Відкрити головне меню

unimarc.org.ua β

LRM

Версія від 16:26, 9 вересня 2019, створена Dubyk (обговореннявнесок) (4.1.2. Клас або ієрархія «є» для сутностей)

Бібліотечна еталонна модель від IFLA

Концептуальна модель для бібліографічної інформації


Зміст

Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер

Редакційна група з консолідації Групи IFLA з перегляду FRBR

Визначення концептуальної еталонної моделі для забезпечення базису з аналізу неадміністративних метаданих, пов’язаних із бібліотечними ресурсами

Серпень 2017

Переглянута після рецензування на світовому рівні

Затверджена Професійним комітетом IFLA

Зі змінами та виправленнями до грудня 2017

Переклад українською мовою «IFLA Library Reference Model. A Conceptual Model for Bibliographic Information» здійснений під егідою Української бібліотечної асоціації

Перекладач: І.М. Баньковська

Редакція перекладу: О.М. Бруй

(CC By) Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер, 2017


Ріва П. Бібліотечна еталонна модель від IFLA. Концептуальна модель для бібліографічної інформації / Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф, Майя Жумер ; ІФЛА ; пер. з англ. І. М. Баньковська ; ред. пер. О. М. Бруй ; Укр. бібл. асоц. – Київ, 2019. – 91 с.

СС 2019 Переклад українською. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

© 2017 Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

IFLA

P.O. Box 95312

2509 CH Den Haag

Netherlands

Глава 1. Вступ

1.1. Історія питання

З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (Functional Requirements for Bibliographic Records, FRBR) у 1998 році, родина концептуальних моделей функціональних вимог (далі – ФВ) збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних аспектів бібліографічного універсуму. Додатково до функціональних вимог для бібліографічних даних родина концептуальних моделей ФВ включила Функціональні вимоги до авторитетних даних (Functional Requirements for Authority Data, FRAD) та Функціональні вимоги до предметних авторитетних даних (Functional Requirements for Subject Authority Data, FRSAD). Ці моделі готували незалежно протягом багатьох років різні робочі групи:  FRBR – фінальний звіт Дослідницької групи IFLA з функціональних вимог до бібліографічних записів. Дослідницьку групу створено в 1992 році, й звіт затверджено Постійним комітетом Секції з каталогізації 5 вересня 1997 року.  FRAD були результатом напрацювань Робочої групи IFLA з розробки функціональних вимог до авторитетних записів та їх нумерації (FRANAR). FRANAR засновано в квітні 1999 року Відділенням бібліографічного контролю та Програмою універсального бібліографічного контролю та міжнародного MARC. Звіт затверджено Постійними комітетами Секції з каталогізації та Секції з класифікації та індексування в березні 2009 року.  FRSAD – звіт Робочої групи IFLA з функціональних вимог до предметних авторитетних записів (FRSAR), створеної в 2005 році. Звіт затверджено Постійним комітетом Секції з класифікації та індексування IFLA в червні 2010 року. Секцію 3.2.2 Фінального звіту FRBR, яка стосується визначення сутності вираження, виправлено в результаті прийняття рекомендацій Робочої групи з сутності вираження (2003- 2007). Крім того, Робоча група з агрегацій, заснована Групою з перегляду FRBR (FRBR Review Group) у 2005 році, отримала доручення розглянути моделювання різних типів агрегацій. Її рекомендації прийнято Групою з перегляду FRBR у серпні 2011 року, в Сан-Хуані, Пуерто-Ріко, і її остаточний звіт представлено у вересні 2011 року. Починаючи з 2003 року, Група з перегляду FRBR проводила спільні зустрічі з групою в складі Комітету з документації (CIDOC) Міжнародної Ради музеїв (ICOM), відповідальної за підтримку узгодженої на міжнародному рівні концептуальної моделі для музейної спільноти – Концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM). Спільна робота груп призвела до розробки формулювання моделі FRBR на основі того ж об’єктно-орієнтованого моделювального базису, який використовувався в CIDOC CRM, та до схвалення моделі FRBR як офіційного розширення CIDOC CRM. Таке переформулювання FRBR, відоме як FRBR OO (об’єктно-орієнтовані FRBR), вперше затверджено в 2009 році як версія 1.0 та безпосередньо узгоджено з оригінальною моделлю FRBR. З подальшою публікацією моделей FRAD та FRSAD, FRBR OO були розширені: вони включили сутності, атрибути та зв’язки з моделей FRAD та FRSAD, відповідно, стартувала версія 2.0 FRBR OO . Попри те, що три моделі ФВ були створені на одному моделювальному базисі «сутність-зв'язок», вони мають різні точки зору та різні рішення для спільних питань. Хоча всі три моделі необхідні в повній бібліографічній системі, спроба застосувати їх в єдиній системі потребувала вирішення комплексних проблем на спеціальній основі з майже відсутніми з цього приводу рекомендаціями від моделей. Після завершення FRAD та FRSAD у 2009 та 2010 роках відповідно, стала очевидною необхідність об’єднання, або ж консолідації родини ФВ у єдину логічно-послідовну модель, щоб дати чітке розуміння загальної моделі та усунути бар’єри для її використання. Група з перегляду FRBR активно працювала над створенням консолідованої моделі, починаючи з 2010 року під час серії робочих зустрічей, що проводилися разом з конференціями IFLA та на додатковій зустрічі за результатами півріччя в квітні 2012 року. Саме на цих зустрічах була вперше окреслена консолідація завдань користувача. У 2013 році в Сінгапурі Група з перегляду FRBR створила Редакційну групу з консолідації (Consolidation Editorial Group, CEG), яка мала зосередити увагу на детальній переоцінці атрибутів і зв'язків та створити чорновий варіант документа з визначенням моделі. Редакційна група з консолідації (інколи разом з іншими членами Групи з перегляду FRBR чи з запрошеними експертами) провели п’ять багатоденних зустрічей, а також детально обговорили прогрес із повним складом Групи з перегляду FRBR під час робочої зустрічі в 2014 році в Ліоні (Франція) та на ще одній зустрічі в 2015 році в Кейптауні (Південна Африка). Рецензування Бібліотечної еталонної моделі FRBR (FRBR-Library Reference Model) на світовому рівні тривало з 28 лютого до 1 травня 2016 року. Редакційна група з консолідації (CEG) провела ще одну зустріч 19-23 травня 2016 року, на якій були розглянуті відгуки та оновлений чорновий варіант моделі. Група з перегляду FRBR розглянула цей чорновий документ на робочій зустрічі в 2016 році в Колумбусі, штат Огайо, США. Саме на зустрічі 2016 року модель була переіменована на Бібліотечну еталонну модель від IFLA (IFLA Library Reference Model, IFLA LRM). Отримане в результаті всіх дій визначення моделі було затверджене Групою з перегляду FRBR (у листопаді 2016 року), після чого стало доступним для коментарів учасникам Постійних комітетів Секції з каталогізації та Секції з предметного аналізу та доступу та для Групи з перегляду ISBD (у грудні 2016 року). Остаточний документ затверджений Комітетом зі стандартів IFLA та схвалений Професійним комітетом IFLA 18 серпня 2017 року.

1.2. Учасники створення

Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group) несе основну відповідальність за формулювання цього документа з визначення IFLA LRM. Всі учасники Групи з перегляду FRBR та всі контактні особи, з якими відбулася взаємодія під час роботи над проектом консолідації та під час реалізації офіційного проекту консолідації, зробили значний внесок у загальну справу під час робочих зустрічей та через письмові відповіді. Учасники Групи з спеціальних інтересів CIDOC CRM (CIDOC CRM SIG), які брали участь у розробці FRBR OO версії 2.4, що відбувалася в той же період часу, порушували різні питання та наводили важливі міркування. Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group) Пет Ріва (Pat Riva), голова (Канада) Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), Франція Майя Жумер (Maja Žumer), Словенія Група з перегляду FRBR (FRBR Review Group) Марі Балікова (Marie Balíková), член-кореспондент, 2013- Марія Віолета Бертоліні (María Violeta Bertolini), 2015-2016 Андерс Като (Anders Cato), 2006-2009 Раджеш Чандракар (Rajesh Chandrakar), 2009-2013

Алан Данскін (Alan Danskin), 2005-2009 Барбора Дробікова (Barbora Drobíková), 2015- Гордон Даншир (Gordon Dunsire), 2009- Єлена Есколано Родрігез (Elena Escolano Rodríguez), 2011-2015, член-кореспондент, 2015- Агнесе Галеффі (Agnese Galeffi), 2015- Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2015- Бен Гу (Ben Gu), 2015- Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), 2013- Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2007-2015 Філіберто Феліпе Мартінез-Ареллано (Filiberto Felipe Martínez-Arellano), 2011-2013 Таня Мерчун (Tanja Merčun), 2013- Анке Мейер-Хесс (Anke Meyer-Hess), 2013- Ева Муртомаа (Eeva Murtomaa), 2007-2011, член-кореспондент, 2011- Кріс Олівер (Chris Oliver), голова 2013- Ед О’Ніл (Ed O’Neill), 2003-2007 та голова Робочої групи з агрегацій (Working Group on Aggregates), 2005-2011 Гленн Паттон (Glenn Patton), 2003-2009 Пет Ріва (Pat Riva), голова 2005-2013 Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2009-2014 Афіна Салаба (Athena Salaba), 2013- Барбара Тіллетт (Barbara Tillett), 2003-2011 Майя Жумер (Maja Žumer), 2005-2013 Контактні особи Групи з перегляду ISBD: Мірна Віллер (Mirna Willer), 2011-2015 Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2015- Контактні особи Мережі ISSN (ISSN Network): Франсуа-Ксав’є Пелегрен (François-Xavier Pelegrin), 2012-2014 Клеман Урі (Clément Oury), 2015- У ключових робочих зустрічах з консолідації брали участь запрошені експерти та колишні учасники Групи з перегляду FRBR: Андерс Като (Anders Cato), 2010 Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2013-2014 Дороті МакГеррі (Dorothy McGarry), 2011 Гленн Паттон (Glenn Patton), 2009-2011 Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2016 Джей Вейц (Jay Weitz), 2014, 2016 Учасники CIDOC CRM SIG, які брали активну участь у розробці FRBR OO , версії 2.4: Тронд Аальберг (Trond Aalberg) Криссула Бекіарі (Chryssoula Bekiari) Мартін Доерр (Martin Doerr), голова CIDOC CRM SIG Ейвінд Ейде (Øyvind Eide) Міка Найман (Mika Nyman) Крістіан-Еміль Оре (Christian-Emil Ore) Річард Сміраглі (Richard Smiraglia) Стівен Стед (Stephen Stead)

