<div class="noautonum">__TOC__</div> Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер'''Редакційна група з консолідації Групи IFLA з перегляду FRBR'''

Редакційна група '''Визначення концептуальної еталонної моделі для забезпечення базису з консолідаціїГрупи IFLA з перегляду FRBRаналізу неадміністративних метаданих, пов’язаних із бібліотечними ресурсами'''

''(CC By) Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер, 2017''

З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (''FunctionalRequirements for Bibliographic Records, FRBR'') у 1998 році, ''родина концептуальних моделейфункціональних вимог '' (далі – '''ФВ''') збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних

до авторитетних даних (''Functional Requirements for Authority Data, FRAD'') та Функціональнівимоги до предметних авторитетних даних (''Functional Requirements for Subject Authority Data,FRSAD''). 

 * FRBR – фінальний звіт Дослідницької групи IFLA з функціональних вимог добібліографічних записів. Дослідницьку групу створено в 1992 році, й звіт

 * FRAD були результатом напрацювань Робочої групи IFLA з розробкифункціональних вимог до авторитетних записів та їх нумерації (FRANAR).FRANAR засновано в квітні 1999 року Відділенням бібліографічного контролю таПрограмою універсального бібліографічного контролю та міжнародного MARC.Звіт затверджено Постійними комітетами Секції з каталогізації та Секції з

 * FRSAD – звіт Робочої групи IFLA з функціональних вимог до предметнихавторитетних записів (FRSAR), створеної в 2005 році. Звіт затвердженоПостійним комітетом Секції з класифікації та індексування IFLA в червні 2010року. Секцію 3.2.2 ''Фінального звіту '' FRBR, яка стосується визначення сутності вираження,виправлено в результаті прийняття рекомендацій Робочої групи з сутності ''вираження '' (2003-

FRBR OO FRBRoo були розширені: вони включили сутності, атрибути та зв’язки з моделей FRAD таFRSAD, відповідно, стартувала версія 2.0 FRBR OO FRBRoo. 

спеціальних інтересів CIDOC CRM (CIDOC CRM SIG), які брали участь у розробці FRBR OO FRBRoo версії

'''Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group)''' *Пет Ріва (Pat Riva), голова (Канада)*Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), Франція*Майя Жумер (Maja Žumer), Словенія '''Група з перегляду FRBR (FRBR Review Group)'''*Марі Балікова (Marie Balíková), член-кореспондент, 2013-*Марія Віолета Бертоліні (María Violeta Bertolini), 2015-2016*Андерс Като (Anders Cato), 2006-2009*Раджеш Чандракар (Rajesh Chandrakar), 2009-2013*Алан Данскін (Alan Danskin), 2005-2009*Барбора Дробікова (Barbora Drobíková), 2015-*Гордон Даншир (Gordon Dunsire), 2009-*Єлена Есколано Родрігез (Elena Escolano Rodríguez), 2011-2015, член-кореспондент, 2015-*Агнесе Галеффі (Agnese Galeffi), 2015-*Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2015-*Бен Гу (Ben Gu), 2015-*Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), 2013-*Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2007-2015*Філіберто Феліпе Мартінез-Ареллано (Filiberto *Felipe Martínez-Arellano), 2011-2013*Таня Мерчун (Tanja Merčun), 2013-*Анке Мейер-Хесс (Anke Meyer-Hess), 2013-*Ева Муртомаа (Eeva Murtomaa), 2007-2011, член-кореспондент, 2011-*Кріс Олівер (Chris Oliver), голова 2013-*Ед О’Ніл (Ed O’Neill), 2003-2007 та голова Робочої групи з агрегацій (Working Group on

*Гленн Паттон (Glenn Patton), 2003-2009*Пет Ріва (Pat Riva), голова 2005-2013*Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2009-2014*Афіна Салаба (Athena Salaba), 2013-*Барбара Тіллетт (Barbara Tillett), 2003-2011*Майя Жумер (Maja Žumer), 2005-2013 '''Контактні особи Групи з перегляду ISBD:'''*Мірна Віллер (Mirna Willer), 2011-2015*Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2015- '''Контактні особи Мережі ISSN (ISSN Network):'''*Франсуа-Ксав’є Пелегрен (François-Xavier Pelegrin), 2012-2014*Клеман Урі (Clément Oury), 2015- 

*Андерс Като (Anders Cato), 2010*Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2013-2014*Дороті МакГеррі (Dorothy McGarry), 2011*Гленн Паттон (Glenn Patton), 2009-2011*Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2016*Джей Вейц (Jay Weitz), 2014, 2016 Учасники CIDOC CRM SIG, які брали активну участь у розробці FRBR OO FRBRoo, версії 2.4:*Тронд Аальберг (Trond Aalberg)*Криссула Бекіарі (Chryssoula Bekiari)*Мартін Доерр (Martin Doerr), голова CIDOC CRM SIG

*Міка Найман (Mika Nyman)*Крістіан-Еміль Оре (Christian-Emil Ore)*Річард Сміраглі (Richard Smiraglia)*Стівен Стед (Stephen Stead)

 :«Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремленнясутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах.Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються зкожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів підчас формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошукита під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель,розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зорусутностей, атрибутів та зв’язків, які вона визначає. Модель працює на концептуальномурівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделіданих». (FRBR, с. 4) 

значущих атрибутів ''вираження'', характерних для ресурсів певних типів (як от: ''мова'',''картографічний масштаб, тональність'', ''засіб виконання''), передбачені. Це показує як модель

назвою ''атрибут типового вираження '' для сутності ''твір''. Модель є комплексною на

