15 001
редагування
Зміни
LRM
,→2.1. Призначення та цілі
<p align="center">'''Концептуальна модель для бібліографічної інформації'''</p>
<div class="noautonum">__TOC__</div>
<big>Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер</big>
'''Серпень 2017'''
Зі змінами та виправленнями до
'''грудня 2017'''
Переклад українською мовою «IFLA Library Reference Model. A Conceptual Model for Bibliographic Information» здійснений під егідою Української бібліотечної асоціації
Редакція перекладу: О.М. Бруй
''(CC By) Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер, 2017''
'''Ріва П. Бібліотечна еталонна модель від IFLA. Концептуальна модель для бібліографічної інформації / Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф, Майя Жумер ; ІФЛА ; пер. з англ. І. М. Баньковська ; ред. пер. О. М. Бруй ; Укр. бібл. асоц. – Київ, 2019. – 91 с.'''
СС 2019 Переклад українською. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution
Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії
відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
IFLA
== <span id="1.1"></span>1.1. Історія питання ==
З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (''FunctionalRequirements for Bibliographic Records, FRBR'') у 1998 році, ''родина концептуальних моделейфункціональних вимог '' (далі – '''ФВ''') збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних
аспектів бібліографічного універсуму. Додатково до функціональних вимог для
бібліографічних даних родина концептуальних моделей ФВ включила Функціональні вимоги
до авторитетних даних (''Functional Requirements for Authority Data, FRAD'') та Функціональнівимоги до предметних авторитетних даних (''Functional Requirements for Subject Authority Data,FRSAD'').
Ці моделі готували незалежно протягом багатьох років різні робочі групи:
затверджено Постійним комітетом Секції з каталогізації 5 вересня 1997 року.
класифікації та індексування в березні 2009 року.
2007). Крім того, Робоча група з агрегацій, заснована Групою з перегляду FRBR (FRBR Review
Group) у 2005 році, отримала доручення розглянути моделювання різних типів агрегацій. Її
рекомендації прийнято Групою з перегляду FRBR у серпні 2011 року, в Сан-Хуані, Пуерто-Ріко,
і її остаточний звіт представлено у вересні 2011 року.
Починаючи з 2003 року, Група з перегляду FRBR проводила спільні зустрічі з групою в складі
Комітету з документації (CIDOC) Міжнародної Ради музеїв (ICOM), відповідальної за підтримку
(об’єктно-орієнтовані FRBR), вперше затверджено в 2009 році як версія 1.0 та безпосередньо
узгоджено з оригінальною моделлю FRBR. З подальшою публікацією моделей FRAD та FRSAD,
Попри те, що три моделі ФВ були створені на одному моделювальному базисі «сутність-зв'язок», вони мають різні точки зору та різні рішення для спільних питань. Хоча всі три моделі
необхідні в повній бібліографічній системі, спроба застосувати їх в єдиній системі потребувала
логічно-послідовну модель, щоб дати чітке розуміння загальної моделі та усунути бар’єри для
її використання.
Група з перегляду FRBR активно працювала над створенням консолідованої моделі,
починаючи з 2010 року під час серії робочих зустрічей, що проводилися разом з
повним складом Групи з перегляду FRBR під час робочої зустрічі в 2014 році в Ліоні (Франція)
та на ще одній зустрічі в 2015 році в Кейптауні (Південна Африка).
Рецензування Бібліотечної еталонної моделі FRBR (FRBR-Library Reference Model) на світовому
рівні тривало з 28 лютого до 1 травня 2016 року. Редакційна група з консолідації (CEG)
була переіменована на Бібліотечну еталонну модель від IFLA (IFLA Library Reference Model,
IFLA LRM).
Отримане в результаті всіх дій визначення моделі було затверджене Групою з перегляду FRBR
(у листопаді 2016 року), після чого стало доступним для коментарів учасникам Постійних
консолідації та під час реалізації офіційного проекту консолідації, зробили значний внесок у
загальну справу під час робочих зустрічей та через письмові відповіді. Учасники Групи з
спеціальних інтересів CIDOC CRM (CIDOC CRM SIG), які брали участь у розробці FRBR OO FRBRoo версії
2.4, що відбувалася в той же період часу, порушували різні питання та наводили важливі
міркування.
