Відкрити головне меню

unimarc.org.ua β

Зміни

LRM

34 100 байтів додано, 10:38, 10 вересня 2019
2.1. Призначення та цілі
<p align="center">'''Концептуальна модель для бібліографічної інформації'''</p>
<div class="noautonum">__TOC__</div>
<big>Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер</big>
<div class="noautonum">__TOC__</div>'''Редакційна група з консолідації Групи IFLA з перегляду FRBR'''
Пет Ріва'''Визначення концептуальної еталонної моделі для забезпечення базису з аналізу неадміністративних метаданих, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумерпов’язаних із бібліотечними ресурсами'''
Редакційна група з консолідації
Групи IFLA з перегляду FRBR
 
Визначення концептуальної еталонної моделі для забезпечення базису з
аналізу неадміністративних метаданих, пов’язаних із бібліотечними
ресурсами
'''Серпень 2017'''
Зі змінами та виправленнями до
'''грудня 2017'''
 
Переклад українською мовою «IFLA Library Reference Model. A Conceptual Model for Bibliographic Information» здійснений під егідою Української бібліотечної асоціації
Редакція перекладу: О.М. Бруй
''(CC By) Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер, 2017''
'''Ріва П. Бібліотечна еталонна модель від IFLA. Концептуальна модель для бібліографічної інформації / Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф, Майя Жумер ; ІФЛА ; пер. з англ. І. М. Баньковська ; ред. пер. О. М. Бруй ; Укр. бібл. асоц. – Київ, 2019. – 91 с.'''
Ріва П. Бібліотечна еталонна модель від IFLA. Концептуальна модель для бібліографічної
інформації / Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф, Майя Жумер ; ІФЛА ; пер. з англ. І. М. Баньковська ;
ред. пер. О. М. Бруй ; Укр. бібл. асоц. – Київ, 2019. – 91 с.
СС 2019 Переклад українською. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution
Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії
відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
 
IFLA
== <span id="1.1"></span>1.1. Історія питання ==
З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (''FunctionalRequirements for Bibliographic Records, FRBR'') у 1998 році, ''родина концептуальних моделейфункціональних вимог '' (далі – '''ФВ''') збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних
аспектів бібліографічного універсуму. Додатково до функціональних вимог для
бібліографічних даних родина концептуальних моделей ФВ включила Функціональні вимоги
до авторитетних даних (''Functional Requirements for Authority Data, FRAD'') та Функціональнівимоги до предметних авторитетних даних (''Functional Requirements for Subject Authority Data,FRSAD''). 
Ці моделі готували незалежно протягом багатьох років різні робочі групи:
* FRBR – фінальний звіт Дослідницької групи IFLA з функціональних вимог добібліографічних записів. Дослідницьку групу створено в 1992 році, й звіт
затверджено Постійним комітетом Секції з каталогізації 5 вересня 1997 року.
* FRAD були результатом напрацювань Робочої групи IFLA з розробкифункціональних вимог до авторитетних записів та їх нумерації (FRANAR).FRANAR засновано в квітні 1999 року Відділенням бібліографічного контролю таПрограмою універсального бібліографічного контролю та міжнародного MARC.Звіт затверджено Постійними комітетами Секції з каталогізації та Секції з
класифікації та індексування в березні 2009 року.
* FRSAD – звіт Робочої групи IFLA з функціональних вимог до предметнихавторитетних записів (FRSAR), створеної в 2005 році. Звіт затвердженоПостійним комітетом Секції з класифікації та індексування IFLA в червні 2010року. Секцію 3.2.2 ''Фінального звіту '' FRBR, яка стосується визначення сутності вираження,виправлено в результаті прийняття рекомендацій Робочої групи з сутності ''вираження '' (2003-
2007). Крім того, Робоча група з агрегацій, заснована Групою з перегляду FRBR (FRBR Review
Group) у 2005 році, отримала доручення розглянути моделювання різних типів агрегацій. Її
рекомендації прийнято Групою з перегляду FRBR у серпні 2011 року, в Сан-Хуані, Пуерто-Ріко,
і її остаточний звіт представлено у вересні 2011 року.
 