Таблиця 4.8 містить зв’язки, визначені в Таблиці 4.7 (Зв’язки) в секції 4.3.3, впорядковані засутністю, яка є початковою точкою (доменом) зв’язку. У Таблиці 4.8 подаються всі зв’язки тавсі зворотні зв’язки для несиметричних зв’язків. Зворотні зв’язки – це такі зв’язки, для якихID номера зв’язку (стовпчик ID зв’язку) містить суфікс «i». Для кожного зв’язку, поданого втаблиці, ім'я зв’язку, зворотне ім'я, сутності, які є початковою та кінцевою точками та всівідповідні ID, подаються в єдиному рядку.У Таблиці 4.8 зв’язки посортовані за сутністю, яка є початковою точкою зв’язку. Длясортування сутностей використовується стовпчик ID початкової точки, де ID сутностіпредставлені відповідно до їхнього порядку в Таблиці 4.2. (Сутності), в секції 4.1.3. У межаходнієї сутності-початкової точки зв’язку, зв’язки сортуються в алфавітному порядку застовпчиком з іменем зв’язку. І насамкінець, у випадках, коли одне і теж ім'я зв’язкуподається для багатьох зв’язків з однією і тією ж сутністю як початковою точкою, вториннесортування здійснюється за сутністю-кінцевою точкою зв’язку, з використанням стовпчика IDкінцевої точки.Таблиця 4.8. Зв’язки за сутністю, яка функціонує як початкова точкаIDIDпочаткоIDПочаткокінцевовоїзв’язва точкаІм'я зв’язкуЗворотне ім'яї точкиточкику(домен)(діапаз(доменаону))LRM-LRM-E1Resпов’язується зпов'язаний зLRM-E10R33LRM-LRM-E1Resпов’язується зпов'язаний зLRM-E11R35LRM-LRM-E1Resє предметом длямає предметLRM-E2R12iLRM-LRM-E1ResмаєєLRM-E9R13найменуваннянайменуваннямдляLRM-LRM-E1Resпов'язаний зпов'язаний зLRM-E1R1LRM-LRM-E2Твірєтрансформовани LRM-E2R22трансформацієюй у/вLRM-LRM-E2Твірє частиноюмає частинуLRM-E2R18iLRM-LRM-E2Твірмає предметє предметом для LRM-E1R12LRM-LRM-E2Твірмає частинує частиноюLRM-E2R18LRM-LRM-E2Твірнадихнув нанатхненийLRM-E2R21створенняLRM-LRM-E2Твірнатхненийнадихнув наLRM-E2R21iстворенняLRM-LRM-E2ТвірпередуєпродовжуєLRM-E2R19LRM-LRM-E2ТвірпродовжуєпередуєLRM-E2R19iLRM-LRM-E2ТвірреалізованийреалізуєLRM-E3R2черезLRM-LRM-E2ТвірстворенийстворивLRM-E6R5LRM-LRM-E2Твірсупроводжує/супроводжуєтьсLRM-E2R20доповнюєя/доповнюєтьсяLRM-LRM-E2Твірсупроводжується супроводжує/LRM-E2R20i/доповнюєтьсядоповнюєLRM-LRM-E2ТвіртрансформованиєLRM-E2R22iй у/втрансформацієюКінцеваточка(діапазон)МісцеЧасовийдіапазонТвірНоменResТвірТвірResТвірТвірТвірТвірТвірВираженняАгентТвірТвірТвір LRM-R25LRM-R25iLRM-R3LRM-R23iLRM-R24iLRM-R23LRM-R24LRM-R2iLRM-R6LRM-R8LRM-R3iLRM-R29LRM-R27LRM-R26LRM-R27iLRM-R28iLRM-R26iLRM-R4LRM-R9LRM-R7LRM-R28LRM-R11LRM-R10LRM-R4iLRM-R8iLRM-R10iLRM-R30 LRM-E3агреговане агрегувало LRM-E3 Вираженняагрегувало агреговане LRM-E3 Вираженнявтілене в втілює LRM-E4 Проявє частиною має частину LRM-E3 Вираженнямає похідне походить від LRM-E3 Вираженнямає частину є частиною LRM-E3 Вираженняпоходить від має похідне LRM-E3 Вираженняреалізує LRM-E2 Твірстворене реалізованийчерезстворив LRM-E6 АгентLRM-E4 ВираженняВираженняВираженняВираженняВираженняВираженняВираженняВираженняВираженняПрояв виготовлений виготовив LRM-E6 АгентLRM-E4 Прояв втілює втілене в LRM-E3 ВираженняLRM-E4 Прояв ПроявПрояв маєальтернативує репродукцією LRM-E4 LRM-E4 маєальтернативумає репродукцію LRM-E4 ПроявLRM-E4 Прояв має частину є частиною LRM-E4 ПроявLRM-E4 Прояв є репродукцією має репродукцію LRM-E4 ПроявLRM-E4 Прояв є репродукцією має репродукцію LRM-E5 ПримірникLRM-E4 Прояв є частиною має частину LRM-E4 ПроявLRM-E4 Прояв представляє LRM-E5 ПримірникLRM-E4 Прояв представленийчерезрозповсюджений розповсюджує LRM-E6 АгентLRM-E4 Прояв створений створив LRM-E6 АгентLRM-E5 має репродукцію є репродукцією LRM-E4 Проявмодифікований модифікував LRM-E6 Агентналежить володіє LRM-E6 Агентпредставляє представлений LRM-E4 ПроявLRM-E6 ПримірникПримірникПримірникПримірникАгент виготовив виготовлений LRM-E4 ПроявLRM-E6 Агент володіє належить LRM-E5 LRM-E6 Агент єпредставником/учасникоммодифікував маєпредставника/учасникамодифікований LRM-E8 LRM-R11i LRM-E6LRM-E3LRM-E3LRM-E3LRM-E3LRM-E3LRM-E3LRM-E3LRM-E3LRM-E5LRM-E5LRM-E5ПримірникАгентLRM-E5Колективний агентПримірникLRM-R14LRM-R5iLRM-R6iLRM-R7iLRM-R9iLRM-R32iLRM-R32LRM-R31iLRM-R30i LRM-E6 Агент присвоїв присвоєний LRM-E9 НоменLRM-E6 Агент створив створений LRM-E2 ТвірLRM-E6 Агент створив створене LRM-E3 ВираженняLRM-E6 Агент створив створений LRM-E4 ПроявLRM-E6 Агент розповсюджує LRM-E4 ПроявLRM-E8 Колективний агентКолективний агентКолективний агентКолективний агент є наступникомдляє попередникомдляє частиною розповсюдженийє попередникомдляє наступникомдлямає частину LRM-E8 LRM-E8 єпредставником/учасникомє частиною LRM-E6 LRM-R31LRM-R15LRM-R13iLRM-R16iLRM-R17iLRM-R16LRM-R17LRM-R14iLRM-R34iLRM-R34LRM-R33iLRM-R36iLRM-R36LRM-R35i маєпредставника/учасникамає частину Колективний агентКолективний агентКолективний агентАгентє еквівалентомдлямаєнайменуваннямає частину LRM-E9 Колективний агентНоменLRM-E1 ResLRM-E9 НоменLRM-E8LRM-E8LRM-E8LRM-E8LRM-E8LRM-E9 Колективний агентНоменLRM-E8LRM-E9 Номен LRM-E9 Номен є еквівалентомдляє найменуваннямдляє частиною LRM-E9 Номен має похідний походить від LRM-E9 LRM-E9 Номен має частину є частиною LRM-E9 LRM-E9 Номен походить від має похідний LRM-E9 НоменНоменLRM-E9 Номен присвоєний присвоїв LRM-E6 АгентLRM-E10 Місце є частиною має частину LRM-E10 МісцеLRM-E10 Місце має частину є частиною LRM-E10 LRM-E10 Місце пов'язаний з пов’язується з LRM-E1 LRM-E11 ЧасовийдіапазонЧасовийдіапазонЧасовийдіапазон є частиною має частину LRM-E11 має частину є частиною LRM-E11 пов'язаний з пов’язується з LRM-E1НоменLRM-E11LRM-E11МісцеResЧасовийдіапазонЧасовийдіапазонRes =<span id="5"></span>Глава 5. Огляд моделі === <span id="5.1"></span>5.1. Діаграми «сутність-зв'язок» == Сутності та суттєві зв'язки між ними можна підсумувати в серії діаграм «сутність-зв'язок».Атрибути не відображаються на цих діаграмах, кожен атрибут – це просто характеристика,пов'язана з відповідною сутністю.Домовленості, які використовуються в діаграмах «сутність-зв'язок»: Прямокутник позначає кожну сутність; сутності, зі свого боку, слугуютьвузлами, які пов'язані зв’язками. Назва кожної сутності вписана впрямокутники великими літерами. Лінія (стрілка) представляє зв'язок (або зв’язки), які утримуються міжсутностями. Ім'я (або імена) зв'язків записані маленькими літерами залінією (спочатку ім'я зв'язку, а під ним – його зворотне ім'я). Коли зв’язки є рекурсивними (одна сутність слугує початковою такінцевою точками одночасно), стрілка відображається як петля в одномуз кутів прямокутника сутності. Назва зв’язку записується в межах петлі. Коли ілюструється, ієрархія «є» («isA»), яка поєднує підклас сутностей зїхньою сутністю суперкласу – це відображається пунктиром. Кардинальне число зв’язку позначається вістрями стрілок:oстрілка з одним вістрям означає, що кардинальне число для цієїсутності дорівнює «один (1)»oстрілка з двома вістрями означає, що кардинальне число для цієїсутності дорівнює «багато (Б)».Малюнок 5.1. Зв’язки між твором, вираженням, проявом та примірником «» Зв’язки від LRM-R2 до LRM-R4 показано на Малюнку 5.1. Ці зв’язки вказують на те, що твірможе бути реалізований через одне і більше вираження; вираження, зі свого боку, реалізуєодин і лише один твір. Вираження може втілюватися в одному і більше проявах; так само проявможе втілювати одне і більше вираження. Прояв, зі свого боку, може бути представленийодним і більше примірником; але примірник може представляти один і лише один прояв.