'''Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group)''' *Пет Ріва (Pat Riva), голова (Канада)*Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), Франція*Майя Жумер (Maja Žumer), Словенія '''Група з перегляду FRBR (FRBR Review Group)'''*Марі Балікова (Marie Balíková), член-кореспондент, 2013-*Марія Віолета Бертоліні (María Violeta Bertolini), 2015-2016*Андерс Като (Anders Cato), 2006-2009*Раджеш Чандракар (Rajesh Chandrakar), 2009-2013*Алан Данскін (Alan Danskin), 2005-2009*Барбора Дробікова (Barbora Drobíková), 2015-*Гордон Даншир (Gordon Dunsire), 2009-*Єлена Есколано Родрігез (Elena Escolano Rodríguez), 2011-2015, член-кореспондент, 2015-*Агнесе Галеффі (Agnese Galeffi), 2015-*Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2015-*Бен Гу (Ben Gu), 2015-*Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), 2013-*Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2007-2015*Філіберто Феліпе Мартінез-Ареллано (Filiberto *Felipe Martínez-Arellano), 2011-2013*Таня Мерчун (Tanja Merčun), 2013-*Анке Мейер-Хесс (Anke Meyer-Hess), 2013-*Ева Муртомаа (Eeva Murtomaa), 2007-2011, член-кореспондент, 2011-*Кріс Олівер (Chris Oliver), голова 2013-*Ед О’Ніл (Ed O’Neill), 2003-2007 та голова Робочої групи з агрегацій (Working Group on
Aggregates), 2005-2011
*Гленн Паттон (Glenn Patton), 2003-2009*Пет Ріва (Pat Riva), голова 2005-2013*Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2009-2014*Афіна Салаба (Athena Salaba), 2013-*Барбара Тіллетт (Barbara Tillett), 2003-2011*Майя Жумер (Maja Žumer), 2005-2013 '''Контактні особи Групи з перегляду ISBD:'''*Мірна Віллер (Mirna Willer), 2011-2015*Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2015- '''Контактні особи Мережі ISSN (ISSN Network):'''*Франсуа-Ксав’є Пелегрен (François-Xavier Pelegrin), 2012-2014*Клеман Урі (Clément Oury), 2015-
У ключових робочих зустрічах з консолідації брали участь запрошені експерти та колишні
учасники Групи з перегляду FRBR:
*Андерс Като (Anders Cato), 2010*Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2013-2014*Дороті МакГеррі (Dorothy McGarry), 2011*Гленн Паттон (Glenn Patton), 2009-2011*Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2016*Джей Вейц (Jay Weitz), 2014, 2016 Учасники CIDOC CRM SIG, які брали активну участь у розробці FRBR OO FRBRoo, версії 2.4:*Тронд Аальберг (Trond Aalberg)*Криссула Бекіарі (Chryssoula Bekiari)*Мартін Доерр (Martin Doerr), голова CIDOC CRM SIG
Ейвінд Ейде (Øyvind Eide)
*Міка Найман (Mika Nyman)*Крістіан-Еміль Оре (Christian-Emil Ore)*Річард Сміраглі (Richard Smiraglia)*Стівен Стед (Stephen Stead)
=<span id="2"></span>Глава 2. Методологія =
лежить підхід, використаний в оригінальному дослідженні FRBR, де він описаний в такий
спосіб:
:«Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремленнясутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах.Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються зкожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів підчас формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошукита під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель,розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зорусутностей, атрибутів та зв’язків, які вона визначає. Модель працює на концептуальномурівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделіданих». (FRBR, с. 4)
IFLA LRM має за мету створити чіткі загальні принципи, що регулюють логічну структуру
бібліографічної інформації, без створення будь-яких припущень щодо того, як такі дані можуть
зазначеної моделі всі ці дані об’єднані терміном «бібліографічна інформація» і, як такі,
знаходяться в межах моделі.
Функціональне призначення IFLA LRM випливає з завдань користувача (див. Главу 3), що
визначаються з точки зору та потреб кінцевого користувача. Як результат, адміністративні
виконання їхніх внутрішніх функцій, вважаються такими, що не входять до сфери
застосування моделі.
IFLA LRM розглядає бібліографічну інформацію, що стосується всіх типів ресурсів, які, як
правило, цікавлять бібліотеки. Однак, модель прагне до виявлення спільних рис і базової
сутностей. Внаслідок цього, елементи даних, що розглядаються як спеціалізовані чи як
специфічні для окремих типів ресурсів, як правило, не представлені в цій моделі. Однак, кілька
значущих атрибутів ''вираження'', характерних для ресурсів певних типів (як от: ''мова'',''картографічний масштаб, тональність'', ''засіб виконання''), передбачені. Це показує як модель
може враховувати подібні розширення та є доречним для ілюстрації застосування атрибута під
назвою ''атрибут типового вираження '' для сутності ''твір''. Модель є комплексною на
концептуальному рівні, але лише орієнтовною з точки зору визначених атрибутів та зв’язків.
== <span id="2.2"></span>2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження ==