LRM

Матеріал з unimarc.org.ua
Версія від 09:38, 10 вересня 2019, створена Dubyk (обговореннявнесок) (2.1. Призначення та цілі)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Бібліотечна еталонна модель від IFLA

Концептуальна модель для бібліографічної інформації

Зміст

Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер

Редакційна група з консолідації Групи IFLA з перегляду FRBR

Визначення концептуальної еталонної моделі для забезпечення базису з аналізу неадміністративних метаданих, пов’язаних із бібліотечними ресурсами


Серпень 2017

Переглянута після рецензування на світовому рівні

Затверджена Професійним комітетом IFLA

Зі змінами та виправленнями до грудня 2017


Переклад українською мовою «IFLA Library Reference Model. A Conceptual Model for Bibliographic Information» здійснений під егідою Української бібліотечної асоціації

Перекладач: І.М. Баньковська

Редакція перекладу: О.М. Бруй

(CC By) Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер, 2017

Ріва П. Бібліотечна еталонна модель від IFLA. Концептуальна модель для бібліографічної інформації / Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф, Майя Жумер ; ІФЛА ; пер. з англ. І. М. Баньковська ; ред. пер. О. М. Бруй ; Укр. бібл. асоц. – Київ, 2019. – 91 с.


СС 2019 Переклад українською. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

© 2017 Пет Ріва, Патрік Ле Бьоф та Майя Жумер. Робота ліцензована на умовах Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) license. Для перегляду копії цієї ліцензії відвідайте: http://creativecommons.org/licenses/by/4.0


IFLA

P.O. Box 95312

2509 CH Den Haag

Netherlands

Глава 1. Вступ

1.1. Історія питання

З моменту першої публікації Функціональних вимог до бібліографічних записів (Functional Requirements for Bibliographic Records, FRBR) у 1998 році, родина концептуальних моделей функціональних вимог (далі – ФВ) збільшилася до трьох окремих моделей для спеціальних аспектів бібліографічного універсуму. Додатково до функціональних вимог для бібліографічних даних родина концептуальних моделей ФВ включила Функціональні вимоги до авторитетних даних (Functional Requirements for Authority Data, FRAD) та Функціональні вимоги до предметних авторитетних даних (Functional Requirements for Subject Authority Data, FRSAD).

Ці моделі готували незалежно протягом багатьох років різні робочі групи:

  • FRBR – фінальний звіт Дослідницької групи IFLA з функціональних вимог до бібліографічних записів. Дослідницьку групу створено в 1992 році, й звіт

затверджено Постійним комітетом Секції з каталогізації 5 вересня 1997 року.

  • FRAD були результатом напрацювань Робочої групи IFLA з розробки функціональних вимог до авторитетних записів та їх нумерації (FRANAR).

FRANAR засновано в квітні 1999 року Відділенням бібліографічного контролю та Програмою універсального бібліографічного контролю та міжнародного MARC. Звіт затверджено Постійними комітетами Секції з каталогізації та Секції з класифікації та індексування в березні 2009 року.

  • FRSAD – звіт Робочої групи IFLA з функціональних вимог до предметних авторитетних записів (FRSAR), створеної в 2005 році. Звіт затверджено Постійним комітетом Секції з класифікації та індексування IFLA в червні 2010 року.

Секцію 3.2.2 Фінального звіту FRBR, яка стосується визначення сутності вираження, виправлено в результаті прийняття рекомендацій Робочої групи з сутності вираження (2003- 2007). Крім того, Робоча група з агрегацій, заснована Групою з перегляду FRBR (FRBR Review Group) у 2005 році, отримала доручення розглянути моделювання різних типів агрегацій. Її рекомендації прийнято Групою з перегляду FRBR у серпні 2011 року, в Сан-Хуані, Пуерто-Ріко, і її остаточний звіт представлено у вересні 2011 року.

Починаючи з 2003 року, Група з перегляду FRBR проводила спільні зустрічі з групою в складі Комітету з документації (CIDOC) Міжнародної Ради музеїв (ICOM), відповідальної за підтримку узгодженої на міжнародному рівні концептуальної моделі для музейної спільноти – Концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM). Спільна робота груп призвела до розробки формулювання моделі FRBR на основі того ж об’єктно-орієнтованого моделювального базису, який використовувався в CIDOC CRM, та до схвалення моделі FRBR як офіційного розширення CIDOC CRM. Таке переформулювання FRBR, відоме як FRBR OO (об’єктно-орієнтовані FRBR), вперше затверджено в 2009 році як версія 1.0 та безпосередньо узгоджено з оригінальною моделлю FRBR. З подальшою публікацією моделей FRAD та FRSAD, FRBRoo були розширені: вони включили сутності, атрибути та зв’язки з моделей FRAD та FRSAD, відповідно, стартувала версія 2.0 FRBRoo.

Попри те, що три моделі ФВ були створені на одному моделювальному базисі «сутність-зв'язок», вони мають різні точки зору та різні рішення для спільних питань. Хоча всі три моделі необхідні в повній бібліографічній системі, спроба застосувати їх в єдиній системі потребувала вирішення комплексних проблем на спеціальній основі з майже відсутніми з цього приводу рекомендаціями від моделей. Після завершення FRAD та FRSAD у 2009 та 2010 роках відповідно, стала очевидною необхідність об’єднання, або ж консолідації родини ФВ у єдину логічно-послідовну модель, щоб дати чітке розуміння загальної моделі та усунути бар’єри для її використання.

Група з перегляду FRBR активно працювала над створенням консолідованої моделі, починаючи з 2010 року під час серії робочих зустрічей, що проводилися разом з конференціями IFLA та на додатковій зустрічі за результатами півріччя в квітні 2012 року. Саме на цих зустрічах була вперше окреслена консолідація завдань користувача. У 2013 році в Сінгапурі Група з перегляду FRBR створила Редакційну групу з консолідації (Consolidation Editorial Group, CEG), яка мала зосередити увагу на детальній переоцінці атрибутів і зв'язків та створити чорновий варіант документа з визначенням моделі. Редакційна група з консолідації (інколи разом з іншими членами Групи з перегляду FRBR чи з запрошеними експертами) провели п’ять багатоденних зустрічей, а також детально обговорили прогрес із повним складом Групи з перегляду FRBR під час робочої зустрічі в 2014 році в Ліоні (Франція) та на ще одній зустрічі в 2015 році в Кейптауні (Південна Африка).

Рецензування Бібліотечної еталонної моделі FRBR (FRBR-Library Reference Model) на світовому рівні тривало з 28 лютого до 1 травня 2016 року. Редакційна група з консолідації (CEG) провела ще одну зустріч 19-23 травня 2016 року, на якій були розглянуті відгуки та оновлений чорновий варіант моделі. Група з перегляду FRBR розглянула цей чорновий документ на робочій зустрічі в 2016 році в Колумбусі, штат Огайо, США. Саме на зустрічі 2016 року модель була переіменована на Бібліотечну еталонну модель від IFLA (IFLA Library Reference Model, IFLA LRM).

Отримане в результаті всіх дій визначення моделі було затверджене Групою з перегляду FRBR (у листопаді 2016 року), після чого стало доступним для коментарів учасникам Постійних комітетів Секції з каталогізації та Секції з предметного аналізу та доступу та для Групи з перегляду ISBD (у грудні 2016 року). Остаточний документ затверджений Комітетом зі стандартів IFLA та схвалений Професійним комітетом IFLA 18 серпня 2017 року.

1.2. Учасники створення

Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group) несе основну відповідальність за формулювання цього документа з визначення IFLA LRM. Всі учасники Групи з перегляду FRBR та всі контактні особи, з якими відбулася взаємодія під час роботи над проектом консолідації та під час реалізації офіційного проекту консолідації, зробили значний внесок у загальну справу під час робочих зустрічей та через письмові відповіді. Учасники Групи з спеціальних інтересів CIDOC CRM (CIDOC CRM SIG), які брали участь у розробці FRBRoo версії 2.4, що відбувалася в той же період часу, порушували різні питання та наводили важливі міркування.

Редакційна група з консолідації (Consolidation Editorial Group)

  • Пет Ріва (Pat Riva), голова (Канада)
  • Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), Франція
  • Майя Жумер (Maja Žumer), Словенія

Група з перегляду FRBR (FRBR Review Group)

  • Марі Балікова (Marie Balíková), член-кореспондент, 2013-
  • Марія Віолета Бертоліні (María Violeta Bertolini), 2015-2016
  • Андерс Като (Anders Cato), 2006-2009
  • Раджеш Чандракар (Rajesh Chandrakar), 2009-2013
  • Алан Данскін (Alan Danskin), 2005-2009
  • Барбора Дробікова (Barbora Drobíková), 2015-
  • Гордон Даншир (Gordon Dunsire), 2009-
  • Єлена Есколано Родрігез (Elena Escolano Rodríguez), 2011-2015, член-кореспондент, 2015-
  • Агнесе Галеффі (Agnese Galeffi), 2015-
  • Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2015-
  • Бен Гу (Ben Gu), 2015-
  • Патрік Ле Бьоф (Patrick Le Bœuf), 2013-
  • Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2007-2015
  • Філіберто Феліпе Мартінез-Ареллано (Filiberto *Felipe Martínez-Arellano), 2011-2013
  • Таня Мерчун (Tanja Merčun), 2013-
  • Анке Мейер-Хесс (Anke Meyer-Hess), 2013-
  • Ева Муртомаа (Eeva Murtomaa), 2007-2011, член-кореспондент, 2011-
  • Кріс Олівер (Chris Oliver), голова 2013-
  • Ед О’Ніл (Ed O’Neill), 2003-2007 та голова Робочої групи з агрегацій (Working Group on

Aggregates), 2005-2011

  • Гленн Паттон (Glenn Patton), 2003-2009
  • Пет Ріва (Pat Riva), голова 2005-2013
  • Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2009-2014
  • Афіна Салаба (Athena Salaba), 2013-
  • Барбара Тіллетт (Barbara Tillett), 2003-2011
  • Майя Жумер (Maja Žumer), 2005-2013

Контактні особи Групи з перегляду ISBD:

  • Мірна Віллер (Mirna Willer), 2011-2015
  • Франсуаза Лереш (Françoise Leresche), 2015-

Контактні особи Мережі ISSN (ISSN Network):

  • Франсуа-Ксав’є Пелегрен (François-Xavier Pelegrin), 2012-2014
  • Клеман Урі (Clément Oury), 2015-

У ключових робочих зустрічах з консолідації брали участь запрошені експерти та колишні учасники Групи з перегляду FRBR:

  • Андерс Като (Anders Cato), 2010
  • Массімо Джентілі-Тедескі (Massimo Gentili-Tedeschi), 2013-2014
  • Дороті МакГеррі (Dorothy McGarry), 2011
  • Гленн Паттон (Glenn Patton), 2009-2011
  • Міріам Сефстрьом (Miriam Säfström), 2016
  • Джей Вейц (Jay Weitz), 2014, 2016

Учасники CIDOC CRM SIG, які брали активну участь у розробці FRBRoo, версії 2.4:

  • Тронд Аальберг (Trond Aalberg)
  • Криссула Бекіарі (Chryssoula Bekiari)
  • Мартін Доерр (Martin Doerr), голова CIDOC CRM SIG

Ейвінд Ейде (Øyvind Eide)

  • Міка Найман (Mika Nyman)
  • Крістіан-Еміль Оре (Christian-Emil Ore)
  • Річард Сміраглі (Richard Smiraglia)
  • Стівен Стед (Stephen Stead)

Глава 2. Методологія

2.1. Призначення та цілі

Призначення IFLA LRM – бути концептуальною еталонною моделлю високого рівня, розробленою в межах розширеного моделювального базису «сутність-зв'язок». Модель охоплює бібліографічні дані в широкому, загальному сенсі цього поняття. З точки зору загальних підходів та методології, процес моделювання призвів до того, що в основі IFLA LRM лежить підхід, використаний в оригінальному дослідженні FRBR, де він описаний в такий спосіб:

«Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремлення сутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах. Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються з кожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів під час формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошуки та під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель, розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зору сутностей, атрибутів та зв’язків, які вона визначає. Модель працює на концептуальному рівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделі даних». (FRBR, с. 4)

IFLA LRM має за мету створити чіткі загальні принципи, що регулюють логічну структуру бібліографічної інформації, без створення будь-яких припущень щодо того, як такі дані можуть зберігатися в будь-якій окремій системі чи застосунку. Як результат, модель не розрізняє дані, які традиційно зберігаються в бібліографічних записах чи в записах про фонди та дані, що традиційно зберігаються в авторитетних записах на імена/назви або предмети. Для цілей зазначеної моделі всі ці дані об’єднані терміном «бібліографічна інформація» і, як такі, знаходяться в межах моделі.

Функціональне призначення IFLA LRM випливає з завдань користувача (див. Главу 3), що визначаються з точки зору та потреб кінцевого користувача. Як результат, адміністративні метадані, що використовуються бібліотеками та бібліографічними агенціями виключно для виконання їхніх внутрішніх функцій, вважаються такими, що не входять до сфери застосування моделі.

IFLA LRM розглядає бібліографічну інформацію, що стосується всіх типів ресурсів, які, як правило, цікавлять бібліотеки. Однак, модель прагне до виявлення спільних рис і базової структури бібліографічних ресурсів. Модель обирає терміни та створює визначення в такий спосіб, щоб вони могли бути застосовані загалом до всіх типів ресурсів або до всіх релевантних сутностей. Внаслідок цього, елементи даних, що розглядаються як спеціалізовані чи як специфічні для окремих типів ресурсів, як правило, не представлені в цій моделі. Однак, кілька значущих атрибутів вираження, характерних для ресурсів певних типів (як от: мова, картографічний масштаб, тональність, засіб виконання), передбачені. Це показує як модель може враховувати подібні розширення та є доречним для ілюстрації застосування атрибута під назвою атрибут типового вираження для сутності твір. Модель є комплексною на концептуальному рівні, але лише орієнтовною з точки зору визначених атрибутів та зв’язків.

2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження

Концептуальна модель, як задекларовано в IFLA LRM, – це концептуальна модель високого рівня, призначення якої – слугувати базисом для формулювання правил каталогізації та впровадження бібліографічних систем. Будь-яке її практичне застосування має визначити відповідний рівень деталізації, що вимагатиме або розширення в контексті моделі або, можливо, деяких скорочень. Однак, для того, щоб застосування моделі вважалося достовірним, потрібно дотримуватися базової структури сутностей та зв’язків між ними (включно з обмеженнями кардинального числа), а також порядку використання атрибутів, застосованих у моделі. Хоча структурні зв’язки між сутностями твір, вираження, прояв, та примірник є ключовими для моделі, атрибути та інші зв’язки, задекларовані в моделі, не є обов’язковими до застосування. Якщо деякі атрибути або зв’язки не будуть вказані в конкретному застосуванні через їхню незатребуваність, отримана система все ще може вважатися реалізацією FLA LRM. Для сумісної реалізації можна не включати одну з сутностей, задекларованих у IFLA LRM. Наприклад, сутність примірник може бути непотрібною в національній бібліографії, яка не надає жодної інформації на рівні примірника. У такому випадку, жоден із атрибутів, визначених для сутності примірник, і жоден зі зв’язків, що стосується сутності примірник, не можуть бути реалізовані. Схожим чином, якщо існування конкретного твору відображено в конкретному каталозі лише тому, що бібліотека, яка створює цей каталог, зберігає копії досліджень про цей твір, але не має жодної копії будь-якого видання цього твору, то, відповідно, і немає потреби застосовувати структурні зв’язки від твору до примірника для такого екземпляра сутності твір. IFLA LRM надає низку механізмів для розширень, які можуть знадобитися для будь-якого фактичного впровадження. Визначення атрибута категорія для сутності res дозволяє під час реалізації створювати для будь-яких сутностей ті підкласи, які будуть корисними. Дотримуючись наведених шаблонів, можна включати додаткові спеціалізовані атрибути для будь-якої сутності або для всіх сутностей відразу, наприклад, для розкриття окремих типів ресурсів або надання більш детальної інформації про агентів. Інші атрибути, як от дані про прояв, призначені для розподілу на підтипи згідно з вимогами правил каталогізації, які застосовує бібліографічна агенція. Багато зв’язків визначено на загальному рівні, знову ж таки, з наміром, що у впровадженні будуть зроблені відповідні уточнення. Модель забезпечує структуру та правила, необхідні для того, щоб у процесі реалізації можна було послідовно та узгоджено вносити деталі, пристосовуючи їх до базової структури моделі. Визначення деяких ключових елементів у IFLA LRM покликане сприяти сумісності практичного застосування моделі з різними правилами каталогізації. Один із таких випадків – атрибут сутності твір – атрибут типового вираження. Він включає значення тих атрибутів вираження, які вважаються важливими для характеристики твору, без попереднього зазначення критеріїв, які можуть бути задіяні в процесі такого визначення в конкретних правилах каталогізації. Модель може враховувати широкий діапазон рішень, прийнятих у правилах каталогізації. Наприклад, точні критерії, що розмежовують екземпляри сутності твір, не регулюються моделлю. У результаті, модель не визначає рівень адаптації, який потрібен для того, щоб певне вираження, базоване на наявному вираженні, розглядалося лише як ще одне вираження того самого твору, а не як вираження окремого твору. Однак, для практичних цілей ілюстрації моделі, використані приклади відображають загальноприйняту практику щодо того, де ці кордони пролягають. Наприклад, всі переклади окремого тексту в бібліотечних каталогах традиційно пов’язуються між собою однією назвою, якій надається перевага. Це показник того, що в неявній концептуалізації бібліотекарів, всі переклади розглядаються як вираження одного і того ж твору; але товариства з захисту авторських прав мають зовсім іншу концепцію «твору» і розглядають кожен переклад як окремий «твір». На концептуальному рівні, модель містить обидва ці підходи рівною мірою і є агностиком щодо «необхідних» дій; але оскільки цей документ адресований спільноті бібліотекарів, то іноді він представляє приклад перекладу як вираження, бо таке представлення вважається легко зрозумілим для його потенційних читачів.

2.3. Процес консолідації концептуальних моделей родини ФВ

Реалізація завдання з об’єднання моделей виходила за межі звичайного редакційного процесу зі зведення трьох моделей з родини ФВ (FRBR, FRAD, FRSAD) в одну. Оскільки ці три моделі значно різняться своїми сферами застосування та точками зору, а також рішеннями, прийнятими щодо окремих загальних питань, необхідно було зробити вибір, який би забезпечив внутрішню узгодженість концептуалізації, яка лежить в основі моделі. Дуже важливо було саме на початковому етапі прийняти узгоджену точку зору, щоб надалі мати принципову основу для вирішення розбіжностей між моделями. Підтримка узгодженої точки зору або прийняття онтологічного зобов’язання, вимагає, щоб у певних ключових моментах лише єдина опція серед можливих альтернатив вважалася сумісною з моделлю. Розробка послідовної, консолідованої моделі вимагала свіжого погляду на всі попередні моделі, а також давала можливість поєднати знання, відображені в найновіших публікаціях з досліджень користувачів, із досвідом роботи з моделями. Для кожного елемента в моделі (завдання користувача, сутності, атрибути та зв’язки) визначення, наявні у FRBR, FRAD, та FRSAD розглядалися паралельно; здійснювався пошук шляхів для приведення цих визначень у відповідність, базуючись на їхніх ймовірних значеннях і для створення наступного узагальнення. Завдання користувачів були розглянуті першими, що забезпечило базисну точку та функціональну сферу застосування для решти рішень моделювання. Наступним елементом для вивчення стали сутності, після них – зв’язки та атрибути. Моделювання сутностей, атрибутів та зв'язків повторювалося кілька разів, оскільки для кожного з цих елементів відбувався процес пошуку шляхів спрощення та уточнення, які потім мали послідовно застосовуватися в усій моделі. Зрештою, всі визначення, примітки щодо сфери застосування та приклади були розроблені і повне визначення моделі перевірено на послідовність та повноту. Найважливішим критерієм для збереження чи створення сутності була її необхідність у якості початкової або кінцевої точки для принаймні одного суттєвого зв'язку; або ж сутність повинна була мати хоча б один відповідний атрибут, який логічно б не узагальнювався як суперклас сутності. Важливим чинником оцінювання зв’язків та атрибутів стало визначення того, чи можуть вони бути узагальнені та декларовані на вищому рівні з використанням сутності суперкласу. Сутності додавалися, якщо надалі вони могли використовуватися для спрощення моделі через скорочення зв’язків або атрибутів. У той час як сутності та зв’язки між ними забезпечують структуру моделі, атрибути – це те, що дає матеріал для опису екземпляра сутності. Модель не прописує, чи є атрибут «однозначним», або «багатозначним» (тобто, чи відповідний елемент даних вважається «повторюваним» або «неповторюваним»). Є два основні способи подання атрибута під час фактичного застосування:

атрибут може бути поданий у вигляді простої буквенної конструкції (рядок, число ...): це те, що мова опису онтологій для семантичної павутини (Web Ontology Language, OWL) розглядає як «властивості типу даних»; атрибут може бути представлений у вигляді уніфікованого ідентифікатора ресурсу (URI), який вказує на зовнішнє джерело (довідковий чи нормативний документ будь- якого типу, такий як авторитетний файл або список закодованих значень). У цьому випадку він може бути змодельований як зв'язок, а не як простий атрибут, але модель повинна залишатися агностиком щодо способу своєї реалізації: це те, що OWL розглядає як «властивості об'єкта». Деякі атрибути можуть бути представлені в будь-який з цих способів, інші – лише як буквенна конструкція; ті атрибути, які можуть подаватися лише як URI , змодельовано насамперед як зв’язки. IFLA LRM подано як короткий документ, що визначає модель і складається переважно з форматованих таблиць та діаграм. Попередній досвід створення словникової лексики IFLA для родини концептуальних моделей ФВ доводить, що високоструктурований документ робить простішим, наприклад, уточнення простору імен під час використання застосунків для пов’язаних відкритих даних та зменшує потенціал неоднозначності. З моменту розробки моделі FRBR ситуація змінилася – з'явилися нові потреби, зокрема з точки зору повторного використання даних у семантичних веб-застосунках, і цей факт є невід'ємною частиною початкового планування представлення визначення моделі. Визначення IFLA LRM, що наведено в цьому документі, повністю самодостатнє. Жоден інший документ для дотримання моделі не потрібен. Зокрема, документи з визначення трьох попередніх моделей є застарілими.

2.4. Зв'язок із іншими моделями

Одночасно з розробкою Бібліотечної еталонної моделі від IFLA відбувався паралельний процес визначення об'єктно-орієнтованого FRBR. FRBR OO версія 1.0 (вперше опубліковано в 2009 році) виражала оригінальну модель FRBR як розширення концептуальної еталонної моделі CIDOC (CIDOC CRM) для музейної інформації. FRBR була розширена і включила сутності, атрибути та зв’язки, задекларовані у FRAD та FRSAD, у результаті чого виникла FRBR OO версія 2.4 (затверджено в 2016 році). Процес моделювання цього розширення сигналізував про початок робіт з консолідації моделей в рамках формалізму моделі «сутність-зв'язок», але не призвів до прийняття тих рішень, які були затверджені під час визначення IFLA LRM. IFLA LRM прагне бути дуже загальною моделлю високого рівня; вона включає менше деталей порівняно з FRBR OO , що намагаються бути гідними порівняння з CIDOC CRM з точки зору всеохопності.

IFLA LRM, як видно з її назви, залишається моделлю, яку створює бібліотечна спільнота для бібліотечних даних. Вона не передбачає обмеження для інших спільнот, пов’язаних із культурною спадщиною під час концептуалізації даних, релевантних їхнім відповідним спільнотам. Діалог між спільнотами під час розвитку мультигалузевих онтологій викликає великий інтерес і має потенційний вплив на покращення сервісів для користувачів. Створення єдиної послідовної моделі для бібліотечної сфери, такої як IFLA LRM, забезпечує сприятливу та необхідну передумову для будь-якої спільної діяльності з розробки майбутньої загальної моделі.

IFLA LRM походить від трьох попередніх концептуальних моделей родини ФВ – FRBR, FRAD та FRSAD, але відрізняється від них. Для полегшення переходу від трьох попередніх моделей до IFLA LRM підготовлено огляд основних відмінностей моделей та перехідна схема у вигляді окремого супровідного документа, опублікованого в 2017 році під назвою: «Перехідні схеми: завдання користувача, сутності, атрибути та зв’язки у FRBR, FRAD та FRSAD, зіставлені з їхніми еквівалентами в бібліотечній еталонній моделі від IFLA». Ці схеми включають усі завдання користувача, сутності, атрибути та зв'язки, визначені у FRBR, FRAD та FRSAD. Починаючи з виокремлення відповідних елементів FRBR, FRAD та FRSAD, перехідні схеми відображають підсумкове розміщення цих елементів у IFLA LRM. Елементи могли бути: збережені (можливо, під іншим іменем або з узагальненим визначенням), об'єднані, узагальнені, змодельовані інакше або застарілі (вважаються поза сферою використання або, іншим чином, є невідповідними рівню моделі. Наприклад, деякі з елементів є застарілими, бо вони занадто детальні, щоб бути реалізованими як розширення). Частим прикладом різниці в моделюванні є приклад багатьох колишніх атрибутів, які в IFLA LRM були змодельовані як зв’язки з сутностями Місце та Часовий діапазон. Перехідні схеми є супровідним документом для одноразового використання, вони не потрібні для розуміння самої IFLA LRM. Їхня основна мета – допомагати в переході з наявної практики до IFLA LRM. Ці схеми також містяться в сфері інтересів кожного, хто стежить за розвитком у часі концептуальних моделей IFLA. Документ «Перехідні схеми» не буде підтримуватися та відображати будь-який наступний розвиток моделі IFLA LRM.

Глава 3. Користувачі та завдання користувача

3.1. Аналіз користувачів

Під час формування завдань користувача, що забезпечують фокус для моделі, розглядалися потреби широкого кола користувачів бібліографічних та авторитетних даних. Такі дані можуть використовуватися читачами, студентами, дослідниками та іншими типами кінцевих користувачів, бібліотечними працівниками, іншими учасниками інформаційної сфери, включно з видавцями, дистриб'юторами, постачальниками тощо. Велику кількість використань даних, здійснених цими групами осіб, можна розглядати як певні сценарії використання для вирішення п'яти загальних завдань користувача, визначених у таблиці 3.2 (секція 3.3). Модель, насамперед, стосується даних та функціональних можливостей, необхідних кінцевим користувачам (та посередникам, які працюють від їхнього імені) задля задоволення інформаційних потреб. Співробітники бібліотек та інші особи, відповідальні за створення та підтримку даних, часто використовують ті ж дані, що і кінцеві користувачі для виконання схожих завдань під час здійснення своїх обов'язків – модель охоплює і такі завдання. Однак адміністративні метадані та метадані з захисту авторських прав також необхідні для управління бібліографічними та авторитетними даними, бо допомагають відповідати потребам користувачів. Хоч такі дані та пов'язані з ними адміністративні завдання є життєво важливими для надання послуг користувачам, ці завдання не належать до сфери застосування чи орієнтації моделі. Лише метадані з захисту авторських прав охоплені моделлю, оскільки вони стосуються здатності користувача виконувати завдання отримувати.

3.2. Загальний огляд завдань користувача

П'ять загальних завдань користувача, описаних у цій главі, служать даними для функціональної сфери використання моделі та підтверджують її зовнішню орієнтацію на потреби кінцевого користувача. Завдання користувача формулюються з точки зору підтримки здатності користувача виконувати їх. В описі завдань термін «ресурс» використовується дуже широко. Він включає в себе екземпляри будь-якої сутності, визначеної в моделі, а також реальні бібліотечні ресурси. У такий спосіб визнається, що бібліотечні ресурси є найбільш релевантними з точки зору кінцевого користувача. Розбиття процесу пошуку інформації на п'ять загальних завдань було необхідним для виявлення кожного базового аспекту цього процесу. Хоч ці завдання названі тут у певному порядку, це не означає, що всі вони є обов'язковими кроками в ідеальному процесі пошуку інформації. У реальності пошук інформації є повторюваним і може рухатися по дотичній на будь-якому етапі. Деякі завдання користувача можуть виконуватися практично одночасно в його думках (наприклад, ідентифікувати та відбирати). Що стосується завдання досліджувати, то воно є окремим аспектом інших завдань: інколи воно забезпечує вихідні точки для подальших процесів пошуку інформації, а інколи надає можливість звичайного перегляду без будь-якої конкретної інформаційної мети.

Таблиця 3.1. Загальний огляд завдань користувача
Знаходити Зібрати інформацію про один або кілька ресурсів, які

належать до сфери інтересу, через пошук за будь-якими відповідними критеріями

Ідентифікувати Чітко розуміти природу знайдених ресурсів та розрізняти

схожі ресурси

Відбирати Визначати відповідність знайденого ресурсу та мати

можливість прийняти або відхилити певні ресурси

Отримувати Отримувати доступ до змісту ресурсу
Досліджувати Відкривати, розкривати та виявляти ресурси,

використовуючи зв'язки між ними і, у такий спосіб, розміщувати ці ресурси в контексті

3.3. Визначення завдань користувача

Таблиця 3.2. Завдання Знаходити Визначення завдань користувача Визначення Зібрати інформацію про один або кілька ресурсів, які належать до сфери інтересу, через пошук за будь-якими відповідними критеріями Коментар Завдання знаходити стосується пошуку. Мета користувача – поєднати один або декілька екземплярів сутності як результат пошуку. Користувач може шукати за допомогою атрибута чи зв'язку сутності, або за будь-якою комбінацією атрибутів та/чи сутностей. Для полегшення цього завдання інформаційна система прагне забезпечити ефективний пошук, пропонуючи відповідні пошукові елементи чи функціональність. Ідентифікувати Чітко розуміти природу знайдених ресурсів та розрізняти схожі ресурси Мета користувача в завданні ідентифікувати полягає в підтвердженні того, що екземпляр описаної сутності відповідає шуканому екземпляру сутності, чи в розрізненні двох або більше екземплярів сутностей зі схожими характеристиками. Під час пошуку «невідомого примірника» користувач також прагне розпізнати базові характеристики представлених ресурсів. Для полегшення цього завдання, інформаційна система намагається чітко описати ресурси, які вона містить. Опис повинен розпізнаватися користувачем та легко інтерпретуватися. Відбирати Визначати відповідність знайденого ресурсу та мати можливість прийняти або відхилити певні ресурси Завдання відбирати полягає в реакції на можливі варіанти. Мета користувача – робити вибір з числа представлених ресурсів і відбирати ті ресурси, якими слід займатися далі. Подальші вимоги або правила обмеження від користувача можуть включати аспекти змісту, цільову аудиторію тощо. Для полегшення цього завдання, інформаційна система повинна дозволяти/підтримувати релевантність суджень шляхом забезпечення достатньої кількості відповідної інформації про знайдені ресурси, щоб користувач міг визначитися та діяти далі. Отримувати Отримувати доступ до змісту ресурсу Метою користувача в завданні отримувати є перехід від консультування з сурогатом до фактичної взаємодії з відібраними бібліотечними ресурсами. Для виконання цього завдання, інформаційна система повинна надавати прямі посилання на інформацію онлайн, або ж інформацію про місцезнаходження для фізичних ресурсів, а також містити будь-які вказівки та інформацію про доступ, необхідну для завершення транзакції (чи інформацію про будь-які обмеження доступу). Досліджувати Відкривати, розкривати та виявляти ресурси, використовуючи зв'язки між ними і, у такий спосіб, розміщувати ці ресурси в контексті Завдання досліджувати – найбільш необмежене в часі, порівняно з іншими завданнями користувача. Користувач може переглядати, пов'язувати один ресурс з іншим, відкривати несподівані зв’язки або знайомитися з ресурсами, доступними для подальшого використання. Завдання досліджувати визнає важливість інтуїтивного відкриття під час пошуку інформації. Щоб полегшити це завдання, інформаційна система прагне підтримувати відкриття, розкриття та виявлення, роблячи зв’язки явними, через надання контекстної інформації та навігаційної функціональності.

Глава 4. Визначення моделі

Формальне визначення моделі, наведене в цій главі, охоплює три елементи, які використовуються в моделях «сутність-зв'язок»:  Сутності (entities) – класи, які фокусуються на інтересі, описано в секції 4.1;  Атрибути (attributes) – дані, що характеризують екземпляри сутностей, описано в секції 4.2;  Зв’язки (relationships) – властивості, які пов’язують екземпляри сутностей, описано в секції 4.3. У моделях «сутність-зв'язок», сутності визначають основу моделі та функціонують як вузлові точки, тоді як зв’язки пов’язують сутності одну з одною. Атрибути залежать від сутностей та надають інформацію про них. Малюнок 4.1 ілюструє функціональність цих моделюючих елементів, використовуючи опції для моделювання термінів, пов’язаних із res: або як сутності, або як атрибути. Перша модель (прийнята в LRM) показує, що один res може бути пов'язаний з двома різними екземплярами сутності номен через зв’язок «найменування»; всі сутності мають значення атрибутів. Нижня модель показує альтернативне трактування номенів як атрибутів сутності res. У цьому випадку, значення атрибута «ім'я» не може мати атрибутів, так само не може бути задекларовано і жодних зв’язків між цими термінами та будь-якими іншими сутностями цієї моделі. Малюнок 4.1. Альтернативні моделі «сутність-зв'язок» для номенів

«»

Кожен елемент у моделі пронумерований для однозначності посилання. Домовленість щодо нумерації виражається в префіксі «LRM-», літері, що відповідає типу елементу (E = сутність (entity); A = атрибут (attribute); R = зв'язок (relationship)) та порядковому номері. Для атрибутів номер сутності, для якої визначено атрибут, подається перед літерою «A» (що означає атрибут), після літери – порядковий номер атрибута; послідовна нумерація починається спочатку для кожної сутності. Кожна сутність, атрибут та зв’язок також мають коротке ім'я. Хоч таке ім'я і обиралося з наміром передати дух відповідної сутності, атрибута чи зв’язку, все ж таки неможливо одним коротким терміном або фразою повністю передати значення елементів у межах моделі. Тому перед застосуванням будь-якого аспекту моделі, завжди важливо ознайомитися з визначенням та повним описом сфери застосування сутності, атрибута чи зв’язку.

4.1. Сутності

4.1.1. Вступ

Сутності, визначені в моделі, є такими, що ідентифікуються як ключові об’єкти інтересу користувачів бібліотечних інформаційних систем. Ці сутності визначені в загальних, всеохопних термінах у такий спосіб, щоб окреслити найбільш відповідні властивості, необхідні для задоволення потреб користувачів. Сутності слугують початковими та кінцевими точками для зв’язків, означених у моделі. Атрибути визначені для кожної сутності слугують для подальшого визначення її характеристик. Сутність – це абстрактний клас концептуальних об’єктів; існує багато екземплярів кожної сутності, описаних у бібліографічних даних, даних про фонди або авторитетних даних. Одна сутність може бути задекларована як суперклас інших сутностей, який потім має підкласовий зв'язок із нею. Будь-який екземпляр сутності підкласу є також екземпляром суперкласу. Це твердження формує частину структури розширених моделей «сутність-зв'язок» та може бути виражене як «є» (англ. «is a» чи «isA»). Наприклад, сутність особа є підкласом сутності агент, що можна виразити як: особа є агентом. Оскільки всі особи є агентами, то будь-який зв'язок чи атрибут, який застосовується до сутності агент, застосовується також і до сутності особа, без потреби прямого декларування для сутності особа. Зворотній порядок не підтримується; зв’язки чи атрибути, явним чином визначені для підкласу сутностей, не застосовуються до цілого суперкласу. Так, наприклад, сутність особа має зв'язок із сутністю місце – такий як «є місцем народження...», і цей зв'язок не стосується тих агентів, які є колективними агентами. Умови обмеження можуть діяти між різними сутностями. Загалом, за винятком тих сутностей, що пов’язані ієрархіями типу «є», сутності, задекларовані в моделі, є такими, що не перетинаються. Сутності, що не перетинаються не можуть мати екземпляра, що є одночасно екземпляром більш ніж однієї з цих сутностей. Це означає, наприклад, що щось не може бути і екземпляром сутності особа, і екземпляром сутності колективний агент. Однак, щось за своєю природою є і екземпляром сутності колективний агент, і екземпляром сутності агент. Подібним чином, щось не може бути одночасно екземпляром сутності прояв (абстрактної сутності, яка, загалом, є набором) та екземпляром сутності примірник (конкретна сутність).

4.1.2. Клас або ієрархія «є» для сутностей

Таблиця 4.1 показує зв’язки суперкласів та підкласів, визначених між сутностями в Таблиці 4.2. (секція 4.1.3). Модель включає єдину сутність верхнього рівня (res), показану в першому стовпчику таблиці; всі інші сутності є прямими або непрямими підкласами res. Вісім сутностей, які є прямими підкласами res показані в другому стовпчику: твір, вираження, прояв, примірник, агент, номен, місце, часовий діапазон. Третій стовпчик показує 2 сутності, які є підкласами сутності агент: особа та колективний агент. Таблиця 4.1. Ієрархія сутностей Верхній рівень Другий рівень LRM-E1 Res -- LRM-E2 Твір -- LRM-E3 Вираження -- LRM-E4 Прояв -- LRM-E5 Примірник -- LRM-E6 Агент -- -- -- -- -- -- Третій рівень LRM-E7 Особа LRM-E8 Колективний агент LRM-E9 Номен LRM-E10 Місце

-- LRM-E11 Часовий діапазон

4.1.3. Детальне визначення сутностей

Кожну сутність, задекларовану в моделі, описано в Таблиці 4.2. Сутності пронумеровані послідовно в діапазоні від LRM-E1 до LRM-E11. Услід за номером, подається ім’я кожної сутності, а за ним – коротке визначення та виклад відповідних обмежень, все в одному рядку. Більше за розміром пояснення сфери застосування та вибірка прикладів для екземплярів цієї сутності подаються в наступних рядках таблиці. Для повного розуміння призначення кожної сутності та типів екземплярів, що належать до неї, важливо консультуватися з визначенням та повним описом сфери застосування. Імена сутностей, до певної міри, довільні і призначені слугувати умовними позначеннями, які посилаються на сутності в наступних секціях з інформацією про атрибути та зв’язки. Ім’я сутності, розглянуте окремо, не призначене для передачі повного значення сутності. Розглядаючи приклади всіх сутностей, крім сутності номен, важливо пам’ятати, що екземпляри сутностей потребують посилання на номен, пов'язаний з цим екземпляром, але екземпляр сам собою не є номеном. Коли потрібно окреслити відмінність між res та номеном, що репрезентує res, опис екземпляра сутності res подається у фігурних дужках ({ }), тоді як термін, що представляє екземпляр сутності номен подається в одиночних лапках (' '). Додатково, там де потрібне розмежування, прямі подвійні лапки (" ") позначають значення атрибута рядок номена екземпляра сутності номен.

Таблиця 4.2. Сутності ID Ім'я LRM-E1 Res Примітки про сферу застосування Приклади Визначення Обмеження Будь-яка сутність в області обговорення Res («річ» латиною) – це топ-сутність у моделі. Res включає як матеріальні так і фізичні речі та поняття. Все, що стосується бібліографічного універсуму, який є областю обговорення в цьому випадку, включено до цього поняття. Res – це суперклас для всіх інших сутностей, і не лише тих, що визначені явно, а і для будь-яких інших сутностей, що спеціально не позначені.  {Homer’s Odyssey} [давньогрецький твір]  {Henry Gray’s Anatomy of the human body} [медичний твір, написаний в ХІХ столітті автором Henry Gray]  {Codex Sinaiticus} [манускрипт; серед інших творів містить християнську Біблію грецькою мовою]  {Henry Gray} [особа, лікар, автор медичних творів]  {Agatha Christie} [особа, автор детективних романів]  {Miss Jane Marple} [персонаж у багатьох романах та оповіданнях Агати Крісті]  {Lassie} [вигадана собака породи коллі, жіночої статі, головний персонаж у романі «Lassie come-home», написаного автором Eric Knight і опублікованого вперше в 1940 році. З’являється в численних фільмах та телевізійних серіалах]  {Pal} [жив із 4 червня 1940 року по червень 1958 року, собака чоловічої статі, породи Rough Collie, змальована як персонаж Лессі (Lassie) у фільмі, знятому в 1943-1954 роках (кілька нащадків Pal чоловічої статі зображали Лессі в наступних фільмах та телевізійних шоу)]  {Lassie} [собака жіночої статі, помісь коллі, жила в Лайм- Реджис, у Великобританії; 1 січня 1915 року врятувала моряка, який вважався мертвим; розглядається як                  ID LRM-E2 Ім'я Твір Примітки про сферу застосування джерело натхнення для створення персонажа Лессі (Lassie)] {the International Federation of Library Associations and Institutions} [асоціація] {the Romanov family} [російська імператорська родина] {Italian-Canadians} [група людей, які не є колективним агентом] {Job} [біблійна особа] {Horus} [божество стародавнього Єгипту] {graduates of Queen’s University between 1980-1990} [група людей, яка не є колективним агентом] {anatomy} [поняття] {the Tibetan script} [система письма для тибетської мови] {Eiffel Tower} [створена людьми споруда] {console table created by Giovanni Battista Piranesi in 1769 held by the Rijksmuseum, object number BK-1971-14} [конкретний об'єкт] {Paris, France} [місто] {Atlantis} [легендарний континет] {Earthsea} [вигаданий світ, місце дії в трилогії Ursula K. Le Guin’s Earthsea trilogy] {the 1920s} [часовий діапазон] {the Battle of Hastings} [подія] {horses} [вид ссавців] {the racehorse Seabiscuit} [конкретна названа тварина] Визначення Інтелектуальний або художній зміст окремого творіння Обмеження Суперклас: res Сутності твір, вираження, прояв, примірник не перетинаються Твір є абстрактною сутністю і дозволяє згруповувати вираження, які розглядаються як функціональні еквіваленти, або ж як близькі еквіваленти. Твір є концептуальним об’єктом, жоден окремий матеріальний об’єкт не може бути визначений як твір. Суть твору – це сукупність понять та ідей, що формують спільний зміст того, що ми визначаємо як вираження одного і того ж твору. Твір сприймається через виявлення спільності змісту між різними вираженнями. Однак, лише подібність фактичного або тематичного змісту є недостатньою для ідентифікації кількох виражень як реалізації одного і того ж екземпляра твору. Наприклад, 2 підручники, які обидва представляють вступ до калькуляції чи два полотна олійного живопису, що зображують один і той же пейзаж (навіть написані одним художником), можуть розглядатися як окремі твори, якщо під час їхнього створення були задіяні незалежні інтелектуальні або мистецькі зусилля. Коли ж мова іде про агрегуючі твори та періодичні твори, то суть твору – це концепція або план відбору, складання та упорядкування виражень інших творів, які потім втіляться в агрегованому прояві. Твір виникає одночасно зі створенням його першого вираження, жоден твір не може існувати без існування зараз, або в деякій точці минулого, щонайменше одного вираження цього твору. Твір може бути визнаний ретроспективно через засвідчення індивідуальних реалізацій чи виражень цього твору. Твір складається з інтелектуального або мистецького творіння, що лежить поза всіма різними вираженнями твору. Внаслідок цього, зміст що ідентифікується з екземпляром твору може еволюціонувати в його нові вираження. Під час визначення точних меж між схожими екземплярами творів значну роль відіграють бібліографічні та культурні домовленості. Користувачеві потрібен базис для визначення того, чи може екземпляр вираження розглядатися як один і той же екземпляр твору. Коли більшість користувачів, на найбільш загальних засадах, розглядають екземпляри вираження як інтелектуальний еквівалент, тоді ці вираження розглядаються як вираження одного і того ж твору. Як правило, якщо в створення вираження була вкладена значна частина незалежних інтелектуальних або мистецьких зусиль, то результат таких дій розглядається як новий твір, який має зв'язок «трансформація» з твором-джерелом. Це стосується переказів, переробок, адаптацій для дітей, пародій, музичних варіацій на тему та вільних транскрипцій музичних композицій – вони всі, як правило, розглядаються як нові твори. Аналогічно, адаптації твору у вигляді іншої літературної або мистецької форми (наприклад, драматизація, адаптація для іншого графічного середовища, тощо) розглядаються як нові твори. Анотації, дайджести та узагальнення також розглядаються як нові твори. Приклади                    {Homer’s Odyssey} {Henry Gray’s Anatomy of the human body} {Agatha Christie’s They do it with mirrors} {Laura Hillenbrand’s Seabiscuit: an American legend} {Eric Knight’s Lassie come-home} {Lassie come home} [фільм, перший реліз був у 1943 році] {Ursula K. Le Guin’s The Earthsea trilogy} {Ursula K. Le Guin’s The tombs of Atuan} [роман, частина Earthsea trilogy] {René Goscinny and Albert Uderzo’s Astérix le Gaulois} [спільний твір для якого René Goscinny написав текст, а Albert Uderzo створив малюнки] {Johann Sebastian Bach’s The art of the fugue} {Wolfgang Amadeus Mozart’s Piano sonata KV 281 in B flat major} {Wolfgang Amadeus Mozart’s Rondo KV 494} {Johannes Brahms’s String quartet Op. 51 n. 1 in C minor} {IFLA Journal} {IFLA series on bibliographic control} [монографічна серія, агрегуючий твір] {François Truffault’s Jules et Jim} {Microsoft Excel} {The Dewey Decimal Classification (DDC)} {WebDewey} [програмне забезпечення для відображення та пошуку DDC, створене Pansoft GmbH] ID LRM-E3 {The Ordnance Survey’s 1:50 000 Landranger series} {Auguste Rodin’s The thinker} {Raoul Dufy’s Racecourse in Epsom} {Barnett Newman’s Voice of fire} {I want to hold your hand} [пісня Джона Леннона та Пола Маккартні] Ім'я Вираження Визначення Окрема комбінація знаків, яка передає інтелектуальний або мистецький зміст Обмеження Суперклас: res Сутності твір, вираження, прояв, примірник не перетинаються Примітки про сферу застосування Вираження – це окрема комбінація знаків будь-якої форми чи природи (включно з візуальними, слуховими і жестовими знаками). Такі знаки призначені для передачі інтелектуального або мистецького змісту, або ж такого, що підпадає під це визначення. Термін «знак» тут використовується в тому ж значенні, що і в семіотиці. Вираження – є абстрактною сутністю, відмінною від носіїв, які використовуються для його запису. Вираження – це специфічна інтелектуальна або мистецька форма, яку приймає кожного разу твір під час своєї реалізації. Вираження може включати, наприклад, конкретні слова, речення, абзаци тощо, які є результатом реалізації твору в текстовій формі, або ж окремі звуки, музичні фрази тощо, які є результатом реалізації музичного твору. Однак, рамки сутності вираження визначаються в такий спосіб, щоб виключити випадкові аспекти фізичної форми, наприклад, гарнітуру шрифта чи макет сторінки; крім тих випадків коли внаслідок природи твору такі аспекти – невід’ємна частина інтелектуальної або мистецької реалізації твору як такого. Вираження виникає одночасно з створенням його першого прояву, жодне вираження не може існувати без існування зараз, або в деякій точці минулого, щонайменше одного його прояву. Процес абстрагування, який веде до ідентифікації сутності вираження показує, що інтелектуальний або мистецький зміст, втілений в одному прояві, фактично є відповідним, або, в основному, відповідним змісту, який втілений в іншому прояві, навіть якщо фізична форма такого прояву інша і різні атрибути таких двох проявів можуть робити неясним той факт, що їхній зміст аналогічний. На практичному рівні, ступінь бібліографічних розбіжностей між варіантами виражень твору буде залежати від деяких особливостей природи самого твору, від очікуваних потреб користувачів та від того, що саме каталогізатор небезпідставно і очікувано може розпізнати в екземплярі описуваного прояву. Варіації в межах, по суті, одного і того ж вираження (наприклад, незначні варіації, які можна помітити між двома станами одного видання, виготовленого за допомогою ручного друку) під час більшості застосувань будуть ігноровані. Однак, для деяких застосувань моделі (наприклад, для комплексних баз даних ранніх друкованих текстів, повних реєстрів коректурних відтисків («станів») гравюр), кожна варіація може бути розглянута як інше вираження. Оскільки форма вираження є невід’ємною характеристикою вираження, будь-яка зміна форми (наприклад, із письмового позначення на усне слово) призводить до виникнення нового вираження. Схожим чином, зміни в інтелектуальних домовленостях чи інструментах, що задіяні у вираженні твору (наприклад, переклад текстового твору з однієї мови на іншу) призводять до виникнення нового вираження. Якщо текст був переглянутий чи модифікований, отримане в результаті вираження, розглядається як нове вираження твору. Незначні зміни, такі як виправлення написання чи пунктуації, тощо, можуть розглядатися як варіації в межах одного і того ж вираження. Коли вираження твору супроводжується розширеннями, такими як ілюстрації, примітки, глосарії тощо, які не є невід’ємною частиною інтелектуальної або мистецької реалізації твору, то такі розширення розглядаються як окремі вираження їхнього власного окремого твору чи творів. Такі розширення можуть, або не можуть розглядатися як достатньо важливі для чіткої бібліографічної ідентифікації. (Подальше обговорення агрегацій, які виникають у результаті розширення, знаходиться в секції 5.7. Моделювання агрегацій) Приклади ID LRM- E4 Ім'я Прояв  Переклад англійською мовою Robert Fagles Гомерової Одисеї (Odyssey), авторське право – 1996 рік  Переклад англійською мовою Richmond Lattimore Гомерової Одисеї (Odyssey), авторське право – 1965 рік  Англомовний текст твору Agatha Christie’s – They do it with mirrors, оригінальне авторське право – 1952 рік [саме цей англомовний текст також був опублікований під назвою Murder with mirrors]  Великомасштабна версія, реалізована ливарнею Alexis Rudier у 1904 році, скульптури «Мислитель» О. Родена (Auguste Rodin’s The thinker) [Перша версія Родена в 1880 році була приблизно 70 см заввишки; версія 1904 року – 180 см заввишки]  Dewey Decimal Classification, 23rd edition (DDC23) [Англомовне видання]  Classification décimale de Dewey, 23e édition [Переклад французькою мовою DDC23]  Вокальна партитура Giuseppe Verdi’s Macbeth  Запис конкретного виконання Amadeus Quartet та Hephzibah Menuhin на фортепіано Trout quintet Франца Шуберта  Ноти пісні Джона Леннона та Пола Маккартні I want to hold your hand Визначення Набір всіх носіїв, які імовірно мають однакові характеристики в плані Обмеження Суперклас: res Сутності твір, вираження, прояв, інтелектуального або мистецького змісту та аспектів фізичної форми. Такий набір визначається загальним змістом та виробничим планом для такого носія чи носіїв. Примітки про сферу застосування примірник не перетинаються Прояв є результатом розміщення одного або більше виражень на носій або набір носіїв. Як сутність, прояв репрезентує спільні загальні характеристики таких носіїв, які стосуються інтелектуального або мистецького змісту та фізичної форми. Прояв розпізнається через спільні характеристики, які демонструються примірниками і є результатом одного виробничого процесу. Особливість виробничого процесу є невід’ємною частиною прояву. Виготовлення може бути детально сплановане в такий спосіб, щоб відбуватися через певний період часу, наприклад – друк на вимогу. Виробничий план може включати аспекти, які не знаходяться під прямим контролем виробника, наприклад, спеціальне середовище для зберігання цифрової інформації, куди завантажуються цифрові онлайн-файли різними кінцевими користувачами. Яке б спеціальне середовище для зберігання цифрової інформації не використовувалося – завантажені файли є екземплярами одного прояву як онлайн-файла. Виробничий процес охоплює діапазон процесів – від формальних індустріальних до ремісничих або художніх. Виробничий процес може призвести до створення набору багатьох примірників, які є взаємозамінними для більшості цілей. Прояв може бути визначений за окремими властивостями та атрибутами, відображеними в будь-якому примірнику, який належить до цього прояву. У інших випадках, наприклад, якщо мова йде про рукописи, написані власноруч, про численні ремісничі або художні вироби чи репродукції для цілей збереження, то тут намір виробничого процесу полягає у виготовленні єдиного унікального примірника. Прояв у такому випадку є одноелементною множиною (набором із єдиним елементом), який відображає ідею примірника про який іде мова. Межі між одним та іншим проявом окреслюються на базисі інтелектуального або художнього змісту та фізичної форми. Коли виробничий процес включає зміни у фізичній формі, отриманий продукт розглядається як новий прояв. Зміни у фізичній формі включають зміни характеристик відображення, які супроводжують концепцію твору (наприклад, зміна гарнітури шрифта, розміру шрифта, макета сторінки, тощо), зміни у фізичному середовищі (наприклад, заміна паперу як засобу передачі на мікрофільм), та зміни в упаковці/контейнері (наприклад, заміна касети на картридж у якості контейнера для стрічки). Там де виробничий процес включає видавця, виробника, дистриб’ютора і таке інше та продукт сигналізує про зміни, пов’язані з публікацією, збутом тощо (наприклад, зміна видавця, перепакування і подібне), отриманий продукт може розглядатися як новий прояв. Кожного разу, коли виробничий процес передбачає модифікації, доповнення, видалення тощо (крім незначних змін у правописі, пунктуації і таке інше), які впливають на інтелектуальний або художній зміст, результатом є нове вираження твору, втілене в новому прояві. На практичному рівні ступінь відмінностей між проявами, врахований в каталогах, певною мірою залежатиме від очікуваних потреб користувачів та від відмінностей, які каталогізатор небезпідставно і очікувано може розпізнати. Окремі незначні варіації або відмінності в упаковці/корпусі можуть не розглядатися як бібліографічно значущі і не підтверджують визнання нового прояву. Зміни, які відбуваються навмисно або ненавмисно під час виробничого процесу і впливають на кінцевий результат – примірники, призводять до виникнення, строго кажучи, нового прояву того ж вираження. Прояв, який виникає внаслідок такої зміни, може визначатися як окремий «стан» або «випуск» публікації. Зміни, які відбуваються з індивідуальними примірниками після закінчення виробничого процесу (пошкодження, зношування і розривання, втрата сторінки, ремонт, повторне зшивання у вигляді декількох томів тощо), не призводять до утворення нових проявів. Такий примірник просто розглядається як зразок прояву, який більше повністю не відображає оригінальний виробничий план. Однак, якщо кілька примірників із різних проявів поєднують фізично (книги або брошури переплетені разом, аудіострічки склеєні разом тощо) – результатом є новий окремий прояв. Приклади  The Odyssey of Homer / translated with an introduction by Richmond Lattimore, перше видання від Harper Colophon, опубліковане в серії Perennial library, у Нью Йорку, видавцем Harper & Row в 1967 році, ISBN 0-06-090479-8 [прояв, який містить повний текст перекладу Richmond Lattimore англійською мовою грецької поеми]  Homer. The Odyssey / translated by Robert Fagles, Penguin Classics, Deluxe edition видання, опубліковане в Нью Йорку видавництвом Penguin Books у 1997 році, ISBN 0- 670-82162-4 [прояв, що містить повний текст перекладу Robert Fagles’ англійською мовою грецької поеми]  Vieux-Québec / textes de Guy Robert ; gravures d’Albert Rousseau видання, опубліковане в Монреалі видавництвом Editions du Songe and Iconia в 1982 році [прояв спільного твору, яке складається з тексту та гравюр]  Seabiscuit: an American legend / Laura Hillenbrand, видання, опубліковане в Нью Йорку, видавництвом Random House, 2001 рік, ISBN 978-0-375-50291-0 [прояв історії скакового коня на ім'я Seabiscuit]  They do it with mirrors / Agatha Christie видання, опубліковане у Великобританії видавництвом William Collins & Sons у 1952 році [прояв детективного роману]  Murder with mirrors / Agatha Christie — видання, опубліковане в США видавництвом Dodd, Mead & Co. в 1952 році [інший прояв одного і того ж детективного роману, опублікованого в іншій країні під іншою назвою]  The Oxford book of short stories / chosen by V.S. Pritchett видання, опубліковане в Нью Йорку видавництвом Oxford University Press у 1981 році, ISBN 0-19-214116-3 [агрегований прояв, що втілює агрегуюче вираження, яке є інтелектуальним твором укладача V.S. Pritchett, та вибрані вираження 41 оповідання різних авторів]  Voice of fire, акрилові фарби на полотні, прояв написаний Barnett Newman у 1967 році [одиничний прояв]  Codex Sinaiticus, оригінальний рукопис [одиничний прояв]