Починаючи з 2003 року, Група з перегляду FRBR проводила спільні зустрічі з групою в складі
Комітету з документації (CIDOC) Міжнародної Ради музеїв (ICOM), відповідальної за підтримку
(об’єктно-орієнтовані FRBR), вперше затверджено в 2009 році як версія 1.0 та безпосередньо
узгоджено з оригінальною моделлю FRBR. З подальшою публікацією моделей FRAD та FRSAD,
FRBR OO FRBRoo були розширені: вони включили сутності, атрибути та зв’язки з моделей FRAD таFRSAD, відповідно, стартувала версія 2.0 FRBR OO FRBRoo
Попри те, що три моделі ФВ були створені на одному моделювальному базисі «сутність-зв'язок», вони мають різні точки зору та різні рішення для спільних питань. Хоча всі три моделі
необхідні в повній бібліографічній системі, спроба застосувати їх в єдиній системі потребувала
логічно-послідовну модель, щоб дати чітке розуміння загальної моделі та усунути бар’єри для
її використання.
 
Група з перегляду FRBR активно працювала над створенням консолідованої моделі,
починаючи з 2010 року під час серії робочих зустрічей, що проводилися разом з
повним складом Групи з перегляду FRBR під час робочої зустрічі в 2014 році в Ліоні (Франція)
та на ще одній зустрічі в 2015 році в Кейптауні (Південна Африка).
 
Рецензування Бібліотечної еталонної моделі FRBR (FRBR-Library Reference Model) на світовому
рівні тривало з 28 лютого до 1 травня 2016 року. Редакційна група з консолідації (CEG)
була переіменована на Бібліотечну еталонну модель від IFLA (IFLA Library Reference Model,
IFLA LRM).
 
Отримане в результаті всіх дій визначення моделі було затверджене Групою з перегляду FRBR
(у листопаді 2016 року), після чого стало доступним для коментарів учасникам Постійних
консолідації та під час реалізації офіційного проекту консолідації, зробили значний внесок у
загальну справу під час робочих зустрічей та через письмові відповіді. Учасники Групи з
спеціальних інтересів CIDOC CRM (CIDOC CRM SIG), які брали участь у розробці FRBR OO FRBRoo версії
2.4, що відбувалася в той же період часу, порушували різні питання та наводили важливі
міркування.
Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group)
Пет Ріва (Pat Riva), голова (Канада)
Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), Франція
Майя Жумер (Maja Žumer), Словенія
Група з перегляду FRBR (FRBR Review Group)
Марі Балікова (Marie Balíková), член-кореспондент, 2013-
Марія Віолета Бертоліні (María Violeta Bertolini), 2015-2016
Андерс Като (Anders Cato), 2006-2009
Раджеш Чандракар (Rajesh Chandrakar), 2009-2013
'''Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group)''' *Пет Ріва (Pat Riva), голова (Канада)*Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), Франція*Майя Жумер (Maja Žumer), Словенія '''Група з перегляду FRBR (FRBR Review Group)'''*Марі Балікова (Marie Balíková), член-кореспондент, 2013-*Марія Віолета Бертоліні (María Violeta Bertolini), 2015-2016*Андерс Като (Anders Cato), 2006-2009*Раджеш Чандракар (Rajesh Chandrakar), 2009-2013*Алан Данскін (Alan Danskin), 2005-2009*Барбора Дробікова (Barbora Drobíková), 2015-*Гордон Даншир (Gordon