Малюнок 5.2. Зв’язки відповідальності між агентами та творами, вираженнями, проявами тапримірниками «» Зв’язки від LRM-R5 до LRM-R11 зображено на Малюнку 5.2. Всі ці зв’язки утримуються міжсутністю агент (або шляхом розширення будь-якого з його підкласів) та творами,вираженнями, проявами та примірниками. Ці зв’язки фіксують відповідальність за процесистворення, виготовлення, розповсюдження, власництво або модифікацію. Всі ці зв’язки маютьтип «багато-до-багато» і показують, що будь-яка кількість агентів може бути задіяна в будь-якій кількості конкретних екземплярів будь-якого з цих процесів. Малюнок 5.3. Предметний зв'язок «» Зв'язок LRM-R12 зображено на Малюнку 5.3. Цей зв'язок поєднує твори з res, який є предметом(темою) творів. Будь-який res (і так далі, шляхом розширення будь-якої іншої сутності,оскільки всі сутності є підкласами сутності res) може бути предметом одного і більше творів;твори можуть мати один або більше res своїм предметом.Малюнок 5.4. Зв'язок найменування «» Зв'язок LRM-R13 зображено на Малюнку 5.4. Цей зв'язок пов’язує res з його номенами. Будь-який res (і так далі, шляхом розширення будь-якої іншої сутності, оскільки всі сутності єпідкласами сутності res) може бути відомий за одним або кількома номенами. Кожен номен єнайменуванням єдиного res. (Особливості застосування цього зв’язку під час моделюваннябібліографічних ідентичностей дивіться в Розділі 5.5). Проілюстровано також зв'язок LRM-R16,який показує, що номени можуть мати частини, які самі є номенами.Малюнок 5.5. Зв’язки між агентами «» Зв’язки від LRM-R30 до LRM-R32 показані на Малюнку 5.5. Зв'язок участі в чомусь утримуєтьсяміж колективним агентом та будь-яким агентом (особа або інший колективний агент).Колективний агент може мати одного і більше представників; агент може бути представникомодного і більше колективних агентів. Колективні агенти можуть мати одну або більше частин,які самі є колективними агентами; колективні агенти можуть бути попередниками танаступниками один одного з плином часу. До цих зв'язків додане позначення ієрархії «є»(«isA») між сутністю агент та його підкласами особа та колективний агент.Малюнок 5.6. Огляд зв’язків «» Остання оглядова діаграма, Малюнок 5.6, показує всі зв’язки, зображені на Малюнках 5.1 -5.5 разом з усіма іншими зв’язками, визначеними в моделі. Короткі шляхи не ілюструються.Для гнучкості представлення, ієрархічну структуру «є» («isA»), яка поєднує всі сутності зсутністю res, опущено; подаються лише імена зв’язків, які відповідають зображеномунапрямку. На відміну від попередніх діаграм, кардинальне число зв’язків не зазначено, алеодиничні вістря стрілок відповідають напрямку зв’язків, ім'я яких подано.Діаграма показує, що сутність res може бути пов'язаною з іншими res (LRM-R1), а також зекземплярами місця (LRM-R33) та часового діапазону (LRM-R35). Сутності місце та часовийдіапазон можуть складатися з частин, які самі собою, відповідно, є місцями (LRM-R34) тачасовими діапазонами (LRM-R36). Номени присвоєні агентом (LRM-R14) можуть бути похіднимивід інших номенів (LRM-R17), а також складатися з частин, які також є номенами (LRM-R16).Твори можуть бути пов’язані з іншими творами кількома способами: як складові частини, яклогічні попередники або наступники, як твори, які супроводжують або доповнюють одинодного, як твори, які слугують натхненням для інших творів чи як трансформовані у нові твори(LRM-R18 до LRM- R22). Аналогічним чином, вираження твору можуть бути перетворені в новівираження (LRM-R24) і можуть мати складові частини-вираження (LRM-R23); прояви можутьбути пов'язані як репродукції (LRM-R27) або як альтернативи (LRM-R29), а також можуть матискладові частини-прояви (LRM-R26). Примірники можуть бути пов'язані з проявами, коли вониє джерелом для репродукції (LRM-R28). == <span id="5.2"></span>5.2. Обмеження між сутностями. Узгодження == IFLA LRM декларує, що сутності в моделі, крім сутностей, які пов’язані ієрархіями «є» («isA»),не перетинаються. Роз'єднаність є сильним обмеженням. Це означає, що сутності, які неперетинаються, не можуть мати екземпляра, який одночасно є екземпляром більш як однієї зцих сутностей. Деякі наслідки роз’єднаності рідко ставляться під сумнів, наприклад, неможливість існуваннячогось, що одночасно є екземпляром сутності особа та екземпляром сутності колективнийагент. Якщо подумати трохи більше, то стане зрозумілим і неможливість існування чогось, щоможе бути одночасно екземпляром сутності прояв (абстрактна сутність, яка є набором) таекземпляром сутності примірник (конкретна сутність). В той час, як існувати може лише одинфізичний об'єкт, цей об’єкт розглядається з точки зору різних аспектів – залежно від того, чиувага фокусується на природі його прояву, чи на аспектах його примірника.Крім того, якщо хтось каже, що «Гамлет – це твір», а хтось інший каже, що «Гамлет – цевираження», то це не означає, що Гамлет – це одночасно і твір, і вираження, як можутьстверджувати опоненти думки про роз’єднаність сутностей твір, вираження, прояв тапримірник. Це просто означає, що дві особи, які це сказали, мали на увазі різні аспектиГамлета, але посилалися на ці відмінні аспекти з допомогою номенів, які мають однаковийрядок номена. Це питання краще вирішується через вивчення зв'язків, які застосовуються уреальних базах даних, а не через усунення роз’єднаності загалом. Саме такі зв’язки в дужепрактичний спосіб виражають твір або вираження, а не метафізичні дискусії про те, чим Гамлет«є» в абсолютному значенні.На практиці, якщо існує потреба в узгодженні двох джерел даних, які містять суперечливі точкизору щодо того, що саме ідентифікується з допомогою певного URI, існує можливістьекстраполювати існування прихованих, додаткових сутностей, які можуть слугуватисвоєрідним шлюзом між цими суперечливими точками зору. Наприклад, якщо бібліотечнийкаталог стверджує, що французький переклад «Гамлета» є вираженням, а база даних,створена товариством з захисту авторських прав, стверджує, що цей же франкомовнийпереклад «Гамлета», який ідентифікується за тим же URI, є твором, то обидва ці погляди можнапримирити через припущення, що «річ», ідентифікована за цим URI, це і не твір, і невираження, а лише «текстове творіння». Тобто, поєднання лінгвістичних символів таконцепцій, і бібліотечний каталог враховує лише лінгвістичні символи, з яких це текстоветворіння складається, а база даних товариства з захисту авторських прав має на увазі лишеконцепції, пов'язані з процесом перекладу. Розширення IFLA LRM, спрямоване на допущенняоб’єднання цих двох джерел даних, може бути розроблене через декларування додатковоїсутності: текстового творіння та двох додаткових зв'язків: текстове творіння маєконцептуальний зміст твір та текстове творіння має символічний зміст вираження. == <span id="5.3"></span>5.3. Моделювання онлайн-дистрибуції == Виробничі процеси формують внутрішню частину прояву. У випадку, коли прояви призначенідля розповсюдження онлайн, наприклад, файли для завантажування або потокові дані,виробничий процес складається зі специфікації дій, які відбуватимуться після того, як будутьініційовані кінцевим користувачем.У результаті, план виробництва буде включати в себе аспекти, які є не повністю визначеними,оскільки вони не перебувають під прямим контролем виробника. Прикладом можуть бутицифрові носії даних, на які завантажуються онлайнові файли різними кінцевимикористувачами. Які б носії даних не використовувались, завантажені файли є екземплярамиодного і того ж прояву як онлайн-файла. Це також стосується друку на вимогу, де виробникнеможеконтролювати,наприклад,колірпаперу,якийкінцевийкористувачвикористовуватиме під час виведення на друк.Такі процеси, строго кажучи, призводять до виникнення різних варіантів стану прояву та,навіть, до незначних варіантів вираження, коли програмне забезпечення з керуванняцифровими авторськими правами модифікує файл під час його завантаження на пристрійкінцевого користувача.Що стосується цифрової публікації, то процес придбання не стільки пов'язаний з виробництвомфізичних примірників, скільки з дублюванням змісту прояву (можливо, з внесенням змін,наприклад, додаванням файла або метаданих із зазначенням конкретних авторських прав таідентифікації покупця «цифрового примірника» - в такому випадку, строго кажучи, весь процесвважатиметься результатом створення нового, окремого прояву). Однак, розглядати всі«цифрові примірники» як окремі одиничні прояви було б недоцільним та протирічило бпотребам користувачів.