ID LRM-E5 Ім'я Примірник Визначення Об'єкт або об'єкти, які несуть знаки, призначені для передачі інтелектуального або художнього змісту Обмеження Суперклас: res Сутності твір, вираження, прояв, примірник не перетинаються Примітки про сферу застосування З точки зору інтелектуального або художнього змісту та фізичної форми, примірник, який представляє прояв, як правило, відображає всі характеристики, які визначають сам прояв. Примірник у багатьох випадках є єдиним фізичним об'єктом, але в деяких випадках примірник може складатися з декількох фізичних частин або об'єктів. Примірник може бути частиною більшого фізичного об'єкта, наприклад, якщо файл зберігається на диску разом з іншими файлами, то частина диска, яка містить цей файл, є фізичним носієм або примірником. Приклади  Манускрипт відомий як Codex Sinaiticus  Манускрипт відомий як Book of Kells  Бронзове лиття, створене ливарнею Alexis Rudier у 1904 році з скульптури Огюста Родена «Мислитель», зберігається в Musée Rodin у Парижі, Франція, з 1922 року, ID номер S. 1295  Нумерована копія 4 (лімітованого виданя з 50 шт.) Vieux- Québec / textes de Guy Robert ; gravures d’Albert Rousseau, опублікованого в 1982 році в Монреалі видавництвом Editions du Songe and Iconia  Voice of fire, акрилові фарби на полотні, примірник написаний Barnett Newman, у 1967 році, належить National Gallery of Canada з 1989 року  Бібліотека Конгресу, Копія 2. Homer. The Odyssey / translated by Robert Fagles, Penguin Classics, Deluxe edition — видання, опубліковане в Нью Йорку видавництвом Penguin Books у 1997 році, ISBN 0-670-82162-4  Персональна копія Пітера Джексона The lord of the rings. The two towers, спеціальне розширене DVD видання, опубліковане у 2003 році, ISBN 0-7806-4404-2 [набір із 4 дисків та 2 буклетів]  Електронна книга Pop Culture, автор Richard Memeteau, опублікована Zones у 2014 році та розповсюджена Editis у форматі EPUB2, ISBN 978-2-35522-085-2, отримана Національною бібліотекою Франції як обов’язковий електронний примірник 1 лютого 2016 року. Примірнику був присвоєний номер для обов’язкового електронного примірника DLN-20160201-6. У каталозі, цей примірник ідентифікується за унікальним номером: LNUM20553886

ID LRM-E6 Ім'я Агент Примітки про сферу застосування Визначення Обмеження Сутність, яка здатна здійснювати Суперклас: res цілеспрямовані дії, отримувати права, Підкласи: особа, а також бути відповідальною за свої колективний агент дії. Сутність агент є суперкласом, строго еквівалентним об'єднанню сутностей особа та колективний агент. Ця сутність визначена для скорочення надмірності в моделі шляхом забезпечення єдиної сутності, яка служить початковою або кінцевою точкою для певних зв’язків, які застосовуються для всіх конкретних типів агентів. Щоб бути агентом, потрібно мати зараз або в минулому потенціал навмисних зв'язків з екземплярами сутностей бібліографічного інтересу (творами, вираженнями, проявами, примірниками), незалежно від того, чи створив їх окремий агент, чи ні. Людські істоти безпосередньо або опосередковано є рушійною силою всіх подібних дій, що здійснюються всіма агентами. Автомати (наприклад, пристрої для запису погоди, програмне забезпечення для перекладу тощо), які іноді називають технологічними агентами, розглядаються в цій моделі як інструменти, що використовуються та створюються реальним агентом. Приклади ID LRM-E7       Ім'я Визначення Особа Примітки про сферу застосування {Margaret Atwood} {Hans Christian Andersen} {Queen Victoria} {the Borromeo family} {BBC Symphony Orchestra} {Symposium on Glaucoma} Індивідуальна людська істота Обмеження Суперклас: агент Сутності особа та колективний агент не перетинаються Сутність особа обмежується реальними особами, які живуть або вважаються такими, що жили. Жорстке підтвердження існування особи не вимагається, якщо є загальне визнання їхньої імовірної історичності. Однак фігури, які як правило, вважаються вигаданими (наприклад, Kermit the Frog), літературні персонажі (наприклад, міс Джейн Марпл) або чисто легендарні особи (наприклад, чаклун Мерлін) не є екземплярами сутності особа. Приклади      {Pythagoras} {Marco Polo} {Homer} {Henry Gray} {Agatha Christie}

{Richmond Lattimore}  {Robert Fagles}  {John I of France, King of France and Navarre} [Король від свого народження 15 листопада 1316 року до своєї смерті через 5 днів – 20 листопада]  {Johann Sebastian Bach}  {Raoul Dufy}  {особа, відома за своїм справжнім іменем 'Charles Dodgson' та псевдонімом 'Lewis Carroll'} [автор та математик]

ID LRM- E8 Ім'я Визначення Обмеження Колективний агент Зібрання або організація, які складаються з осіб і мають окрему назву та здатність діяти як єдине ціле (окрема одиниця) Примітки про сферу застосування Сутність колективний агент позначає широке коло іменованих груп осіб, які носять окрему назву та мають потенціал діяти разом як єдине ціле. Додатково до родин, комерційних або корпоративних сутностей та інших зареєстрованих юридично об’єктів, сутність колективний агент включає організації та асоціації, музичні та художні групи або групи виконавців, уряди та будь-які їх підрозділи. Коло багатьох видів колективних агентів буде з часом еволюціонувати. Суперклас: агент Сутності особа та колективний агент не перетинаються Тимчасові групи та групи, що утворюються як зустрічі, конференції, конгреси, експедиції, виставки, фестивалі, ярмарки, тощо, також підпадають під визначення колективний агент, якщо вони ідентифікуються за окремою назвою та можуть діяти як одиниця. Спільні псевдоніми або колективні псевдоніми – це номени, які посилаються на екземпляри сутності колективний агент як на агента, за яким стоїть ідентичність, яка складається з двох та більше осіб, які носять ім'я та діють як одне ціле. Незважаючи на те, що вони вирішили ідентифікуватися за іменем, яке в культурному сенсі асоціюється з індивідуальними особами (Подальше обговорення індивідуальних, колективних або спільних псевдонімів міститься в секції 5.5, Моделювання бібліографічних ідентичностей). Зібрання людей вважається колективним агентом лише тоді, коли воно виявляє ознаки організації, які дозволяють йому здійснювати дії, що відтворюють агенцію стосовно до екземплярів сутностей сфери бібліографічного інтересу (наприклад, затвердження звіту, публікація праць конференції). Такі колективні дії можуть здійснюватися представниками, обраними від імені колективу, а не всіма індивідуальними учасниками, які діють разом. Групи осіб, які не кваліфікуються як агенти (наприклад, національні, релігійні, культурні чи етнічні групи, як от італо- канадці, або зібрання, що визначаються за загальним описовим терміном замість певної назви), не є екземплярами сутності колективний агент.

Суттєва різниця між колективним агентом та зібранням людей, яке не є екземпляром сутності колективний агент, полягає в тому, що назва, яка використовується екземпляром сутності, повинна бути конкретною назвою, а не лише загальним описом зібрання. Родини та організації – це специфічні типи колективних агентів, які можуть бути доречними для окремого бібліографічного застосування.

Приклади ID LRM-E9 Ім'я Номен Примітки про сферу застосування  {the International Federation of Library Associations and Institutions} [асоціація]  {81 st World Library and Information Conference, held 15-21 August 2015 in Cape Town, South Africa} [конференція]  {Bibliothèque nationale de France} [Національна бібліотека Франції]  {Friends of the Library} [організація «Friends» у North Carolina State University]  {Pansoft GmbH} [компанія]  {музична група відома як 'The Beatles'}  {City of Ottawa} [муніципальний уряд]  {Canada} [нація, а не фізична територія]  {посада прем’єр міністра Канади, яку послідовно займають окремі посадові особи}  {the Franciscan Order} [монастирський орден]  {the parish of St. Paul’s Cathedral in London, United Kingdom} [адміністративний підрозділ єпархії]  {the royal house of the Medici}  {the Bach family of musicians}  {the publishing company referred to as 'Random House'}  {група французьких математиків ХХ століття, які публікувалися під колективним псевдонімом 'Nicolas Bourbaki', і також відомі як 'Association des collaborateurs de Nicolas Bourbaki'}  {два кузени, які використовували спільний псевдонім 'Ellery Queen' коли публікувалися разом у сфері детективної художньої літератури, і які відомі окремо під іменами 'Frederic Dannay' та 'Manfred Bennington Lee'}  {дві жінки, які публікувалися разом під спільним псевдонімом 'Virginia Rosslyn' і ніколи не публікувалися під своїми справжніми іменами 'Isabelle A. Rivenbark' та 'Claire D. Luna'} Визначення Сполучення, поєднання між сутністю та позначенням, яке посилається на неї Обмеження Суперклас: res Номен пов'язує будь-яке найменування (тобто, комбінацію знаків), яке використовується для позначення екземпляра будь-якої сутності, знайденої в бібліографічному універсумі, з цією сутністю. Будь-яка сутність, згадана в області обговорення, названа принаймні через один номен. Довільна комбінація знаків або символів не може розглядатися як найменування або позначення, доки вона не пов'язана з чимось у певному контексті. У цьому сенсі сутність номен можна розуміти як конкретизацію зв’язку між екземпляром сутності res та рядком (символів у тексті). Сам

рядок не є екземпляром сутності номен, але моделюється як значення атрибута рядок номена екземпляра сутності номен. Два екземпляри сутності номен можуть мати цілком ідентичні значення для їхнього атрибута рядок номена, і все ж таки різнитися між собою, якщо вони або посилаються на різні екземпляри сутності res, або мають різні значення одного і більше інших атрибутів (коли посилаються на той самий екземпляр сутності res). Номен пов'язує комбінацію знаків з екземпляром сутності на основі культурної або лінгвістичної домовленості: через асоціацію рядка номена з res, номен набуває значення, яке не є властивим для самого рядка номена. Залежно від контексту використання номени, які мають ідентичні значення для атрибута рядок номена, можуть включати екземпляри різних сутностей в реальному світі, навіть, у межах однієї мови (полісемія та омонімія). І навпаки, той самий екземпляр сутності може бути найменований через використання будь-якої кількості номенів (синонімія). Однак, у керованому середовищі бібліографічної інформаційної системи, синонімія уникається і для значень атрибута рядок номена сутностей номени, неоднозначність, зазвичай, усувається в такий спосіб, щоб кожен рядок номена був пов'язаний лише з одним екземпляром сутності res у межах конкретної схеми. Ідентичність номена встановлюється поєднанням res, з яким він пов'язаний, вибором та порядком символів, використаних у його атрибуті рядок номена, і значеннями всіх інших його атрибутів. Зміни у використаних символах (наприклад, під час транслітерації в іншу систему письма), або зміна порядку слів, зазвичай, призводять до утворення інших номенів. Але зміни у візуальному представленні символів, присутніх у значенні атрибута рядок номена (як от різні шрифти, використані для представлення буквено-числових або символьних рядків) не призводять до утворення іншого рядка номена. Номени призначаються і асоціюються з екземплярами сутностей або офіційно (наприклад, бібліографічними установами), або неофіційно – через загальне використання. Коли номени призначаються офіційно, побудова значення атрибута рядок номена може слідувати встановленим правилам. Значення атрибута рядок номена може складатися з компонентів або частин. У цьому разі відповідний номен може розглядатися як похідний від двох або більше вже наявних номенів і такий процес словотворення може регулюватися правилами (наприклад, порядок точок доступу ім'я-назва для творів, послідовність фасетів у фасетній класифікаційній схемі або порядок підрозділів у системі предметних рубрик). Наприклад, новий номен для особи може бути отриманий через поєднання наявного номена для цієї особи та номена для часового діапазону життя цієї особи; аналогічним чином, новий номен для твору може бути отриманий через поєднання номена для особи, яка написала цей твір та наявного номена для цього твору.

Приклади Номени для особи:  'Agatha Christie' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}  'Agatha Mary Clarissa Miller' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}  'Lady Mallowan' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}  'Mary Westmacott' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}  'Christie, Agatha, 1890-1976' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan} [точка доступу, якій надається перевага, згідно RDA для детективних романів та оповідань письменниці]  'Westmacott, Mary, 1890-1976' спосіб послатися на {особу Dame Agatha Christie, Lady Mallowan}[точка доступу, якій надається перевага згідно RDA для романтичних романів письменниці] Номени для міжнародної організації кількома мовами:  'United Nations' спосіб послатися на {колективного агента United Nations} англійською мовою  'Nations Unies' спосіб послатися на {колективного агента United Nations} французькою мовою  'Nazioni Unite' спосіб послатися на { колективного агента United Nations} італійською мовою  'Vereinigte Nationen' спосіб послатися на {колективного агента United Nations} німецькою мовою Номени для твору:  'Christie, Agatha, 1890-1976. Murder with mirrors' спосіб послатися на {твір Murder with mirrors by Agatha Christie} [точка доступу, якій надається перевага в авторитетному файлі LC/NACO]  'Christie, Agatha, 1890-1976. They do it with mirrors' спосіб послатися на {твір Murder with mirrors by Agatha Christie} [варіантна точка доступу в авторитетному файлі LC/NACO] Номени для музичних творів:  'Brahms, Johannes, 1883-1897. Quartets, violins (2), viola, cello, no. 1, op. 51, no. 1, C minor' спосіб послатися на {Johannes Brahms, твір String Quartet No. 1} [точка доступу, якій надається перевага згідно RDA в авторитетному файлі LC/NACO]  'Brahms, Johannes, 1883-1897. Quartets, strings, no. 1, op. 51, no. 1, C minor' спосіб послатися на {Johannes Brahms, твір String Quartet No. 1} [варіантна точка доступу в авторитетному файлі LC/NACO]  'Schubert, Franz, 1797-1828. Sonatas, piano, D. 959, A major' спосіб послатися на {Franz Schubert, твір Piano Sonata D. 959} [точка доступу, якій надається перевага згідно RDA в авторитетному файлі LC/NACO]  'Schubert, Franz, 1797-1828. Sonates. Piano. D 959. La majeur' спосіб послатися на {Franz Schubert, твір Piano Sonata D. 959} [точка доступу, якій надається перевага в авторитетному файлі BnF] Номени для часового діапазону довжиною в один день 2015-03-01:

 'March 1, 2015' як спосіб послатися англійською мовою в межах схеми григоріанського календаря на часовий діапазон, що тривав між 0 годин 1 березня 2015 року та північчю 1 березня 2015 року  '1 marzo 2015' як спосіб послатися італійською мовою та в межах схеми григоріанського календаря на часовий діапазон, що тривав між 0 годин 1 березня 2015 року та північчю 1 березня 2015 року  '01/03/2015' як спосіб послатися за допомогою умовного позначення DD/MM/YYYY та в межах схеми григоріанського календаря на часовий діапазон, що тривав між 0 годин 1 березня 2015 року та північчю 1 березня 2015 року  '10 Adar 5775' як спосіб послатися на романізованому івриті та в межах схеми єврейського календаря на часовий діапазон, що тривав між сутінками 28 лютого 2015 року та сутінками 1 березня 2015 року  '1936 Phalguna 10' як спосіб послатися на романізованому хінді та в межах схеми індійського цивільного календаря на часовий діапазон, що тривав між 0 годин 1 березня 2015 року та північчю 1 березня 2015 року Номени для предметного поняття:  'Music' спосіб послатися на поняття music у LCSH [дійсний термін у LCSH]  '780' спосіб послатися на поняття music у DDC [класифікаційний номер для предмета {music} у DDC]  'Music' спосіб послатися на поняття music у LCGFT [дійсне поняття для жанру в LCGFT] Номени у формі ідентифікаторів:  '978-0-375-50291-0' у межах схеми ISBN [ISBN для прояву: Seabiscuit: an American legend / Laura Hillenbrand, опублікованого в 2001 році видавництвом Random House]  '0000 0001 2102 2127' у межах схеми ISNI [ISNI для ідентифікації {Agatha Christie}]  '0000 0003 6613 0900' у межах схеми ISNI [ISNI для ідентичності {Mary Westmacott}] Номени та поняття полісемії та омонімії:  'Lusitania' спосіб послатися на стародавню Римську провінцію, яка відповідає території сучасної Португалії та частині сучасної Іспанії на Піренейському півострові  'Lusitania' спосіб послатися на британський лайнер класу люкс, який був потоплений німецькою субмариною в Північній Атлантиці 7 травня 1915 року  'Verve' спосіб послатися на {компанію звукозапису Verve}  'Verve' спосіб послатися на {періодичне видання Verve}  'Verve' спосіб послатися на {музичну рок групу Verve}  'Verve' спосіб послатися на {поняття vivacious eloquence – живе красномовство} англійською мовою  'Verve' спосіб послатися на {поняття vivacious eloquence – живе красномовство } французькою мовою ID LRM- E10 Ім'я Місце Визначення Визначені межі простору Обмеження Суперклас: res

Примітки про сферу застосування Сутність місце, відповідно до бібліографічного контексту, є культурною конструкцією; це людська ідентифікація географічної зони або меж простору. Місця, зазвичай, ідентифікуються як фізичний об'єкт (географічний або антропогенний об'єкт), внаслідок їхньої важливості або відповідності щодо певного агента (геополітичні сутності, як от країни, міста) або як місце події. Місце, як межа простору, відрізняється від будь-яких керівних органів, що здійснюють юрисдикцію на цій території. Уряд, відповідальний за територію, є колективним агентом. Місця можуть бути сучасними або історичними, розташованими на Землі або позаземними. Уявні, легендарні чи вигадані місця не є екземплярами сутності місце. Місце може мати нечіткі межі. Межі місця можуть змінюватися згодом (наприклад, місто, що поглинає прилеглі околиці), не змінюючи ідентичність «місце» для бібліографічних цілей. Оскільки, місце може бути рухомою системою відліку, то ця сутність не обов'язково визначається лише за своїми геопросторовими координатами. ID LRM- E11 Приклади  {Montréal (Québec)} [область, яка культурно ідентифікується як місце, хоча головне місто поглинуло сусідні містечка]  {Lutèce}  {Clonmacnoise} [область, де все ще можна побачити руїни зруйнованого монастиря Клонмакнойс]  {Greenland}  {Italy}  {Africa}  {St. Lawrence River}  {Lake Huron}  {Mars} Ім'я Часовий діапазон Визначення Проміжок часу, що має початок, кінець та тривалість Примітки про сферу застосування Часовий діапазон – це період часу, який може бути ідентифікований через зазначення його початку та кінця. Отримана тривалість може бути пов'язана з діями або явищами, що сталися упродовж цього періоду часу. Навіть, дуже точний часовий діапазон має вимірювану тривалість, якою б короткою вона не була. Обмеження Суперклас: res У бібліотечній практиці екземпляри часового діапазону вважаються корисними для бібліографічних чи авторитетних даних і часто виражаються в роках (рік народження, рік смерті особи, рік ліквідації організації, рік публікації прояву), навіть, якщо пов'язана подія відбувалася лише упродовж частини року. Інформація, доступна для каталогізатора, або властива характеристикам ідентифікованого часового діапазону, буде відображена на рівні точності, який використаний під час запису проміжку часу. Наприклад, дата 'XIV століття' може визнаватися досить точною для запису початку епохи

Відродження, тоді як десятиріччя може бути більш доцільним для позначення часу виникнення музичного стилю. Дати слугують найменуваннями або номенами для часових діапазонів у різних системах календарів або хронометрії. Також часові діапазони можуть посилатися на більш загальні терміни, як от віки, геологічні ери або епохи.

Приклади  {період часу, який починається 1 січня 2015 року і закінчується 31 грудня 2015 року, і триває один рік} [може бути позначений як '2015 A.D.' (з використанням Anno Domini) чи як '2015 CE' (з використанням наша ера (common era))}  {2015-03-01} [часовий діапазон тривалістю в 1 день, виражений в григоріанському календарі у форматі YYYY- MM-DD]  {20120808094025.0} [часовий діапазон тривалістю в одну десяту секунди, виражений у форматі YYYYMMDDHHMMSS.S]  {Twentieth Century}  {Ordovician Period} [часовий діапазон, який настав 488.3 і закінчився 443.7 мільйонів років тому, ордовицький період]  {488.3 мільйонів років тому} [часовий діапазон для початку ордовицького періоду]  {Ming Dynasty}  {Bronze Age} [часовий діапазон, хоча точний час, який він покриває, буде дуже залежати від місця]  {Age of Enlightenment}

4.2. Атрибути

4.2.1. Вступ

Атрибути характеризують конкретні екземпляри сутності. Жоден з атрибутів, визначених у моделі, не є обов’язковим для будь-якого екземпляра сутності. Але атрибути можуть бути записані, якщо застосовуються та легко визначаються і коли дані вважаються відповідними цілям застосування. Концептуальна модель визначає та описує зміст атрибута, однак, кожне застосування має надавати докладну інформацію про спосіб запису даних. Дані для атрибута можуть бути записані відповідно до контрольованого списку чи словника, або як буквенна конструкція природною мовою (тими мовою та системою письма, яким надає перевагу агенція, яка записує дані). Представлені екземпляри сутності можуть мати кілька значень для певного атрибута – одночасно, або з плином часу. Такі атрибути називаються багатозначними. Атрибути, представлені для кожної сутності, є репрезентативними і жодним чином не вважаються вичерпним переліком атрибутів, які можуть визначатися як корисні для конкретного застосування. Застосування може визначати додаткові атрибути для запису додаткових релевантних даних, або для запису даних з вищим рівнем деталізації, ніж це показано. Сюди включені певні атрибути, які є важливими для моделі, або часто релевантними в бібліографічних системах. Проте, список атрибутів у моделі жодним чином не передбачає того, що ці атрибути є обов’язковими для будь-якого застосування. Лише сутності, задекларовані в секції 4.1.3 (Детальне визначення сутностей), мають атрибути, визначені для них у моделі. Сутність колективний агент не має жодних визначених атрибутів. Поділ сутностей на підкласи призводить до виникнення підтипів для атрибутів. Наприклад, оскільки сутності особа та колективний агент – це підкласи сутності агент, то всі атрибути, визначені для сутності агент, також можуть бути застосовані до сутностей особа або колективний агент. Такі атрибути не потрібно явно визначати для цих сутностей. Проте, зворотний рух не підтримується. Атрибути, спеціально визначені для сутності особа, не можуть бути поширені на сутність суперкласу агент.

4.2.2. Ієрархічна структура атрибутів

Таблиця 4.3 подає в стислій табличній формі атрибути, визначені в моделі. Дотримуючись ієрархічної структури сутностей (повністю відображено в таблиці 4.1 у секції 4.1.2) атрибути можуть також відображати ієрархію. Зокрема, атрибут категорія для сутності res має підтипи для забезпечення атрибута категорія для деяких підкласів сутності res. Це єдині атрибути, визначені на нижньому рівні в моделі, і подані в четвертому стовпчику таблиці. Всі інші атрибути містяться на одному рівні та наведені в третьому стовпчику. У розширенні моделі можуть бути визначені додаткові атрибути нижчого рівня. У цій таблиці, сутність третього рівня особа подана в тому самому стовпчику, що й сутності другого рівня. Сутність колективний агент не відображається, оскільки, не має жодних визначених атрибутів. Повні визначення всіх атрибутів наведено в таблиці 4.4 (Атрибути) в секції 4.2.4.

