Відкрити головне меню

unimarc.org.ua β

LRM

Версія від 11:28, 9 вересня 2019, створена Dubyk (обговореннявнесок) (Глава 2. Методологія)

Бібліотечна еталонна модель від IFLA

Концептуальна модель для бібліографічної інформації


Зміст

Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер

Редакційна група з консолідації Групи IFLA з перегляду FRBR

Визначення концептуальної еталонної моделі для забезпечення базису з аналізу неадміністративних метаданих, пов’язаних із бібліотечними ресурсами

Серпень 2017

Переглянута після рецензування на світовому рівні

Затверджена Професійним комітетом IFLA

Зі змінами та виправленнями до грудня 2017

Переклад українською мовою «IFLA Library Reference Model. A Conceptual Model for Bibliographic Information» здійснений під егідою Української бібліотечної асоціації

Перекладач: І.М. Баньковська

Редакція перекладу: О.М. Бруй

(CC By) Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер, 2017


Ріва П. Бібліотечна еталонна модель від IFLA. Концептуальна модель для бібліографічної інформації / Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф, Майя Жумер ; ІФЛА ; пер. з англ. І. М. Баньковська ; ред. пер. О. М. Бруй ; Укр. бібл. асоц. – Київ, 2019. – 91 с.

СС 2019 Переклад українською. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

© 2017 Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

IFLA

P.O. Box 95312

2509 CH Den Haag

Netherlands

Глава 1. Вступ

1.1. Історія питання

З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (Functional Requirements for Bibliographic Records, FRBR) у 1998 році, родина концептуальних моделей функціональних вимог (далі – ФВ) збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних аспектів бібліографічного універсуму. Додатково до функціональних вимог для бібліографічних даних родина концептуальних моделей ФВ включила Функціональні вимоги до авторитетних даних (Functional Requirements for Authority Data, FRAD) та Функціональні вимоги до предметних авторитетних даних (Functional Requirements for Subject Authority Data, FRSAD). Ці моделі готували незалежно протягом багатьох років різні робочі групи:  FRBR – фінальний звіт Дослідницької групи IFLA з функціональних вимог до бібліографічних записів. Дослідницьку групу створено в 1992 році, й звіт затверджено Постійним комітетом Секції з каталогізації 5 вересня 1997 року.  FRAD були результатом напрацювань Робочої групи IFLA з розробки функціональних вимог до авторитетних записів та їх нумерації (FRANAR). FRANAR засновано в квітні 1999 року Відділенням бібліографічного контролю та Програмою універсального бібліографічного контролю та міжнародного MARC. Звіт затверджено Постійними комітетами Секції з каталогізації та Секції з класифікації та індексування в березні 2009 року.  FRSAD – звіт Робочої групи IFLA з функціональних вимог до предметних авторитетних записів (FRSAR), створеної в 2005 році. Звіт затверджено Постійним комітетом Секції з класифікації та індексування IFLA в червні 2010 року. Секцію 3.2.2 Фінального звіту FRBR, яка стосується визначення сутності вираження, виправлено в результаті прийняття рекомендацій Робочої групи з сутності вираження (2003- 2007). Крім того, Робоча група з агрегацій, заснована Групою з перегляду FRBR (FRBR Review Group) у 2005 році, отримала доручення розглянути моделювання різних типів агрегацій. Її рекомендації прийнято Групою з перегляду FRBR у серпні 2011 року, в Сан-Хуані, Пуерто-Ріко, і її остаточний звіт представлено у вересні 