало хто з кінцевих користувачів безпосередньо мав справу з ранніми проявамицих виражень.Схожа ситуація з музичними творами – через культурні знання, кінцеві користувачірозглядають фортепіанну сонату Франца Шуберта D. 959 в тональності A мажор як твір дляфортепіано у формі сонати, без посилання на конкретні партитури або записані виконання.Швидше за все, численні партитури та записані виконання розглядатимуться як такі, щооднаково відображають ці типові (канонічні) або репрезентативні атрибути.Така екстраполяція характеристик, важливих для ідентифікації твору, відбувається навіть тоді,коли всі ранні вираження та прояви втрачені; прикладом може бути ситуація з класичнимитекстами, які спочатку передавалися усним шляхом. Кінцеві користувачі все ще вважають, щоОдіссея Гомера пов'язана з класичною грецькою мовою і що це – епічна поема, хоч найпершіверсії, які дійшли до нашого часу – значно пізніші за оригінальне творіння, а авторство Гомера,як індивідуального творця, піддається сумніву. Деякі характеристики можуть бути виведені,навіть, для втрачених творів без наявних виражень чи проявів, доти, доки існують інші докази.Оскільки кінцеві користувачі сприймають певні характеристики як безпосередньо пов’язані зтвором, або ж як такі, що є невід’ємними від самого твору, – ці характеристики корисні якзасіб опису та ідентифікації твору. Значення таких атрибутів вираження можна абстрактно«переносити» на твір та використовувати для ідентифікації твору, хоч, суворо кажучи, ціатрибути стосуються характеристик вираження, а не характеристик твору.У моделі атрибут твору, з назвою атрибут типового вираження, дозволяє записувати значеннятих атрибутів, які умовно приписуються до рівня «твір», через такий розумовий процес. Цейатрибут визначається в моделі як прагматичний спосіб «паркування» інформації під твором, тазасіб для уникнення необхідності записувати інформацію в поєднанні з будь-яким конкретнимвираженням. Така оптимізація особливо зручна, коли реальні типові вираження в базі данихнепотрібні, оскільки жодних проявів цих виражень не представлено.Для будь-якого вираження твору значення однакових атрибутів на рівні вираження,дозволяють грубо вимірювати «відстань» між певним вираженням та вираженнями, які будутьсприйматися як типові або «канонічні». Багато виражень твору, по суті, можуть мати однаковізначення атрибутів типового вираження і, в такий спосіб, формувати мережу або кластерканонічних виражень. Оскільки, атрибути твору відрізняються від атрибутів вираження-джерела, то немає протиріччя в тому, що існує вираження твору з значеннями цих атрибутів,які відрізняються від значень, записаних як атрибути типового вираження.Модель забезпечує оболонку для таких значущих атрибутів через декларування єдиного,багатозначного атрибута для твору. Однак, під час застосування потрібно буде зазначати, якіатрибути вважаються важливими для ідентифікації творів та забезпечувати відповідні підтипидля атрибута атрибут типового вираження. Підтипи можуть визначатися по-різному, залежновід значення атрибута категорія твору. Наприклад, для переважно текстових творів, можнавибрати атрибут вираження – мову. Для картографічних творів важливим може бути атрибутвираження картографічний масштаб, але не атрибут мова. Багато атрибутів вираження маютьпотенціал для затвердження їх у якості атрибутів типового вираження для деяких категорійтвору. Наприклад, атрибути цільова аудиторія, картографічний масштаб, мова, тональність,засіб виконання, визначені в моделі, можуть бути використані з високою ймовірністю.Для скорочення введення даних, модуль каталогізації може реалізувати «автоматичне»просування атрибута типового вираження для відповідних атрибутів вираження – в переважнійбільшості випадків, коли нові твори реалізуються через єдиний прояв єдиного вираження. Цетакож часто стосується (але не завжди) творів мистецтва.Модель не визначає критерії, які повинні застосовуватися для визначення репрезентативностідля значень будь-якого окремого атрибута вираження; це здійснюється відповідноюкаталогізаційною практикою. Такий процес прийняття рішень буде часто стосуватисяхарактеристики, яку відображає оригінальне вираження твору, а також рішень для тихвипадків, коли немає чіткого оригінала, оригінал не зберігся або каталогізатор має недостатньоінформації щодо цього. Такі практичні критерії можуть включати судження про доцільністьпевних характеристик вираження для сукупності кінцевих користувачів, наприклад, длядовільного відбору серед кількох рівнозначних «оригінальних» виражень, одне з яких – мовоюкаталогу.ПРИКЛАДТвір: створений: Louise Pennyмає назву (твір): Still lifeмова (атрибут типового вираження): English (Англійська)категорія твору: Novel (Роман)Вираження 1 (відповідає атрибутам типового вираження):має мову: English (Англійська)має назву: Still lifeстворене: Louise PennyВираження 2 (не відповідає атрибутові типового вираження - мова):має мову: French (Французька)має назву: Nature morteстворене (перекладач): Michel Saint-Germain
== <span id="5.7"></span>5.7. Моделювання агрегацій ==
== <span id="5.8"></span>5.8. Моделювання періодичних видань ==