Таблиця 4.3. Сутність вищого рівня LRM-E1 Res -- -- -- Ієрархія атрибутів Сутності нижчого рівня Атрибути вищого рівня LRM-E2 Твір LRM-E3 Вираження LRM-E4 Прояв LRM- E1- A1 Категорія -- -- -- -- -- LRM-E9 Номен LRM-E10 Місце -- -- LRM-E1 Res -- LRM-E2 Твір -- -- -- LRM-E3 Вираження LRM-E3 Вираження LRM-E3 Вираження -- LRM-E3 Вираження -- -- -- -- -- -- -- -- LRM-E3 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E4 LRM-E4 LRM-E4 LRM-E4 LRM-E4 -- -- LRM-E5 Примірник LRM-E5 Примірник -- LRM-E6 Агент -- -- -- LRM-E6 Агент LRM-E6 Агент -- LRM-E7 Особа Вираження Вираження Вираження Прояв Прояв Прояв Прояв Прояв Атрибути нижчого рівня LRM-E2-A1 Категорія LRM-E3-A1 Категорія LRM-E4-A1 Категорія носія LRM-E9-A1 Категорія LRM-E10-A1 Категорія LRM-E1-A2 Примітка LRM-E2-A2 Атрибут типового вираження LRM-E3-A2 Обсяг LRM-E3-A3 Цільова аудиторія LRM-E3-A4 Права на використання LRM-E3-A5 Картографічний масштаб LRM-E3-A6 Мова LRM-E3-A7 Тональність LRM-E3-A8 Засіб виконання LRM-E4-A2 Обсяг LRM-E4-A3 Цільова аудиторія LRM-E4-A4 Дані про прояв LRM-E4-A5 Умови доступу LRM-E4-A6 Права на використання LRM-E5-A1 Розміщення LRM-E5-A2 Права на використання LRM-E6-A1 Контактна інформація LRM-E6-A2 Поле діяльності LRM-E6-A3 Мова LRM-E7-A1 Професія/Рід занять

-- -- -- -- LRM-E9 LRM-E9 LRM-E9 LRM-E9 -- LRM-E9 Номен -- -- -- LRM-E9 Номен LRM-E9 Номен LRM-E9 Номен -- -- LRM-E10 Місце LRM-E11 Часовий діапазон LRM-E11 Часовий діапазон -- Номен Номен Номен Номен LRM-E9-A2 Рядок номена LRM-E9-A3 Схема LRM-E9-A4 Цільова аудиторія LRM-E9-A5 Контекст використання LRM-E9-A6 Довідкове джерело LRM-E9-A7 Мова LRM-E9-A8 Система письма LRM-E9-A9 Конвертування системи письма LRM-E10-A2 Розміщення LRM-E11-A1 Початок LRM-E11-A2 Кінець

4.2.3. Примітки щодо атрибутів сутності Res

Атрибут категорія: Оскільки атрибут категорія задекларований для сутності res, то він може автоматично застосовуватися як підтип для будь-якої сутності. Через численні випадки використання для категоризації певних сутностей, деякі специфічні для сутностей підтипи загального атрибута категорія задекларовані в моделі та мають свої власні номери атрибутів. Це не означає, що загальний атрибут категорія не може мати підтипів для інших сутностей, якщо це вважатиметься корисним для застосування. Атрибути категорія слугують для створення підтипу чи підкатегорії для сутності, відповідно до схеми типології або категоризації, релевантних для конкретного застосування. В конкретній реалізації до сутності можуть бути застосовані кілька незалежних типів категоризації. Залежно від потреб реалізації, типи сутності, визначені через використання атрибута категорія, можуть функціонувати як конкретні сутності – підкласи сутності, яка розглядається. Цей механізм слугує для розширення моделі конкретними деталями. Наведені приклади не мають тлумачитися як такі, що пропонують контрольовану лексику для таких засобів категоризації, оскільки для використання може бути прийнята будь-яка усталена контрольована лексика. Атрибут примітка: Задекларований для сутності res, атрибут примітка може мати підтипи для застосування з будь-якою сутністю. Примітки дають змогу об'єднувати інформацію, яка стосується екземпляра сутності з цією сутністю. Атрибут примітка може застосовуватися для розміщення інформації, яка зберігається як вільний текст, а не як певний структурований атрибут або зв'язок.

4.2.4. Детальне визначення атрибутів

Кожен атрибут, задекларований в моделі, описаний в таблиці 4.4. Атрибути згруповані за сутністю, до якої прикріплений кожен з них. Сутності представлені в порядку, який відповідає їхньому поданню в Таблиці 4.2 (Сутності) в секції 4.1.3. Атрибути нумеруються послідовно в межах кожної сутності; наприклад, атрибути сутності вираження (пронумерованої як LRM-E3 в таблиці 4.2) мають нумерацію від LRM-E3-A1 до LRM-E1-A8. Порядок представлення атрибутів у межах кожної сутності виглядає таким чином: атрибут категорія (якщо такий спеціально задекларований для сутності) подається першим, потім атрибути подаються логічною групою, а потім в алфавітному порядку (англійський алфавіт). Стовпчики першого рядка таблиці для кожного атрибута містять номер, сутність та коротке ім'я атрибута, за яким слідує його коротке визначення. У наступних рядках таблиці подаються: довша примітка про сферу застосування (якщо це необхідно) та вибірка прикладів для цього атрибута. Щоб повністю зрозуміти атрибут, важливо ознайомитись із визначенням та повною приміткою про сферу застосування атрибута. Назва атрибута, яку розглянуто окремо, не призначена для передачі його повного значення.

Оскільки модель має залишатися дуже загальною, ця таблиця зосереджується на тих атрибутах, які можуть слугувати для опису будь-якого типу екземпляра названої сутності. Однак, деякі більш специфічні атрибути також надаються. Оскільки ця модель створена бібліотечною спільнотою для внутрішнього використання, вона визнає значущість та корисність атрибутів, які стосуються текстів (як от атрибут мова), чи музики (як от атрибут засіб виконання). Такі більш конкретні атрибути подаються для сутності вираження після більш загальних атрибутів та супроводжуються поясненням, яке сигналізує про те, що вони не застосовуються до всіх типів екземплярів сутності, до якої вони прикріплені. Більшість атрибутів – багатозначні, хоч таблиця 4.4 явно не зазначає які саме з атрибутів багатозначні, а які – ні. Наприклад, до творів можна застосовувати багато незалежних схем категоризації; проте, під час категоризації з урахуванням наміру про припинення існування, відповідні визначення диктують, що екземпляр твору не може бути одночасно і монографією, і періодичним виданням. Коли атрибут може бути представлений і як буквенна конструкція, і як URI, приклади, здебільшого, ілюструють обидві такі можливості (хоча, без докладання будь-яких зусиль для повноти). Приклади, здебільшого, взяті з реальних баз даних чи з наявної авторитетної документації (як от посібник UNIMARC, UNIMARC Manual), з використанням версій, що діють з 2015 року. Іноді приклади бралися з не бібліотечних джерел, для того щоб показати, що модель, хоч і зосереджена на бібліотечних застосуваннях, все ж не прагне обмежувати себе бібліотечною спільнотою. Багато прикладів представлено в різних форматах MARC (а саме MARC 21, UNIMARC та INTERMARC), але модель випрацьовувалася з думкою про семантичні веб-технології, і сподіваємося, що майбутнє оновлення цього документа буде доповнено також і прикладами RDF. У прикладах MARC прийняті такі конвенції відображення: тег поля показаний перед індикаторами та змістом підполя; значення «порожній» індикатор показується як хеш-тег (#); пробіли відображаються перед кодами підполів і після них. Щоб розрізняти екземпляри сутності номен та значення атрибута рядок номена для названого екземпляра номена, застосовуються такі домовленості щодо позначень: одиночні лапки (' ') позначають екземпляр сутності номен, тоді як прямі подвійні лапки (" ") позначають значення атрибута рядок номена екземпляра сутності номен.

Таблиця 4.4. Атрибути ID Сутність LRM-E1-A1 RES Примітки про сферу застосуван ня Приклади LRM-E1-A2 Атрибут Категорія       об’єкт твір поняття подія родина організація RES Примітка Примітки про сферу застосуван ня Приклади   Визначення Тип, до якого належить res Будь-яка інформація про res, яка не записана через використання конкретних атрибутів та/чи зв’язків Відбиток печатки, проставлений на лівому боці титульного листа [загальна примітка про прояв] Четверта пілотована місія в програмі Apollo [частина загальної примітки про об’єкт, який носить назву «Apollo 10 spacecraft» – космічний корабель Apollo 10 у авторитетних даних Бібліотеки Конгресу] Хірургічна операція, здійснена на базі амбулаторного відділення. Може виконуватися на базі клініки, в кабінеті лікаря або в хірургічному центрі. [загальна примітка про поняття] Копія з нейтралізованою кислотністю. [загальна примітка на примірнику] 317 ## $a Надпис на титульній сторінці ХVI століття, від руки, «Iohannes Wagge me iure tenet» $5 DB/S-5-KK.555 [примітка про історію власництва примірника, записана в полі UNIMARC]

ID LRM-E2-A1 Сутність ТВІР Примітки про сферу застосуван ня    Атрибут Визначення Категорія Тип, до якого належить твір Атрибут категорія може характеризувати окремий твір відповідно до різних категоризацій: - категоризація за наміром про припинення існування - категоризація за творчою областю, - категоризація за формою/жанром, - тощо

Приклади Категоризація за наміром про припинення існування: монографія періодичне видання

Категоризація за творчою областю: література музика образотворче мистецтво Категоризація за формою/жанром: роман п’єса вірш ессе симфонія концерт соната fnk [код UNIMARC для фанк музики] sou [код UNIMARC для музики соул] малюнок картина фотографія ID Сутність LRM-E2-A2 ТВІР Атрибут Атрибут типового вираження Визначення Атрибут, який вважається важливим для характеристики твору; значення атрибута беруть з типового/репрезентативного чи канонічного вираження твору Примітки про сферу застосуван ня Загалом, атрибут типового вираження буде поділятися на типи і такі визначені типи будуть дуже залежати від контексту використання (відповідно до правил каталогізації, природи каталогу чи категорії твору). Кожен з вибраних атрибутів може бути багатозначним сам собою. Значення таких атрибутів випливають або з конкретних виражень, які вважаються найкращими для представлення твору, або з характеристик, абстрагованих з більш або менш

розпливчастої мережі схожих виражень. Вимог для точного визначення вираження або виражень, які слугують джерелом для значень атрибутів типового вираження не існує. Як і до того як потрібно записувати таке вираження в разі його ідентифікації. (Для додаткового обговорення функції цього атрибута в моделі див. секцію 5.6. Атрибути типового вираження.) Приклади Для текстових творів: Мова: Англійська Цільова аудиторія: діти Для музичних творів: Тональність: B flat minor Засіб виконання: скрипка Для картографічних творів: Картографічний масштаб: 1:10,000 Проекція: Рівновелика конічна проекція Альберса Для творів із рухомим зображенням: Форматне співвідношення: 16:9 Колоризація: розфарбовування вручну Для творів мистецтва: Спосіб виконання: скульптура ID LRM-E3-A1

Сутність ВИРАЖЕННЯ Примітки про сферу застосуван ня Атрибут Визначення Категорія Тип, до якого належить вираження Атрибут категорія може характеризувати певне вираження за різними категоріями: - тип змісту, - стан розробки, - формат нот, - тощо. Приклади Тип змісту, виражений природною мовою, англійською:  письмова нотація (символьні позначення)  музична нотація  записаний звук Тип змісту, виражений англомовними термінами з контрольованого словника ISBD Content Form controlled vocabulary:  dataset (набір даних)  image (зображення)  music (музика)  text (текст) Тип змісту, виражений як URI з контрольованого словника ISBD Content Form controlled vocabulary:  http://iflastandards.info/ns/isbd/terms/contentform/T1001http://iflastandards.info/ns/isbd/terms/contentform/T1002http://iflastandards.info/ns/isbd/terms/contentform/T1004http://iflastandards.info/ns/isbd/terms/contentform/T1009 Категоризація за станом розробки (готовності), виражена природною мовою, англійською:

 draft (чорновик) final (заключний) Категоризація (застосовується до типу змісту нот) для відображення формату нот, виражена природною мовою, англійською:  vocal score (вокальна партитура)  piano conductor part (партія для диригента за фортепіано)  тощо. Категоризація (застосовується до типу змісту нот) для відображення використаного типу музичної нотації, виражена природною мовою, англійською:  graphic notation (графічна нотація)  neumatic notation (невма або невменна нотація – використовувалася в середньовічній Європі для церковної музики]  тощо.

ID LRM-E3-A2

Сутність ВИРАЖЕННЯ Атрибут Обсяг Визначення Кількісне вимірювання обсягу вираження Примітки про сферу застосуван ня Значення атрибута Обсяг складається з трьох елементів: - тип обсягу (наприклад, довжина тексту, передбачувана тривалість виконання музичної нотації, фактична тривалість записаного виконання тощо), - кількість, - та одиниця вимірювання (слова, хвилини тощо). Тип обсягу та одиниці вимірювання можуть подаватися неявно. Рівень точності, використаний під час запису кількісного вимірювання обсягу, може різнитися. Приклади   ID LRM-E3-A3 approximately 8 minutes (приблизно 8 хвилин) [час виконання подається природною мовою, англійською – на музичій партитурі] 306 ## ‡a 002052 ‡a 000415 ‡a 000956 ‡a 003406 [тривалість закодована в полі MARC 21] Сутність ВИРАЖЕННЯ Атрибут Цільова аудиторія Визначення Клас користувачів для яких призначене вираження Примітки про сферу застосуван ня Атрибут цільова аудиторія може характеризувати конкретне вираження через зазначення груп кінцевих користувачів, для яких вираження з його характерними особливостями, вважається конкретно відповідним: - відповідно до розподілу на вікові групи, - відповідно до розподілу за сенсорним порушенням, - відповідно до розподілу за освітнім рівнем, - відповідно до розподілу за професійною групою, - тощо. Приклади Розподіл на вікові групи:  children (діти)  young adults (молоді люди, молоді повнолітні – з 18 років по 21 рік)  adults (дорослі) Розподіл за сенсорним порушенням:

   users able to read braille (користувачі, які можуть читати шрифт Брайля) users needing a visual description (користувачі, які потребують візуального опису) users needing closed captioning (користувачі, які потребують прихованих субтитрів – для осіб зі зниженим слухом) Розподіл за освітнім рівнем:  primary (початкова освіта)  secondary (середня освіта)

ID LRM-E3-A4 Сутність ВИРАЖЕННЯ Примітки про сферу застосуван ня Приклади Атрибут Права на використання   ID LRM-E3-A5 Сутність ВИРАЖЕННЯ Reproduction is submitted to authorization. (Відтворення передбачає авторизацію). [права виражені природною мовою, англійською] The play can be read or performed anywhere, by any number of people. Anyone who wishes to do it should contact the author’s agent [...], who will license performances free of charge provided that no admission fee is charged and that a collection is taken at each performance for Medical Aid for Palestinians [...]. (П’єса дозволена для читання або виконання будь-де та будь-якою кількістю осіб. Усі охочі виконати такі дії, повинні зв’язатися з агентом автора [...], який надасть ліцензію на безплатне виконання за умови, що плата за вхід не стягуватиметься та під час кожного виконання п’єси збиратимуться грошові пожертви для доброчинної організації «Медична допомога палестинцям» (Medical Aid for Palestinians)) [...]. [права на виконання для п’єси Caryl Churchill’s Seven Jewish children, виражені природною мовою, англійською] Атрибути, які застосовуються лише для окремих типів вираження Атрибут Визначення Картографічний Співвідношення відстаней в масштаб картографічному вираженні до реальних відстаней, які вони репрезентують Примітки про сферу застосуван ня Атрибут картографічний масштаб є характерним для виражень картографічних творів. Приклади  Атрибут картографічний масштаб може застосовуватися до горизонтальної, вертикальної, кутової та/або інших відстаней, представлених у вираженні.  ID LRM-E3-A6 Визначення Вид обмежень на використання, до якого належить вираження Сутність ВИРАЖЕННЯ Scale 1 : 10,000 [картографічний масштаб, виражений природною мовою, англійською] 034 1# ‡a a ‡b 10000 [картографічний масштаб, виражений в нормалізованій формі, в полі MARC 21] Атрибут Мова Визначення Мова, яка використана у вираженні

Примітки про сферу застосуван ня Атрибут Мова є характерним для вираження, яке складається виключно або частково з лінгвістичних знаків (звукових або в нотованій формі). Атрибут Мова для вираження може включати кілька мов, кожна з яких пов'язана з окремим компонентом вираження. ID LRM-E3-A7 ID LRM-E3-A8 Приклади     it [італійська мова, виражена як код ISO 639-1] bre [бретонська мова, виражена як код ISO 639-2] Slovene [мова, виражена як природний англомовний термін] Slovenian [альтернативна назва мови, виражена як природний англомовний термін]  http://id.loc.gov/vocabulary/iso639-1/zu [мова зулу, виражена як URI]

Сутність ВИРАЖЕННЯ Атрибут Тональність Примітки про сферу застосуван ня Атрибут Тональність характерний для виражень музичних творів. Приклади  C major - C мажор [тональність, виражена природною мовою, англійською]  128 [...] $d dm [тональність D мінор, виражена як код у полі UNIMARC]  Hypolydian mode (гіполідійський лад) [тон, виражений природною мовою, англійською]  8th ecclesiastical mode (8-ий церковний лад) [тон, виражений природною мовою, англійською]  Bayati [макам, виражений природною мовою, англійською]  ‫ي‬ ‫يات‬ ‫ب‬ [макам, виражений природною мовою, арабською] Сутність ВИРАЖЕННЯ Атрибут Засіб виконання Примітки про сферу застосуван ня Атрибут Засіб виконання характерний для виражень музичних творів. Приклади  flute, oboe, glass harmonica, viola, cello (флейта, гобой, скляна гармоніка, альт, віолончель) [засіб виконання виражений природною мовою, англійською; кількість

виконавців (1 на інструмент) неявно зазначений через використання іменників в однині] flutes (2), oboes (2), clarinets (2), horn, bassoon (флейти (2), гобої (2), кларнети (2), ріжок, фагот) [засіб виконання, виражений природною мовою, англійською; кількість виконавців або вказана неявно (коли дорівнює 1), або зазначається явно (2)] clarinet or viola (кларнет або альт) [засіб виконання, виражений природною мовою, англійською, разом з альтернативою] 382 0# $a trumpet $n 2 $a trombone $n 2 $s 4 [засіб виконання, виражений в полі MARC 21] 146 0# $a b $c 01svl#### $c 01kpf#### $i 002a [засіб виконання інструментальної музики – скрипка або фортепіано і два виконавці, виражений кодами в полі UNIMARC] http://id.loc.gov/authorities/performanceMediums/mp2013015 841 [засіб виконання – сольний вокальний ансамбль, виражений як URI] <perfMedium><performer><instrVoice>violin</instrVoice></ performer><performer><instrVoice>viola</instrVoice></pe rformer><performer><instrVoice>violoncello</instrVoice>< /performer></perfMedium> [засіб виконання, виражений в схемі MEI (Music Encoding Initiative)]

ID LRM-E4-A1

Сутність ПРОЯВ

Атрибут Категорія носія Визначення Тип матеріалу, до якого, як передбачається, належать всі фізичні носії прояву

Примітки про сферу застосуван ня

Атрибут Категорія носія може характеризувати окремий прояв з погляду різних класифікацій: - категорії за загальним типом носія (наприклад, аркуш), - категорії за фізичним матеріалом, задіяним під час виготовлення носіїв (наприклад, пластик), - категорії за фізичним матеріалом, нанесеним на базовий матеріал носіїв (наприклад, олійна фарба), - категорії за засобами, використаними для запису нотації (умовних позначень), звуку чи зображень під час виготовлення прояву (наприклад, аналогові), - тощо. Носій для прояву, який складається з кількох фізичних компонентів може включати більш як одну форму (наприклад, діафільм із супутнім буклетом, окремий звуковий диск із саундтреком кінофільму тощо).

Приклади Категорії за загальним типом носія, виражені природною мовою, англійською:  sound cassette (касета з звукозаписом)  videodisc (відеодиск)  microfilm cartridge (картридж з мікрофільмом)  transparency (діапозитив) Категорії за фізичним матеріалом, задіяним під час виготовлення носіїв:  paper (папір)  wood (дерево)  plastic (пластик)  metal (метал)

Категорії за фізичним матеріалом, нанесеним на базовий матеріал носіїв:  oil paint (олійна фарба) [нанесена на полотно]  chemical emulsion (хімічна емульсія) [нанесена на плівку] Категорїі за засобами, використаними для запису нотації (умовних позначень), звуку чи зображень під час виготовлення прояву:  analogue (аналогові)  acoustic (акустичні)  electric (електичні)  digital (цифрові)  optical (оптичні)

ID LRM-E4-A2

Сутність ПРОЯВ

Атрибут Обсяг Визначення Кількісне вимірювання обсягу, який спостерігається на фізичному носії прояву та, як передбачається, і на всіх інших фізичних носіях прояву також

Примітки про сферу застосуван ня Значення атрибута Обсяг складається з трьох елементів: - тип обсягу (наприклад, нумерація фізичних одиниць, висота, ширина, діаметр, тощо), - кількість, - та одиниця вимірювання (наприклад, томи, сторінки, аркуші, диски, котушки, тощо; сантиметри (см (cm)), дюйми, тощо; Mb/Megabytes тощо). Тип обсягу та одиниці вимірювання можуть подаватися неявно. Рівень точності, використаний під час запису кількісного вимірювання обсягу, може різнитися. ID LRM-E4-A3 Приклади  300 ## $a 301 p., [8] p. of plates [кількість сторінок, записана згідно до AACR2 та виражена в підполі MARC 21]  215 ## $a 1 score (vi, 63 p.) $d 20 cm $a 16 parts $d 32 cm $e 1 booklet [кількість сторінок та їх висота, кількість частин та їх висота та кількість елементів супутнього матеріалу, виражені в різних підполях поля UNIMARC]  4 3/4 in. [діаметр, виражений природною мовою, англійською] Сутність ПРОЯВ Атрибут Визначення Цільова Клас користувачів для яких призначені аудиторія фізичні носії прояву

Атрибут Цільова аудиторія може характеризувати конкретний прояв через зазначення груп кінцевих користувачів, для яких прояв з його характерними особливостями, вважається конкретно відповідним: - згідно з розподілом за сенсорним порушенням (порушення зору, порушення слуху тощо), - згідно з розподілом за спеціалізованими носіями для окремої аудиторії (діти молодшого віку тощо), - тощо. Примітки про сферу застосуван ня Приклади Розподіл за сенсорним порушенням:  users able to read regular print (користувачі, які можуть читати звичайний шрифт)

users needing large print (користувачі, яким потрібен збільшений шрифт) users needing easy-to-read fonts for dyslexics (користувачі, які потребують легких для читання шрифтів для дислексиків) Розподіл за спеціалізованими носіями для окремої аудиторії:  board books for young children (настільні книги для дітей молодшого віку)  bath books for young children (книжки для купання для дітей молодшого віку)

ID LRM-E4-A4

Сутність ПРОЯВ Атрибут Дані про прояв Визначення Дані, які подаються в зразках прояву і вважаються значущими для користувачів щодо розуміння того, як ресурс представляє себе

Примітки про сферу застосуван ня Атрибут Дані про прояв – це дані, які зазвичай, переписують із джерела або джерел, присутніх у зразках прояву. Домовленості переписування кодуються для кожного окремого застосування. Прояв, ймовірно, буде характеризуватися великою кількістю даних різних типів. Під час більшості застосувань такі дані, ймовірно, будуть розділені на типи з таким рівнем деталізації, який вважатиметься відповідним потребам користувачів. Наприклад, атрибут дані про прояв може включати такі переписані елементи: дані про публікацію (в цілому), або як альтернативу – дані про місце публікації + дані про ім’я видавця + дані про дату публікації (як три індивідуальні значення).

Приклади  [повна область 1 ISBD]  Edinburgi : venundantur apud M. R. Freebairn, J. Paton et G. Brown, 1716 [повні дані про публікацію]  Edinburgi [дані про місце публікації]  venundantur apud M. R. Freebairn, J. Paton et G. Brown [дані про ім’я видавця]  1716 [дані про дату публікації]  De l’imprimerie des aristocrates, chez Pluton, aux portes de l’Enfer : et se trouve chez la garde bréviaire de l’abbé Maury, Marie Margot, rue Troussevache [повні дані про публікацію, які включають довідку про вигадане місце публікації («at Pluto’s, at the gates of Hell – на Плутоні, біля воріт пекла»); дані про дату публікації відсутні]  4th revised ed. [дані про видання, відповідно до конвенцій ISBD щодо переписування]  4th revised edition [дані про видання, відповідно до правил переписування RDA]  (Miscellaneous report / Geological survey of Canada = Rapport divers / Commission géologique du Canada) [повна область 6 ISBD]

ID LRM-E4-A5 Сутність ПРОЯВ Атрибут Умови доступу Визначення Інформація про те, як можна отримати будь-який носій прояву

Примітки про сферу застосуван ня Атрибут Умови доступу включає: - Системні вимоги, - Режим доступу, - тощо.

Приклади  538 ## ‡a System requirements: IBM 360 and 370; 9K bytes of internal memory; OS SVS and OSMVS. [системні вимоги, виражені в полі MARC 21]  538 ## ‡a Blu-ray 3D: requires Blu-ray player; 3D version requirements: full HD TV, compatible 3D glasses, Blu-ray 3D Player or PS3, and high speed HDMI cable. [системні вимоги до відеодиска, виражені в полі MARC 21]  538 ## ‡a PSP (PlayStation portable); region 1; wi-fi compatible. [системні вимоги до відеогри, виражені в полі MARC 21]

ID LRM-E4-A6

Сутність ПРОЯВ Атрибут Визначення Права на Вид обмежень на використання та/чи використання доступ, до якого належать всі носії прояву Атрибут Права на використання включає: - умови доступності, - обмеження доступу, - тощо. Примітки про сферу застосуван ня Права на використання можуть надаватися безпосередньо видавцем чи передаватися видавцем бібліотеці, згідно до контракту або ліцензійної угоди. Так часто відбувається з правами, які пов’язані з цифровими об’єктами.

Приклади

Freely available to members of the Club (Вільний доступ для членів Клубу) [права, виражені природною мовою, англійською]  Restricted to institutions with a subscription (Призначений для використання установами, які мають передплату) [права, виражені природною мовою, англійською]

ID LRM-E5-A1

Сутність ПРИМІРНИК

Атрибут Визначення Розміщення Колекція та/чи установа, яка утримує, зберігає примірник, або забезпечує доступ до нього

Примітки про сферу застосуван ня

Така інформація може подаватися з будь-яким необхідним рівнем деталізації, який спрямовує кінцевого користувача до отримання примірника.