Якщо під час конкретної реалізації моделі існує потреба визначити та описати окремі «цифровіпримірники» як такі – тоді є можливість розробити розширення до базової моделі IFLA LRM.Таке розширення може враховувати специфічні характеристики цифрових об'єктів, черезвизначення сутності цифровий примірник на проміжному рівні між сутностями прояв тапримірник. У такому розширенні примірник – це повністю фізична сутність, тоді як цифровийпримірник - це, в основному, файл або пакет файлів, який складається з повного змісту проявуі може бути змінений (під час процесу придбання або пізніше) через додавання окремих данихпро авторські права та право власності, подальших анотацій, внаслідок погіршення якостібінарного потоку тощо. == <span id="5.4"></span>5.4. Номени в бібліотечному контексті == У бібліотечному контексті, номени осіб, колективних агентів (таких як родини та організації)або місць - традиційно посилаються на імена/назви, номени для творів, виражень та проявів –на назви, тоді як номени для res, які використовуються в предметному контексті, посилаютьсяна різні речі - терміни, дескриптори, предметні рубрики та класифікаційні позначення.Ідентифікатор - це тип номена, призначений для підтримки постійності та унікальності в межахконкретної області застосування, наприклад, ідентифікатори для публікацій певного типу абоідентифікатори для осіб. Через ідентифікатори екземпляри сутності можуть чіткоідентифікуватися і посилання на них є однозначними. Від інших номенів ідентифікаторвідрізняє те, що значення атрибута рядок номена для ідентифікатора не може бути ідентичнимзначенню атрибута рядок номена будь-якого іншого номена, в межах окремої системи(звісно, інші номени, поза межами цієї системи, можуть мати таке ж значення атрибута рядокномена). Ідентифікатори, як правило, призначаються уповноваженими агенціями, згідно доузгоджених правил. Приклади таких агенцій включають в себе (але не обмежуються ними):реєстраційні агенції для ідентифікаторів ISO, національні організації з присвоєнняідентифікаторів для громадян та резидентів. Сфера застосування системи ідентифікаторівможе бути широкою (наприклад, URI) чи вузькоспеціалізованою (каталожні номери для творівокремого композитора).У бібліотечних інформаційних системах контрольовані точки доступу є типом номена, якийтрадиційно призначається для забезпечення групування для осіб, колективних агентів (тобто,родин та організацій), творів та виражень, так само як і для додаткових сутностей,використаних в якості об'єктів зв’язку «має предмет».Контрольовані точки доступу - це номени, побудовані згідно з відповідними правилами вбібліографічній системі. Вони можуть приймати форму імен, назв, термінів, кодів тощо, якзазначено у відповідних правилах побудови.У багатьох системах організації знань контрольовані точки доступу можуть позначатися якодин з двох підтипів:a) точки доступу, яким надається перевага або авторизовані точки доступуb) варіантні точки доступу.Точки доступу, яким надається перевага, або авторизовані точки доступу, унікальним чиномідентифікують екземпляр сутності в межах каталогу або бази даних і, відповідно, такожслугують ідентифікаторами, тоді як варіантні точки доступу можуть або не можуть бутиунікально пов’язаними (одна-до-одної) з конкретним екземпляром сутності, залежно відправил, застосованих для їхньої побудови.У діючій бібліотечній практиці авторитені записи на ім'я/назву, як правило, створюються длякожного бібліографічно значущого кластера номенів, який посилається той самий екземплярсутності. Такі записи містять і рядок номена, який представляє форму точки доступу, якійнадається перевага (номен), і рядок номена, який відповідає будь-яким варіантним точкамдоступу чи ідентифікаторам (додатковим номенам). Незважаючи на те, що авторитетний записконтролює номени, короткий варіант інформації про екземпляр сутності, на яку посилаютьсяномени, зазвичай фіксується в одному і тому ж авторитетному записі, разом з інформацією прономени, що розмиває різницю між сутностями res та номен. Моделювання всіх категорійавторитетних записів, які використовуються в чинній бібліотечній практиці, є досить складнимі виходить за рамки моделі. == <span id="5.5"></span>5.5. Моделювання бібліографічних ідентичностей == Моделювання бібліографічних ідентичностей (або персон) у IFLA LRM використовує сутністьномен та зв’язок «має найменування». Зв'язок «має найменування» є зв’язком типу «один-до-багатьох» і утримується між екземплярами будь-якої сутності та різними номенами, якізастосовуються для такого екземпляра. Екземпляри всіх сутностей мають численні зв’язки«найменування» з різними номенами. Різні номени для одного й того ж екземпляра сутності,ймовірно, будуть відрізнятися значеннями одного або більше атрибутів номена (як от мова,система письма, схема тощо).Зокрема, особи (визначені як: окрема людська істота), як правило, мають декілька номенів;використання кожного номена може регулюватися багатьма чинниками, включно з наданнямпереваги для окремих номенів в окремих контекстах. Атрибут номена контекст використаннязастосовується для запису тих аспектів такого контексту, які вважаються відповідними під часвизначення відмінності між бібліографічними ідентичностями, які визнаються окремими впевному бібліографічному середовищі. Відповідний контекст може бути простим для чіткоговикладу, або таким, що базується на декількох характеристиках. В простій ситуації контекствикористання може стосуватися номена (або номенів), які використовувалися особою під часпублікації літературних творів, тоді як інший кластер номенів може визначатися як такий, щовикористовувався тією ж особою під час публікації наукових творів. У більш складномувипадку, контекст використання може знадобитися, для встановлення різниці між номенами,використаними особою під час написання серії романів про якийсь уявний світ, від іншихноменів, використаних цією ж особою під час написання іншої серії романів про інший уявнийсвіт.У моделі бібліографічна ідентичність – це кластер номенів, використаних особою в одномубібліографічно-значимому контексті або контекстах. Які види відмінностей в контекстівикористання викликають розпізнавання окремих бібліографічних ідентичностей і, відповідно,конкретне поводження з ними, залежить від правил каталогізації або системи організації знань.Наприклад, декілька псевдонімів для однієї і тієї ж особи можуть вимагати кількох точокдоступу, яким надається перевага, згідно з правилами каталогізації, але лише єдиногокласифікаційного номера.Відповідно, до деяких сучасних правил каталогізації, авторитетні записи на імена/назви, якправило, створюються для кожного окремого бібліографічно-важливого кластера номена абоідентичності, та інформація про екземпляр сутності, на який посилаються номени, як правило,також записується в авторитетний запис. Коли відомо, що декілька різних кластерів номенівпов'язані з одним основним екземпляром сутності, сучасна практика може дозволятипов'язувати авторитетні записи для таких кластерів, які містяться в одному авторитетномуфайлі.Бібліографічні ідентичності, сформовані з допомогою кластерів номенів – це тип res. Вони єдостатньо стійкими для призначення їм номенів, таких як Міжнародний ідентифікаторстандартних найменувань (International Standard Name Identifier (ISNI)), який є номеном(ідентифікатором типу) і присвоюється публічним ідентичностям. ISNI, точка доступу, якійнадається перевага, та декілька варіантних точок доступу – всі вони можуть бути номенамиоднієї бібліографічної ідентичності, і тому еквівалентними номенами для цієї ідентичності (res).ПРИКЛАДРеальна особа використовує два окремі кластери номенів з різним контекстом; кожен з цихкластерів включає три номени. Оскільки, така різниця в контексті використання є значущою вконкретному каталогізаційному коді, то правила каталогізації передбачають створення в межахкожного кластера одного номена в формі точки доступу, якій надається перевага, та іншої –варіантної точки доступу. Кожен кластер може бути записаний в окремому авторитетномузаписі, два записи можуть пов’язуватися між собою, таким чином їхній зв'язок з однією і тієюж особою стає явним.Особа 1:Номен 1: Контекст (детективи), Категорія (форма точки доступу, якій надаєтьсяперевага)Номен 2: Контекст (детективи), Категорія (варіантна форма точки доступу)Номен 3: Контекст (детективи), Категорія (ідентифікатор типу ISNI)Номен 4: Контекст (романтичні романи), Категорія (форма точки доступу, якійнадається перевага)Номен 5: Контекст (романтичні романи), Категорія (варіантна форма точкидоступу)Номен 6: Контекст (романтичні романи), Категорія (ідентифікатор типу ISNI) У деяких реальних ситуаціях, каталогізатор може не знати, чи використовується один кластерноменів однією особою, як інший окремий кластер номенів. Крім того, каталогізатор може незнати (і не повинен знати), чи є будь-який з цих номенів формою справжнього, юридичногоімені особи. Тому, за браком повних знань, повний набір можливих зв'язків між цимикластерами номенів записати неможливо, але в інших відношеннях це не впливає назабезпечення доступу до ресурсів. У деяких випадках все, що може знати каталогізаторнапевне, це те, що цей номен подається в даних про прояв, де прописана відповідальність заякийсь аспект твору або вираження. Формулювання даних може відповідати припущенню, щоагент є особою, або ж може справляти інше враження. Знання каталогізатора в реальному світіпризведе до висновку, що, оскільки, існує вираження твору, то деякий реальний агент (абокілька агентів) були відповідальними за його створення, незалежно від того, наскільки великакількість інформації про цих агентів є доступною.Під час будь-якого застосування, правила каталогізації потребують використання практики зобробки осіб та їхніх кластерів номенів. Як правило, правила каталогізації роблять припущенняза замовчуванням, що кожен кластер номена, використаний у відповідному контекстівикористання, – це найменування єдиної особи, а потім забезпечують умови для додаваннявідповідних зв'язків між бібліографічними ідентичностями, коли це виявляється не так. Такіінші випадки включають використання в різних контекстах декількох бібліографічнихідентичностей однією особою (справжнє ім'я та псевдонім, або кілька псевдонімів). І навпаки,єдиний кластер номена, сформульований за зразком, який за культурними традиціямипов'язується з індивідуальними особами, насправді може ідентифікувати колективного агента,який складається з декількох осіб (спільні псевдоніми). == <span id="5.6"></span>5.6. Атрибути типового вираження == У строгому формальному значенні, в межах моделі всі вираження твору є рівними як реалізаціїтвору. Проте, дослідження кінцевих користувачів вказує на те, що вони вважають певніхарактеристики невід’ємними ознаками творів. І ті вираження, які відображають такіхарактеристики, можна виділити – щоб найкраще відобразити наміри творців такого твору.Усвідомлена «відстань» між конкретним вираженням та уявленням про «ідеальне» вираженнячасто представляє інтерес і може використовуватися як критерій відбору для виражень. Кінцевікористувачі шукають вираження, які відображають «оригінальні» характеристики для різнихцілей і особливо зацікавлені в проявах таких виражень.У багатьох ситуаціях типові або «канонічні» характеристики легко ідентифікуються як такі,що відображаються в першому або оригінальному вираженні твору, яке, зі свого боку,втілене в першому прояві твору. Інші вираження, якщо відома повна історія твору, можнарозглядати як мережу походжень та трансформацій, яка бере відлік з оригінальноговираження. Інші ситуації не так чітко окреслені. Текстові твори, від початку випущеніодночасно двома або більше мовами, жодна з яких не визначається як оригінальна мова(наприклад, урядові документи багатомовних країн або публікації багатонаціональнихорганізацій), можуть розглядатися як такі, що мають кілька «оригінальних» мов, або як такі,що не мають єдиної «оригінальної» мови взагалі. Аналогічним чином, музичні твори зальтернативним інструментуванням можуть вважатися, такими, що мають декілька«оригінальних» значень для атрибута засіб виконання. У деяких випадках, історіяпоходження вираження твору досить складна, оскільки, властивості вираження, якірозглядаються як «канонічні» сучасними користувачами під час ідентифікації твору,насправді в оригінальному вираженні присутніми не були.Кінцеві користувачі інтуїтивно розуміють, що Гамлет Вільяма Шекспіра пов'язаний занглійською мовою, а його літературна форма – це п'єса. Користувачі вважатимуть, що похіднівираження, такі як скорочення або переклади – це окремі вираження твору, більш віддаленівід «оригінального» вираження, ніж повні видання англійською мовою. Таке судженняґрунтується на культурних знаннях та припущеннях про те, якими були ранні вираження п'єси,навіть якщо мало хто з кінцевих користувачів безпосередньо мав справу з ранніми проявамицих виражень.Схожа ситуація з музичними творами – через культурні знання, кінцеві користувачірозглядають фортепіанну сонату Франца Шуберта D. 959 в тональності A мажор як твір дляфортепіано у формі сонати, без посилання на конкретні партитури або записані виконання.Швидше за все, численні партитури та записані виконання розглядатимуться як такі, щооднаково відображають ці типові (канонічні) або репрезентативні атрибути.Така екстраполяція характеристик, важливих для ідентифікації твору, відбувається навіть тоді,коли всі ранні вираження та прояви втрачені; прикладом може бути ситуація з класичнимитекстами, які спочатку передавалися усним шляхом. Кінцеві користувачі все ще вважають, щоОдіссея Гомера пов'язана з класичною грецькою мовою і що це – епічна поема, хоч найпершіверсії, які дійшли до нашого часу – значно пізніші за оригінальне творіння, а авторство Гомера,як індивідуального творця, піддається сумніву. Деякі характеристики можуть бути виведені,навіть, для втрачених творів без наявних виражень чи проявів, доти, доки існують інші докази.Оскільки кінцеві користувачі сприймають певні характеристики як безпосередньо пов’язані зтвором, або ж як такі, що є невід’ємними від самого твору, – ці характеристики корисні якзасіб опису та ідентифікації твору. Значення таких атрибутів вираження можна абстрактно«переносити» на твір та використовувати для ідентифікації твору, хоч, суворо кажучи, ціатрибути стосуються характеристик вираження, а не характеристик твору.У моделі атрибут твору, з назвою атрибут типового вираження, дозволяє записувати значеннятих атрибутів, які умовно приписуються до рівня «твір», через такий розумовий процес. Цейатрибут визначається в моделі як прагматичний спосіб «паркування» інформації під твором, тазасіб для уникнення необхідності записувати інформацію в поєднанні з будь-яким конкретнимвираженням. Така оптимізація особливо зручна, коли реальні типові вираження в базі данихнепотрібні, оскільки жодних проявів цих виражень не представлено.Для будь-якого вираження твору значення однакових атрибутів на рівні вираження,дозволяють грубо вимірювати «відстань» між певним вираженням та вираженнями, які будутьсприйматися як типові або «канонічні». Багато виражень твору, по суті, можуть мати однаковізначення атрибутів типового вираження і, в такий спосіб, формувати мережу або кластерканонічних виражень. Оскільки, атрибути твору відрізняються від атрибутів вираження-джерела, то немає протиріччя в тому, що існує вираження твору з значеннями цих атрибутів,які відрізняються від значень, записаних як атрибути типового вираження.