Відкрити головне меню

unimarc.org.ua β

Відмінності між версіями «LRM»

(1.1. Історія питання)
Рядок 56: Рядок 56:
 
=<span id="1"></span>Глава 1. Вступ=
 
=<span id="1"></span>Глава 1. Вступ=
 
== <span id="1.1"></span>1.1. Історія питання  ==
 
== <span id="1.1"></span>1.1. Історія питання  ==
 +
 +
З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (Functional
 +
Requirements for Bibliographic Records, FRBR) у 1998 році, родина концептуальних моделей
 +
функціональних вимог (далі – ФВ) збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних
 +
аспектів бібліографічного універсуму. Додатково до функціональних вимог для
 +
бібліографічних даних родина концептуальних моделей ФВ включила Функціональні вимоги
 +
до авторитетних даних (Functional Requirements for Authority Data, FRAD) та Функціональні
 +
вимоги до предметних авторитетних даних (Functional Requirements for Subject Authority Data,
 +
FRSAD).
 +
Ці моделі готували незалежно протягом багатьох років різні робочі групи:
 +
 FRBR – фінальний звіт Дослідницької групи IFLA з функціональних вимог до
 +
бібліографічних записів. Дослідницьку групу створено в 1992 році, й звіт
 +
затверджено Постійним комітетом Секції з каталогізації 5 вересня 1997 року.
 +
 FRAD були результатом напрацювань Робочої групи IFLA з розробки
 +
функціональних вимог до авторитетних записів та їх нумерації (FRANAR).
 +
FRANAR засновано в квітні 1999 року Відділенням бібліографічного контролю та
 +
Програмою універсального бібліографічного контролю та міжнародного MARC.
 +
Звіт затверджено Постійними комітетами Секції з каталогізації та Секції з
 +
класифікації та індексування в березні 2009 року.
 +
 FRSAD – звіт Робочої групи IFLA з функціональних вимог до предметних
 +
авторитетних записів (FRSAR), створеної в 2005 році. Звіт затверджено
 +
Постійним комітетом Секції з класифікації та індексування IFLA в червні 2010
 +
року.
 +
Секцію 3.2.2 Фінального звіту FRBR, яка стосується визначення сутності вираження,
 +
виправлено в результаті прийняття рекомендацій Робочої групи з сутності вираження (2003-
 +
2007). Крім того, Робоча група з агрегацій, заснована Групою з перегляду FRBR (FRBR Review
 +
Group) у 2005 році, отримала доручення розглянути моделювання різних типів агрегацій. Її
 +
рекомендації прийнято Групою з перегляду FRBR у серпні 2011 року, в Сан-Хуані, Пуерто-Ріко,
 +
і її остаточний звіт представлено у вересні 2011 року.
 +
Починаючи з 2003 року, Група з перегляду FRBR проводила спільні зустрічі з групою в складі
 +
Комітету з документації (CIDOC) Міжнародної Ради музеїв (ICOM), відповідальної за підтримку
 +
узгодженої на міжнародному рівні концептуальної моделі для музейної спільноти –
 +
Концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM). Спільна робота груп призвела до
 +
розробки формулювання моделі FRBR на основі того ж об’єктно-орієнтованого
 +
моделювального базису, який використовувався в CIDOC CRM, та до схвалення моделі FRBR
 +
як офіційного розширення CIDOC CRM. Таке переформулювання FRBR, відоме як FRBR OO
 +
(об’єктно-орієнтовані FRBR), вперше затверджено в 2009 році як версія 1.0 та безпосередньо
 +
узгоджено з оригінальною моделлю FRBR. З подальшою публікацією моделей FRAD та FRSAD,
 +
FRBR OO були розширені: вони включили сутності, атрибути та зв’язки з моделей FRAD та
 +
FRSAD, відповідно, стартувала версія 2.0 FRBR OO .
 +
Попри те, що три моделі ФВ були створені на одному моделювальному базисі «сутність-зв'язок», вони мають різні точки зору та різні рішення для спільних питань. Хоча всі три моделі
 +
необхідні в повній бібліографічній системі, спроба застосувати їх в єдиній системі потребувала
 +
вирішення комплексних проблем на спеціальній основі з майже відсутніми з цього приводу
 +
рекомендаціями від моделей. Після завершення FRAD та FRSAD у 2009 та 2010 роках
 +
відповідно, стала очевидною необхідність об’єднання, або ж консолідації родини ФВ у єдину
 +
логічно-послідовну модель, щоб дати чітке розуміння загальної моделі та усунути бар’єри для
 +
її використання.
 +
Група з перегляду FRBR активно працювала над створенням консолідованої моделі,
 +
починаючи з 2010 року під час серії робочих зустрічей, що проводилися разом з
 +
конференціями IFLA та на додатковій зустрічі за результатами півріччя в квітні 2012 року.
 +
Саме на цих зустрічах була вперше окреслена консолідація завдань користувача. У 2013 році
 +
в Сінгапурі Група з перегляду FRBR створила Редакційну групу з консолідації (Consolidation
 +
Editorial Group, CEG), яка мала зосередити увагу на детальній переоцінці атрибутів і зв'язків
 +
та створити чорновий варіант документа з визначенням моделі. Редакційна група з
 +
консолідації (інколи разом з іншими членами Групи з перегляду FRBR чи з запрошеними
 +
експертами) провели п’ять багатоденних зустрічей, а також детально обговорили прогрес із
 +
повним складом Групи з перегляду FRBR під час робочої зустрічі в 2014 році в Ліоні (Франція)
 +
та на ще одній зустрічі в 2015 році в Кейптауні (Південна Африка).
 +
Рецензування Бібліотечної еталонної моделі FRBR (FRBR-Library Reference Model) на світовому
 +
рівні тривало з 28 лютого до 1 травня 2016 року. Редакційна група з консолідації (CEG)
 +
провела ще одну зустріч 19-23 травня 2016 року, на якій були розглянуті відгуки та оновлений
 +
чорновий варіант моделі. Група з перегляду FRBR розглянула цей чорновий документ на
 +
робочій зустрічі в 2016 році в Колумбусі, штат Огайо, США. Саме на зустрічі 2016 року модель
 +
була переіменована на Бібліотечну еталонну модель від IFLA (IFLA Library Reference Model,
 +
IFLA LRM).
 +
Отримане в результаті всіх дій визначення моделі було затверджене Групою з перегляду FRBR
 +
(у листопаді 2016 року), після чого стало доступним для коментарів учасникам Постійних
 +
комітетів Секції з каталогізації та Секції з предметного аналізу та доступу та для Групи з
 +
перегляду ISBD (у грудні 2016 року). Остаточний документ затверджений Комітетом зі
 +
стандартів IFLA та схвалений Професійним комітетом IFLA 18 серпня 2017 року.
 +
 