Приклади

252 ## $a DLC $b Manuscript Division $c James Madison Memorial Building, 1st & Independence Ave., S.E., Washington, DC USA $f 4016 [розміщення, виражене в полі UNIMARC] 852 01 $a ViBlbV $b Main Lib $b MRR $k Ref $h HF5531.A1 $i N4273 [розміщення, виражене в полі MARC 21]

ID LRM-E5-A2 Сутність ПРИМІРНИК

Атрибут Права на використання Визначення Вид обмежень на використання та/чи доступ до яких належить примірник

Примітки про сферу застосуван ня

Приклади

Film restricted to classroom use. (Використання фільму дозволене лише в класі) [права виражені природною мовою, англійською] In-library use only. (Використання дозволене лише в бібліотеці) [права, пов’язані з копією, розміщеною в довідковій колеції, виражені природною мовою, англійською]

ID LRM-E6-A1

Сутність АГЕНТ

Атрибут Контактна інформація

Визначення Інформація, корисна для спілкування або для налагодження контактів з агентом

Примітки про сферу застосуван ня

Приклади

P.O. Box 95312, 2509 La Haye. Contact :31.70.3140884. Télécopie : 31.70.3834827.Adresse électronique : IFLA@ifla.org [контактна інформація для колективного агента IFLA, виражена природною мовою, французькою]

ID LRM-E6-A2

Сутність АГЕНТ

Атрибут Поле діяльності

Визначення Поле діяльності, сфера компетентності тощо, до яких агент залучений тепер чи був залучений в минулому

Примітки про сферу застосуван ня

Приклади

780 [поле діяльності – музика, виражене як класифікаційний номер Дьюї]  journalisme [поле діяльності – журналістика, виражене як термін з RAMEAU]  art history [поле діяльності, виражене як термін з Getty Art and Architecture Thesaurus (AAT)]

ID LRM-E6-A3

Сутність АГЕНТ Атрибут Мова Визначення Мова, яка використовувалася агентом під час створення вираження

Примітки про сферу застосуван ня

Певний Агент може використовувати більш ніж одну мову одночасно або з перебігом часу. Тип використання конкретної мови може бути уточнений (наприклад, використання англійської мови для створення оригінального змісту, використання англійської мови як мови- джерела для перекладу, тощо).

Приклади  041 ## $a eng $a fre [...] [англійська та французька мови, які використовувалися Семюелем Бекетом для створення оригінального змісту, виражені як коди в підполях INTERMARC]  041 ## [...] $t eng $t fre [англійська та французька мови, які використовувалися Семюелем Бекетом як мови- джерела для перекладу, виражені в підполях INTERMARC]  http://id.loc.gov/vocabulary/iso639-1/zu [мова зулу, виражена як URI]

ID LRM-E7-A1

Сутність ОСОБА

Атрибут Професія/Рід занять Визначення Професія або рід занять, якими займається чи займалася особа

Примітки про сферу застосуван ня

Приклади

librarian (бібліотекар) [професія, виражена природною мовою, англійською]

КОЛЕКТИВН ИЙ АГЕНТ Немає атрибутів, використання яких обмежується лише цим агентом, для відповідних атрибутів див. агент

ID LRM-E9-A1

Сутність НОМЕН Примітки про сферу застосуван ня Атрибут Визначення Категорія Тип, до якого належить номен Номени можуть класифікуватися на основі: - типу названої речі (персональне ім’я, назва твору тощо), - джерела, в якому номен засвідчений (назва на корінці, колонтитулі), - функції номена (ідентифікатор, контрольована точка доступу, класифікаційне позначення тощо).

Приклади  http://id.loc.gov/vocabulary/identifiers/isbn-a [категорія (точніше, вид ідентифікатора), виражена як URI]  controlled access point (контрольована точка доступу) [категорія, виражена природною мовою, англійською]  personal name (персональне ім’я) [категорія, виражена природною мовою, англійською]  spine title (назва на корінці) [категорія, виражена природною мовою, англійською]  running title (назва на колонтитулі) [категорія, виражена природною мовою, англійською]  key title (ключова назва) [категорія (точніше, вид ідентифікатора), виражена природною мовою, англійською]  pseudonym (псевдонім) [категорія, виражена природною мовою, англійською]  married name (ім’я в заміжжі) [категорія, виражена природною мовою, англійською]

ID LRM-E9-A2

Сутність НОМЕН

Атрибут Рядок номена

Визначення Комбінація знаків, яка формує найменування, пов’язане з сутністю через номен

Примітки про сферу застосуван ня

Рядок, залучений до номена, може виражатися як позначення в будь-якій формі. Це може бути комбінація знаків у межах системи писемності, символи хімічної структури, система математичних позначень або ж будь-який інший тип знаків, як от звукові тощо.

Номен – це більш ніж просто рядок знаків, який містить найменування, пов’язане з річчю через номен. Без контекстуалізації значення атрибута рядок номена – це лише буквенна конструкція, потенційно прикріплена до будь-чого у світі. На відміну від самого номена, який є результатом зв’язку «найменування», прикріпленого до одного і лише одного екземпляра сутності res. Наприклад, номен 'John Smith' – це найменування одного і лише одного John Smith у світі, тоді як значення атрибута рядок номена, яке читається як "John Smith" латиницею, є однаковим для всіх різних речей у світі, які називаються 'John Smith'.

(Див. також Примітки про сферу використання для зв’язку «найменування», LRM-R13.)

Приклади

рядок алфавітних символів латиницею "Agatha Christie" [який може подаватися в контексті, де слугуватиме посиланням на особу {Agatha Christie}] рядок алфавітних символів латиницею "The postman always rings twice" [який може подаватися, наприклад, у контексті, де слугуватиме посиланням на роман, написаний Джеймсом Кейном – James M. Cain] рядок алфавітних символів латиницею "IFLA" [який може подаватися в контексті, де слугуватиме як посилання на колективного агента {International Federation of Library Associations and Institutions}, але може також подаватися як значення атрибута рядок номена для окремого номена, який посилається на іншого колективного агента, the {International Federation of Landscape Architects}] рядок алфавітних символів латиницею "poison", який як звичайний рядок не має мови та складається із значення атрибута рядок номена для номена 'poison' англійською мовою та значення атрибута рядок номена для номена 'poison' французькою мовою рядок алфавітних символів "Gift", який як звичайний рядок не містить мови та складається із значення атрибута рядок номена для номена 'Gift' англійською мовою, приєднаного до поняття {gift}, та значення атрибута рядок номена для номена 'Gift' німецькою мовою, приєднаного до поняття {poison} рядок записаних артикульованих звуків на веб-сторінці <http://dictionary.cambridge.org/pronunciation/ english/hamlet> для слова 'hamlet' (звичайний іменник) з британською вимовою рядок записаних артикульованих звуків на двох веб- сторінках: http://dictionary.cambridge.org/pronunciation/ english/serial – для слова 'serial' з британською вимовою та http://dictionary.cambridge.org/pronunciation/ english/cereal для слова 'cereal' з британською вимовою рядок цифр "20150601", який складається зі значення атрибута рядок номена для щонайменше двох окремих номенів: нормалізованої дати (номен для часового діапазону) та ISSN (без центрального дефісу) (номен для твору) рядок цифр "300", який складається зі значення атрибута рядок номена для щонайменше п’яти окремих номенів: ненормалізованої дати (номен для часового діапазону), назви (номен для твору), номеру класифікації Дьюї (номен для res), номеру готельної кімнати (номен для res) та коду поля MARC 21 (номен для res)

ID LRM-E9-A3

Сутність НОМЕН

Атрибут Визначення Схема Схема, за якою побудований номен

Примітки про сферу застосуван ня

Атрибут Схема включає: - схеми кодування значень (списки предметних рубрик, тезауруси, класифікаційні системи, авторитетні спискі імен/назв, тощо) - та схеми кодування синтаксису (стандарти для кодування дат тощо).

Коли однакове значення одного з інших атрибутів номена (як от цільова аудиторія, мова, система письма) застосовується до всіх номенів у конкретній схемі, то це значення може бути реалізоване на рівні цієї схеми.

Приклади

http://id.loc.gov/authorities/performanceMediu ms [схема кодування значень для засобу виконання, виражена як URI] http://id.loc.gov/authorities/classification [схема кодування значень для Класифікації Бібліотеки Конгресу (Library of Congress Classification), виражена як URI] ISO 8601 [схема кодування синтаксису для дат та часу]

ID LRM-E9-A4

Сутність НОМЕН

Атрибут Цільова аудиторія

Визначення Клас користувачів, якому номен вважається відповідним, або таким, якому надається перевага

Примітки про сферу застосуван ня

Зазначення Цільової аудиторії для номена може слугувати базисом для механізму, який відбирає номен з групи еквівалентних номенів, для використання в конкретному контексті. Наприклад, міжнародний багатомовний авторитетний файл може зазначати цільову аудиторію для кожного номена через запис мови, якою номен має форму, якій надається перевага.

Приклади

sj [цільова аудиторія – діти, виражена як код, який використовується як префікс у всіх предметних рубриках для дитячої літератури Бібліотеки Конгресу США (Library of Congress children’s subject headings )] chi [цільова аудиторія – всі, хто говорить китайською мовою, виражена як мовний код MARC 21]

ID LRM-E9-A5

Сутність НОМЕН

Атрибут Контекст використання

Визначення Інформація щодо контексту, в якому номен використовується агентом, на якого він посилається

Примітки про сферу застосуван ня

Атрибут Контекст використання включає сфери діяльності, пов’язані з номеном, який використовується агентом

Приклади

literary works (літературні твори) [контекст використання, виражений природною мовою, англійською] critical works (критичні твори) [контекст використання, виражений природною мовою, англійською] works on mathematics (роботи з математики) [контекст використання, виражений природною мовою, англійською] detective novels (детективні романи) [контекст використання, виражений природною мовою, англійською]

ID LRM-E9-A6

Сутність НОМЕН

Атрибут Визначення Довідкове Джерело, яке містить доказ щодо джерело використання номена

Примітки про сферу застосуван ня

Довідкове джерело засвідчує існування зв’язку між позначенням та екземпляром сутності res, який це позначення ідентифікує. Довідкове джерело може пояснювати чинність та сферу використання номена. Значення атрибута довідкове джерело може покликатися на: - біографічні словники, енциклопедії тощо, - інші схеми, - будь-які публікації, - тощо.

Приклади  670 ## |a Adamson, J. Groucho, Harpo, Chico, and sometimes Zeppo, [1973] [довідкове джерело виражене в полі MARC 21; довідкове джерело – це публікація про колективного агента, який ідентифікується через номен 'Marx Brothers']  670 ## |a nuc89-22212: Her RLIN II processing for UC online catalog input, 1984 |b (hdg. On WU rept.: Coyle, Karen; usage: Karen Coyle) [довідкове джерело виражене в полі MARC 21; довідкове джерело – це публікація особи, яка ідентифікується через номен 'Coyle, Karen']  810 ## $a Les clowns et la tradition clownesque / P. R. Lévy, 1991 [довідкове джерело виражене в полі UNIMARC; довідкове джерело – це публікація про res, який ідентифікується за номеном 'Clowns']  810 ## $a Oxford dictionary of national biography [довідкове джерело виражене в полі UNIMARC; довідкове джерело – це біографічний словник]  810 ## $a LCSH, 1988-03 [довідкове джерело, виражене в полі UNIMARC; довідкове джерело – це інша схема, яка відрізняється від схеми, в якій поданий номен]

ID LRM-E9-A7

Сутність НОМЕН

Атрибут Мова

Визначення Мова, якою підтверджена достовірність номена

Примітки про сферу застосуван ня

Атрибут Мова може розглядатися як запис схеми конкретного типу (тобто природної людської мови), якою номен вважається дійсним. У цьому аспекті атрибут Мова може застосовуватися як під-тип атрибута Схема.

Приклади

http://id.loc.gov/vocabulary/iso639-1/zu [мова зулу, виражена як URI]

ID LRM-E9-A8

Сутність НОМЕН

Атрибут Визначення Система письма Система письма, якою записаний номен

Примітки про сферу застосуван ня

Атрибут система письма дає змогу ідентифікувати систему писемності, використану для написання номена. Система писемності складається з повного діапазону конвенцій, які в ній використовуються. Системи писемності можуть бути алфавітними, силабічними, ідеографічними тощо, або комбінаціями деяких писемностей. http://id.loc.gov/vocabulary/iso639-1/zu [мова зулу, виражена як URI] Однак, система письма не включає такі аспекти як вибір шрифту або інші додаткові характеристики відображення (як от розмір кегля, колір), які не кодують певні властивості і не призводять до різниці в інтерпретації письмових символів.

Приклади

Tibetan (тибетська) [система письма, виражена природною мовою, англійською]  Tibt [система письма, виражена як код стандарту ISO 15924]  t [система письма, виражена як код, який використовується у форматі INTERMARC]

ID LRM-E9-A9

Сутність НОМЕН

Атрибут Визначення Конвертування Правило, система чи стандарт, використані системи письма для створення номена, виведеного на основі іншого конкретного номена, записаного іншою конкретною системою письма

Примітки про сферу застосуван ня Атрибут конвертування системи письма може посилатися на: - транслітерації, - конвертування систем письма, які не можуть бути скасовані, - тощо.

Приклади

ISO 9 [конвертування системи письма з кириличного алфавіту на латиницю] Wade-Giles [конвертування системи письма з китайської системи письма в латинський алфавіт]

ID LRM-E10-A1

Сутність МІСЦЕ

Атрибут Категорія

Визначення Тип, до якого належить місце

Примітки про сферу застосуван ня

Приклади

town (місто) [категорія, виражена природною мовою, англійською] country (країна) [категорія, виражена природною мовою, англійською] continent (континент) [категорія, виражена природною мовою, англійською]

ID LRM-E10-A2

Сутність МІСЦЕ

Атрибут Розміщення

Визначення Визначення меж фізичної території, яку займає місце

Примітки про сферу застосуван ня

Використаний рівень точності може відрізнятися, відповідно до контексту.

Приклади  123 ## $d E1444300 $e E1482200 $f S0403900 $g S0433900 [розміщення, виражене як коди в полі UNIMARC]

ID LRM-E11-A1

Сутність ЧАСОВИЙ ДІАПАЗОН Атрибут Початок

Визначення Значення для часу, в якому почався часовий діапазон, точно виражене відповідно до правил авторитетної зовнішньої системи; дає змогу

Примітки про сферу застосуван ня

Використаний рівень точності може відрізнятися, відповідно до контексту.

Приклади

19850412T101530 [початок, виражений відповідно до стандарту ISO 8601] 488.3 million years before present (488.3 мільйонів років тому) [початок ордовицького періоду – геологічного періоду]

ID LRM-E11-A2

Сутність ЧАСОВИЙ ДІАПАЗОН

Атрибут Кінець Визначення Значення для часу, в якому закінчився часовий діапазон, точно виражене відповідно до правил авторитетної зовнішньої системи; дає змогу позиціонувати події в часі

Примітки про сферу застосуван ня Приклади Використаний рівень точності може відрізнятися, відповідно до контексту.   19860513T112536 [закінчення, виражене згідно до стандарту ISO 8601] 443.7 million years before present (443.7 мільйонів років тому) [закінчення ордовицького періоду – геологічного періоду]

4.2.5. Список атрибутів

Таблиця 4.5 – перелік атрибутів, визначених у Таблиці 4.4 (Атрибути) в секції 4.2.4. У Таблиці 4.5 атрибути посортовані в алфавітному порядку за іменем атрибута. У разі, коли те саме ім'я подається для атрибутів різних сутностей, другий рівень сортування - за ID сутності.

Таблиця 4.5. Список атрибутів за іменем Атрибут типового вираження LRM-E2-A2 Дані про прояв LRM-E4-A4 Довідкове джерело LRM-E9-A6 Засіб виконання LRM-E3-A8 Картографічний масштаб LRM-E3-A5 Категорія LRM-E1-A1 Категорія LRM-E2-A1 Категорія LRM-E3-A1 Категорія LRM-E9-A1 Категорія LRM-E10-A1 Категорія носія LRM-E4-A1 Кінець LRM-E11-A2 Конвертування системи письма LRM-E9-A9 Контактна інформація LRM-E6-A1 Контекст використання LRM-E9-A5 Мова LRM-E3-A6 Мова LRM-E6-A3 Мова LRM-E9-A7 Обсяг LRM-E3-A2 Обсяг LRM-E4-A2 Поле діяльності LRM-E6-A2 Початок LRM-E11-A1 Права на використання LRM-E3-A4 Права на використання LRM-E4-A6 Права на використання LRM-E5-A2 Примітка LRM-E1-A2 Професія/Рід занять LRM-E7-A1 Розміщення LRM-E5-A1 Розміщення LRM-E10-A2 Рядок номена LRM-E9-A2 Система письма LRM-E9-A8 Схема LRM-E9-A3 Тональність LRM-E3-A7 Умови доступу LRM-E4-A5 Цільова аудиторія LRM-E3-A3 Цільова аудиторія LRM-E4-A3 Цільова аудиторія LRM-E9-A4 LRM-E2 LRM-E4 LRM-E9 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E1 LRM-E2 LRM-E3 LRM-E9 LRM-E10 LRM-E4 LRM-E11 LRM-E9 LRM-E6 LRM-E9 LRM-E3 LRM-E6 LRM-E9 LRM-E3 LRM-E4 LRM-E6 LRM-E11 LRM-E3 LRM-E4 LRM-E5 LRM-E1 LRM-E7 LRM-E5 LRM-E10 LRM-E9 LRM-E9 LRM-E9 LRM-E3 LRM-E4 LRM-E3 LRM-E4 LRM-E9 Твір Прояв Номен Вираження Вираження Res Твір Вираження Номен Місце Прояв Часовий діапазон Номен Агент Номен Вираження Агент Номен Вираження Прояв Агент Часовий діапазон Вираження Прояв Примірник Res Особа Примірник Місце Номен Номен Номен Вираження Прояв Вираження Прояв Номен


4.3. Зв’язки

4.3.1. Вступ

Зв'язки - невід'ємна частина бібліографічного універсуму: вони пов'язують екземпляри сутностей та забезпечують для них контекст. В IFLA LRM зв’язки декларуються загальним, абстрактним чином, і тому дають змогу всім, хто впроваджує модель, включати додаткові деталі – послідовно та узгоджено, через введення додаткових уточнень. Перший зв'язок у Таблиці 4.7 у секції 4.3.3 (res «пов'язаний з» res) – це загальний зв’язок вищого рівня. Всі інші зв’язки, задекларовані в моделі, – це специфічні уточнення цього зв’язку. Вони додають до семантичного змісту конкретну пов’язаність між окремими сутностями, які виступають початковою та кінцевою точками зв’язку та визначають більш суворі обмеження там, де це має сенс. Будь-які додаткові зв’язки, необхідні для конкретного застосування, можуть визначатися як уточнення додаткових зв'язків, визначених у моделі, або зв’язку вищого рівня. У контексті предметного тезауруса, окремі тезаурусні зв'язки між res, який виступає в ролі предметів, мають визначатися як уточнення зв’язку вищого рівня. Зв’язки між творами, вираженнями, проявами та примірниками є основою моделі. Застосування інших зв’язків заохочується, оскільки, такі зв’язки дозволяють досліджувати та відкривати, і дуже важливі для кінцевих користувачів. Зв’язки, задекларовані в моделі, можуть слугувати будівельними блоками для «складних» або багатоступеневих зв’язків. Перетин двох або більше зв’язків визначається як «шлях» (path). Наприклад, зв'язок між твором та терміном, який використовується для представлення його предмета, забезпечується двоетапним шляхом, який враховує також роль сутності res. (LRM-R12) ТВІР «має предмет» RES + (LRM-R13) RES «має найменування» НОМЕН Якщо окремий шлях часто вимагається в окремому застосуванні, то він може бути реалізований як єдиний зв'язок, який слугує коротким шляхом для більш складного шляху. Проміжний вузол (вузли) або сутності стають неявними. Один короткий шлях є досить важливим, щоб бути задекларованим у цій моделі: (LRM-R15) НОМЕН «є еквівалентом для» НОМЕНА має таке ж значення, що і така пара зв’язків: (LRM-R13i) НОМЕН1 «є найменуванням для» RES + (LRM-R13) RES «має найменування» НОМЕН2 Структура підклас/суперклас сутностей (ієрархія «є» (isA)) також може використовуватися в шляху для обмеження сутностей, які виступають початковою чи кінцевою точкою в зв’язку. Пара виражень: (є (isA)) ОСОБА є АГЕНТОМ + (LRM-R5i) АГЕНТ «створив» ТВІР виражає короткий шлях зв’язку: ОСОБА «створила» ТВІР Цей останній специфічний зв'язок можна використовувати в прямому порядку, якщо це вважається бажаним. Багатоступеневі шляхи можуть використовувати як ієрархію «є» (isA), так і зв’язки, задекларовані в моделі. Це стосується шляху, який пов’язує твір із номеном, який один агент (приміром, бібліографічна агенція) пов’язав з агентом, відповідальним за створення твору. (LRM-R5) ТВІР «створений» АГЕНТОМ1 + (є (isA)) АГЕНТ1 є RES + (LRM-R13) RES «має найменування» НОМЕН + (LRM-R14i) НОМЕН «присвоєний» АГЕНТОМ2

Тут зв’язки декларуються на рівні сутності. Це важливе зауваження, оскільки, зв’язки, задекларовані між сутностями, в реальності встановлюються та існують між екземплярами сутностей. Лише сутності, задекларовані в секції 4.1.3, слугують початковими та кінцевими точками зв’язків, визначених у моделі. Сутність особа не відображається явно в жодному з визначених зв’язків. Всі уточнення зв’язків, необхідні для сутності особа, створені з використанням механізму ієрархії сутностей, описаного вище.

4.3.2. Ієрархічна структура зв’язків

Таблиця 4.6 підсумовує в короткій табличній формі зв’язки, визначені в моделі. Дотримуючись структури ієрархії сутностей (показаній в повній Таблиці 4.1 у секції 4.1.2), зв’язки також можуть відображати ієрархію. Всі зв’язки є уточненнями зв’язку вищого рівня (LRM-R1), поданого в першому рядку першого стовпчика таблиці. Всі інші зв’язки, визначені в моделі, перебувають на одному рівні та подаються в другому стовпчику. У разі розширення моделі, можуть бути визначені додаткові зв’язки другого рівня, так само, як і зв’язки на ще нижчих рівнях ієрархії. Щоб зробити перелік більш компактним, подаються лише імена зв’язків, зворотні імена опущені. Зворотні імена та повні визначення всіх зв’язків, подані в Таблиці 4.7 (Зв’язки) в секції 4.3.3.

Таблиця 4.6. Ієрархія зв’язків Верхній рівень Другий рівень LRM-R1 RES пов'язаний з RES -- LRM-R2 -- LRM-R3 -- LRM-R4 -- LRM-R5 -- LRM-R6 -- LRM-R7 -- LRM-R8 -- LRM-R9 -- LRM-R10 -- LRM-R11 -- LRM-R12 -- LRM-R13 -- LRM-R14 -- LRM-R15 -- LRM-R16 -- LRM-R17 -- LRM-R18 -- LRM-R19 -- LRM-R20 -- LRM-R21 -- LRM-R22 -- LRM-R23 -- LRM-R24 -- LRM-R25 -- LRM-R26 -- LRM-R27 -- LRM-R28 -- LRM-R29 -- LRM-R30 -- LRM-R31 -- LRM-R32 ТВІР реалізований через ВИРАЖЕННЯ ВИРАЖЕННЯ втілене в ПРОЯВІ ПРОЯВ представлений через ПРИМІРНИК ТВІР створений АГЕНТОМ ВИРАЖЕННЯ створене АГЕНТОМ ПРОЯВ створений АГЕНТОМ ПРОЯВ виготовлений АГЕНТОМ ПРОЯВ розповсюджений АГЕНТОМ ПРИМІРНИК належить АГЕНТУ ПРИМІРНИК модифікований АГЕНТОМ ТВІР має предмет RES RES має найменування НОМЕН АГЕНТ присвоїв НОМЕН НОМЕН є еквівалентом для НОМЕНА НОМЕН має частину НОМЕН НОМЕН походить від НОМЕНА ТВІР має частину ТВІР ТВІР передує ТВОРУ ТВІР супроводжує/доповнює ТВІР ТВІР надихнув на створення ТВОРУ ТВІР є трансформацією ТВОРУ ВИРАЖЕННЯ має частину ВИРАЖЕННЯ ВИРАЖЕННЯ походить від ВИРАЖЕННЯ ВИРАЖЕННЯ агреговане ВИРАЖЕННЯМ ПРОЯВ має частину ПРОЯВ ПРОЯВ має репродукцію ПРОЯВ ПРИМІРНИК має репродукцію ПРОЯВ ПРОЯВ має альтернативу ПРОЯВ АГЕНТ є представником/учасником КОЛЕКТИВНОГО АГЕНТА КОЛЕКТИВНИЙ АГЕНТ має частину КОЛЕКТИВНИЙ АГЕНТ КОЛЕКТИВНИЙ АГЕНТ є попередником для КОЛЕКТИВНОГО АГЕНТА

-- -- -- -- LRM-R33 LRM-R34 LRM-R35 LRM-R36 RES пов’язується з МІСЦЕМ МІСЦЕ має частину МІСЦЕ RES пов’язується з ЧАСОВИМ ДІАПАЗОНОМ ЧАСОВИЙ ДІАПАЗОН має частину ЧАСОВИЙ ДІАПАЗОН

4.3.3. Детальне визначення зв’язків

Кожен зв'язок, задекларований в моделі, описано в Таблиці 4.7. Зв’язки пронумеровані послідовно в діапазоні від LRM-R1 до LRM-R36. Зворотні (взаємно-відповідні) зв’язки передаються через номер зв’язку плюс суфікс «i». Стовпчики першого рядка таблиці для кожного зв’язку містять номер, сутність – початкову точку (домен) зв’язку, ім'я зв’язку, ім'я зворотного (або взаємно-відповідного) зв’язку, сутність – кінцеву точку (діапазон) зв’язку та кардинальне число. Визначення зв’язку, будь-які примітки про сферу використання, та вибірки прикладів екземплярів цього зв’язку, представлені в наступних рядках таблиці. Для зворотних зв’язків сутність у стовпчику Кінцева точка (Діапазон) слугує початковою точкою, а сутність у стовпчику Початкова точка (Домен) слугує кінцевою точкою та використовується зворотна назва зв’язку. Наприклад, зв’язки представлені другим входженням таблиці, слід читати так: (LRM-R2) ТВІР «реалізований через» ВИРАЖЕННЯ (LRM-R2i) ВИРАЖЕННЯ «реалізує» ТВІР (зворотне прочитання) Зв’язки є рекурсивними, коли одна і та ж сутність служить як початковою, так і кінцевою точкою. І зв’язки називаються симетричними, коли ім'я зв’язку відповідає зворотному імені. Додатково, до зв’язку вищого рівня (res «пов'язаний з» res), зв’язки «еквівалентність» номена (номен «є еквівалентом для» номена) та «прояв-альтернатива» (прояв «має альтернативу» прояв) є одночасно рекурсивними і симетричними. Зв’язки «має частину/є частиною» – приклад рекурсивних зв’язків, що не є симетричними. Зв’язки, які виражають стани або поточну діяльність, подаються в теперішньому часі (наприклад, «пов'язаний з», «є представником/учасником», «є предметом для»), тоді як зв’язки, які виражають дії, логічно завершені в минулому, подають у минулому часі (наприклад, «створений», «створив», «присвоєний»). Кардинальне число визначає кількість екземплярів сутностей – початкових та кінцевих точок, які можуть бути пов'язані конкретним зв’язком. Так, кардинальне число від 1 до Б (Б означає багато) для зв’язку «реалізований через», означає, що кожен твір має одне або більше виражень, які реалізують його і що кожне вираження реалізує точно один твір. Аналогічним чином, у зв’язку «представлений через» кожен примірник є зразком єдиного прояву, тоді як кожен прояв представлений одним або більше примірниками. Кардинальне число від Б до Б для зв’язку твір «створений» агентом, наприклад, означає, що будь-який агент може створити багато творів та окремий твір може бути результатом творчих внесків від кількох агентів.