Модель забезпечує оболонку для таких значущих атрибутів через декларування єдиного,багатозначного атрибута для твору. Однак, під час застосування потрібно буде зазначати, якіатрибути вважаються важливими для ідентифікації творів та забезпечувати відповідні підтипидля атрибута атрибут типового вираження. Підтипи можуть визначатися по-різному, залежновід значення атрибута категорія твору. Наприклад, для переважно текстових творів, можнавибрати атрибут вираження – мову. Для картографічних творів важливим може бути атрибутвираження картографічний масштаб, але не атрибут мова. Багато атрибутів вираження маютьпотенціал для затвердження їх у якості атрибутів типового вираження для деяких категорійтвору. Наприклад, атрибути цільова аудиторія, картографічний масштаб, мова, тональність,засіб виконання, визначені в моделі, можуть бути використані з високою ймовірністю.Для скорочення введення даних, модуль каталогізації може реалізувати «автоматичне»просування атрибута типового вираження для відповідних атрибутів вираження – в переважнійбільшості випадків, коли нові твори реалізуються через єдиний прояв єдиного вираження. Цетакож часто стосується (але не завжди) творів мистецтва.Модель не визначає критерії, які повинні застосовуватися для визначення репрезентативностідля значень будь-якого окремого атрибута вираження; це здійснюється відповідноюкаталогізаційною практикою. Такий процес прийняття рішень буде часто стосуватисяхарактеристики, яку відображає оригінальне вираження твору, а також рішень для тихвипадків, коли немає чіткого оригінала, оригінал не зберігся або каталогізатор має недостатньоінформації щодо цього. Такі практичні критерії можуть включати судження про доцільністьпевних характеристик вираження для сукупності кінцевих користувачів, наприклад, длядовільного відбору серед кількох рівнозначних «оригінальних» виражень, одне з яких – мовоюкаталогу.ПРИКЛАДТвір: створений: Louise Pennyмає назву (твір): Still lifeмова (атрибут типового вираження): English (Англійська)категорія твору: Novel (Роман)Вираження 1 (відповідає атрибутам типового вираження):має мову: English (Англійська)має назву: Still lifeстворене: Louise PennyВираження 2 (не відповідає атрибутові типового вираження - мова):має мову: French (Французька)має назву: Nature morteстворене (перекладач): Michel Saint-Germain == <span id="5.7"></span>5.7. Моделювання агрегацій == Агрегація визначається як прояв, який втілює численні вираження. Існує три окремі типиагрегацій:Агреговані зібрання вираженьЗібрання – це набори численних, незалежно створених виражень, «опублікованих»разом в єдиному прояві. Зібрання включають вибрані твори, антології, монографічнісерії, випуски періодичних видань та інші схожі групи ресурсів. Приклади включаютьвипуски журналів (агрегації статей), декілька романів, опублікованих разом в єдиномутомі, книги з незалежно написаними частинами, компіляції на CD (агрегації окремихпісень), та різні зібрані/вибрані твори. Важлива особливість зібрань, як правило, –схожість індивідуальних творів за типом та/чи жанром, наприклад, зібрання романівокремого автора, пісні окремого виконавця або антологія поезії окремого жанру. Однак,у інших випадках, такі зібрання можуть бути випадковими зібраннями виражень.Агрегації, які є результатом розширенняАгрегації, отримані внаслідок розширення, відрізняються від зібрань, як правило тим,що складаються з єдиного самостійного твору, доповненого одним або більшезалежними творами. Такі агрегації виникають, коли вираження доповнюєтьсядодатковим матеріалом, який не є невід'ємною частиною оригінального твору, і суттєвоне змінює оригінальне вираження. Приклади творів, які розширюють, – це передмови,вступи, ілюстрації, примітки тощо, а також повні партитури з додатковимперекладенням для фортепіано. Матеріал, який розширює, може вважатися достатньозначним для надання йому окремої бібліографічної ідентифікації, або ж ні.Агрегації паралельних вираженьПрояви можуть втілювати численні паралельні вираження одного і того ж твору.Єдиний прояв, який містить вираження твору кількома мовами – це найбільш поширенаформа такого типу агрегацій. Вони, як правило, використовуються для публікаціїінструкцій та офіційних документів для багатомовних середовищ. Паралельнівираження також звичні в мережі інтернет, де користувачам надається доступ доеквівалентного матеріалу мовою на їхній вибір. Інші приклади включають публікаціютексту його оригінальною мовою з перекладом або DVD з кінофільмом, який даєможливість вибору мови озвучування та мов субтитрів.Прояви можуть містити численні вираження, згідно до зв'язку «багато-до-багато» міжвираженнями та проявами. Це єдиний зв'язок типу «багато-до-багато» серед сутностей твір,вираження, прояв та примірник (work, expression, manifestation, item - WEMI). Прояв можевтілювати численні вираження і вираження може бути втілене в численних проявах. Тоді яквираження може реалізовувати лише єдиний твір, а примірник може представляти лишеєдиний прояв.Моделювання агрегації просто як прояву окремих виражень може не розпізнавати творчихзусиль агрегатора або редактора. Процес агрегування виражень сам собою – цеінтелектуальне або мистецьке зусилля і тому відповідає критеріям сутності твір. У цьому сенсіагрегування відбувається на рівні вираження, оскільки лише вираження можуть бути об'єднані(або агреговані). У процесі об'єднання виражень і, отже, створення агрегованого прояву,агрегатор створює агрегуючий твір. Цей тип твору також виступає «клеєм», «оправою» або«будівельним розчином», який перетворює набір індивідуальних виражень в агрегацію.Прикладене зусилля може бути порівняно незначним – два існуючі романи, опубліковані разом,або може представляти виняткове зусилля, в результаті якого виникає агрегація, набагатоважливіша за значеням, ніж сума її частин (наприклад, антологія). Сутність агрегуючого твору– це критерії відбору та упорядкування. Він не містить самих агрегованих творів і до нього незастосовується зв'язок «ціле-частина». Агрегацію не слід плутати з творами, які створювалисяу вигляді частин, як от романи, що складаються з кількох частин.Моделювання агрегацій як прояву, який втілює численні вираження, є простим іпрямолінійним; твори та вираження обробляються однаково, незалежно від форми їхньоїпублікації або фізичного прояву, в якому вони матеріалізовані. Вираження може бутиопубліковане окремо, або ж втілене в прояві разом з іншими вираженнями. Ця загальна модельпроілюстрована на Малюнку 5.7.Хоч кожен агрегований прояв також втілює вираження агрегуючого твору, ці вираженняможуть вважатися або не вважатися достатньо значними для надання їм окремоїбібліографічної ідентифікації. Модель, однак, є гнучкою, і дозволяє описувати агрегуючий твірбудь-коли. Якщо агрегуючий твір не був ідентифікований спочатку, його можна описатипізніше, відповідно. В такий же спосіб можна описати раніше неописане розширення (як от,передмову), якщо воно вважається важливим, наприклад, у разі його перевидання у виглядіесе. Малюнок 5.7. Загальна модель для агрегацій «» == <span id="5.8"></span>5.8. Моделювання періодичних видань == Періодичні видання – це складні конструкції, які поєднують зв’язки «ціле/частина»та зв’язки агрегування: повний періодичний прояв має зв’язок «ціле/частина» зі своїми окремимивипусками, опублікованими через певні проміжки часу (навіть, якщо існуютьтакі періодичні видання, які мають лише один випуск); та кожен окремий випуск – це агрегація статей (навіть, якщо існуютьперіодичні видання, які іноді можуть складатися лише з однієї статті).