Dunsire), 2009-*Єлена Есколано Родрігез (Elena Escolano Rodríguez), 2011-2015, член-кореспондент, 2015-*Агнесе Галеффі (Agnese Galeffi), 2015-*Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2015-*Бен Гу (Ben Gu), 2015-*Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), 2013-*Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2007-2015*Філіберто Феліпе Мартінез-Ареллано (Filiberto *Felipe Martínez-Arellano), 2011-2013*Таня Мерчун (Tanja Merčun), 2013-*Анке Мейер-Хесс (Anke Meyer-Hess), 2013-*Ева Муртомаа (Eeva Murtomaa), 2007-2011, член-кореспондент, 2011-*Кріс Олівер (Chris Oliver), голова 2013-*Ед О’Ніл (Ed O’Neill), 2003-2007 та голова Робочої групи з агрегацій (Working Group on
Aggregates), 2005-2011
*Гленн Паттон (Glenn Patton), 2003-2009*Пет Ріва (Pat Riva), голова 2005-2013*Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2009-2014*Афіна Салаба (Athena Salaba), 2013-*Барбара Тіллетт (Barbara Tillett), 2003-2011*Майя Жумер (Maja Žumer), 2005-2013 '''Контактні особи Групи з перегляду ISBD:'''*Мірна Віллер (Mirna Willer), 2011-2015*Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2015- '''Контактні особи Мережі ISSN (ISSN Network):'''*Франсуа-Ксав’є Пелегрен (François-Xavier Pelegrin), 2012-2014*Клеман Урі (Clément Oury), 2015- 
У ключових робочих зустрічах з консолідації брали участь запрошені експерти та колишні
учасники Групи з перегляду FRBR:
*Андерс Като (Anders Cato), 2010*Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2013-2014*Дороті МакГеррі (Dorothy McGarry), 2011*Гленн Паттон (Glenn Patton), 2009-2011*Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2016*Джей Вейц (Jay Weitz), 2014, 2016 Учасники CIDOC CRM SIG, які брали активну участь у розробці FRBR OO FRBRoo, версії 2.4:*Тронд Аальберг (Trond Aalberg)*Криссула Бекіарі (Chryssoula Bekiari)*Мартін Доерр (Martin Doerr), голова CIDOC CRM SIG
Ейвінд Ейде (Øyvind Eide)
*Міка Найман (Mika Nyman)*Крістіан-Еміль Оре (Christian-Emil Ore)*Річард Сміраглі (Richard Smiraglia)*Стівен Стед (Stephen Stead)
=<span id="2"></span>Глава 2. Методологія =
лежить підхід, використаний в оригінальному дослідженні FRBR, де він описаний в такий
спосіб:
 :«Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремленнясутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах.Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються зкожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів підчас формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошукита під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель,розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зорусутностей, атрибутів та зв’язків, які вона визначає. Модель працює на концептуальномурівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделіданих». (FRBR, с. 4) 
IFLA LRM має за мету створити чіткі загальні принципи, що регулюють логічну структуру
бібліографічної інформації, без створення будь-яких припущень щодо того, як такі дані можуть
зазначеної моделі всі ці дані об’єднані терміном «бібліографічна інформація» і, як такі,
знаходяться в межах моделі.
 