Таблиця 4.7. Зв’язки Початкова ID точка (домен) LRM-R1 Res Визначення Примітки про сферу застосуван ня Назва зв’язку Зворотна назва пов'язаний з пов'язаний з Кінцева точка (діапазон) Res Кардинал ьне число Б до Б Цей зв'язок пов’язує два res, які мають будь-яке поєднання Це загальний зв'язок, дійсний для всіх сутностей в бібліографічному універсумі. Загалом, щоб отримати більш точну семантику (суть), мають визначатися спеціальні уточнення.

Приклади

Предмет з предметом, наприклад : {Quantum theory} пов’язана з {Thermodynamics} Твір з твором, наприклад: твори під назвами Through the Looking-Glass та What Alice Found There пов’язані з твором під назвою Alice’s Adventures in Wonderland Предмет з твором, наприклад: персонаж Alice пов’язаний з твором під назвою Alice’s Adventures in Wonderland Особа з колективним агентом, наприклад: Nathaniel Hawthorne пов'язаний з товаристовом Phi Beta Kappa Society Особа з часовим діапазоном, наприклад: Emily Dickinson пов’язана з часовим діапазоном від 1830 (роком її народження) до 1886 (роком її смерті)

ID LRM-R2

Початкова точка (домен)

Твір

Назва зв’язку Зворотна назва реалізований через реалізує Кінцева точка (діапазон) Вираження Кардинал ьне число 1 до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує твір із будь-яким вираженням, яке передає такий же інтелектуальний або мистецький зміст Примітки про сферу застосуван ня Логічне поєднання твору та вираження, відображене в моделі через цей зв'язок, слугує базисом як для ідентифікації твору, представленого окремим вираженням, так і для забезпечення приєднання всіх виражень твору до твору. Опосередковано, зв’язки між твором та різними вираженнями цього твору також слугують для встановлення «родинного» зв’язку між різними вираженнями твору.

Приклади


Твір, відомий як Eine kleine Nachtmusik реалізований через музичну нотацію (ноти), знайдену у виданнях Eine kleine Nachtmusik, 1989 року, видавця Bärenreiter, ISBN 3-370- 00301-5, видавця VEB Deutscher Verlag für Musik, ISBN 3-370- 00301-5, та в недатованому виданні видавця Breitkopf & Härtel, номер друкарської форми (нотної дошки) 4956

ID LRM-R3

Початкова точка (домен) Вираження

Назва зв’язку Зворотна назва втілене в втілює Кінцева точка (діапазон) Прояв Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує вираження з проявом, у якому це вираження з’являється

Примітки про сферу застосуван ня Прояв може втілювати одне або більше виражень та будь-яке вираження може бути втілене в одному або більше прояві. Це логічне поєднання слугує базисом як для ідентифікації окремого вираження чи виражень твору/творів, втілених в окремому прояві, так і для забезпечення приєднання всіх проявів одного і того ж вираження до цього вираження.

Приклади  Музична нотація (ноти) композитора Hans Günter Heumann, аранжування для фортепіано Eine kleine Nachtmusik А.Моцарта, втілена в публікації 1996 року від видавця Henry Lemoine, ідентифікується за номером друкарської форми (нотної дошки) 26336HL

ID LRM-R4

Початкова точка (домен) Прояв

Назва зв’язку Зворотна назва представлений через представляє

Кінцева точка (діапазон)

Примірник

Кардинал ьне число

1 до Б

Визначення

Цей зв’язок поєднує прояв з будь-яким примірником, який відображає характеристики цього прояву

Примітки про сферу застосуван ня Таке логічне поєднання слугує базисом як для ідентифікації прояву, представленого окремим примірником, так і для забезпечення приєднання всіх примірників одного прояву до цього прояву. Опосередковано, зв’язки між проявом та різними примірниками, які представляють цей прояв, також слугують для встановлення «родинного» зв’язку між різними примірниками прояву.

Приклади

Публікація видавця Bärenreiter 1989 року містить факсиміле, власноруч написаного рукопису твору Моцарта, відомого як Eine kleine Nachtmusik, представлена через зразок, який знаходиться в музичному відділенні Національної бібліотеки Франції (Music Department of the National Library of France), поличний номер VMA-991(2,26)

ID LRM-R5

Початкова точка (домен) Твір

Назва зв’язку Зворотна назва створений створив

Кінцева точка (діапазон) Агент

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує твір з агентом, відповідальним за створення інтелектуального або художнього змісту Примітки про сферу застосуван ня Це логічне поєднання між твором та пов’язаним агентом слугує базисом як для ідентифікації агента, відповідального за окремий твір, так і для забезпечення приєднання всіх творів окремого агента до цього агента.

Приклади

Літературний твір, відомий як Hamlet створений Вільямом Шекспіром (William Shakespeare) Музичний твір, відомий як Eine kleine Nachtmusik, створений Вольфгангом Амадеєм Моцартом (Wolfgang Amadeus Mozart) Музичний твір, відомий як Communication breakdown створений Page, Jones та Bonham (учасники музичної групи Led Zeppelin)

LRM-R6 Кардинал ьне число Визначення  ID

Початкова точка (домен) Вираження

Назва зв’язку Зворотна назва створене створив

Кінцева точка (діапазон) Агент

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує вираження з агентом, відповідальним за реалізацію твору

Примітки про сферу застосуван ня

Цей зв'язок застосовується як до створення оригінального вираження, так і до будь-якої його послідуючої модифікації, як от переклади, перегляди та виконання. Агент, відповідальний за інтелектуальний або художній зміст твору, відповідає за

концепцію твору як абстрактної сутності; агент, відповідальний за вираження твору, є відповідальним за специфіку інтелектуальної або художньої реалізації чи виконання вираження. Логічне поєднання між вираженням та пов’язаним агентом слугує базисом як для ідентифікації агента, відповідального за окреме вираження, так і для підтвердження того, що всі вираження, створені агентом, приєднані до цього агента.

Приклади

Majda Stanovnik створила текст словенською мовою з назвою Medved Pu, який є перекладом словенською Winnie the Pooh А. Мілна (A. A. Milne) Хельсинкський філармонічний оркестр (Helsinki Philharmonic Orchestra) на чолі з диригентом Okko Kamu, створив виконане вираження Jean Sibelius’s Finlandia Op. 26, випущене як запис, який ідентифікується за ISRC FIFIN8800300 Matthew Cameron створив ноти для фортепіанного аранжування А.Моцарта, Eine kleine Nachtmusik, оригінально опублікованого в 2006 році та вперше виконаного Cyprien Katsaris Музична група Led Zeppelin створила виконане вираження музичного твору, відомого як Communication breakdown, реліз 1969 року, на їхній власний альбом Led Zeppelin, лейбл звукозапису Atlantic, каталожний номер 588171

ID LRM-R7

Початкова точка (домен) Прояв

Назва зв’язку Зворотна назва створений створив

Кінцева точка (діапазон) Агент

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення

Цей зв'язок поєднує прояв з агентом, відповідальним за створення прояву

Примітки про сферу застосуван ня

Для прояву, поняття створення в широкому сенсі, включає процес публікації для опублікованих проявів. Таке логічне поєднання між проявом та пов’язаним агентом слугує базисом як для ідентифікації агента, відповідального за створення прояву, так і для підтвердження того, що всі прояви створені агентом, приєднані до цього агента.

Приклади

Видавець Brill створив у 2014 році публікацію Muḥ sin Mahdī’s — критичного видання літературного твору, відомого як The thousand and one nights Монастир Ліндісфарн (Lindisfarne) створив загальний зміст та макетування Євангелій — Lindisfarne Gospels Streamline Records створив публікацію звукозапису Леді Гага (Lady Gaga) під назвою Poker face: remixes, UPC 602517965393

ID

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число

LRM-R8

Прояв

виготовлений

виготовив

Агент

Б до Б

Визначення

Цей зв'язок поєднує прояв з агентом, відповідальним за виробництво, створення чи виготовлення примірників цього прояву

Примітки про сферу застосуван ня Приклади Прояв може бути виготовлений або створений через промислові процеси або через ремісницькі методи.

Публікація 2013 року від видавця Historical Society of Western Pennsylvania з назвою The Civil War in Pennsylvania виготовлена поліграфічною компанією, яка називається Heeter (Canonsburg, Pa.) Монастир Ліндісфарн (Lindisfarne) виготовив манускрипт, відомий як Lindisfarne Gospels

ID LRM-R9

Початкова точка (домен) Прояв

Назва зв’язку Зворотна назва розповсюджени й розповсюджує

Кінцева точка (діапазон) Агент Кардинал ьне число Б до Б

Визначення

Цей зв'язок пов’язує прояв з агентом, відповідальним за доступність примірників цього прояву

Примітки про сферу застосуван ня

Примірники можуть бути доступними через традиційний процес дистрибуції для фізичних примірників; або через завантаження, потоковий сервіс (стрімінг) тощо – для електронних примірників.

Приклади

Публікація 2001 року Cai Hua’s A Society without Fathers or Husbands: the Na of China, опублікована видавцем Zone Books (New York), розповсюджена MIT Press (Cambridge, Mass.) The Canadian Broadcasting Corporation (CBC) розповсюджує епізоди радіо-шоу Podcast playlist, шляхом надання доступних для завантаження файлів на http://www.cbc.ca/radio/podcasts/podcast-playlist/ або для стрімінгу на http://www.cbc.ca/radio/podcastplaylist

ID

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число


LRM-R10

Примірник

належить володіє


Агент

Б до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує примірник з агентом, який є наразі, або був у минулому власником чи хранителем цього примірника

Примітки про сферу застосуван ня Логічне поєднання між примірником та пов’язаним агентом може слугувати базисом, як для ідентифікації агента, який був власником чи хранителем примірника, так і для підтвердження того, що всі примірники, якими володів чи які зберігав окремий агент, приєднані до цього агента.

Приклади

Зразок із поличним номером VMA-991(2,26) публікації видавця Bärenreiter 1989 року, який містить факсиміле написаного власноруч рукопису твору Моцарта, відомого як Eine kleine Nachtmusik належить музичному відділенню Національної бібліотеки Франції (Music Department of the National Library of France) Зразок VM2-457 публікації видавця Le Clerc 1765 року, Жан- Жака Руссо (Jean-Jacques Rousseau) Le devin du village належав Марії-Антуанетті (Marie-Antoinette) Національна бібліотека Франції володіє цифровим примірником електронної книги Pop Culture, Richard Memeteau, опублікованої видавцем Zones у 2014 році та

розповсюдженої Editis у форматі EPUB2, ISBN 978-2-35522- 085-2, отриманої як цифровий обов’язковий примірник 1 лютого 2016 року, якому був присвоєний номер цифрового обов’язкового примірника DLN-20160201-6. У каталозі цей примірник ідентифікується за унікальним номером: LNUM20553886

ID LRM-R11

Початкова точка (домен) Примірник

Назва зв’язку Зворотна назва модифікований модифікував

Кінцева точка (діапазон) Агент Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує примірник з агентом, який зробив зміни в цьому окремому примірнику без створення нового прояву

Примітки про сферу застосуван ня Приклади

Приклади включають додавання анотацій, додавання екслібрису, видалення сторінок, повторну оправу, реставрацію.

Оригінальний рукопис Жан-Поля Сартра (Jean-Paul Sartre) La nausée модифікований палітурником Monique Mathieu

ID LRM-R12

Початкова точка (домен) Твір

Назва зв’язку Зворотна назва

має предмет є предметом для

Кінцева точка (діапазон) Res

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує твір з його предметом чи предметами (темою/темами)

Примітки про сферу застосуван ня Логічне поєднання між твором та пов’язаною предметною сутністю слугує базисом як для ідентифікації предмета індивідуального твору, так і для підтвердження того, що всі твори, відповідні окремому предметові, будуть пов’язані з цим предметом.

Приклади

{black holes} (чорні діри) є предметом для A Brief history of time, Стівена Хокінга (Stephen Hawking) Anne Hart, The life and times of Miss Jane Marple має предмет {Miss Jane Marple, персонаж у численних романах та оповіданнях Агати Крісті} [твір – літературна критика]

ID

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число

LRM-R13 Res

має найменування

є найменуванням для

Номен

1 до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує сутність із знаком або комбінацією знаків чи символів, які посилаються на цю сутність у межах окремої схеми або контексту

Примітки про сферу застосуван ня

Наслідком визначення номена як поєднання між чимось та позначенням, яке посилається на нього, є те, що кожен номен унікальним чином поєднується з єдиним res у межах окремої схеми (яка може сягати від окремої локальної системи до природної мови, через спільний авторитетний файл). У результаті, кардинальне число для зв’язку «найменування» полягає в тому, що єдиний res може мати багато номенів, а

кожен номен є найменуванням єдиного res. Той факт, що два екземпляри номена можуть мати однакове значення для їх атрибута рядок номена, не змінює це кардинальне число, і не передбачає, що такі екземпляри номена є, фактично, одним і тим же екземпляром номена, пов’язаного з більш ніж одним екземпляром res, навіть, якщо мова іде про природну мову. Рядок номена "Gift" може використовуватися як посилання на подарунок або на отруту, відповідно до того, чи є він значенням рядка номена для номена англійською мовою чи значенням рядка номена для номена німецькою мовою. Хоч значення рядок номена виглядає однаково, в цьому випадку ми маємо два різні екземпляри номена для двох різних екземплярів res. Хоч у теорії, один екземпляр номена (підклас res) може пов'язуватися з іншим екземпляром номена через зв'язок «найменування» (утворюючи номен для іншого номена), на практиці такий загальний випадок не передбачається для реалізації. У структурному відношенні, в системі застосування, де екземплярам сутності номен присвоюється внутрішній ідентифікатор (також номен спеціального типу) цей зв'язок буде неявним під час проектування системи. Приклад такої ситуації можна знайти в реалізації пов’язаних даних, де присвоюється URI (номен) для екземплярів номена інших типів.

Приклади

{the author of one of the earliest known grammars of Sanskrit, known as Ashtadhyayi}(автор однієї з найдавніших граматик санскриту, відомої як Ashtadhyayi) має найменування 'Pāṇini' {the concept of infinity} (концепція безкінечності) має найменування '∞' {black holes} (чорні діри) має найменування 'trous noirs' {black holes} (чорні діри) має найменування 'črne luknje' {black holes} (чорні діри) має найменування '黑洞' {International Federation of Library Associations and Institutions} має найменування 'IFLA' [IFLA номен1] {International Federation of Landscape Architects} має найменування 'IFLA' [IFLA номен2, екземпляр сутності номен, відмінний від IFLA номен1]

ID LRM-R14

Початкова точка (домен) Агент

Назва зв’язку Зворотна назва присвоїв присвоєний

Кінцева точка (діапазон) Номен

Кардинал ьне число 1 до Б

LRM-R14

Агент

присвоїв присвоєний

Номен

1 до Б

Визначення Цей зв'язок поєднує агента з окремим номеном, який був присвоєний цим агентом

Примітки про сферу застосуван ня

У бібліографічному контексті, присвоєння номена застосовується для створення предметних термінів, контрольованих точок доступу, ідентифікаторів тощо.

Приклади

ISBN агенція присвоїла номер '0-553-10953-7' публікації 1998 року Стівена Хокінга (Stephen Hawking), A Brief history of time Поличний номер 'QB981 .H377 1998' присвоєний в 1998 році публікації Стівена Хокінга (Stephen Hawking), A Brief history of time Бібліотекою Конгресу США Термін 'proton' (протон) присвоєний Ернестом Резерфордом (Ernest Rutherford) ядру водню в 1920 році

ID LRM-R15

Початкова точка (домен) Номен

Назва зв’язку Зворотна назва є еквівалентом для є еквівалентом для

Кінцева точка (діапазон) Номен

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Це зв'язок між двома номенами, які є найменуваннями одного і того ж res

Примітки про сферу застосуван ня

Це короткий шлях для детального шляху: НОМЕН1 є найменуванням для RES + RES має найменування НОМЕН2 Номени, пов’язані цим зв’язком, є функціонально еквівалентними в значенні (присвоєні одному і тому ж res). Але, оскільки, вони зберігають свої власні значення в будь-яких атрибутах, записаних для них, то вони не є взаємозамінними щодо використання. Еквівалентні номени можуть відрізнятися такими важливими атрибутами як схема, мова чи контекст використання. Такий зв'язок еквівалентності пов’язує екземпляри номенів, але не значення атрибутів рядок номена для цих номенів. Отже, навіть, якщо це може здатися нелогічним, два номени, які посилаються на різні res, навіть, якщо будуть записані однаковим буквенним рядком, не будуть еквівалентними.

Приклади

'USA' є еквівалентом для 'United States of America' 'Анна Павловна (Матвеевна) Павлова' є еквівалентом для 'Anna Pavlovna (Matveyevna) Pavlova' 'Bill Clinton' є еквівалентом для 'William Jefferson Clinton' 'Norma Jeane Mortenson' є еквівалентом для 'Marilyn Monroe' [як номени для особи] 'τὰ βιβλία' є еквівалентом для 'The Bible' 'Schubert, Franz, 1797-1828. Sonatas, piano, D. 959, A major' є еквівалентом для 'Schubert, Franz, 1797-1828. Sonates. Piano. D 959. La majeur' [заголовок, якому надається перевага згідно до RDA для англомовної каталогізуючої агенції, представляє той самий музичний твір як заголовок, якому надається перевага для франкомовної каталогізуючої агенції] 'Santa Claus' є еквівалентом для 'Saint Nick' 'Music' є еквівалентом для '780' [класифікаційний номер '780' – це дійсний номер у Dewey Decimal Classification і представляє те ж поняття, що і термін 'Music', присвоєний Предметними рубриками Бібліотеки Конгресу США] 'Christie, Agatha, 1890-1976' є еквівалентом для '0000 0001 2102 2127' [ISNI для публічної ідентичності {Agatha Christie}, відмінної від публічної ідентичності {Mary Westmacott}] 'International Federation of Library Associations and Institutions' є еквівалентом для 'IFLA' [IFLA номен1] 'International Federation of Landscape Architects' є еквівалентом для 'IFLA' [IFLA номен2, екземпляр сутності номен відмінний від IFLA номен1; IFLA номен2 не еквівалент для IFLA номен1]

ID LRM-R16

Початкова точка (домен) Номен

Назва зв’язку Зворотна назва має частину є частиною

Кінцева точка (діапазон) Номен Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Цей зв'язок зазначає, що один номен побудований з використанням іншого номена в якості його складової частини (компонента)

Примітки про сферу застосуван ня Зв'язок «ціле-частина» для номенів має важливе значення під час обробки атрибутів для компонентів номенів, побудованих з використанням вже наявних номенів, оскільки такі атрибути як мова можуть відрізнятися для частин складного номена.

Приклади

'Shakespeare' є частиною 'William Shakespeare' 'Measles' є частиною 'Measles/epidemiology' 'Twelfth Night, or What You Will' має частину 'Twelfth Night' 'Schubert, Franz, 1797-1828. Sonatas, piano, D. 959, A major' має частину 'Schubert, Franz, 1797-1828' 'Italy. Ministero degli affari esteri' має частину 'Italy' '1830-1886' є частиною 'Dickinson, Emily, 1830-1886'

ID LRM-R17

Початкова точка (домен) Номен

Назва зв’язку Зворотна назва походить від має похідний

Кінцева точка (діапазон) Номен Кардинал ьне число Б до 1

Визначення Цей зв'язок зазначає, що один номен був використаний в якості базису для іншого номена і обидва ці номени є найменуваннями одного і того ж res

Примітки про сферу застосуван ня Один номен може походити від іншого, внаслідок формальних модифікацій у використаній нотації (як от транслітерація) чи культурних або лінгвістичних домовленостей (створення абревіатур, скорочених або варіантних форм).

Приклади

'USA' походить від 'United States of America' 'Анна Павловна (Матвеевна) Павлова' має похідне 'Anna Pavlovna (Matveyevna) Pavlova' 'Bill Clinton' походить від 'William Jefferson Clinton' 'Schubert, Franz, 1797-1828. Sonatas, piano, D. 959, A major' походить від 'Sonata in la maggiore op. postuma, D. 959'

ID

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число

LRM-R18

Твір

має частину є частиною Твір

Б до Б

Визначення Це зв'язок між двома творами, коли зміст одного твору є складовою частиною змісту іншого

Примітки про сферу застосуван ня Застосовується у випадку, коли зв'язок «компонент-ціле» є невід’ємним аспектом творів та зберігається для всіх виражень та проявів більшого твору та його творів-компонентів. Незалежно від того чи включає вираження або прояв повний більший твір чи лише один і більше (але не всі) твори-компоненти. Прикладом можуть бути частини концертів, вірші в поетичних циклах, романи, які складаються з кількох частин, триптихи.

Приклади   A wizard of Earthsea є частиною Earthsea trilogy Урсули ле Ґуїн (Ursula K. Le Guin) Richard Wagner, Der Ring des Nibelungen має частину Richard Wagner, Götterdämmerung

ID LRM-R19 Початкова точка (домен) Твір Назва зв’язку Зворотна назва передує продовжує

Кінцева точка (діапазон) Твір

Кардинал ьне число

Б до Б

Визначення

Це зв'язок між двома творами, коли зміст другого твору є логічним продовженням першого

Примітки про сферу застосуван ня

Такий зв'язок стосується послідовності ідей і не стосується часу створення відповідних творів.

Оскільки цей зв'язок стосується логічного продовження змісту відповідних творів, він не застосовується до тих періодичних творів, які трансформуються з часом (через значні зміни в назві, зміни в типі даних, тощо), але зберігають безперервність у своїй формі чи схемах нумерації. Дивіться зв'язок «твір- трансформація» – LRM-R22, для того, щоб виразити зв'язок між одним агрегуючим або періодичним твором та іншим, який модифікує та продовжує його.

Приклади

Margaret Mitchell, Gone With the Wind передує Alexandra Ripley, Scarlett та Donald McCaig, Rhett Butler’s People Margaret Mitchell, Gone With the Wind продовжує Donald McCaig, Ruth’s Journey TV серіал Better Call Saul! передує TV серіалу Breaking Bad A wizard of Earthsea передує The tombs of Atuan, який передує The farthest shore, всі в трилогії Урсули ле Ґуїн (Ursula K. Le Guin) Earthsea trilogy

ID

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число

LRM-R20

Твір супроводжує/д оповнює

супроводжується /доповнюється

Твір

Б до Б

Визначення Це зв'язок між двома незалежними творами, які також можуть використовуватися в поєднанні один з одним – як доповнення або супутні твори

Примітки про сферу застосуван ня

Два твори можуть додавати значення один одному (у такому випадку зв'язок є симетричним); у всіх інших випадках один із творів вважається вторинним.

Приклади

Leigh Lowe, Prima Latina: an introduction to Christian Latin. Teacher manual супроводжує/доповнює Leigh Lowe, Prima Latina: an introduction to Christian Latin. Student book Набір ілюстрацій Eric Gill для Song of Songs супроводжує/доповнює Song of Songs публікацію 1931 року від видавця Cranach Press Передмова, написана Wole Soyinka до Universal declaration of human rights супроводжує/доповнює Universal declaration of human rights, публікацію 1994 року від видавця African Book Builders Періодичне видання Applied economics quarterly. Supplement (ISSN 1612-2127) супроводжує/доповнює періодичне видання Applied economics quarterly (ISSN 1611-6607)

ID LRM-R21

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число

LRM-R21

Твір

надихнув на створення

натхнений

Твір

Б до Б

Визначення

Це зв'язок між двома творами, коли зміст першого твору слугує джерелом ідей для другого

Примітки про сферу застосуван ня

Приклади

Мюзикл West Side Story натхнений п’єсою Romeo and Juliet Картина Plan for a City Gate in Kiev Віктора Гартмана (Viktor Hartmann) надихнула на створення музичної п’єси The Great Gate of Kiev із Pictures at an Exhibition Модеста Мусоргського (Modest Mussorgsky)

ID LRM-R22

Початкова точка (домен) Твір

Назва зв’язку Зворотна назва є трансформаціє ю трансформовани й у/в

Кінцева точка (діапазон) Твір

Кардинал ьне число Б до 1

Визначення Цей зв'язок зазначає, що новий твір був створений шляхом зміни сфери застосування чи редакційної політики (як у періодичному виданні або агрегуючому творі), жанру чи літературної форми (драматизація, романізація), цільової аудиторії (адаптація для дітей), чи стилю (парафраз, імітація, пародія) попереднього твору

Примітки про сферу застосуван ня

Деякі трансформації можуть розглядатися лише як натхнені попереднім твором.

Приклади

Cymbeline, Мері Лемб (Mary Lamb) із Tales from Shakespeare,Чарльза та Мері Лемб (Charles and Mary Lamb) є трансформацією Вільяма Шекспіра (William Shakespeare) Cymbeline Pride and prejudice and zombies Сета Грем-Сміта (Seth Grahame-Smith) є трансформацією Pride and prejudice Джейн Остін (Jane Austen) Періодичне видання під назвою Le Patriote de Saône-et-Loire (ISSN 1959-9935) трансформоване в нове періодичне видання під назвою Le Démocrate de Saône-et-Loire (ISSN 1959-9943), після того як попереднє було придушене цензурою в 1850 році [остаточна заміна] Окремі періодичні видання під назвами Animal research (ISSN 1627-3583), Animal science (ISSN 1357-7298), та Reproduction nutrition development (ISSN 0926-5287) трансформовані в періодичне видання під назвою Animal (ISSN 1751-7311) [злиття]

ID

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число

LRM-R23

Вираження

має частину є частиною

Вираження

Б до Б

Визначення Це зв'язок між двома вираженнями, коли одне є компонентом іншого

Примітки про сферу застосуван ня

Застосовується коли зв'язок «компонент-ціле» є невід’ємним аспектом творів та зберігається для всіх виражень та проявів більшого твору та його творів-компонентів. Незалежно від того чи включає вираження або прояв повний більший твір чи лише один і більше (але не всі) твори-компоненти.