== <span id="1.2"></span>1.2. Учасники створення  ==  
 
== <span id="1.2"></span>1.2. Учасники створення  ==  
 
=<span id="2"></span>Глава 2. Методологія  =
 
=<span id="2"></span>Глава 2. Методологія  =

Версія за 12:26, 9 вересня 2019

Бібліотечна еталонна модель від IFLA

Концептуальна модель для бібліографічної інформації


Зміст

Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер

Редакційна група з консолідації Групи IFLA з перегляду FRBR

Визначення концептуальної еталонної моделі для забезпечення базису з аналізу неадміністративних метаданих, пов’язаних із бібліотечними ресурсами

Серпень 2017

Переглянута після рецензування на світовому рівні

Затверджена Професійним комітетом IFLA

Зі змінами та виправленнями до грудня 2017

Переклад українською мовою «IFLA Library Reference Model. A Conceptual Model for Bibliographic Information» здійснений під егідою Української бібліотечної асоціації

Перекладач: І.М. Баньковська

Редакція перекладу: О.М. Бруй

(CC By) Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер, 2017


Ріва П. Бібліотечна еталонна модель від IFLA. Концептуальна модель для бібліографічної інформації / Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф, Майя Жумер ; ІФЛА ; пер. з англ. І. М. Баньковська ; ред. пер. О. М. Бруй ; Укр. бібл. асоц. – Київ, 2019. – 91 с.