2011 року. Починаючи з 2003 року, Група з перегляду FRBR проводила спільні зустрічі з групою в складі Комітету з документації (CIDOC) Міжнародної Ради музеїв (ICOM), відповідальної за підтримку узгодженої на міжнародному рівні концептуальної моделі для музейної спільноти – Концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM). Спільна робота груп призвела до розробки формулювання моделі FRBR на основі того ж об’єктно-орієнтованого моделювального базису, який використовувався в CIDOC CRM, та до схвалення моделі FRBR як офіційного розширення CIDOC CRM. Таке переформулювання FRBR, відоме як FRBR OO (об’єктно-орієнтовані FRBR), вперше затверджено в 2009 році як версія 1.0 та безпосередньо узгоджено з оригінальною моделлю FRBR. З подальшою публікацією моделей FRAD та FRSAD, FRBR OO були розширені: вони включили сутності, атрибути та зв’язки з моделей FRAD та FRSAD, відповідно, стартувала версія 2.0 FRBR OO . Попри те, що три моделі ФВ були створені на одному моделювальному базисі «сутність-зв'язок», вони мають різні точки зору та різні рішення для спільних питань. Хоча всі три моделі необхідні в повній бібліографічній системі, спроба застосувати їх в єдиній системі потребувала вирішення комплексних проблем на спеціальній основі з майже відсутніми з цього приводу рекомендаціями від моделей. Після завершення FRAD та FRSAD у 2009 та 2010 роках відповідно, стала очевидною необхідність об’єднання, або ж консолідації родини ФВ у єдину логічно-послідовну модель, щоб дати чітке розуміння загальної моделі та усунути бар’єри для її використання. Група з перегляду FRBR активно працювала над створенням консолідованої моделі, починаючи з 2010 року під час серії робочих зустрічей, що проводилися разом з конференціями IFLA та на додатковій зустрічі за результатами півріччя в квітні 2012 року. Саме на цих зустрічах була вперше окреслена консолідація завдань користувача. У 2013 році в Сінгапурі Група з перегляду FRBR створила Редакційну групу з консолідації (Consolidation Editorial Group, CEG), яка мала зосередити увагу на детальній переоцінці атрибутів і зв'язків та створити чорновий варіант документа з визначенням моделі. Редакційна група з консолідації (інколи разом з іншими членами Групи з перегляду FRBR чи з запрошеними експертами) провели п’ять багатоденних зустрічей, а також детально обговорили прогрес із повним складом Групи з перегляду FRBR під час робочої зустрічі в 2014 році в Ліоні (Франція) та на ще одній зустрічі в 2015 році в Кейптауні (Південна Африка). Рецензування Бібліотечної еталонної моделі FRBR (FRBR-Library Reference Model) на світовому рівні тривало з 28 лютого до 1 травня 2016 року. Редакційна група з консолідації (CEG) провела ще одну зустріч 19-23 травня 2016 року, на якій були розглянуті відгуки та оновлений чорновий варіант моделі. Група з перегляду FRBR розглянула цей чорновий документ на робочій зустрічі в 2016 році в Колумбусі, штат Огайо, США. Саме на зустрічі 2016 року модель була переіменована на Бібліотечну еталонну модель від IFLA (IFLA Library Reference Model, IFLA LRM). Отримане в результаті всіх дій визначення моделі було затверджене Групою з перегляду FRBR (у листопаді 2016 року), після чого стало доступним для коментарів учасникам Постійних комітетів Секції з каталогізації та Секції з предметного аналізу та доступу та для Групи з перегляду ISBD (у грудні 2016 року). Остаточний документ затверджений Комітетом зі стандартів IFLA та схвалений Професійним комітетом IFLA 18 серпня 2017 року.