Приклади

Музична нотація (ноти) Ave Maria Op. 52, No. 6, Франца Шуберта (Franz Schubert) є частиною музичної нотації Sieben Gesänge aus Walter Scott’s Fräulein vom See Op. 52, Франца Шуберта (Franz Schubert) Аудіозапис La divina commedia Данте Аліг’єрі (Dante Alighieri), прочитаний Enrico de Negri має частину – аудіозапис La divina commedia, Inferno Данте Аліг’єрі (Dante Alighieri), прочитану Enrico de Negri

ID LRM-R24

Початкова точка (домен) Вираження

Назва зв’язку Зворотна назва походить від має похідне

Кінцева точка (діапазон) Вираження

Кардинал ьне число Б до 1

Визначення

Цей зв’язок зазначає, що з двох виражень одного твору, друге було використане як джерело для іншого

Примітки про сферу застосуван ня

У багатьох випадках, точне джерело, наприклад, перекладу, адаптації, перегляду чи аранжування невідоме. Якщо це так, то це може бути цікавим аспектом для кінцевого користувача. Зв'язок «походження» може бути уточнений для надання більш детальної інформації про природу трансформації.

Приклади

Переклад французькою мовою 天人五衰 Юкіо Місіми (Yukio Mishima), опублікований як «L’ange en decomposition» походить від перекладу англійською мовою 天人五衰 Юкіо Місіми (Yukio Mishima), опублікованого як «The decay of the angel» Запис 1965 року виконання Symphony No. 2 in C minor Антона Брукнера (Anton Bruckner) Симфонічним оркестром Торонто (Toronto Symphony Orchestra) під орудою Herman Scherchen походить від окремої партитури Антона Брукнера (Anton Bruckner) – Symphony No. 2 in C minor, знайденої у виданні 1892 року (Doblinger) під наглядом Cyrill Hynais зі змінами Брукнера Переклад французькою мовою Wong’s essentials of pediatric nursing, опублікованого як Soins infirmiers : pédiatrie видавцем Chenelière éducation (Montréal, Québec), ©2012, походить від 8-го англомовного видання, яке з’явилося в прояві, опублікованому видавцем Mosby/Elsevier (St. Louis, Missouri), ©2009

ID

LRM-R25

Початкова точка (домен) Вираження

Назва зв’язку Зворотна назва агреговане агрегувало

Кінцева точка (діапазон) Вираження

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення

Цей зв'язок зазначає, що конкретне вираження твору було обране як частина плану агрегуючого вираження

Примітки про сферу застосуван ня Агрегуючі вираження обиратимуть численні конкретні вираження інших творів для того щоб втілити їх разом у агрегованому прояві. Вираження може бути вибране багатьма агрегуючими вираженнями. Це короткий шлях зв’язків, проілюстрованих на Малюнку 5.7 – загальній моделі для агрегацій. ВИРАЖЕННЯ1 втілене в ПРОЯВІ (агрегованому) + ПРОЯВ (агрегований) втілює (агрегуюче) ВИРАЖЕННЯ На відміну від зв’язку «ціле-частина» між вираженнями, вираження вибрані для подачі разом у агрегованому прояві не стають компонентами агрегуючого вираження. Крім того, зв'язок між цими вираженнями не є невід'ємною особливістю творів, які реалізують ці вираження, і тому не зберігається в інших вираженнях цих творів.

Приклади

Англомовний текст Едгара По (Edgar Allan Poe) «The fall of the House of Usher» агрегований агрегуючим вираженням; результатом стало створення агрегованого прояву «The Oxford book of short stories» (оповідання підібрані V.S. Pritchett) Агрегуюче вираження, яке утворює монографічну серію «IFLA series on bibliographic control» агрегувало англомовний текст «ISBD : International standard bibliographic description», консолідоване видання 2011 року Агрегуюче вираження, яке утворює монографічну серію «Povremena izdanja Hrvatskoga knjižničarskog društva. Novi niz», агрегувало хорватський текст 2014 року «ISBD : International standard bibliographic description», консолідоване видання 2011 року

ID LRM-R26

Початкова точка (домен) Прояв

Назва зв’язку Зворотна назва має частину є частиною

Кінцева точка (діапазон) Прояв

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Це зв'язок між двома проявами, де один прояв є компонентом іншого

Примітки про сферу застосуван ня У деяких випадках компоненти прояву виникають внаслідок аналізу фізичних характеристик, пов’язаних із носієм, на якому планується випустити прояв (наприклад, запис є задовгим, для одного єдиного диска, тому він був випущений набором із двох дисків у коробці). Альтернативний прояв на іншому носієві може не відображати тих самих компонентів. Однак, у випадку коли зв'язок «компонент-ціле» є невід’ємним аспектом творів, він зберігається для всіх виражень та проявів більшого твору та його творів-компонентів. Незалежно від того чи включає вираження або прояв повний більший твір чи лише один і більше (але не всі) твори-компоненти.

Приклади

Публікація від видавця Bolchazy-Carducci Publishers – Latin for the new millennium by Milena Minkova et al. має частину – публікацію від видавця Bolchazy-Carducci Publishers, том 5, «Level 2: Student text», ISBN 978-0-86516-563-2, яка входить до Latin for the new millennium by Milena Minkova et al.

ID LRM-R27

Початкова точка (домен) Прояв

Назва зв’язку має репродукцію

Зворотна назва

є репродукцією

Кінцева точка (діапазон) Прояв

Кардинал ьне число 1 до Б

Визначення

Це зв'язок між двома проявами, який забезпечує користувача повністю однаковим змістом, тоді як більш ранній прояв забезпечив джерело для створення послідуючого прояву, як от факсиміле, репродукції, репринти та перевипуски.

Примітки про сферу застосуван ня

Як правило, для репринтів та перевипусків, окремий примірник прояву-джерела як джерело для репродукції не виокремлюється. Крім того, в таких випадках, хоч окремий примірник може використовуватись як джерело репродукції, цей примірник повинен вважатися таким, що репрезентує прояв-джерело в цілому. Процес репродукції завжди призводить до виникнення нового прояву, навіть, якщо з цього прояву виготовлено єдиний примірник.

Приклади

Публікація 1873 року Daniel Wilson, Caliban: the missing link видавця Macmillan має репродукцію – публікацію 2014 року Daniel Wilson, Caliban: the missing link видавця Cambridge University press як факсимільне видання Репринтне видання 2007 року Hubert Reeve, Malicorne: réflexions d’un observateur de la nature, опубліковане видавцем Éditions du Seuil як номер 179 у серії Points. Science (ISBN 978-2-02-096760-0) є репродукцією видання 1990 року Hubert Reeve, Malicorne: réflexions d’un observateur de la nature, опублікованого видавцем Éditions du Seuil у серії Science ouverte (ISBN 2-02-012644-3) Видання 1990 року Hubert Reeve, Malicorne: réflexions d’un observateur de la nature опубліковане видавцем Éditions du Seuil у серії Science ouverte (ISBN 2-02-012644-3) має репродукцію – видання 1991 року, опубліковане видавцем France loisirs (ISBN 2-7242-6486-X)

ID

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку

Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число

LRM-R28

Примірник

має репродукцію

є репродукцією

Прояв

1 до Б Визначення Це зв'язок між примірником одного прояву та іншим проявом, яке забезпечує кінцевого користувача повністю однаковим змістом, тоді як окремий примірник забезпечив джерело для створення послідуючого прояву

Примітки про сферу застосуван ня У цьому випадку, окремий примірник, використаний як джерело репродукції, є унікальним або за своїм походженням, або через характеристики, які стосуються окремого примірника, як от примітки або маркування власника. Процес репродукції завжди призводить до виникнення нового прояву, навіть, якщо з такого прояву виготовлено єдиний примірник.

Приклади  Публікація 2015 року Harry Partch, Two studies on ancient Greek scales видавця Schott є репродукцією рукопису, написаного власноруч Harry Partch, Two studies on ancient Greek scales

The Canadian Pacific Railway’s 1913 settlers’ guide : information concerning Manitoba, Saskatchewan and Alberta – путівник для поселенців, оригінально опублікований в Монреалі в 1913 році, має репродукцію на мікрофіші, випущену Canadian Institute for Historical Microreproductions у 2000 році. Репродукція була перенесена на плівку з копії оригінальної публікації, яка належить Glenbow Museum Library, Calgary

ID LRM-R29

Початкова точка (домен) Прояв

Назва зв’язку має альтернативу

Зворотна назва має альтернативу

Кінцева точка (діапазон) Прояв

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення Цей зв'язок стосується проявів, які ефективно слугують альтернативами одне одному

Примітки про сферу застосуван ня

Типовими прикладами такого зв’язку є випадки, коли публікації, звукозаписи, відео тощо, випускаються в кількох форматах, або ж одночасно різними видавцями в різних країнах.

Приклади

Реліз рок-групи Soviettes LP панк-альбому (довгограючого) під назвою «LP III» має альтернативу - реліз на CD альбому під назвою «LP III» панк рок-групи Soviettes Agatha Christie, The Sittaford Mystery, публікація 1931 року, Великобританія, видавця William Collins & Sons має альтернативу - одночасне видання в США, опубліковане під назвою The Murder at Hazelmoor, видавцем Dodd, Mead & Co.

ID LRM-R30 Початкова точка (домен) Агент Назва зв’язку Зворотна назва є представнико м/учасником має представника/уча сника

Кінцева точка (діапазон) Колективний агент

Кардинал ьне число Б до Б Визначення Це зв’язок між агентом та колективним агентом, до якого агент приєднався як учасник

Примітки про сферу застосуван ня

Особа може відкрито приєднатися до організації або асоціації. Особа може неявно, опосередковано стати членом родини за народженням, через усиновлення, шлюб тощо. Колективний агент може приєднатися до іншого колективного агента як учасник.

Приклади

Король Англії Henry VIII є представником дому Тюдорів Pearl Buck є учасником Phi Beta Kappa IFLA має учасника the National Library of China Інститут прем’єр-міністрів Канади має представника П.Трюдо (Pierre Elliot Trudeau)

ID LRM-R31

Початкова точка (домен) Колективний агент

Назва зв’язку має частину Зворотна назва є частиною

Кінцева точка (діапазон) Колективний агент

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення

Це зв'язок між двома колективними агентами, коли один агент є складовою частиною іншого


Примітки про сферу застосуван ня

Приклади Секція з каталогізації IFLA (IFLA Cataloguing Section) є частиною IFLA

ID LRM-R32

Початкова точка (домен) Колективний агент

Назва зв’язку Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинальне число LRM-R32 Колективний агент

є попередником для

є наступником для

Колективний агент

Б до Б

Визначення

Це зв'язок між двома колективними агентами, якщо перший агент був трансформований у другого

Примітки про сферу застосуван ня

Єдиниий екземпляр цього зв’язку може відобразити просту трансформацію єдиного колективного агента в його єдиного наступника. Кілька екземплярів цього зв’язку можуть використовуватися разом для фіксації більш складного комплексу злиття та розділення, які можуть відбуватися серед колективних агентів.

Приклади

National Library of Canada є попередником для Library and Archives Canada National Archives of Canada є попередником для Library and Archives Canada

ID LRM-R33

Початкова точка (домен)

Res

Назва зв’язку

Зворотна назва

пов’язується з пов'язаний з

Кінцева точка (діапазон) Місце

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення

Цей зв'язок поєднує будь-яку сутність з визначеними межами простору

Примітки про сферу застосуван ня

Під час більшості застосувань цей зв'язок буде уточнюватися для відображення точної природи зв’язку, наприклад, місце, де був задуманий або створений твір, місце створення вираження (наприклад, місце музичного виконання), місце публікації чи виробництва, нинішнє або колишнє розміщення примірника та місцезнаходження агента.

Приклади

Emily Dickinson пов’язується з Amherst, Mass. [містечко, де вона народилася] Zone Books пов’язується з New York City [місто, де знаходиться цей видавець] Gone With the Wind пов’язується з Atlanta, Georgia [місто, де відбувається дія роману]

ID

Початкова точка (домен)

Назва зв’язку

Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинал ьне число

LRM-R34

Місце має частину

є частиною

Місце

Б до Б

Визначення

Це зв'язок між двома місцями, коли одне місце є складовою частиною іншого Примітки про сферу застосуван ня Приклади

Каліфорнія є частиною США Доломіти є частиною Альп

ID LRM-R35 Початкова точка (домен) Res

Назва зв’язку пов’язується з

Зворотна назва пов'язаний з

Кінцева точка (діапазон) Часовий діапазон

Кардинал ьне число Б до Б

Визначення

Цей зв’язок поєднує будь-яку сутність із проміжком часу

Примітки про сферу застосуван ня

Під час більшості застосувань цей зв'язок буде уточнюватися для відображення точної природи зв’язку, наприклад, час, коли був задуманий або створений твір, час створення вираження (наприклад, дата/час музичного виконання), час публікації чи виробництва, період володіння примірником, дата народження особи, період дії номена для окремого res.

Приклади

Публікація 1998 року Stephen Hawking, A Brief history of time пов’язується з 1998 роком  Товариство Phi Beta Kappa пов’язується з 5 грудня 1776 року, часом свого заснування  Термін 'Happenings (Art)' пов’язується з датою/часом 20151205060018.0. Саме тоді цей термін став дійсною рубрикою Предметних рубрик Бібліотеки Конгресу (LCSH), внаслідок заміни ним попереднього терміну 'Happening (Art)' та оновлення відповідного авторитетного запису  Emily Dickinson пов’язується з часовим діапазоном від 1830 до 1886 року  Запис живого виконання пісні Communication Breakdown групи Led Zeppelin у Парижі в концертному залі Olympia, 10 жовтня 1969 року пов’язується з часовим діапазоном 10 жовтня 1969 року

ID LRM-R36

Початкова точка (домен) Часовий діапазон

Назва зв’язку

Зворотна назва

Кінцева точка (діапазон)

Кардинальне число

LRM-R36 Часовий діапазон

має частину

є частиною

Часовий Б до Б діапазон Визначення

Це зв'язок між двома часовими діапазонами, де один діапазон є складовою частиною іншого

Примітки про сферу застосуван ня

Приклади

1930-ті роки частина ХХ століття

4.3.4. Зв’язки, впорядковані за початковою точкою (доменом)

Таблиця 4.8 містить зв’язки, визначені в Таблиці 4.7 (Зв’язки) в секції 4.3.3, впорядковані за сутністю, яка є початковою точкою (доменом) зв’язку. У Таблиці 4.8 подаються всі зв’язки та всі зворотні зв’язки для несиметричних зв’язків. Зворотні зв’язки – це такі зв’язки, для яких ID номера зв’язку (стовпчик ID зв’язку) містить суфікс «i». Для кожного зв’язку, поданого в таблиці, ім'я зв’язку, зворотне ім'я, сутності, які є початковою та кінцевою точками та всі відповідні ID, подаються в єдиному рядку. У Таблиці 4.8 зв’язки посортовані за сутністю, яка є початковою точкою зв’язку. Для сортування сутностей використовується стовпчик ID початкової точки, де ID сутності представлені відповідно до їхнього порядку в Таблиці 4.2. (Сутності), в секції 4.1.3. У межах однієї сутності-початкової точки зв’язку, зв’язки сортуються в алфавітному порядку за стовпчиком з іменем зв’язку. І насамкінець, у випадках, коли одне і теж ім'я зв’язку подається для багатьох зв’язків з однією і тією ж сутністю як початковою точкою, вторинне сортування здійснюється за сутністю-кінцевою точкою зв’язку, з використанням стовпчика ID кінцевої точки. Таблиця 4.8. Зв’язки за сутністю, яка функціонує як початкова точка ID ID початко ID Початко кінцево вої зв’яз ва точка Ім'я зв’язку Зворотне ім'я ї точки точки ку (домен) (діапаз (домена ону) ) LRM- LRM-E1 Res пов’язується з пов'язаний з LRM-E10 R33 LRM- LRM-E1 Res пов’язується з пов'язаний з LRM-E11 R35 LRM- LRM-E1 Res є предметом для має предмет LRM-E2 R12i LRM- LRM-E1 Res має є LRM-E9 R13 найменування найменуванням для LRM- LRM-E1 Res пов'язаний з пов'язаний з LRM-E1 R1 LRM- LRM-E2 Твір є трансформовани LRM-E2 R22 трансформацією й у/в LRM- LRM-E2 Твір є частиною має частину LRM-E2 R18i LRM- LRM-E2 Твір має предмет є предметом для LRM-E1 R12 LRM- LRM-E2 Твір має частину є частиною LRM-E2 R18 LRM- LRM-E2 Твір надихнув на натхнений LRM-E2 R21 створення LRM- LRM-E2 Твір натхнений надихнув на LRM-E2 R21i створення LRM- LRM-E2 Твір передує продовжує LRM-E2 R19 LRM- LRM-E2 Твір продовжує передує LRM-E2 R19i LRM- LRM-E2 Твір реалізований реалізує LRM-E3 R2 через LRM- LRM-E2 Твір створений створив LRM-E6 R5 LRM- LRM-E2 Твір супроводжує/ супроводжуєтьс LRM-E2 R20 доповнює я/ доповнюється LRM- LRM-E2 Твір супроводжується супроводжує/ LRM-E2 R20i /доповнюється доповнює LRM- LRM-E2 Твір трансформовани є LRM-E2 R22i й у/в трансформацією Кінцева точка (діапазон ) Місце Часовий діапазон Твір Номен Res Твір Твір Res Твір Твір Твір Твір Твір Вираження Агент Твір Твір Твір

LRM- R25 LRM- R25i LRM- R3 LRM- R23i LRM- R24i LRM- R23 LRM- R24 LRM- R2i LRM- R6 LRM- R8 LRM- R3i LRM- R29 LRM- R27 LRM- R26 LRM- R27i LRM- R28i LRM- R26i LRM- R4 LRM- R9 LRM- R7 LRM- R28 LRM- R11 LRM- R10 LRM- R4i LRM- R8i LRM- R10i LRM- R30 LRM-E3 агреговане агрегувало LRM-E3 Вираження агрегувало агреговане LRM-E3 Вираження втілене в втілює LRM-E4 Прояв є частиною має частину LRM-E3 Вираження має похідне походить від LRM-E3 Вираження має частину є частиною LRM-E3 Вираження походить від має похідне LRM-E3 Вираження реалізує LRM-E2 Твір створене реалізований через створив LRM-E6 Агент LRM-E4 Вираженн я Вираженн я Вираженн я Вираженн я Вираженн я Вираженн я Вираженн я Вираженн я Вираженн я Прояв виготовлений виготовив LRM-E6 Агент LRM-E4 Прояв втілює втілене в LRM-E3 Вираження LRM-E4 Прояв Прояв Прояв має альтернативу є репродукцією LRM-E4 LRM-E4 має альтернативу має репродукцію LRM-E4 Прояв LRM-E4 Прояв має частину є частиною LRM-E4 Прояв LRM-E4 Прояв є репродукцією має репродукцію LRM-E4 Прояв LRM-E4 Прояв є репродукцією має репродукцію LRM-E5 Примірник LRM-E4 Прояв є частиною має частину LRM-E4 Прояв LRM-E4 Прояв представляє LRM-E5 Примірник LRM-E4 Прояв представлений через розповсюджений розповсюджує LRM-E6 Агент LRM-E4 Прояв створений створив LRM-E6 Агент LRM-E5 має репродукцію є репродукцією LRM-E4 Прояв модифікований модифікував LRM-E6 Агент належить володіє LRM-E6 Агент представляє представлений LRM-E4 Прояв LRM-E6 Примірни к Примірни к Примірни к Примірни к Агент виготовив виготовлений LRM-E4 Прояв LRM-E6 Агент володіє належить LRM-E5 LRM-E6 Агент є представником/ учасником модифікував має представника/ учасника модифікований LRM-E8 LRM- R11i LRM-E6 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E3 LRM-E5 LRM-E5 LRM-E5 Примірник Агент LRM-E5 Колективн ий агент Примірник LRM- R14 LRM- R5i LRM- R6i LRM- R7i LRM- R9i LRM- R32i LRM- R32 LRM- R31i LRM- R30i LRM-E6 Агент присвоїв присвоєний LRM-E9 Номен LRM-E6 Агент створив створений LRM-E2 Твір LRM-E6 Агент створив створене LRM-E3 Вираження LRM-E6 Агент створив створений LRM-E4 Прояв LRM-E6 Агент розповсюджує LRM-E4 Прояв LRM-E8 Колектив ний агент Колектив ний агент Колектив ний агент Колектив ний агент є наступником для є попередником для є частиною розповсюджени й є попередником для є наступником для має частину LRM-E8 LRM-E8 є представником/ учасником є частиною LRM-E6 LRM- R31 LRM- R15 LRM- R13i LRM- R16i LRM- R17i LRM- R16 LRM- R17 LRM- R14i LRM- R34i LRM- R34 LRM- R33i LRM- R36i LRM- R36 LRM- R35i має представника/ учасника має частину Колективн ий агент Колективн ий агент Колективн ий агент Агент є еквівалентом для має найменування має частину LRM-E9 Колективн ий агент Номен LRM-E1 Res LRM-E9 Номен LRM-E8 LRM-E8 LRM-E8 LRM-E8 LRM-E8 LRM-E9 Колектив ний агент Номен LRM-E8 LRM-E9 Номен LRM-E9 Номен є еквівалентом для є найменуванням для є частиною LRM-E9 Номен має похідний походить від LRM-E9 LRM-E9 Номен має частину є частиною LRM-E9 LRM-E9 Номен походить від має похідний LRM-E9 Номен Номен LRM-E9 Номен присвоєний присвоїв LRM-E6 Агент LRM-E10 Місце є частиною має частину LRM-E10 Місце LRM-E10 Місце має частину є частиною LRM-E10 LRM-E10 Місце пов'язаний з пов’язується з LRM-E1 LRM-E11 Часовий діапазон Часовий діапазон Часовий діапазон є частиною має частину LRM-E11 має частину є частиною LRM-E11 пов'язаний з пов’язується з LRM-E1 Номен LRM-E11 LRM-E11 Місце Res Часовий діапазон Часовий діапазон Res

Глава 5. Огляд моделі

5.1. Діаграми «сутність-зв'язок»

Сутності та суттєві зв'язки між ними можна підсумувати в серії діаграм «сутність-зв'язок». Атрибути не відображаються на цих діаграмах, кожен атрибут – це просто характеристика, пов'язана з відповідною сутністю. Домовленості, які використовуються в діаграмах «сутність-зв'язок»:  Прямокутник позначає кожну сутність; сутності, зі свого боку, слугують вузлами, які пов'язані зв’язками. Назва кожної сутності вписана в прямокутники великими літерами.  Лінія (стрілка) представляє зв'язок (або зв’язки), які утримуються між сутностями. Ім'я (або імена) зв'язків записані маленькими літерами за лінією (спочатку ім'я зв'язку, а під ним – його зворотне ім'я).  Коли зв’язки є рекурсивними (одна сутність слугує початковою та кінцевою точками одночасно), стрілка відображається як петля в одному з кутів прямокутника сутності. Назва зв’язку записується в межах петлі.  Коли ілюструється, ієрархія «є» («isA»), яка поєднує підклас сутностей з їхньою сутністю суперкласу – це відображається пунктиром.  Кардинальне число зв’язку позначається вістрями стрілок: o стрілка з одним вістрям означає, що кардинальне число для цієї сутності дорівнює «один (1)» o стрілка з двома вістрями означає, що кардинальне число для цієї сутності дорівнює «багато (Б)». Малюнок 5.1. Зв’язки між твором, вираженням, проявом та примірником

«»

Зв’язки від LRM-R2 до LRM-R4 показано на Малюнку 5.1. Ці зв’язки вказують на те, що твір може бути реалізований через одне і більше вираження; вираження, зі свого боку, реалізує один і лише один твір. Вираження може втілюватися в одному і більше проявах; так само прояв може втілювати одне і більше вираження. Прояв, зі свого боку, може бути представлений одним і більше примірником; але примірник може представляти один і лише один прояв. Малюнок 5.2. Зв’язки відповідальності між агентами та творами, вираженнями, проявами та примірниками

«»

Зв’язки від LRM-R5 до LRM-R11 зображено на Малюнку 5.2. Всі ці зв’язки утримуються між сутністю агент (або шляхом розширення будь-якого з його підкласів) та творами, вираженнями, проявами та примірниками. Ці зв’язки фіксують відповідальність за процеси створення, виготовлення, розповсюдження, власництво або модифікацію. Всі ці зв’язки мають тип «багато-до-багато» і показують, що будь-яка кількість агентів може бути задіяна в будь- якій кількості конкретних екземплярів будь-якого з цих процесів.

Малюнок 5.3. Предметний зв'язок

«»

Зв'язок LRM-R12 зображено на Малюнку 5.3. Цей зв'язок поєднує твори з res, який є предметом (темою) творів. Будь-який res (і так далі, шляхом розширення будь-якої іншої сутності, оскільки всі сутності є підкласами сутності res) може бути предметом одного і більше творів; твори можуть мати один або більше res своїм предметом. Малюнок 5.4. Зв'язок найменування

«»

Зв'язок LRM-R13 зображено на Малюнку 5.4. Цей зв'язок пов’язує res з його номенами. Будь- який res (і так далі, шляхом розширення будь-якої іншої сутності, оскільки всі сутності є підкласами сутності res) може бути відомий за одним або кількома номенами. Кожен номен є найменуванням єдиного res. (Особливості застосування цього зв’язку під час моделювання бібліографічних ідентичностей дивіться в Розділі 5.5). Проілюстровано також зв'язок LRM-R16, який показує, що номени можуть мати частини, які самі є номенами. Малюнок 5.5. Зв’язки між агентами

«»

Зв’язки від LRM-R30 до LRM-R32 показані на Малюнку 5.5. Зв'язок участі в чомусь утримується між колективним агентом та будь-яким агентом (особа або інший колективний агент). Колективний агент може мати одного і більше представників; агент може бути представником одного і більше колективних агентів. Колективні агенти можуть мати одну або більше частин, які самі є колективними агентами; колективні агенти можуть бути попередниками та наступниками один одного з плином часу. До цих зв'язків додане позначення ієрархії «є» («isA») між сутністю агент та його підкласами особа та колективний агент. Малюнок 5.6. Огляд зв’язків

«»

Остання оглядова діаграма, Малюнок 5.6, показує всі зв’язки, зображені на Малюнках 5.1 - 5.5 разом з усіма іншими зв’язками, визначеними в моделі. Короткі шляхи не ілюструються. Для гнучкості представлення, ієрархічну структуру «є» («isA»), яка поєднує всі сутності з сутністю res, опущено; подаються лише імена зв’язків, які відповідають зображеному напрямку. На відміну від попередніх діаграм, кардинальне число зв’язків не зазначено, але одиничні вістря стрілок відповідають напрямку зв’язків, ім'я яких подано. Діаграма показує, що сутність res може бути пов'язаною з іншими res (LRM-R1), а також з екземплярами місця (LRM-R33) та часового діапазону (LRM-R35). Сутності місце та часовий діапазон можуть складатися з частин, які самі собою, відповідно, є місцями (LRM-R34) та часовими діапазонами (LRM-R36). Номени присвоєні агентом (LRM-R14) можуть бути похідними від інших номенів (LRM-R17), а також складатися з частин, які також є номенами (LRM-R16). Твори можуть бути пов’язані з іншими творами кількома способами: як складові частини, як логічні попередники або наступники, як твори, які супроводжують або доповнюють один одного, як твори, які слугують натхненням для інших творів чи як трансформовані у нові твори (LRM-R18 до LRM- R22). Аналогічним чином, вираження твору можуть бути перетворені в нові вираження (LRM-R24) і можуть мати складові частини-вираження (LRM-R23); прояви можуть бути пов'язані як репродукції (LRM-R27) або як альтернативи (LRM-R29), а також можуть мати складові частини-прояви (LRM-R26). Примірники можуть бути пов'язані з проявами, коли вони є джерелом для репродукції (LRM-R28).