Кожен випуск періодичного видання складається з агрегованого прояву, відповідно довизначення IFLA LRM агрегації як прояву, який втілює численні вираження, оскільки, коженвипуск втілює вираження численних творів, а також вираження агрегуючого твору, якезабезпечує план для агрегування цього випуску. З іншого боку, прояв складається з повногоперіодичного видання, яке як одне ціле випускалося послідовними частинами протягомпевного часу, зі зв’язком «ціле/частина» на рівні прояву (LRM-R26). У випадку з випускомперіодичної послідовності агрегованих проявів, відповідний агрегуючий твір визначається якперіодичний твір. У моделі, термін періодичний твір обмежується для використання саме зтаким специфічним типом агрегуючого твору; таке використання відрізняється від загальногобібліотечного використання для якого терміни «періодичний твір» та «періодичне видання» євзаємозамінними і обидва посилаються на результуючу послідовність агрегованих проявів.Періодичний твір дає початок послідовності агрегуючих творів, в результаті яких виникаютьокремі випуски через зв'язок «твір-натхнення» (LRM-R21). Незважаючи на розбіжності, ціагрегуючі твори, кожен поодинці, надихнуті загальною редакційною політикою, сфероюзастосування та стилем періодичного твору. Проте, періодичний твір не має зв’язку «ціле-частина» на рівні твір по відношенню до випусків.Опис періодичних творів особливо важко моделювати, оскільки він не обмежується лишеописом минулого, але також дозволяє кінцевим користувачам робити припущення щодо того,якою буде поведінка періодичного твору, принаймні, в найближчому майбутньому. Описувана"річ" могла різко змінитись у минулому, але може змінитися ще більш різко в майбутньому.Оскільки, сутність твір визначається в IFLA LRM як така, «що дозволяє ідентифікацію спільностізмісту між різними вираженнями», періодичний твір може моделюватися як окремий випадоксутності твір, хоча твердження «спільність змісту» не слід розуміти в тому ж сенсі, що і длямонографій. Кожен випуск періодичного видання агрегує окремі статті і тому неможливостверджувати, що однакові ідеї є загальними для різних виражень, втілених у проявах усіхвипусків, з яких складається періодичне видання. Але можливо стверджувати, що однакові ідеїприсутні в англомовному тексті «Ромео та Джульєтти» та в його італійському перекладі. Швидше за все, «спільність змісту», яка визначає періодичний твір, полягає в намірі видавцята редактора передати кінцевим користувачам відчуття того, що всі окремі випуски належатьдо ідентифікованого цілого, а також у підбірці редакторських концепцій (назва, загальна тема,впізнаваний макет, регулярна частота тощо), які допомагають передавати це відчуття.Така сукупність редакторських концепцій може еволюціонувати з часом, без втратиперіодичним твором його ідентичності. Так само можна сказати і про монографічні твори, зцього погляду: наприклад, концепції, виражені в шостому виданні Дарвіна «Про походженнявидів», не можна назвати повністю ідентичними концепціям, які були виражені в першомувиданні цього ж твору.Розглянемо випадок періодичного видання, випущеного з окремими регіональними«редакціями» (наприклад, журнал «The Wall Street journal», випущений в східній та західнійредакції). Використання терміна «редакція» створює враження, що цей випадок є аналогічнимвипадку з відомостями про видання (перевидання) монографії, які часто позначають двавираження одного твору. Однак, для періодичного твору, суть якого полягає в редакційнихконцепціях, які ведуть до виробництва випусків, які містять результуючий агрегований прояв,різниця між регіональними редакціями є достатньо значною для того, щоб призвести довиникнення двох окремих, хоч і пов'язаних, періодичних творів. Набагато зручніше розглядатибудь-яке періодичне видання як інший екземпляр сутності твір та визнавати існуванняспецифічних зв'язків (наприклад, «це споріднене локальне видання») серед екземплярівсутності періодичний твір. Однак, у цій моделі високого рівня, названі не всі специфічнізв’язки, які можуть мати місце між періодичними творами. Застосування, які потребуватимутьбільш детальної моделі для періодичних видань, заохочуються або до прийняття спеціальноїконцептуальної моделі для періодичних видань, такої як PRESS OO , або до декларування якуточнення для зв’язку вищого рівня «твір-трансформація» (LRM-R22), власного наборуспеціальних зв’язків між періодичними творами, згідно до загальної філософії моделі IFLA LRM.Підсумовуючи це, можна сказати, що будь-який періодичний твір має лише одне вираження ілише один прояв. Всі зв’язки між періодичними виданнями можна змоделювати як зв’язки«твір-до-твору», навіть, у тих випадках, коли всі випуски окремого періодичного видання,опубліковані до цього часу, агрегують переклади статей, які були агреговані у випусках іншогоперіодичного видання. Саме тут було б дуже спокусливо сказати, що текст першогоперіодичного видання є «перекладом» тексту другого видання і тому вони обидва, відповіднодо правил каталогізації, які зараз переважають в бібліотечному світі, є «вираженнями» одногоі того ж «твору». Проте, оскільки неможливо передбачити, що цей зв'язок збережеться вмайбутньому, було б неправильно моделювати ці два періодичні видання як звичайнівираження одного твору, і з онтологічної точки зору, набагато точніше розглядати їх якабсолютно окремі твори. Аналогічним чином, коли періодичне видання випускається в формідрукованих випусків, а інше періодичне видання випускається в вигляді PDF-файлів,доступних онлайн, а також коли після ретельного вивчення всіх випусків двох періодичнихвидань, випущених до цього часу, виявиться, що зміст PDF-файлів є строго ідентичним змістудрукованих випусків, було б дуже спокусливо змоделювати ці два періодичні видання як двапрояви одного вираження одного твору. Але знову ж таки, неможливо стверджувати, щоперіодичне видання, випущене на папері, буде відповідати з часом періодичному виданнюонлайн і що цей зв'язок буде утримуватися в довгостроковій перспективі.Однак, залишається можливість розширення IFLA LRM, відповідно до потреб, які необхіднозадовольнити під час окремого застосування моделі, через визначення додаткових сутностей,які включають, скажімо, паперове видання журналу та його видання в інтернеті; всілінгвістичні редакції журналу, опубліковані декількома мовами як окремі видання; всі локальніредакції журналу тощо. З цієї причини, ISSN можна розглядати як засіб ідентифікації окремогоперіодичного твору, тоді як про ISSN-L можна говорити як про засіб ідентифікації конкретноговипадку такої додаткової сутності, коли на момент каталогізації визначене періодичне виданняодночасно випускається в друкованій формі та як файли PDF. =<span id="6"></span>Глава 6. Узгодження завдань користувача з сутностями, атрибутами та зв’язками = ==<span id="6.1"></span>6.1. Приклади використання, які ілюструють завдання користувача==Кожне з п’яти загальних завдань користувача, визначених у секціях 3.2 та 3.3, – цеузагальнення багатьох специфічних завдань, які ймовірно будуть виконувати користувачібібліотечних даних та бібліотечних баз даних. Приклади використання, представлені в Таблиці6.1, ілюструють цілий ряд таких конкретних завдань. Приклади використання встановлюютьзв'язок між діяльністю кінцевих користувачів та моделлю, спираючись на пошук інформаціїкінцевим користувачем з точки зору сутностей, атрибутів та зв’язків, визначених у моделі. Ціприклади використання ілюструють діапазон запитів користувачів і показують, як елементимоделі використовуються для виконання завдань користувача. Наведені тут прикладивикористання жодним чином не є вичерпними; як правило, в реальних ситуаціях трапляютьсябагато їхніх варіантів або комбінацій. Таблиця 6.1. Приклади використання для завдань користувачаЗавданняПриклади використанняЗнаходитиЗнаходити всі прояви виражень твору-за допомогою пошуку з використанням назви, пов'язаноїз твором або з одним з його виражень або проявів.