Функціональне призначення IFLA LRM випливає з завдань користувача (див. Главу 3), що
визначаються з точки зору та потреб кінцевого користувача. Як результат, адміністративні
виконання їхніх внутрішніх функцій, вважаються такими, що не входять до сфери
застосування моделі.
 
IFLA LRM розглядає бібліографічну інформацію, що стосується всіх типів ресурсів, які, як
правило, цікавлять бібліотеки. Однак, модель прагне до виявлення спільних рис і базової
сутностей. Внаслідок цього, елементи даних, що розглядаються як спеціалізовані чи як
специфічні для окремих типів ресурсів, як правило, не представлені в цій моделі. Однак, кілька
значущих атрибутів ''вираження'', характерних для ресурсів певних типів (як от: ''мова'',''картографічний масштаб, тональність'', ''засіб виконання''), передбачені. Це показує як модель
може враховувати подібні розширення та є доречним для ілюстрації застосування атрибута під
назвою ''атрибут типового вираження '' для сутності ''твір''. Модель є комплексною на
концептуальному рівні, але лише орієнтовною з точки зору визначених атрибутів та зв’язків.
 
== <span id="2.2"></span>2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження ==
«»
== <span id="5.8"></span>5.8. Моделювання періодичних видань == Періодичні видання – це складні конструкції, які поєднують зв’язки «ціле/частина»та зв’язки агрегування: повний періодичний прояв має зв’язок «ціле/частина» зі своїми окремимивипусками, опублікованими через певні проміжки часу (навіть, якщо існуютьтакі періодичні видання, які мають лише один випуск); та кожен окремий випуск – це агрегація статей (навіть, якщо існуютьперіодичні видання, які іноді можуть складатися лише з однієї статті).Кожен випуск періодичного видання складається з агрегованого прояву, відповідно довизначення IFLA LRM агрегації як прояву, який втілює численні вираження, оскільки, коженвипуск втілює вираження численних творів, а також вираження агрегуючого твору, якезабезпечує план для агрегування цього випуску. З іншого боку, прояв складається з повногоперіодичного видання, яке як одне ціле випускалося послідовними частинами протягомпевного часу, зі зв’язком «ціле/частина» на рівні прояву (LRM-R26). У випадку з випускомперіодичної послідовності агрегованих проявів, відповідний агрегуючий твір визначається якперіодичний твір. У моделі, термін періодичний твір обмежується для використання саме зтаким специфічним типом агрегуючого твору; таке використання відрізняється від загальногобібліотечного використання для якого терміни «періодичний твір» та «періодичне видання» євзаємозамінними і обидва посилаються на результуючу послідовність агрегованих проявів.Періодичний твір дає початок послідовності агрегуючих творів, в результаті яких виникаютьокремі випуски через зв'язок «твір-натхнення» (LRM-R21). Незважаючи на розбіжності, ціагрегуючі твори, кожен поодинці, надихнуті загальною редакційною політикою, сфероюзастосування та стилем періодичного твору. Проте, періодичний твір не має зв’язку «ціле-частина» на рівні твір по відношенню до випусків.Опис періодичних творів особливо важко моделювати, оскільки він не обмежується лишеописом минулого, але також дозволяє кінцевим користувачам робити припущення щодо того,якою буде поведінка періодичного твору, принаймні, в найближчому майбутньому. Описувана"річ" могла різко змінитись у минулому, але може змінитися ще більш різко в майбутньому.Оскільки, сутність твір визначається в IFLA LRM як така, «що дозволяє ідентифікацію спільностізмісту між різними вираженнями», періодичний твір може моделюватися як окремий випадоксутності твір, хоча твердження «спільність змісту» не слід розуміти в тому ж сенсі, що і длямонографій. Кожен випуск періодичного видання агрегує окремі статті і тому неможливостверджувати, що однакові ідеї є загальними для різних виражень, втілених у проявах усіхвипусків, з яких складається періодичне видання. Але можливо стверджувати, що однакові ідеїприсутні в англомовному тексті «Ромео та Джульєтти» та в його італійському перекладі. Швидше за все, «спільність змісту», яка визначає періодичний твір, полягає в намірі видавцята редактора передати кінцевим користувачам відчуття того, що всі окремі випуски належатьдо ідентифікованого цілого, а також у підбірці редакторських концепцій (назва, загальна тема,впізнаваний макет, регулярна частота тощо), які допомагають передавати це відчуття.