Глава 2. Методологія

2.1. Призначення та цілі

Призначення IFLA LRM – бути концептуальною еталонною моделлю високого рівня, розробленою в межах розширеного моделювального базису «сутність-зв'язок». Модель охоплює бібліографічні дані в широкому, загальному сенсі цього поняття. З точки зору загальних підходів та методології, процес моделювання призвів до того, що в основі IFLA LRM лежить підхід, використаний в оригінальному дослідженні FRBR, де він описаний в такий спосіб: «Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремлення сутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах. Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються з кожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів під час формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошуки та під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель, розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зору сутностей, атрибутів та зв’язків, які вона визначає. Модель працює на концептуальному рівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделі даних». (FRBR, с. 4) IFLA LRM має за мету створити чіткі загальні принципи, що регулюють логічну структуру бібліографічної інформації, без створення будь-яких припущень щодо того, як такі дані можуть зберігатися в будь-якій окремій системі чи застосунку. Як результат, модель не розрізняє дані, які традиційно зберігаються в бібліографічних записах чи в записах про фонди та дані, що традиційно зберігаються в авторитетних записах на імена/назви або предмети. Для цілей зазначеної моделі всі ці дані об’єднані терміном «бібліографічна інформація» і, як такі, знаходяться в межах моделі. Функціональне призначення IFLA LRM випливає з завдань користувача (див. Главу 3), що визначаються з точки зору та потреб кінцевого користувача. Як результат, адміністративні метадані, що використовуються бібліотеками та бібліографічними агенціями виключно для виконання їхніх внутрішніх функцій, вважаються такими, що не входять до сфери застосування моделі. IFLA LRM розглядає бібліографічну інформацію, що стосується всіх типів ресурсів, які, як правило, цікавлять бібліотеки. Однак, модель прагне до виявлення спільних рис і базової структури бібліографічних ресурсів. Модель обирає терміни та створює визначення в такий спосіб, щоб вони могли бути застосовані загалом до всіх типів ресурсів або до всіх релевантних сутностей. Внаслідок цього, елементи даних, що розглядаються як спеціалізовані чи як специфічні для окремих типів ресурсів, як правило, не представлені в цій моделі. Однак, кілька значущих атрибутів вираження, характерних для ресурсів певних типів (як от: мова, картографічний масштаб, тональність, засіб виконання), передбачені. Це показує як модель може враховувати подібні розширення та є доречним для ілюстрації застосування атрибута під назвою атрибут типового вираження для сутності твір. Модель є комплексною на концептуальному рівні, але лише орієнтовною з точки зору визначених атрибутів та зв’язків.