Знаходити всі вираження твору, які-написані конкретною мовоюЗнаходити ресурси, які пов’язані з окремим агентом-пошук з використанням особистого імені композитора щобзнайти музичні твори, написані особою-пошук з використанням особистого імені, щоб знайтитвори чи вираження, які включають ілюстрації цієї особи-пошук з використанням назви організації, щоб знайтизвіти, випущені цією організацієюЗнаходити, виявляти чи підтверджувати ступінь охоплення базиданих- пошук особи за номеном, відомим користувачеві, дляпідтвердження того, що база даних містить запис на особуЗнаходити ресурси, пов’язані з окремим місцем або часовимдіапазоном- пошук з використанням назви місця, щоб знайти прояви,опубліковані в цьому місці- пошук з використанням діапазону дат та місця, щоб знайтитвори, які виникли в цьому місці протягом певного часовогодіапазонуЗнаходити ресурси, які втілюють твори, та, відповідно, маютьпредметний зв'язок з окремим res (або набором res)- пошук з використанням номена (для конкретного res), якийвикористовується в Предметних рубриках Бібліотеки КонгресуСША- пошук з використанням номена (для конкретного res), якийстворений згідно до Десяткової класифікації Дьюї (DeweyDecimal Classification)- пошук з використанням особистого імені, назви організації,або назви місця, визначених в авторитетному файліІдентифікуватиІдентифікувати чи визначати серед результатів пошуку -----ресурси, які втілюють прояв шуканого твору, навіть тоді,коли назва таких проявів відрізняється від назви твору,за якою шукає користувачресурси, які втілюють прояви шуканого твору, навіть,коли інші твори інших творців мають назву, яка схожа наназву твору, яку шукає користувачособисте ім'я, яке відповідає шуканій користувачем особі,навіть коли інші особи ідентифікується за схожимиіменамиособисте ім'я, яке відповідає шуканій користувачем особі,навіть коли існують інші імена цієї особи, використані втакому ж, або інших контекстахназву місця, яка відповідає шуканому користувачеммісцю, навіть якщо місце відоме за назвами більш ніжоднією мовоюІдентифікувати серед результатів пошуку ресурси, якіпризначені для конкретної аудиторії або цілі- визначати що ресурс, хоч і стосується області інтересу, алепризначений для молодшого дитячого віку, а не длястудентів університету- визначати що ресурс, хоч і втілює потрібний музичний твір,але є нотним вираженням, а не звукозаписомІдентифікувати-предметний термін, який відповідає шуканому res, навітьякщо термін, шуканий користувачем, має омоніми вприродній мові-класифікаційний номер, який відповідає шуканому resВідбиратиВідбирати з числа виявлених ресурсів, шукані прояви твору читворів які:-містять найбільш релевантний додатковий контент (як отмістять оригінальні та перекладені вираження п’єси водному прояві)-включають додатковий внесок окремого агента (такий якпереклад окремого перекладача, критичні примітки чивступ окремого науковця)-мають найбільш зручний фізичний формат, відповіднийконкретній меті користувача (наприклад, кишеньковакнига для читання на дозвіллі, яку легко носити,компактна водостійка карта міста для подорожі)-містяться в такому середовищі передачі даних, яке можевикористовуватися користувачем (наприклад, аудіокнига,шрифт Брайля або великий друк, DVD чи Blu-ray)-доступні в локаціях, зручних для користувача (копіяприсутня в локальній бібліотеці користувача і наразі невидана нікому)- доступнітакого типу використання,який підходитькористувачеві(наприклад,єкопія,якуможнавикористовувати поза межами бібліотеки, є права напублічний показ для копії відео, яку користувач можепоказати в класі)Відбирати серед виявлених через предметний пошук ті ресурси,які здаються найбільш релевантними- через аспекти, особливості або підхід до описаного предмету- через мову змісту  --Отримуватичерез цільову аудиторію (наприклад, відбирати підручники звступними курсами для студентів, або ж відбирати науково-популярні книги для самостійного читання)через дату створення змісту (наприклад, відбирати недавнонаписані твори для задоволення інформаційної потреби всучасній актуальній інформації, або ж відбирати твори,створені в 1800-х роках (незалежно від дати публікаціїпрояву), щоб зрозуміти, як предмет сприймався в той час)Отримувати ресурс через:-з’єднанняабозавантаженняонлайн-ресурсузадопомогою посилання, знайденого в бібліотечномукаталозі-видачу (фізичну) на абонемент примірника, доступного влокальній бібліотеці-доставку примірника через міжбібліотечний абонемент(МБА) з більш віддаленої бібліотеки або від постачальника-придбання примірника в постачальника, з використаннямінформації, вказаної в цитуванні та перевіреної черезбібліотечний каталог або національну бібліографіюОтримувати інформацію про окрему сутність з інформації,записаної в авторитетних даних-дізнаватися про дату і місце народження та смерті особи завторитетних даних-уточнювати країну, в якій розташоване містоДосліджуватиДосліджувати зв’язки для розуміння структури предметної областіта її термінології- переглядати поняття, які представлені як вужчі, ніжпочатковий предметДосліджувати зв’язки між різними екземплярами сутності:- слідувати за похідними зв’язками між твором-попередником таіншими творами, які базуються на цьому творі або є йогоадаптаціями- переглядати твори та вираження, пов’язані з конкретнимагентом, а також з ролями, які виконував цей агент під часстворення та реалізації цих творів та вираженьРозуміти зв’язки між різними номенами для екземпляра сутності:- досліджувати варіанти імен/назв основного предмету/теми вмежах предметної лексики- досліджувати варіанти імен, використаних конкретною особоюв різних конктестах використання (як от ім'я, використане врелігії, офіційне ім'я тощо)- переглядати назви міжнародної організації різними мовами- досліджувати взаємозв’язки між номенами одного і того жекземпляра сутності в різних контрольованих лексиках (як отпошук класифікаційного номера, який відповідає предметнійрубриці або терміну) =<span id="7"></span>Глава 7. Словник термінології для моделювання = Атрибут Тип даних, який характеризує специфічні екземпляри сутностіБагатозначний Атрибути, які можуть мати більше одного значення дляспеціального екземпляра сутностіВластивість Атрибут або зв'язок сутностіЕкземпляр Конкретний приклад сутностіЗв’язок Зв'язок, поєднання між екземплярами сутностей Зворотність(зворотнийзв’язок) Логічне доповнення до зв’язку, яке має напрямок від кінцевоїточки (діапазону) до початкової точки (домену) Кардинальнечисло Уточнення кількості екземплярів сутностей – початкової та кінцевоїточок, які можуть бути пов’язані конкретним зв’язком Кінцева точка(діапазон) Сутність-ціль або «пункт прибуття» для зв’язку Конкретизація Процес, через який зв'язок моделюється як сутність, щоб у такийспосіб мати свої власні атрибути та зв’язки Короткийшлях Єдиний зв'язок, призначений для представлення більш складногошляху, який складається з двох і більше зв’язківНеперетинні[сутності] Набори (сутностей), які повністю не перетинаються. Неперетиннісутності не можуть мати екземпляра, який є екземпляром більшніж однієї такої сутності одночасно Областьобговорення Все, що вважається доречним в області, яка моделюється Підклас Сутність, всі екземпляри якої є також екземплярами більшої,головнішої за значенням сутності Початковаточка (Домен) Сутність-джерело або вихідна точка для зв’язку Протилежність див. Зворотність (зворотний зв'язок) Рекурсивний Зв'язок, для якого та сама сутність слугує як початковою точкою(доменом), так і кінцевою точкою (діапазоном) Розширенамодельсутність-зв'язок Модель сутність-зв'язок, яка включає ідею успадковуванняатрибутів та зв’язків від однієї сутності (вищого рівня) до інших,включених до неї сутностей Симетричний Зв'язок, ім'я якого відповідає імені зворотного зв’язку Сутність Абстрактний клас концептуальних об’єктів, які представляютьключові об’єкти інтересу в моделі Шлях Перетин двох або більше зв’язків у певному порядку