Така сукупність редакторських концепцій може еволюціонувати з часом, без втратиперіодичним твором його ідентичності. Так само можна сказати і про монографічні твори, зцього погляду: наприклад, концепції, виражені в шостому виданні Дарвіна «Про походженнявидів», не можна назвати повністю ідентичними концепціям, які були виражені в першомувиданні цього ж твору.Розглянемо випадок періодичного видання, випущеного з окремими регіональними«редакціями» (наприклад, журнал «The Wall Street journal», випущений в східній та західнійредакції). Використання терміна «редакція» створює враження, що цей випадок є аналогічнимвипадку з відомостями про видання (перевидання) монографії, які часто позначають двавираження одного твору. Однак, для періодичного твору, суть якого полягає в редакційнихконцепціях, які ведуть до виробництва випусків, які містять результуючий агрегований прояв,різниця між регіональними редакціями є достатньо значною для того, щоб призвести довиникнення двох окремих, хоч і пов'язаних, періодичних творів. Набагато зручніше розглядатибудь-яке періодичне видання як інший екземпляр сутності твір та визнавати існуванняспецифічних зв'язків (наприклад, «це споріднене локальне видання») серед екземплярівсутності періодичний твір. Однак, у цій моделі високого рівня, названі не всі специфічнізв’язки, які можуть мати місце між періодичними творами. Застосування, які потребуватимутьбільш детальної моделі для періодичних видань, заохочуються або до прийняття спеціальноїконцептуальної моделі для періодичних видань, такої як PRESS OO , або до декларування якуточнення для зв’язку вищого рівня «твір-трансформація» (LRM-R22), власного наборуспеціальних зв’язків між періодичними творами, згідно до загальної філософії моделі IFLA LRM.Підсумовуючи це, можна сказати, що будь-який періодичний твір має лише одне вираження ілише один прояв. Всі зв’язки між періодичними виданнями можна змоделювати як зв’язки«твір-до-твору», навіть, у тих випадках, коли всі випуски окремого періодичного видання,опубліковані до цього часу, агрегують переклади статей, які були агреговані у випусках іншогоперіодичного видання. Саме тут було б дуже спокусливо сказати, що текст першогоперіодичного видання є «перекладом» тексту другого видання і тому вони обидва, відповіднодо правил каталогізації, які зараз переважають в бібліотечному світі, є «вираженнями» одногоі того ж «твору». Проте, оскільки неможливо передбачити, що цей зв'язок збережеться вмайбутньому, було б неправильно моделювати ці два періодичні видання як звичайнівираження одного твору, і з онтологічної точки зору, набагато точніше розглядати їх якабсолютно окремі твори. Аналогічним чином, коли періодичне видання випускається в формідрукованих випусків, а інше періодичне видання випускається в вигляді PDF-файлів,доступних онлайн, а також коли після ретельного вивчення всіх випусків двох періодичнихвидань, випущених до цього часу, виявиться, що зміст PDF-файлів є строго ідентичним змістудрукованих випусків, було б дуже спокусливо змоделювати ці два періодичні видання як двапрояви одного вираження одного твору. Але знову ж таки, неможливо стверджувати, щоперіодичне видання, випущене на папері, буде відповідати з часом періодичному виданнюонлайн і що цей зв'язок буде утримуватися в довгостроковій перспективі.Однак, залишається можливість розширення IFLA LRM, відповідно до потреб, які необхіднозадовольнити під час окремого застосування моделі, через визначення додаткових сутностей,які включають, скажімо, паперове видання журналу та його видання в інтернеті; всілінгвістичні редакції журналу, опубліковані декількома мовами як окремі видання; всі локальніредакції журналу тощо. З цієї причини, ISSN можна розглядати як засіб ідентифікації окремогоперіодичного твору, тоді як про ISSN-L можна говорити як про засіб ідентифікації конкретноговипадку такої додаткової сутності, коли на момент каталогізації визначене періодичне виданняодночасно випускається в друкованій формі та як файли PDF. 
=<span id="6"></span>Глава 6. Узгодження завдань користувача з сутностями, атрибутами та зв’язками =
 