СС 2019 Переклад українською. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

© 2017 Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

IFLA

P.O. Box 95312

2509 CH Den Haag

Netherlands

Глава 1. Вступ

1.1. Історія питання

З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (Functional Requirements for Bibliographic Records, FRBR) у 1998 році, родина концептуальних моделей функціональних вимог (далі – ФВ) збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних аспектів бібліографічного універсуму. Додатково до функціональних вимог для бібліографічних даних родина концептуальних моделей ФВ включила Функціональні вимоги до авторитетних даних (Functional Requirements for Authority Data, FRAD) та Функціональні вимоги до предметних авторитетних даних (Functional Requirements for Subject Authority Data, FRSAD). Ці моделі готували незалежно протягом багатьох років різні робочі групи:  FRBR – фінальний звіт Дослідницької групи IFLA з функціональних вимог до бібліографічних записів. Дослідницьку групу створено в 1992 році, й звіт затверджено Постійним комітетом Секції з каталогізації 5 вересня 1997 року.  FRAD були результатом напрацювань Робочої групи IFLA з розробки функціональних вимог до авторитетних записів та їх нумерації (FRANAR). FRANAR засновано в квітні 1999 року Відділенням бібліографічного контролю та Програмою універсального бібліографічного контролю та міжнародного MARC. Звіт затверджено Постійними комітетами Секції з каталогізації та Секції з класифікації та індексування в березні 2009 року.  FRSAD – звіт Робочої групи IFLA з функціональних вимог до предметних авторитетних записів (FRSAR), створеної в 2005 році. Звіт затверджено Постійним комітетом Секції з класифікації та індексування IFLA в червні 2010 року. Секцію 3.2.2 Фінального звіту FRBR, яка стосується визначення сутності вираження, виправлено в результаті прийняття рекомендацій Робочої групи з сутності вираження (2003- 2007). Крім того, Робоча група з агрегацій, заснована Групою з перегляду FRBR (FRBR Review Group) у 2005 році, отримала доручення розглянути моделювання різних типів агрегацій. Її рекомендації прийнято Групою з перегляду FRBR у серпні 2011 року, в Сан-Хуані, Пуерто-Ріко, і її остаточний звіт представлено у вересні 2011 року. Починаючи з 2003 року, Група з перегляду FRBR проводила спільні зустрічі з групою в складі Комітету з документації (CIDOC) Міжнародної Ради музеїв (ICOM), відповідальної за підтримку узгодженої на міжнародному рівні концептуальної моделі для музейної спільноти – Концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM). Спільна робота груп призвела до розробки формулювання моделі FRBR на основі того ж об’єктно-орієнтованого моделювального базису, який використовувався в CIDOC CRM, та до схвалення моделі FRBR як офіційного розширення CIDOC CRM. Таке переформулювання FRBR, відоме як FRBR OO (об’єктно-орієнтовані FRBR), вперше затверджено в 2009 році як версія 1.0 та безпосередньо узгоджено з оригінальною моделлю FRBR. З подальшою публікацією моделей FRAD та FRSAD, FRBR OO були розширені: вони включили сутності, атрибути та зв’язки з моделей FRAD та FRSAD, відповідно, стартувала версія 2.0 FRBR OO . Попри те, що три моделі ФВ були створені на одному моделювальному базисі «сутність-зв'язок», вони мають різні точки зору та різні рішення для спільних питань. Хоча всі три моделі необхідні в повній бібліографічній системі, спроба застосувати їх в єдиній системі потребувала вирішення комплексних проблем на спеціальній основі з майже відсутніми з цього приводу рекомендаціями від моделей. Після завершення FRAD та FRSAD у 2009 та 2010 роках відповідно, стала очевидною необхідність об’єднання, або ж консолідації родини ФВ у єдину логічно-послідовну модель, щоб дати чітке розуміння загальної моделі та усунути бар’єри для її використання. Група з перегляду FRBR активно працювала над створенням консолідованої моделі, починаючи з 2010 року під час серії робочих зустрічей, що проводилися разом з конференціями IFLA та на додатковій зустрічі за результатами півріччя в квітні 2012 року. Саме на цих зустрічах була вперше окреслена консолідація завдань користувача. У 2013 році в Сінгапурі Група з перегляду FRBR створила Редакційну групу з консолідації (Consolidation Editorial Group, CEG), яка мала зосередити увагу на детальній переоцінці атрибутів і зв'язків та створити чорновий варіант документа з визначенням моделі. Редакційна група з консолідації (інколи разом з іншими членами Групи з перегляду FRBR чи з запрошеними експертами) провели п’ять багатоденних зустрічей, а також детально обговорили прогрес із повним складом Групи з перегляду FRBR під час робочої зустрічі в 2014 році в Ліоні (Франція) та на ще одній зустрічі в 2015 році в Кейптауні (Південна Африка). Рецензування Бібліотечної еталонної моделі FRBR (FRBR-Library Reference Model) на світовому рівні тривало з 28 лютого до 1 травня 2016 року. Редакційна група з консолідації (CEG) провела ще одну зустріч 19-23 травня 2016 року, на якій були розглянуті відгуки та оновлений чорновий варіант моделі. Група з перегляду FRBR розглянула цей чорновий документ на робочій зустрічі в 2016 році в Колумбусі, штат Огайо, США. Саме на зустрічі 2016 року модель була переіменована на Бібліотечну еталонну модель від IFLA (IFLA Library Reference Model, IFLA LRM). Отримане в результаті всіх дій визначення моделі було затверджене Групою з перегляду FRBR (у листопаді 2016 року), після чого стало доступним для коментарів учасникам Постійних комітетів Секції з каталогізації та Секції з предметного аналізу та доступу та для Групи з перегляду ISBD (у грудні 2016 року). Остаточний документ затверджений Комітетом зі стандартів IFLA та схвалений Професійним комітетом IFLA 18 серпня 2017 року.