2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження

Концептуальна модель, як задекларовано в IFLA LRM, – це концептуальна модель високого рівня, призначення якої – слугувати базисом для формулювання правил каталогізації та впровадження бібліографічних систем. Будь-яке її практичне застосування має визначити відповідний рівень деталізації, що вимагатиме або розширення в контексті моделі або, можливо, деяких скорочень. Однак, для того, щоб застосування моделі вважалося достовірним, потрібно дотримуватися базової структури сутностей та зв’язків між ними (включно з обмеженнями кардинального числа), а також порядку використання атрибутів, застосованих у моделі. Хоча структурні зв’язки між сутностями твір, вираження, прояв, та примірник є ключовими для моделі, атрибути та інші зв’язки, задекларовані в моделі, не є обов’язковими до застосування. Якщо деякі атрибути або зв’язки не будуть вказані в конкретному застосуванні через їхню незатребуваність, отримана система все ще може вважатися реалізацією FLA LRM. Для сумісної реалізації можна не включати одну з сутностей, задекларованих у IFLA LRM. Наприклад, сутність примірник може бути непотрібною в національній бібліографії, яка не надає жодної інформації на рівні примірника. У такому випадку, жоден із атрибутів, визначених для сутності примірник, і жоден зі зв’язків, що стосується сутності примірник, не можуть бути реалізовані. Схожим чином, якщо існування конкретного твору відображено в конкретному каталозі лише тому, що бібліотека, яка створює цей каталог, зберігає копії досліджень про цей твір, але не має жодної копії будь-якого видання цього твору, то, відповідно, і немає потреби застосовувати структурні зв’язки від твору до примірника для такого екземпляра сутності твір. IFLA LRM надає низку механізмів для розширень, які можуть знадобитися для будь-якого фактичного впровадження. Визначення атрибута категорія для сутності res дозволяє під час реалізації створювати для будь-яких сутностей ті підкласи, які будуть корисними. Дотримуючись наведених шаблонів, можна включати додаткові спеціалізовані атрибути для будь-якої сутності або для всіх сутностей відразу, наприклад, для розкриття окремих типів ресурсів або надання більш детальної інформації про агентів. Інші атрибути, як от дані про прояв, призначені для розподілу на підтипи згідно з вимогами правил каталогізації, які застосовує бібліографічна агенція. Багато зв’язків визначено на загальному рівні, знову ж таки, з наміром, що у впровадженні будуть зроблені відповідні уточнення. Модель забезпечує структуру та правила, необхідні для того, щоб у процесі реалізації можна було послідовно та узгоджено вносити деталі, пристосовуючи їх до базової структури моделі. Визначення деяких ключових елементів у IFLA LRM покликане сприяти сумісності практичного застосування моделі з різними правилами каталогізації. Один із таких випадків – атрибут сутності твір – атрибут типового вираження. Він включає значення тих атрибутів вираження, які вважаються важливими для характеристики твору, без попереднього зазначення критеріїв, які можуть бути задіяні в процесі такого визначення в конкретних правилах каталогізації. Модель може враховувати широкий діапазон рішень, прийнятих у правилах каталогізації. Наприклад, точні критерії, що розмежовують екземпляри сутності твір, не регулюються моделлю. У результаті, модель не визначає рівень адаптації, який потрібен для того, щоб певне вираження, базоване на наявному вираженні, розглядалося лише як ще одне вираження того самого твору, а не як вираження окремого твору. Однак, для практичних цілей ілюстрації моделі, використані приклади відображають загальноприйняту практику щодо того, де ці кордони пролягають. Наприклад, всі переклади окремого тексту в бібліотечних каталогах традиційно пов’язуються між собою однією назвою, якій надається перевага. Це показник того, що в неявній концептуалізації бібліотекарів, всі переклади розглядаються як вираження одного і того ж твору; але товариства з захисту авторських прав мають зовсім іншу концепцію «твору» і розглядають кожен переклад як окремий «твір». На концептуальному рівні, модель містить обидва ці підходи рівною мірою і є агностиком щодо «необхідних» дій; але оскільки цей документ адресований спільноті бібліотекарів, то іноді він представляє приклад перекладу як вираження, бо таке представлення вважається легко зрозумілим для його потенційних читачів.

2.3. Процес консолідації концептуальних моделей родини ФВ

Реалізація завдання з об’єднання моделей виходила за межі звичайного редакційного процесу зі зведення трьох моделей з родини ФВ (FRBR, FRAD, FRSAD) в одну. Оскільки ці три моделі значно різняться своїми сферами застосування та точками зору, а також рішеннями, прийнятими щодо окремих загальних питань, необхідно було зробити вибір, який би забезпечив внутрішню узгодженість концептуалізації, яка лежить в основі моделі. Дуже важливо було саме на початковому етапі прийняти узгоджену точку зору, щоб надалі мати принципову основу для вирішення розбіжностей між моделями. Підтримка узгодженої точки зору або прийняття онтологічного зобов’язання, вимагає, щоб у певних ключових моментах лише єдина опція серед можливих альтернатив вважалася сумісною з моделлю. Розробка послідовної, консолідованої моделі вимагала свіжого погляду на всі попередні моделі, а також давала можливість поєднати знання, відображені в найновіших публікаціях з досліджень користувачів, із досвідом роботи з моделями. Для кожного елемента в моделі (завдання користувача, сутності, атрибути та зв’язки) визначення, наявні у FRBR, FRAD, та FRSAD розглядалися паралельно; здійснювався пошук шляхів для приведення цих визначень у відповідність, базуючись на їхніх ймовірних значеннях і для створення наступного узагальнення. Завдання користувачів були розглянуті першими, що забезпечило базисну точку та функціональну сферу застосування для решти рішень моделювання. Наступним елементом для вивчення стали сутності, після них – зв’язки та атрибути. Моделювання сутностей, атрибутів та зв'язків повторювалося кілька разів, оскільки для кожного з цих елементів відбувався процес пошуку шляхів спрощення та уточнення, які потім мали послідовно застосовуватися в усій моделі. Зрештою, всі визначення, примітки щодо сфери застосування та приклади були розроблені і повне визначення моделі перевірено на послідовність та повноту. Найважливішим критерієм для збереження чи створення сутності була її необхідність у якості початкової або кінцевої точки для принаймні одного суттєвого зв'язку; або ж сутність повинна була мати хоча б один відповідний атрибут, який логічно б не узагальнювався як суперклас сутності. Важливим чинником оцінювання зв’язків та атрибутів стало визначення того, чи можуть вони бути узагальнені та декларовані на вищому рівні з використанням сутності суперкласу. Сутності додавалися, якщо надалі вони могли використовуватися для спрощення моделі через скорочення зв’язків або атрибутів. У той час як сутності та зв’язки між ними забезпечують структуру моделі, атрибути – це те, що дає матеріал для опису екземпляра сутності. Модель не прописує, чи є атрибут «однозначним», або «багатозначним» (тобто, чи відповідний елемент даних вважається «повторюваним» або «неповторюваним»). Є два основні способи подання атрибута під час фактичного застосування:

атрибут може бути поданий у вигляді простої буквенної конструкції (рядок, число ...): це те, що мова опису онтологій для семантичної павутини (Web Ontology Language, OWL) розглядає як «властивості типу даних»; атрибут може бути представлений у вигляді уніфікованого ідентифікатора ресурсу (URI), який вказує на зовнішнє джерело (довідковий чи нормативний документ будь- якого типу, такий як авторитетний файл або список закодованих значень). У цьому випадку він може бути змодельований як зв'язок, а не як простий атрибут, але модель повинна залишатися агностиком щодо способу своєї реалізації: це те, що OWL розглядає як «властивості об'єкта». Деякі атрибути можуть бути представлені в будь-який з цих способів, інші – лише як буквенна конструкція; ті атрибути, які можуть подаватися лише як URI , змодельовано насамперед як зв’язки. IFLA LRM подано як короткий документ, що визначає модель і складається переважно з форматованих таблиць та діаграм. Попередній досвід створення словникової лексики IFLA для родини концептуальних моделей ФВ доводить, що високоструктурований документ робить простішим, наприклад, уточнення простору імен під час використання застосунків для пов’язаних відкритих даних та зменшує потенціал неоднозначності. З моменту розробки моделі FRBR ситуація змінилася – з'явилися нові потреби, зокрема з точки зору повторного використання даних у семантичних веб-застосунках, і цей факт є невід'ємною частиною початкового планування представлення визначення моделі. Визначення IFLA LRM, що наведено в цьому документі, повністю самодостатнє. Жоден інший документ для дотримання моделі не потрібен. Зокрема, документи з визначення трьох попередніх моделей є застарілими.

2.4. Зв'язок із іншими моделями

Одночасно з розробкою Бібліотечної еталонної моделі від IFLA відбувався паралельний процес визначення об'єктно-орієнтованого FRBR. FRBR OO версія 1.0 (вперше опубліковано в 2009 році) виражала оригінальну модель FRBR як розширення концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM) для музейної інформації. FRBR була розширена і включила сутності, атрибути та зв’язки, задекларовані у FRAD та FRSAD, у результаті чого виникла FRBR OO версія 2.4 (затверджено в 2016 році). Процес моделювання цього розширення сигналізував про початок робіт з консолідації моделей в рамках формалізму моделі «сутність-зв'язок», але не призвів до прийняття тих рішень, які були затверджені під час визначення IFLA LRM. IFLA LRM прагне бути дуже загальною моделлю високого рівня; вона включає менше деталей порівняно з FRBR OO , що намагаються бути гідними порівняння з CIDOC CRM з точки зору всеохопності.

IFLA LRM, як видно з її назви, залишається моделлю, яку створює бібліотечна спільнота для бібліотечних даних. Вона не передбачає обмеження для інших спільнот, пов’язаних із культурною спадщиною під час концептуалізації даних, релевантних їхнім відповідним спільнотам. Діалог між спільнотами під час розвитку мультигалузевих онтологій викликає великий інтерес і має потенційний вплив на покращення сервісів для користувачів. Створення єдиної послідовної моделі для бібліотечної сфери, такої як IFLA LRM, забезпечує сприятливу та необхідну передумову для будь-якої спільної діяльності з розробки майбутньої загальної моделі.

IFLA LRM походить від трьох попередніх концептуальних моделей родини ФВ – FRBR, FRAD та FRSAD, але відрізняється від них. Для полегшення переходу від трьох попередніх моделей до IFLA LRM підготовлено огляд основних відмінностей моделей та перехідна схема у вигляді окремого супровідного документа, опублікованого в 2017 році під назвою: «Перехідні схеми: завдання користувача, сутності, атрибути та зв’язки у FRBR, FRAD та FRSAD, зіставлені з їхніми еквівалентами в бібліотечній еталонній моделі від IFLA». Ці схеми включають усі завдання користувача, сутності, атрибути та зв'язки, визначені у FRBR, FRAD та FRSAD. Починаючи з виокремлення відповідних елементів FRBR, FRAD та FRSAD, перехідні схеми відображають підсумкове розміщення цих елементів у IFLA LRM. Елементи могли бути: збережені (можливо, під іншим іменем або з узагальненим визначенням), об'єднані, узагальнені, змодельовані інакше або застарілі (вважаються поза сферою використання або, іншим чином, є невідповідними рівню моделі. Наприклад, деякі з елементів є застарілими, бо вони занадто детальні, щоб бути реалізованими як розширення). Частим прикладом різниці в моделюванні є приклад багатьох колишніх атрибутів, які в IFLA LRM були змодельовані як зв’язки з сутностями Місце та Часовий діапазон. Перехідні схеми є супровідним документом для одноразового використання, вони не потрібні для розуміння самої IFLA LRM. Їхня основна мета – допомагати в переході з наявної практики до IFLA LRM. Ці схеми також містяться в сфері інтересів кожного, хто стежить за розвитком у часі концептуальних моделей IFLA. Документ «Перехідні схеми» не буде підтримуватися та відображати будь-який наступний розвиток моделі IFLA LRM.

Глава 3. Користувачі та завдання користувача

3.1. Аналіз користувачів

Під час формування завдань користувача, що забезпечують фокус для моделі, розглядалися потреби широкого кола користувачів бібліографічних та авторитетних даних. Такі дані можуть використовуватися читачами, студентами, дослідниками та іншими типами кінцевих користувачів, бібліотечними працівниками, іншими учасниками інформаційної сфери, включно з видавцями, дистриб'юторами, постачальниками тощо. Велику кількість використань даних, здійснених цими групами осіб, можна розглядати як певні сценарії використання для вирішення п'яти загальних завдань користувача, визначених у таблиці 3.2 (секція 3.3). Модель, насамперед, стосується даних та функціональних можливостей, необхідних кінцевим користувачам (та посередникам, які працюють від їхнього імені) задля задоволення інформаційних потреб. Співробітники бібліотек та інші особи, відповідальні за створення та підтримку даних, часто використовують ті ж дані, що і кінцеві користувачі для виконання схожих завдань під час здійснення своїх обов'язків – модель охоплює і такі завдання. Однак адміністративні метадані та метадані з захисту авторських прав також необхідні для управління бібліографічними та авторитетними даними, бо допомагають відповідати потребам користувачів. Хоч такі дані та пов'язані з ними адміністративні завдання є життєво важливими для надання послуг користувачам, ці завдання не належать до сфери застосування чи орієнтації моделі. Лише метадані з захисту авторських прав охоплені моделлю, оскільки вони стосуються здатності користувача виконувати завдання отримувати.

3.2. Загальний огляд завдань користувача

П'ять загальних завдань користувача, описаних у цій главі, служать даними для функціональної сфери використання моделі та підтверджують її зовнішню орієнтацію на потреби кінцевого користувача. Завдання користувача формулюються з точки зору підтримки здатності користувача виконувати їх. В описі завдань термін «ресурс» використовується дуже широко. Він включає в себе екземпляри будь-якої сутності, визначеної в моделі, а також реальні бібліотечні ресурси. У такий спосіб визнається, що бібліотечні ресурси є найбільш релевантними з точки зору кінцевого користувача. Розбиття процесу пошуку інформації на п'ять загальних завдань було необхідним для виявлення кожного базового аспекту цього процесу. Хоч ці завдання названі тут у певному порядку, це не означає, що всі вони є обов'язковими кроками в ідеальному процесі пошуку інформації. У реальності пошук інформації є повторюваним і може рухатися по дотичній на будь-якому етапі. Деякі завдання користувача можуть виконуватися практично одночасно в його думках (наприклад, ідентифікувати та відбирати). Що стосується завдання досліджувати, то воно є окремим аспектом інших завдань: інколи воно забезпечує вихідні точки для подальших процесів пошуку інформації, а інколи надає можливість звичайного перегляду без будь-якої конкретної інформаційної мети.

Таблиця 3.1. Загальний огляд завдань користувача
Знаходити Зібрати інформацію про один або кілька ресурсів, які

належать до сфери інтересу, через пошук за будь-якими відповідними критеріями

Ідентифікувати Чітко розуміти природу знайдених ресурсів та розрізняти

схожі ресурси

Відбирати Визначати відповідність знайденого ресурсу та мати

можливість прийняти або відхилити певні ресурси

Отримувати Отримувати доступ до змісту ресурсу
Досліджувати Відкривати, розкривати та виявляти ресурси,

використовуючи зв'язки між ними і, у такий спосіб, розміщувати ці ресурси в контексті

3.3. Визначення завдань користувача

Таблиця 3.2. Завдання Знаходити Визначення завдань користувача Визначення Зібрати інформацію про один або кілька ресурсів, які належать до сфери інтересу, через пошук за будь-якими відповідними критеріями Коментар Завдання знаходити стосується пошуку. Мета користувача – поєднати один або декілька екземплярів сутності як результат пошуку. Користувач може шукати за допомогою атрибута чи зв'язку сутності, або за будь-якою комбінацією атрибутів та/чи сутностей. Для полегшення цього завдання інформаційна система прагне забезпечити ефективний пошук, пропонуючи відповідні пошукові елементи чи функціональність. Ідентифікувати Чітко розуміти природу знайдених ресурсів та розрізняти схожі ресурси Мета користувача в завданні ідентифікувати полягає в підтвердженні того, що екземпляр описаної сутності відповідає шуканому екземпляру сутності, чи в розрізненні двох або більше екземплярів сутностей зі схожими характеристиками. Під час пошуку «невідомого примірника» користувач також прагне розпізнати базові характеристики представлених ресурсів. Для полегшення цього завдання, інформаційна система намагається чітко описати ресурси, які вона містить. Опис повинен розпізнаватися користувачем та легко інтерпретуватися. Відбирати Визначати відповідність знайденого ресурсу та мати можливість прийняти або відхилити певні ресурси Завдання відбирати полягає в реакції на можливі варіанти. Мета користувача – робити вибір з числа представлених ресурсів і відбирати ті ресурси, якими слід займатися далі. Подальші вимоги або правила обмеження від користувача можуть включати аспекти змісту, цільову аудиторію тощо. Для полегшення цього завдання, інформаційна система повинна дозволяти/підтримувати релевантність суджень шляхом забезпечення достатньої кількості відповідної інформації про знайдені ресурси, щоб користувач міг визначитися та діяти далі. Отримувати Отримувати доступ до змісту ресурсу Метою користувача в завданні отримувати є перехід від консультування з сурогатом до фактичної взаємодії з відібраними бібліотечними ресурсами. Для виконання цього завдання, інформаційна система повинна надавати прямі посилання на інформацію онлайн, або ж інформацію про місцезнаходження для фізичних ресурсів, а також містити будь-які вказівки та інформацію про доступ, необхідну для завершення транзакції (чи інформацію про будь-які обмеження доступу). Досліджувати Відкривати, розкривати та виявляти ресурси, використовуючи зв'язки між ними і, у такий спосіб, розміщувати ці ресурси в контексті Завдання досліджувати – найбільш необмежене в часі, порівняно з іншими завданнями користувача. Користувач може переглядати, пов'язувати один ресурс з іншим, відкривати несподівані зв’язки або знайомитися з ресурсами, доступними для подальшого використання. Завдання досліджувати визнає важливість інтуїтивного відкриття під час пошуку інформації. Щоб полегшити це завдання, інформаційна система прагне підтримувати відкриття, розкриття та виявлення, роблячи зв’язки явними, через надання контекстної інформації та навігаційної функціональності.

Глава 4. Визначення моделі

Формальне визначення моделі, наведене в цій главі, охоплює три елементи, які використовуються в моделях «сутність-зв'язок»:  Сутності (entities) – класи, які фокусуються на інтересі, описано в секції 4.1;  Атрибути (attributes) – дані, що характеризують екземпляри сутностей, описано в секції 4.2;  Зв’язки (relationships) – властивості, які пов’язують екземпляри сутностей, описано в секції 4.3. У моделях «сутність-зв'язок», сутності визначають основу моделі та функціонують як вузлові точки, тоді як зв’язки пов’язують сутності одну з одною. Атрибути залежать від сутностей та надають інформацію про них. Малюнок 4.1 ілюструє функціональність цих моделюючих елементів, використовуючи опції для моделювання термінів, пов’язаних із res: або як сутності, або як атрибути. Перша модель (прийнята в LRM) показує, що один res може бути пов'язаний з двома різними екземплярами сутності номен через зв’язок «найменування»; всі сутності мають значення атрибутів. Нижня модель показує альтернативне трактування номенів як атрибутів сутності res. У цьому випадку, значення атрибута «ім'я» не може мати атрибутів, так само не може бути задекларовано і жодних зв’язків між цими термінами та будь-якими іншими сутностями цієї моделі. Малюнок 4.1. Альтернативні моделі «сутність-зв'язок» для номенів

«»

Кожен елемент у моделі пронумерований для однозначності посилання. Домовленість щодо нумерації виражається в префіксі «LRM-», літері, що відповідає типу елементу (E = сутність (entity); A = атрибут (attribute); R = зв'язок (relationship)) та порядковому номері. Для атрибутів номер сутності, для якої визначено атрибут, подається перед літерою «A» (що означає атрибут), після літери – порядковий номер атрибута; послідовна нумерація починається спочатку для кожної сутності. Кожна сутність, атрибут та зв’язок також мають коротке ім'я. Хоч таке ім'я і обиралося з наміром передати дух відповідної сутності, атрибута чи зв’язку, все ж таки неможливо одним коротким терміном або фразою повністю передати значення елементів у межах моделі. Тому перед застосуванням будь-якого аспекту моделі, завжди важливо ознайомитися з визначенням та повним описом сфери застосування сутності, атрибута чи зв’язку.

4.1. Сутності

4.1.1. Вступ

Сутності, визначені в моделі, є такими, що ідентифікуються як ключові об’єкти інтересу користувачів бібліотечних інформаційних систем. Ці сутності визначені в загальних, всеохопних термінах у такий спосіб, щоб окреслити найбільш відповідні властивості, необхідні для задоволення потреб користувачів. Сутності слугують початковими та кінцевими точками для зв’язків, означених у моделі. Атрибути визначені для кожної сутності слугують для подальшого визначення її характеристик. Сутність – це абстрактний клас концептуальних об’єктів; існує багато екземплярів кожної сутності, описаних у бібліографічних даних, даних про фонди або авторитетних даних. Одна сутність може бути задекларована як суперклас інших сутностей, який потім має підкласовий зв'язок із нею. Будь-який екземпляр сутності підкласу є також екземпляром суперкласу. Це твердження формує частину структури розширених моделей «сутність-зв'язок» та може бути виражене як «є» (англ. «is a» чи «isA»). Наприклад, сутність особа є підкласом сутності агент, що можна виразити як: особа є агентом. Оскільки всі особи є агентами, то будь-який зв'язок чи атрибут, який застосовується до сутності агент, застосовується також і до сутності особа, без потреби прямого декларування для сутності особа. Зворотній порядок не підтримується; зв’язки чи атрибути, явним чином визначені для підкласу сутностей, не застосовуються до цілого суперкласу. Так, наприклад, сутність особа має зв'язок із сутністю місце – такий як «є місцем народження...», і цей зв'язок не стосується тих агентів, які є колективними агентами. Умови обмеження можуть діяти між різними сутностями. Загалом, за винятком тих сутностей, що пов’язані ієрархіями типу «є», сутності, задекларовані в моделі, є такими, що не перетинаються. Сутності, що не перетинаються не можуть мати екземпляра, що є одночасно екземпляром більш ніж однієї з цих сутностей. Це означає, наприклад, що щось не може бути і екземпляром сутності особа, і екземпляром сутності колективний агент. Однак, щось за своєю природою є і екземпляром сутності колективний агент, і екземпляром сутності агент. Подібним чином, щось не може бути одночасно екземпляром сутності прояв (абстрактної сутності, яка, загалом, є набором) та екземпляром сутності примірник (конкретна сутність).

4.1.2. Клас або ієрархія «є» для сутностей

Таблиця 4.1 показує зв’язки суперкласів та підкласів, визначених між сутностями в Таблиці 4.2. (секція 4.1.3). Модель включає єдину сутність верхнього рівня (res), показану в першому стовпчику таблиці; всі інші сутності є прямими або непрямими підкласами res. Вісім сутностей, які є прямими підкласами res показані в другому стовпчику: твір, вираження, прояв, примірник, агент, номен, місце, часовий діапазон. Третій стовпчик показує 2 сутності, які є підкласами сутності агент: особа та колективний агент. Таблиця 4.1. Ієрархія сутностей Верхній рівень Другий рівень LRM-E1 Res -- LRM-E2 Твір -- LRM-E3 Вираження -- LRM-E4 Прояв -- LRM-E5 Примірник -- LRM-E6 Агент -- -- -- -- -- -- Третій рівень LRM-E7 Особа LRM-E8 Колективний агент LRM-E9 Номен LRM-E10 Місце

-- LRM-E11 Часовий діапазон

4.1.3. Детальне визначення сутностей

4.2. Атрибути

4.2.1. Вступ

4.2.2. Ієрархічна структура атрибутів

4.2.3. Примітки щодо атрибутів сутності Res

4.2.4. Детальне визначення атрибутів

4.3. Зв’язки

4.3.1. Вступ

4.3.2. Ієрархічна структура зв’язків

4.3.3. Детальне визначення зв’язків

4.3.4. Зв’язки, впорядковані за початковою точкою (доменом)

Глава 5. Огляд моделі

5.1. Діаграми «сутність-зв'язок»

5.2. Обмеження між сутностями. Узгодження

5.3. Моделювання онлайн-дистрибуції

5.4. Номени в бібліотечному контексті

5.5. Моделювання бібліографічних ідентичностей

5.6. Атрибути типового вираження

5.7. Моделювання агрегацій

5.8. Моделювання періодичних видань

Глава 6. Узгодження завдань користувача з сутностями, атрибутами та зв’язками

Глава 7. Словник термінології для моделювання

Глава 8. Використані концептуальні моделі