==<span id="6.1"></span>6.1. Приклади використання, які ілюструють завдання користувача==
Кожне з п’яти загальних завдань користувача, визначених у секціях 3.2 та 3.3, – це
узагальнення багатьох специфічних завдань, які ймовірно будуть виконувати користувачі
бібліотечних даних та бібліотечних баз даних. Приклади використання, представлені в Таблиці
6.1, ілюструють цілий ряд таких конкретних завдань. Приклади використання встановлюють
зв'язок між діяльністю кінцевих користувачів та моделлю, спираючись на пошук інформації
кінцевим користувачем з точки зору сутностей, атрибутів та зв’язків, визначених у моделі. Ці
приклади використання ілюструють діапазон запитів користувачів і показують, як елементи
моделі використовуються для виконання завдань користувача. Наведені тут приклади
використання жодним чином не є вичерпними; як правило, в реальних ситуаціях трапляються
багато їхніх варіантів або комбінацій.
 
Таблиця 6.1. Приклади використання для завдань користувача
Завдання
Приклади використання
Знаходити
Знаходити всі прояви виражень твору
-
за допомогою пошуку з використанням назви, пов'язаної
з твором або з одним з його виражень або проявів.
Знаходити всі вираження твору, які
-
написані конкретною мовою
Знаходити ресурси, які пов’язані з окремим агентом
-
пошук з використанням особистого імені композитора щоб
знайти музичні твори, написані особою
-
пошук з використанням особистого імені, щоб знайти
твори чи вираження, які включають ілюстрації цієї особи
-
пошук з використанням назви організації, щоб знайти
звіти, випущені цією організацією
Знаходити, виявляти чи підтверджувати ступінь охоплення бази
даних
- пошук особи за номеном, відомим користувачеві, для
підтвердження того, що база даних містить запис на особу
Знаходити ресурси, пов’язані з окремим місцем або часовим
діапазоном
- пошук з використанням назви місця, щоб знайти прояви,
опубліковані в цьому місці
- пошук з використанням діапазону дат та місця, щоб знайти
твори, які виникли в цьому місці протягом певного часового
діапазону
Знаходити ресурси, які втілюють твори, та, відповідно, мають
предметний зв'язок з окремим res (або набором res)
- пошук з використанням номена (для конкретного res), який
використовується в Предметних рубриках Бібліотеки Конгресу
США
- пошук з використанням номена (для конкретного res), який
створений згідно до Десяткової класифікації Дьюї (Dewey
Decimal Classification)
- пошук з використанням особистого імені, назви організації,
або назви місця, визначених в авторитетному файлі
Ідентифікувати
Ідентифікувати чи визначати серед результатів пошуку
 
-
-
-
-
-
ресурси, які втілюють прояв шуканого твору, навіть тоді,
коли назва таких проявів відрізняється від назви твору,
за якою шукає користувач
ресурси, які втілюють прояви шуканого твору, навіть,
коли інші твори інших творців мають назву, яка схожа на
назву твору, яку шукає користувач
особисте ім'я, яке відповідає шуканій користувачем особі,
навіть коли інші особи ідентифікується за схожими
іменами
особисте ім'я, яке відповідає шуканій користувачем особі,
навіть коли існують інші імена цієї особи, використані в
такому ж, або інших контекстах
назву місця, яка відповідає шуканому користувачем
місцю, навіть якщо місце відоме за назвами більш ніж
однією мовою
Ідентифікувати серед результатів пошуку ресурси, які
призначені для конкретної аудиторії або цілі
- визначати що ресурс, хоч і стосується області інтересу, але
призначений для молодшого дитячого віку, а не для
студентів університету
- визначати що ресурс, хоч і втілює потрібний музичний твір,
але є нотним вираженням, а не звукозаписом
Ідентифікувати
-
предметний термін, який відповідає шуканому res, навіть
якщо термін, шуканий користувачем, має омоніми в
природній мові
-
класифікаційний номер, який відповідає шуканому res
Відбирати
Відбирати з числа виявлених ресурсів, шукані прояви твору чи
творів які:
-
містять найбільш релевантний додатковий контент (як от
містять оригінальні та перекладені вираження п’єси в
одному прояві)
-
включають додатковий внесок окремого агента (такий як
переклад окремого перекладача, критичні примітки чи
вступ окремого науковця)
-
мають найбільш зручний фізичний формат, відповідний
конкретній меті користувача (наприклад, кишенькова
книга для читання на дозвіллі, яку легко носити,
компактна водостійка карта міста для подорожі)
-
містяться в такому середовищі передачі даних, яке може
використовуватися користувачем (наприклад, аудіокнига,
шрифт Брайля або великий друк, DVD чи Blu-ray)
-
доступні в локаціях, зручних для користувача (копія
присутня в локальній бібліотеці користувача і наразі не
видана нікому)
- доступні
такого типу використання,
який підходить
користувачеві
(наприклад,
є
копія,
яку
можна
використовувати поза межами бібліотеки, є права на
публічний показ для копії відео, яку користувач може
показати в класі)
Відбирати серед виявлених через предметний пошук ті ресурси,
які здаються найбільш релевантними
- через аспекти, особливості або підхід до описаного предмету
- через мову змісту
 
 
-
-
Отримувати
через цільову аудиторію (наприклад, відбирати підручники з
вступними курсами для студентів, або ж відбирати науково-
популярні книги для самостійного читання)
через дату створення змісту (наприклад, відбирати недавно
написані твори для задоволення інформаційної потреби в
сучасній актуальній інформації, або ж відбирати твори,
створені в 1800-х роках (незалежно від дати публікації
прояву), щоб зрозуміти, як предмет сприймався в той час)
Отримувати ресурс через:
-
з’єднання
або
завантаження
онлайн-ресурсу
за
допомогою посилання, знайденого в бібліотечному
каталозі
-
видачу (фізичну) на абонемент примірника, доступного в
локальній бібліотеці
-
доставку примірника через міжбібліотечний абонемент
(МБА) з більш віддаленої бібліотеки або від постачальника
-
придбання примірника в постачальника, з використанням
інформації, вказаної в цитуванні та перевіреної через
бібліотечний каталог або національну бібліографію
Отримувати інформацію про окрему сутність з інформації,
записаної в авторитетних даних
-
дізнаватися про дату і місце народження та смерті особи з
авторитетних даних
-
уточнювати країну, в якій розташоване місто
Досліджувати
Досліджувати зв’язки для розуміння структури предметної області
та її термінології
- переглядати поняття, які представлені як вужчі, ніж
початковий предмет
Досліджувати зв’язки між різними екземплярами сутності:
- слідувати за похідними зв’язками між твором-попередником та
іншими творами, які базуються на цьому творі або є його
адаптаціями
- переглядати твори та вираження, пов’язані з конкретним
агентом, а також з ролями, які виконував цей агент під час
створення та реалізації цих творів та виражень
Розуміти зв’язки між різними номенами для екземпляра сутності:
- досліджувати варіанти імен/назв основного предмету/теми в
межах предметної лексики
- досліджувати варіанти імен, використаних конкретною особою
в різних конктестах використання (як от ім'я, використане в
релігії, офіційне ім'я тощо)
- переглядати назви міжнародної організації різними мовами
- досліджувати взаємозв’язки між номенами одного і того ж
екземпляра сутності в різних контрольованих лексиках (як от
пошук класифікаційного номера, який відповідає предметній
рубриці або терміну)
 
=<span id="7"></span>Глава 7. Словник термінології для моделювання =
 
Атрибут Тип даних, який характеризує специфічні екземпляри сутності
Багатозначний Атрибути, які можуть мати більше одного значення для
спеціального екземпляра сутності
Властивість Атрибут або зв'язок сутності
Екземпляр Конкретний приклад сутності
Зв’язок Зв'язок, поєднання між екземплярами сутностей
 
Зворотність
(зворотний
зв’язок)
 
Логічне доповнення до зв’язку, яке має напрямок від кінцевої
точки (діапазону) до початкової точки (домену)
 
Кардинальне
число
 
Уточнення кількості екземплярів сутностей – початкової та кінцевої
точок, які можуть бути пов’язані конкретним зв’язком
 
Кінцева точка
(діапазон)
 
Сутність-ціль або «пункт прибуття» для зв’язку
 
Конкретизація
 
Процес, через який зв'язок моделюється як сутність, щоб у такий
спосіб мати свої власні атрибути та зв’язки
 
Короткий
шлях Єдиний зв'язок, призначений для представлення більш складного
шляху, який складається з двох і більше зв’язків
Неперетинні
[сутності] Набори (сутностей), які повністю не перетинаються. Неперетинні
сутності не можуть мати екземпляра, який є екземпляром більш
ніж однієї такої сутності одночасно
 
Область
обговорення
 
Все, що вважається доречним в області, яка моделюється
 
Підклас Сутність, всі екземпляри якої є також екземплярами більшої,
головнішої за значенням сутності
 
Початкова
точка (Домен)
 
Сутність-джерело або вихідна точка для зв’язку
 
Протилежність
 
див. Зворотність (зворотний зв'язок)
 
Рекурсивний
 
Зв'язок, для якого та сама сутність слугує як початковою точкою
(доменом), так і кінцевою точкою (діапазоном)
 
Розширена
модель
сутність-
зв'язок
 
Модель сутність-зв'язок, яка включає ідею успадковування
атрибутів та зв’язків від однієї сутності (вищого рівня) до інших,
включених до неї сутностей
 
Симетричний
 
Зв'язок, ім'я якого відповідає імені зворотного зв’язку
 
Сутність
 
Абстрактний клас концептуальних об’єктів, які представляють
ключові об’єкти інтересу в моделі
 
Шлях Перетин двох або більше зв’язків у певному порядку
 
=<span id="8"></span>Глава 8. Використані концептуальні моделі =
(Aggregates WG) Final report of the Working Group on Aggregates / chair, Ed O’Neill.
September 12, 2011. Available at:
http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbrrg/AggregatesFinalReport.pdf (accessed 2017-
08-01)
(CIDOC CRM 6.2.2) Definition of the CIDOC Conceptual Reference Model / produced by the
ICOM/CIDOC Documentation Standards Group, continued by the CIDOC CRM Special
Interest Group ; current main editors: Patrick Le Bœuf, Martin Doerr, Christian Emil Ore,
Stephen Stead. Version 6.2.2. January 2017. Available at: http://www.cidoc-
crm.org/sites/default/files/2017-01-25%23CIDOC%20CRM_v6.2.2_esIP.pdf (accessed
2017-08-01)
(FRBR OO 2.4) Definition of FRBRoo : a conceptual model for bibliographic information in object -
oriented formalism / International Working Group on FRBR and CIDOC CRM Harmonisation ;
editors: Chryssoula Bekiari, Martin Doerr, Patrick Le Bœuf, Pat Riva. Version 2.4. November 2015.
Available at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/FRBRoo/frbroo_v_2.4.pdf (accessed
2017-08-01) and as FRBR : object-oriented definition and mapping from FRBR ER , FRAD and FRSAD,
at: http://www.cidoc-crm.org/frbroo/sites/default/files/FRBRoo_V2.4.pdf (accessed 2017-08-01)
(FRAD) Functional requirements for authority data : a conceptual model / edited by Glenn E.
Patton, IFLA Working Group on Functional Requirements and Numbering of Authority Records
(FRANAR). München : K.G. Saur, 2009. (IFLA series on bibliographic control ; vol. 34). As
amended and corrected through July 2013. Available at:
http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frad/frad_2013.pdf (accessed 2017-08-01)
(FRBR) Functional requirements for bibliographic records : final report / IFLA Study Group on the
Functional Requirements for Bibliographic Records. München : K.G. Saur, 1998. (UBCIM
publications ; new series, vol. 19). As amended and corrected through February 2009. Available
at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbr/frbr_2008.pdf (accessed 2017-08-01)
(FRSAD) Functional requirements for subject authority data (FRSAD) : a conceptual model /
edited by Marcia Lei Zeng, Maja Žumer and Athena Salaba. München : De Gruyter Saur, 2011.
(IFLA series on bibliographic control ; vol. 43). Available at:
http://www.ifla.org/files/assets/classification-and-
indexing/functional-requirements-for-subject-authority-data/frsad-final-report.pdf (accessed
2017-08-01).
Errata for section 5.4.2, October 2011, available at:
http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frsad/FRSADerrata2011.pdf (accessed 2017-08-01)
(PRESS OO ) PRESS OO : extension of CIDOC CRM and FRBR OO for the modelling of bibliographic
information pertaining to continuing resources / editor: Patrick Le Bœuf. Version 1.2. January
2016. Available at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/PRESSoo/pressoo_v1.2.pdf and
at:
http://www.cidoc-crm.org/pressoo/sites/default/files/pressoo_v1.2.pdf (accessed 2017-08-01)
Transition mappings : user tasks, Сутності, attributes, and relationships in FRBR, FRAD, and
FRSAD mapped to their equivalents in the IFLA Library Reference Model / Pat Riva, Patrick Le
Bœuf and Maja Žumer. 2017. Available at: https://www.ifla.org/publications/node/11412
(accessed 2017-08-01)
 
=Див. також=
 
* [https://www.ifla.org/publications/node/11412 IFLA Library Reference Model (LRM)] (офіційна сторінка)
 
* [https://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbr-lrm/ifla-lrm-august-2017_rev201712.pdf IFLA LRM] (PDF, англійська), серпень 2017 року із змінами та виправленнями по грудень 2017 року
 
Переклади:
* [https://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbr-lrm/ifla-lrm-august-2017_rev201712-ca.pdf каталонська] (PDF)
* [https://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbr-lrm/ifla-lrm-august-2017_rev201712-es.pdf іспанська] (PDF)
* [https://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbrrg/ifla_lrm_2017_hun_v3.pdf угорська] (PDF)
*[https://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbr-lrm/ifla-lrm-august-2017_rev201712-uk.pdf українська] (PDF)