1.2. Учасники створення

Глава 2. Методологія

2.1. Призначення та цілі

2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження

2.3. Процес консолідації концептуальних моделей родини ФВ

2.4. Зв'язок із іншими моделями

Глава 3. Користувачі та завдання користувача

3.1. Аналіз користувачів

3.2. Загальний огляд завдань користувача

Глава 4. Визначення моделі

4.1. Сутності

4.1.1. Вступ

4.1.2. Клас або ієрархія «є» для сутностей

4.1.3. Детальне визначення сутностей

4.2. Атрибути

4.2.1. Вступ

4.2.2. Ієрархічна структура атрибутів

4.2.3. Примітки щодо атрибутів сутності Res

4.2.4. Детальне визначення атрибутів

4.3. Зв’язки

4.3.1. Вступ

4.3.2. Ієрархічна структура зв’язків

4.3.3. Детальне визначення зв’язків

4.3.4. Зв’язки, впорядковані за початковою точкою (доменом)

Глава 5. Огляд моделі

5.1. Діаграми «сутність-зв'язок»

5.2. Обмеження між сутностями. Узгодження

5.3. Моделювання онлайн-дистрибуції

5.4. Номени в бібліотечному контексті

5.5. Моделювання бібліографічних ідентичностей

5.6. Атрибути типового вираження

5.7. Моделювання агрегацій

5.8. Моделювання періодичних видань

Глава 6. Узгодження завдань користувача з сутностями, атрибутами та зв’язками

Глава 7. Словник термінології для моделювання

Глава 8. Використані концептуальні моделі