1.2. Учасники створення

Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group) несе основну відповідальність за формулювання цього документа з визначення IFLA LRM. Всі учасники Групи з перегляду FRBR та всі контактні особи, з якими відбулася взаємодія під час роботи над проектом консолідації та під час реалізації офіційного проекту консолідації, зробили значний внесок у загальну справу під час робочих зустрічей та через письмові відповіді. Учасники Групи з спеціальних інтересів CIDOC CRM (CIDOC CRM SIG), які брали участь у розробці FRBR OO версії 2.4, що відбувалася в той же період часу, порушували різні питання та наводили важливі міркування. Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group) Пет Ріва (Pat Riva), голова (Канада) Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), Франція Майя Жумер (Maja Žumer), Словенія Група з перегляду FRBR (FRBR Review Group) Марі Балікова (Marie Balíková), член-кореспондент, 2013- Марія Віолета Бертоліні (María Violeta Bertolini), 2015-2016 Андерс Като (Anders Cato), 2006-2009 Раджеш Чандракар (Rajesh Chandrakar), 2009-2013

Алан Данскін (Alan Danskin), 2005-2009 Барбора Дробікова (Barbora Drobíková), 2015- Гордон Даншир (Gordon Dunsire), 2009- Єлена Есколано Родрігез (Elena Escolano Rodríguez), 2011-2015, член-кореспондент, 2015- Агнесе Галеффі (Agnese Galeffi), 2015- Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2015- Бен Гу (Ben Gu), 2015- Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), 2013- Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2007-2015 Філіберто Феліпе Мартінез-Ареллано (Filiberto Felipe Martínez-Arellano), 2011-2013 Таня Мерчун (Tanja Merčun), 2013- Анке Мейер-Хесс (Anke Meyer-Hess), 2013- Ева Муртомаа (Eeva Murtomaa), 2007-2011, член-кореспондент, 2011- Кріс Олівер (Chris Oliver), голова 2013- Ед О’Ніл (Ed O’Neill), 2003-2007 та голова Робочої групи з агрегацій (Working Group on Aggregates), 2005-2011 Гленн Паттон (Glenn Patton), 2003-2009 Пет Ріва (Pat Riva), голова 2005-2013 Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2009-2014 Афіна Салаба (Athena Salaba), 2013- Барбара Тіллетт (Barbara Tillett), 2003-2011 Майя Жумер (Maja Žumer), 2005-2013 Контактні особи Групи з перегляду ISBD: Мірна Віллер (Mirna Willer), 2011-2015 Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2015- Контактні особи Мережі ISSN (ISSN Network): Франсуа-Ксав’є Пелегрен (François-Xavier Pelegrin), 2012-2014 Клеман Урі (Clément Oury), 2015- У ключових робочих зустрічах з консолідації брали участь запрошені експерти та колишні учасники Групи з перегляду FRBR: Андерс Като (Anders Cato), 2010 Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2013-2014 Дороті МакГеррі (Dorothy McGarry), 2011 Гленн Паттон (Glenn Patton), 2009-2011 Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2016 Джей Вейц (Jay Weitz), 2014, 2016 Учасники CIDOC CRM SIG, які брали активну участь у розробці FRBR OO , версії 2.4: Тронд Аальберг (Trond Aalberg) Криссула Бекіарі (Chryssoula Bekiari) Мартін Доерр (Martin Doerr), голова CIDOC CRM SIG Ейвінд Ейде (Øyvind Eide) Міка Найман (Mika Nyman) Крістіан-Еміль Оре (Christian-Emil Ore) Річард Сміраглі (Richard Smiraglia) Стівен Стед (Stephen Stead)

Глава 2. Методологія

2.1. Призначення та цілі

Призначення IFLA LRM – бути концептуальною еталонною моделлю високого рівня, розробленою в межах розширеного моделювального базису «сутність-зв'язок». Модель охоплює бібліографічні дані в широкому, загальному сенсі цього поняття. З точки зору загальних підходів та методології, процес моделювання призвів до того, що в основі IFLA LRM лежить підхід, використаний в оригінальному дослідженні FRBR, де він описаний в такий спосіб: «Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремлення сутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах. Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються з кожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів під час формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошуки та під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель, розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зору сутностей, атрибутів та зв’язків, які вона визначає. Модель працює на концептуальному рівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделі даних». (FRBR, с. 4) IFLA LRM має за мету створити чіткі загальні принципи, що регулюють логічну структуру бібліографічної інформації, без створення будь-яких припущень щодо того, як такі дані можуть зберігатися в будь-якій окремій системі чи застосунку. Як результат, модель не розрізняє дані, які традиційно зберігаються в бібліографічних записах чи в записах про фонди та дані, що традиційно зберігаються в авторитетних записах на імена/назви або предмети. Для цілей зазначеної моделі всі ці дані об’єднані терміном «бібліографічна інформація» і, як такі, знаходяться в межах моделі. Функціональне призначення IFLA LRM випливає з завдань користувача (див. Главу 3), що визначаються з точки зору та потреб кінцевого користувача. Як результат, адміністративні метадані, що використовуються бібліотеками та бібліографічними агенціями виключно для виконання їхніх внутрішніх функцій, вважаються такими, що не входять до сфери застосування моделі. IFLA LRM розглядає бібліографічну інформацію, що стосується всіх типів ресурсів, які, як правило, цікавлять бібліотеки. Однак, модель прагне до виявлення спільних рис і базової структури бібліографічних ресурсів. Модель обирає терміни та створює визначення в такий спосіб, щоб вони могли бути застосовані загалом до всіх типів ресурсів або до всіх релевантних сутностей. Внаслідок цього, елементи даних, що розглядаються як спеціалізовані чи як специфічні для окремих типів ресурсів, як правило, не представлені в цій моделі. Однак, кілька значущих атрибутів вираження, характерних для ресурсів певних типів (як от: мова, картографічний масштаб, тональність, засіб виконання), передбачені. Це показує як модель може враховувати подібні розширення та є доречним для ілюстрації застосування атрибута під назвою атрибут типового вираження для сутності твір. Модель є комплексною на концептуальному рівні, але лише орієнтовною з точки зору визначених атрибутів та зв’язків.


2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження

Концептуальна модель, як задекларовано в IFLA LRM, – це концептуальна модель високого рівня, призначення якої – слугувати базисом для формулювання правил каталогізації та впровадження бібліографічних систем. Будь-яке її практичне застосування має визначити відповідний рівень деталізації, що вимагатиме або розширення в контексті моделі або, можливо, деяких скорочень. Однак, для того, щоб застосування моделі вважалося достовірним, потрібно дотримуватися базової структури сутностей та зв’язків між ними (включно з обмеженнями кардинального числа), а також порядку використання атрибутів, застосованих у моделі. Хоча структурні зв’язки між сутностями твір, вираження, прояв, та примірник є ключовими для моделі, атрибути та інші зв’язки, задекларовані в моделі, не є обов’язковими до застосування. Якщо деякі атрибути або зв’язки не будуть вказані в конкретному застосуванні через їхню незатребуваність, отримана система все ще може вважатися реалізацією FLA LRM. Для сумісної реалізації можна не включати одну з сутностей, задекларованих у IFLA LRM. Наприклад, сутність примірник може бути непотрібною в національній бібліографії, яка не надає жодної інформації на рівні примірника. У такому випадку, жоден із атрибутів, визначених для сутності примірник, і жоден зі зв’язків, що стосується сутності примірник, не можуть бути реалізовані. Схожим чином, якщо існування конкретного твору відображено в конкретному каталозі лише тому, що бібліотека, яка створює цей каталог, зберігає копії досліджень про цей твір, але не має жодної копії будь-якого видання цього твору, то, відповідно, і немає потреби застосовувати структурні зв’язки від твору до примірника для такого екземпляра сутності твір. IFLA LRM надає низку механізмів для розширень, які можуть знадобитися для будь-якого фактичного впровадження. Визначення атрибута категорія для сутності res дозволяє під час реалізації створювати для будь-яких сутностей ті підкласи, які будуть корисними. Дотримуючись наведених шаблонів, можна включати додаткові спеціалізовані атрибути для будь-якої сутності або для всіх сутностей відразу, наприклад, для розкриття окремих типів ресурсів або надання більш детальної інформації про агентів. Інші атрибути, як от дані про прояв, призначені для розподілу на підтипи згідно з вимогами правил каталогізації, які застосовує бібліографічна агенція. Багато зв’язків визначено на загальному рівні, знову ж таки, з наміром, що у впровадженні будуть зроблені відповідні уточнення. Модель забезпечує структуру та правила, необхідні для того, щоб у процесі реалізації можна було послідовно та узгоджено вносити деталі, пристосовуючи їх до базової структури моделі. Визначення деяких ключових елементів у IFLA LRM покликане сприяти сумісності практичного застосування моделі з різними правилами каталогізації. Один із таких випадків – атрибут сутності твір – атрибут типового вираження. Він включає значення тих атрибутів вираження, які вважаються важливими для характеристики твору, без попереднього зазначення критеріїв, які можуть бути задіяні в процесі такого визначення в конкретних правилах каталогізації. Модель може враховувати широкий діапазон рішень, прийнятих у правилах каталогізації. Наприклад, точні критерії, що розмежовують екземпляри сутності твір, не регулюються моделлю. У результаті, модель не визначає рівень адаптації, який потрібен для того, щоб певне вираження, базоване на наявному вираженні, розглядалося лише як ще одне вираження того самого твору, а не як вираження окремого твору. Однак, для практичних цілей ілюстрації моделі, використані приклади відображають загальноприйняту практику щодо того, де ці кордони пролягають. Наприклад, всі переклади окремого тексту в бібліотечних каталогах традиційно пов’язуються між собою однією назвою, якій надається

2.3. Процес консолідації концептуальних моделей родини ФВ

2.4. Зв'язок із іншими моделями

Глава 3. Користувачі та завдання користувача

3.1. Аналіз користувачів

3.2. Загальний огляд завдань користувача

Глава 4. Визначення моделі

4.1. Сутності

4.1.1. Вступ

4.1.2. Клас або ієрархія «є» для сутностей

4.1.3. Детальне визначення сутностей

4.2. Атрибути

4.2.1. Вступ

4.2.2. Ієрархічна структура атрибутів

4.2.3. Примітки щодо атрибутів сутності Res

4.2.4. Детальне визначення атрибутів

4.3. Зв’язки

4.3.1. Вступ

4.3.2. Ієрархічна структура зв’язків

4.3.3. Детальне визначення зв’язків

4.3.4. Зв’язки, впорядковані за початковою точкою (доменом)

Глава 5. Огляд моделі

5.1. Діаграми «сутність-зв'язок»

5.2. Обмеження між сутностями. Узгодження

5.3. Моделювання онлайн-дистрибуції

5.4. Номени в бібліотечному контексті

5.5. Моделювання бібліографічних ідентичностей

5.6. Атрибути типового вираження

5.7. Моделювання агрегацій

5.8. Моделювання періодичних видань

Глава 6. Узгодження завдань користувача з сутностями, атрибутами та зв’язками

Глава 7. Словник термінології для моделювання

Глава 8. Використані концептуальні моделі