5.2. Обмеження між сутностями. Узгодження

IFLA LRM декларує, що сутності в моделі, крім сутностей, які пов’язані ієрархіями «є» («isA»), не перетинаються. Роз'єднаність є сильним обмеженням. Це означає, що сутності, які не перетинаються, не можуть мати екземпляра, який одночасно є екземпляром більш як однієї з цих сутностей.

Деякі наслідки роз’єднаності рідко ставляться під сумнів, наприклад, неможливість існування чогось, що одночасно є екземпляром сутності особа та екземпляром сутності колективний агент. Якщо подумати трохи більше, то стане зрозумілим і неможливість існування чогось, що може бути одночасно екземпляром сутності прояв (абстрактна сутність, яка є набором) та екземпляром сутності примірник (конкретна сутність). В той час, як існувати може лише один фізичний об'єкт, цей об’єкт розглядається з точки зору різних аспектів – залежно від того, чи увага фокусується на природі його прояву, чи на аспектах його примірника. Крім того, якщо хтось каже, що «Гамлет – це твір», а хтось інший каже, що «Гамлет – це вираження», то це не означає, що Гамлет – це одночасно і твір, і вираження, як можуть стверджувати опоненти думки про роз’єднаність сутностей твір, вираження, прояв та примірник. Це просто означає, що дві особи, які це сказали, мали на увазі різні аспекти Гамлета, але посилалися на ці відмінні аспекти з допомогою номенів, які мають однаковий рядок номена. Це питання краще вирішується через вивчення зв'язків, які застосовуються у реальних базах даних, а не через усунення роз’єднаності загалом. Саме такі зв’язки в дуже практичний спосіб виражають твір або вираження, а не метафізичні дискусії про те, чим Гамлет «є» в абсолютному значенні. На практиці, якщо існує потреба в узгодженні двох джерел даних, які містять суперечливі точки зору щодо того, що саме ідентифікується з допомогою певного URI, існує можливість екстраполювати існування прихованих, додаткових сутностей, які можуть слугувати своєрідним шлюзом між цими суперечливими точками зору. Наприклад, якщо бібліотечний каталог стверджує, що французький переклад «Гамлета» є вираженням, а база даних, створена товариством з захисту авторських прав, стверджує, що цей же франкомовний переклад «Гамлета», який ідентифікується за тим же URI, є твором, то обидва ці погляди можна примирити через припущення, що «річ», ідентифікована за цим URI, це і не твір, і не вираження, а лише «текстове творіння». Тобто, поєднання лінгвістичних символів та концепцій, і бібліотечний каталог враховує лише лінгвістичні символи, з яких це текстове творіння складається, а база даних товариства з захисту авторських прав має на увазі лише концепції, пов'язані з процесом перекладу. Розширення IFLA LRM, спрямоване на допущення об’єднання цих двох джерел даних, може бути розроблене через декларування додаткової сутності: текстового творіння та двох додаткових зв'язків: текстове творіння має концептуальний зміст твір та текстове творіння має символічний зміст вираження.

5.3. Моделювання онлайн-дистрибуції

Виробничі процеси формують внутрішню частину прояву. У випадку, коли прояви призначені для розповсюдження онлайн, наприклад, файли для завантажування або потокові дані, виробничий процес складається зі специфікації дій, які відбуватимуться після того, як будуть ініційовані кінцевим користувачем. У результаті, план виробництва буде включати в себе аспекти, які є не повністю визначеними, оскільки вони не перебувають під прямим контролем виробника. Прикладом можуть бути цифрові носії даних, на які завантажуються онлайнові файли різними кінцевими користувачами. Які б носії даних не використовувались, завантажені файли є екземплярами одного і того ж прояву як онлайн-файла. Це також стосується друку на вимогу, де виробник не може контролювати, наприклад, колір паперу, який кінцевий користувач використовуватиме під час виведення на друк. Такі процеси, строго кажучи, призводять до виникнення різних варіантів стану прояву та, навіть, до незначних варіантів вираження, коли програмне забезпечення з керування цифровими авторськими правами модифікує файл під час його завантаження на пристрій кінцевого користувача. Що стосується цифрової публікації, то процес придбання не стільки пов'язаний з виробництвом фізичних примірників, скільки з дублюванням змісту прояву (можливо, з внесенням змін, наприклад, додаванням файла або метаданих із зазначенням конкретних авторських прав та ідентифікації покупця «цифрового примірника» - в такому випадку, строго кажучи, весь процес вважатиметься результатом створення нового, окремого прояву). Однак, розглядати всі «цифрові примірники» як окремі одиничні прояви було б недоцільним та протирічило б потребам користувачів. Якщо під час конкретної реалізації моделі існує потреба визначити та описати окремі «цифрові примірники» як такі – тоді є можливість розробити розширення до базової моделі IFLA LRM. Таке розширення може враховувати специфічні характеристики цифрових об'єктів, через визначення сутності цифровий примірник на проміжному рівні між сутностями прояв та примірник. У такому розширенні примірник – це повністю фізична сутність, тоді як цифровий примірник - це, в основному, файл або пакет файлів, який складається з повного змісту прояву і може бути змінений (під час процесу придбання або пізніше) через додавання окремих даних про авторські права та право власності, подальших анотацій, внаслідок погіршення якості бінарного потоку тощо.

5.4. Номени в бібліотечному контексті

У бібліотечному контексті, номени осіб, колективних агентів (таких як родини та організації) або місць - традиційно посилаються на імена/назви, номени для творів, виражень та проявів – на назви, тоді як номени для res, які використовуються в предметному контексті, посилаються на різні речі - терміни, дескриптори, предметні рубрики та класифікаційні позначення. Ідентифікатор - це тип номена, призначений для підтримки постійності та унікальності в межах конкретної області застосування, наприклад, ідентифікатори для публікацій певного типу або ідентифікатори для осіб. Через ідентифікатори екземпляри сутності можуть чітко ідентифікуватися і посилання на них є однозначними. Від інших номенів ідентифікатор відрізняє те, що значення атрибута рядок номена для ідентифікатора не може бути ідентичним значенню атрибута рядок номена будь-якого іншого номена, в межах окремої системи (звісно, інші номени, поза межами цієї системи, можуть мати таке ж значення атрибута рядок номена). Ідентифікатори, як правило, призначаються уповноваженими агенціями, згідно до узгоджених правил. Приклади таких агенцій включають в себе (але не обмежуються ними): реєстраційні агенції для ідентифікаторів ISO, національні організації з присвоєння ідентифікаторів для громадян та резидентів. Сфера застосування системи ідентифікаторів може бути широкою (наприклад, URI) чи вузькоспеціалізованою (каталожні номери для творів окремого композитора). У бібліотечних інформаційних системах контрольовані точки доступу є типом номена, який традиційно призначається для забезпечення групування для осіб, колективних агентів (тобто, родин та організацій), творів та виражень, так само як і для додаткових сутностей, використаних в якості об'єктів зв’язку «має предмет». Контрольовані точки доступу - це номени, побудовані згідно з відповідними правилами в бібліографічній системі. Вони можуть приймати форму імен, назв, термінів, кодів тощо, як зазначено у відповідних правилах побудови. У багатьох системах організації знань контрольовані точки доступу можуть позначатися як один з двох підтипів: a) точки доступу, яким надається перевага або авторизовані точки доступу b) варіантні точки доступу. Точки доступу, яким надається перевага, або авторизовані точки доступу, унікальним чином ідентифікують екземпляр сутності в межах каталогу або бази даних і, відповідно, також слугують ідентифікаторами, тоді як варіантні точки доступу можуть або не можуть бути унікально пов’язаними (одна-до-одної) з конкретним екземпляром сутності, залежно від правил, застосованих для їхньої побудови. У діючій бібліотечній практиці авторитені записи на ім'я/назву, як правило, створюються для кожного бібліографічно значущого кластера номенів, який посилається той самий екземпляр сутності. Такі записи містять і рядок номена, який представляє форму точки доступу, якій надається перевага (номен), і рядок номена, який відповідає будь-яким варіантним точкам доступу чи ідентифікаторам (додатковим номенам). Незважаючи на те, що авторитетний запис контролює номени, короткий варіант інформації про екземпляр сутності, на яку посилаються номени, зазвичай фіксується в одному і тому ж авторитетному записі, разом з інформацією про номени, що розмиває різницю між сутностями res та номен. Моделювання всіх категорій авторитетних записів, які використовуються в чинній бібліотечній практиці, є досить складним і виходить за рамки моделі.

5.5. Моделювання бібліографічних ідентичностей

Моделювання бібліографічних ідентичностей (або персон) у IFLA LRM використовує сутність номен та зв’язок «має найменування». Зв'язок «має найменування» є зв’язком типу «один-до- багатьох» і утримується між екземплярами будь-якої сутності та різними номенами, які застосовуються для такого екземпляра. Екземпляри всіх сутностей мають численні зв’язки «найменування» з різними номенами. Різні номени для одного й того ж екземпляра сутності, ймовірно, будуть відрізнятися значеннями одного або більше атрибутів номена (як от мова, система письма, схема тощо). Зокрема, особи (визначені як: окрема людська істота), як правило, мають декілька номенів; використання кожного номена може регулюватися багатьма чинниками, включно з наданням переваги для окремих номенів в окремих контекстах. Атрибут номена контекст використання застосовується для запису тих аспектів такого контексту, які вважаються відповідними під час визначення відмінності між бібліографічними ідентичностями, які визнаються окремими в певному бібліографічному середовищі. Відповідний контекст може бути простим для чіткого викладу, або таким, що базується на декількох характеристиках. В простій ситуації контекст використання може стосуватися номена (або номенів), які використовувалися особою під час публікації літературних творів, тоді як інший кластер номенів може визначатися як такий, що використовувався тією ж особою під час публікації наукових творів. У більш складному випадку, контекст використання може знадобитися, для встановлення різниці між номенами, використаними особою під час написання серії романів про якийсь уявний світ, від інших номенів, використаних цією ж особою під час написання іншої серії романів про інший уявний світ. У моделі бібліографічна ідентичність – це кластер номенів, використаних особою в одному бібліографічно-значимому контексті або контекстах. Які види відмінностей в контексті використання викликають розпізнавання окремих бібліографічних ідентичностей і, відповідно, конкретне поводження з ними, залежить від правил каталогізації або системи організації знань. Наприклад, декілька псевдонімів для однієї і тієї ж особи можуть вимагати кількох точок доступу, яким надається перевага, згідно з правилами каталогізації, але лише єдиного класифікаційного номера. Відповідно, до деяких сучасних правил каталогізації, авторитетні записи на імена/назви, як правило, створюються для кожного окремого бібліографічно-важливого кластера номена або ідентичності, та інформація про екземпляр сутності, на який посилаються номени, як правило, також записується в авторитетний запис. Коли відомо, що декілька різних кластерів номенів пов'язані з одним основним екземпляром сутності, сучасна практика може дозволяти пов'язувати авторитетні записи для таких кластерів, які містяться в одному авторитетному файлі. Бібліографічні ідентичності, сформовані з допомогою кластерів номенів – це тип res. Вони є достатньо стійкими для призначення їм номенів, таких як Міжнародний ідентифікатор стандартних найменувань (International Standard Name Identifier (ISNI)), який є номеном (ідентифікатором типу) і присвоюється публічним ідентичностям. ISNI, точка доступу, якій надається перевага, та декілька варіантних точок доступу – всі вони можуть бути номенами однієї бібліографічної ідентичності, і тому еквівалентними номенами для цієї ідентичності (res). ПРИКЛАД Реальна особа використовує два окремі кластери номенів з різним контекстом; кожен з цих кластерів включає три номени. Оскільки, така різниця в контексті використання є значущою в конкретному каталогізаційному коді, то правила каталогізації передбачають створення в межах кожного кластера одного номена в формі точки доступу, якій надається перевага, та іншої – варіантної точки доступу. Кожен кластер може бути записаний в окремому авторитетному записі, два записи можуть пов’язуватися між собою, таким чином їхній зв'язок з однією і тією ж особою стає явним. Особа 1: Номен 1: Контекст (детективи), Категорія (форма точки доступу, якій надається перевага) Номен 2: Контекст (детективи), Категорія (варіантна форма точки доступу) Номен 3: Контекст (детективи), Категорія (ідентифікатор типу ISNI) Номен 4: Контекст (романтичні романи), Категорія (форма точки доступу, якій надається перевага) Номен 5: Контекст (романтичні романи), Категорія (варіантна форма точки доступу) Номен 6: Контекст (романтичні романи), Категорія (ідентифікатор типу ISNI)

У деяких реальних ситуаціях, каталогізатор може не знати, чи використовується один кластер номенів однією особою, як інший окремий кластер номенів. Крім того, каталогізатор може не знати (і не повинен знати), чи є будь-який з цих номенів формою справжнього, юридичного імені особи. Тому, за браком повних знань, повний набір можливих зв'язків між цими кластерами номенів записати неможливо, але в інших відношеннях це не впливає на забезпечення доступу до ресурсів. У деяких випадках все, що може знати каталогізатор напевне, це те, що цей номен подається в даних про прояв, де прописана відповідальність за якийсь аспект твору або вираження. Формулювання даних може відповідати припущенню, що агент є особою, або ж може справляти інше враження. Знання каталогізатора в реальному світі призведе до висновку, що, оскільки, існує вираження твору, то деякий реальний агент (або кілька агентів) були відповідальними за його створення, незалежно від того, наскільки велика кількість інформації про цих агентів є доступною. Під час будь-якого застосування, правила каталогізації потребують використання практики з обробки осіб та їхніх кластерів номенів. Як правило, правила каталогізації роблять припущення за замовчуванням, що кожен кластер номена, використаний у відповідному контексті використання, – це найменування єдиної особи, а потім забезпечують умови для додавання відповідних зв'язків між бібліографічними ідентичностями, коли це виявляється не так. Такі інші випадки включають використання в різних контекстах декількох бібліографічних ідентичностей однією особою (справжнє ім'я та псевдонім, або кілька псевдонімів). І навпаки, єдиний кластер номена, сформульований за зразком, який за культурними традиціями пов'язується з індивідуальними особами, насправді може ідентифікувати колективного агента, який складається з декількох осіб (спільні псевдоніми).

5.6. Атрибути типового вираження

У строгому формальному значенні, в межах моделі всі вираження твору є рівними як реалізації твору. Проте, дослідження кінцевих користувачів вказує на те, що вони вважають певні характеристики невід’ємними ознаками творів. І ті вираження, які відображають такі характеристики, можна виділити – щоб найкраще відобразити наміри творців такого твору. Усвідомлена «відстань» між конкретним вираженням та уявленням про «ідеальне» вираження часто представляє інтерес і може використовуватися як критерій відбору для виражень. Кінцеві користувачі шукають вираження, які відображають «оригінальні» характеристики для різних цілей і особливо зацікавлені в проявах таких виражень. У багатьох ситуаціях типові або «канонічні» характеристики легко ідентифікуються як такі, що відображаються в першому або оригінальному вираженні твору, яке, зі свого боку, втілене в першому прояві твору. Інші вираження, якщо відома повна історія твору, можна розглядати як мережу походжень та трансформацій, яка бере відлік з оригінального вираження. Інші ситуації не так чітко окреслені. Текстові твори, від початку випущені одночасно двома або більше мовами, жодна з яких не визначається як оригінальна мова (наприклад, урядові документи багатомовних країн або публікації багатонаціональних організацій), можуть розглядатися як такі, що мають кілька «оригінальних» мов, або як такі, що не мають єдиної «оригінальної» мови взагалі. Аналогічним чином, музичні твори з альтернативним інструментуванням можуть вважатися, такими, що мають декілька «оригінальних» значень для атрибута засіб виконання. У деяких випадках, історія походження вираження твору досить складна, оскільки, властивості вираження, які розглядаються як «канонічні» сучасними користувачами під час ідентифікації твору, насправді в оригінальному вираженні присутніми не були. Кінцеві користувачі інтуїтивно розуміють, що Гамлет Вільяма Шекспіра пов'язаний з англійською мовою, а його літературна форма – це п'єса. Користувачі вважатимуть, що похідні вираження, такі як скорочення або переклади – це окремі вираження твору, більш віддалені від «оригінального» вираження, ніж повні видання англійською мовою. Таке судження ґрунтується на культурних знаннях та припущеннях про те, якими були ранні вираження п'єси, навіть якщо мало хто з кінцевих користувачів безпосередньо мав справу з ранніми проявами цих виражень. Схожа ситуація з музичними творами – через культурні знання, кінцеві користувачі розглядають фортепіанну сонату Франца Шуберта D. 959 в тональності A мажор як твір для фортепіано у формі сонати, без посилання на конкретні партитури або записані виконання. Швидше за все, численні партитури та записані виконання розглядатимуться як такі, що однаково відображають ці типові (канонічні) або репрезентативні атрибути. Така екстраполяція характеристик, важливих для ідентифікації твору, відбувається навіть тоді, коли всі ранні вираження та прояви втрачені; прикладом може бути ситуація з класичними текстами, які спочатку передавалися усним шляхом. Кінцеві користувачі все ще вважають, що Одіссея Гомера пов'язана з класичною грецькою мовою і що це – епічна поема, хоч найперші версії, які дійшли до нашого часу – значно пізніші за оригінальне творіння, а авторство Гомера, як індивідуального творця, піддається сумніву. Деякі характеристики можуть бути виведені, навіть, для втрачених творів без наявних виражень чи проявів, доти, доки існують інші докази. Оскільки кінцеві користувачі сприймають певні характеристики як безпосередньо пов’язані з твором, або ж як такі, що є невід’ємними від самого твору, – ці характеристики корисні як засіб опису та ідентифікації твору. Значення таких атрибутів вираження можна абстрактно «переносити» на твір та використовувати для ідентифікації твору, хоч, суворо кажучи, ці атрибути стосуються характеристик вираження, а не характеристик твору. У моделі атрибут твору, з назвою атрибут типового вираження, дозволяє записувати значення тих атрибутів, які умовно приписуються до рівня «твір», через такий розумовий процес. Цей атрибут визначається в моделі як прагматичний спосіб «паркування» інформації під твором, та засіб для уникнення необхідності записувати інформацію в поєднанні з будь-яким конкретним вираженням. Така оптимізація особливо зручна, коли реальні типові вираження в базі даних непотрібні, оскільки жодних проявів цих виражень не представлено. Для будь-якого вираження твору значення однакових атрибутів на рівні вираження, дозволяють грубо вимірювати «відстань» між певним вираженням та вираженнями, які будуть сприйматися як типові або «канонічні». Багато виражень твору, по суті, можуть мати однакові значення атрибутів типового вираження і, в такий спосіб, формувати мережу або кластер канонічних виражень. Оскільки, атрибути твору відрізняються від атрибутів вираження- джерела, то немає протиріччя в тому, що існує вираження твору з значеннями цих атрибутів, які відрізняються від значень, записаних як атрибути типового вираження. Модель забезпечує оболонку для таких значущих атрибутів через декларування єдиного, багатозначного атрибута для твору. Однак, під час застосування потрібно буде зазначати, які атрибути вважаються важливими для ідентифікації творів та забезпечувати відповідні підтипи для атрибута атрибут типового вираження. Підтипи можуть визначатися по-різному, залежно від значення атрибута категорія твору. Наприклад, для переважно текстових творів, можна вибрати атрибут вираження – мову. Для картографічних творів важливим може бути атрибут вираження картографічний масштаб, але не атрибут мова. Багато атрибутів вираження мають потенціал для затвердження їх у якості атрибутів типового вираження для деяких категорій твору. Наприклад, атрибути цільова аудиторія, картографічний масштаб, мова, тональність, засіб виконання, визначені в моделі, можуть бути використані з високою ймовірністю. Для скорочення введення даних, модуль каталогізації може реалізувати «автоматичне» просування атрибута типового вираження для відповідних атрибутів вираження – в переважній більшості випадків, коли нові твори реалізуються через єдиний прояв єдиного вираження. Це також часто стосується (але не завжди) творів мистецтва. Модель не визначає критерії, які повинні застосовуватися для визначення репрезентативності для значень будь-якого окремого атрибута вираження; це здійснюється відповідною каталогізаційною практикою. Такий процес прийняття рішень буде часто стосуватися характеристики, яку відображає оригінальне вираження твору, а також рішень для тих випадків, коли немає чіткого оригінала, оригінал не зберігся або каталогізатор має недостатньо інформації щодо цього. Такі практичні критерії можуть включати судження про доцільність певних характеристик вираження для сукупності кінцевих користувачів, наприклад, для довільного відбору серед кількох рівнозначних «оригінальних» виражень, одне з яких – мовою каталогу. ПРИКЛАД Твір: створений: Louise Penny має назву (твір): Still life мова (атрибут типового вираження): English (Англійська) категорія твору: Novel (Роман) Вираження 1 (відповідає атрибутам типового вираження): має мову: English (Англійська) має назву: Still life створене: Louise Penny Вираження 2 (не відповідає атрибутові типового вираження - мова): має мову: French (Французька) має назву: Nature morte створене (перекладач): Michel Saint-Germain

5.7. Моделювання агрегацій

Агрегація визначається як прояв, який втілює численні вираження. Існує три окремі типи агрегацій: Агреговані зібрання виражень Зібрання – це набори численних, незалежно створених виражень, «опублікованих» разом в єдиному прояві. Зібрання включають вибрані твори, антології, монографічні серії, випуски періодичних видань та інші схожі групи ресурсів. Приклади включають випуски журналів (агрегації статей), декілька романів, опублікованих разом в єдиному томі, книги з незалежно написаними частинами, компіляції на CD (агрегації окремих пісень), та різні зібрані/вибрані твори. Важлива особливість зібрань, як правило, – схожість індивідуальних творів за типом та/чи жанром, наприклад, зібрання романів окремого автора, пісні окремого виконавця або антологія поезії окремого жанру. Однак, у інших випадках, такі зібрання можуть бути випадковими зібраннями виражень. Агрегації, які є результатом розширення Агрегації, отримані внаслідок розширення, відрізняються від зібрань, як правило тим, що складаються з єдиного самостійного твору, доповненого одним або більше залежними творами. Такі агрегації виникають, коли вираження доповнюється додатковим матеріалом, який не є невід'ємною частиною оригінального твору, і суттєво не змінює оригінальне вираження. Приклади творів, які розширюють, – це передмови, вступи, ілюстрації, примітки тощо, а також повні партитури з додатковим перекладенням для фортепіано. Матеріал, який розширює, може вважатися достатньо значним для надання йому окремої бібліографічної ідентифікації, або ж ні. Агрегації паралельних виражень Прояви можуть втілювати численні паралельні вираження одного і того ж твору. Єдиний прояв, який містить вираження твору кількома мовами – це найбільш поширена форма такого типу агрегацій. Вони, як правило, використовуються для публікації інструкцій та офіційних документів для багатомовних середовищ. Паралельні вираження також звичні в мережі інтернет, де користувачам надається доступ до еквівалентного матеріалу мовою на їхній вибір. Інші приклади включають публікацію тексту його оригінальною мовою з перекладом або DVD з кінофільмом, який дає можливість вибору мови озвучування та мов субтитрів. Прояви можуть містити численні вираження, згідно до зв'язку «багато-до-багато» між вираженнями та проявами. Це єдиний зв'язок типу «багато-до-багато» серед сутностей твір, вираження, прояв та примірник (work, expression, manifestation, item - WEMI). Прояв може втілювати численні вираження і вираження може бути втілене в численних проявах. Тоді як вираження може реалізовувати лише єдиний твір, а примірник може представляти лише єдиний прояв. Моделювання агрегації просто як прояву окремих виражень може не розпізнавати творчих зусиль агрегатора або редактора. Процес агрегування виражень сам собою – це інтелектуальне або мистецьке зусилля і тому відповідає критеріям сутності твір. У цьому сенсі агрегування відбувається на рівні вираження, оскільки лише вираження можуть бути об'єднані (або агреговані). У процесі об'єднання виражень і, отже, створення агрегованого прояву, агрегатор створює агрегуючий твір. Цей тип твору також виступає «клеєм», «оправою» або «будівельним розчином», який перетворює набір індивідуальних виражень в агрегацію. Прикладене зусилля може бути порівняно незначним – два існуючі романи, опубліковані разом, або може представляти виняткове зусилля, в результаті якого виникає агрегація, набагато важливіша за значеням, ніж сума її частин (наприклад, антологія). Сутність агрегуючого твору – це критерії відбору та упорядкування. Він не містить самих агрегованих творів і до нього не застосовується зв'язок «ціле-частина». Агрегацію не слід плутати з творами, які створювалися у вигляді частин, як от романи, що складаються з кількох частин. Моделювання агрегацій як прояву, який втілює численні вираження, є простим і прямолінійним; твори та вираження обробляються однаково, незалежно від форми їхньої публікації або фізичного прояву, в якому вони матеріалізовані. Вираження може бути опубліковане окремо, або ж втілене в прояві разом з іншими вираженнями. Ця загальна модель проілюстрована на Малюнку 5.7. Хоч кожен агрегований прояв також втілює вираження агрегуючого твору, ці вираження можуть вважатися або не вважатися достатньо значними для надання їм окремої бібліографічної ідентифікації. Модель, однак, є гнучкою, і дозволяє описувати агрегуючий твір будь-коли. Якщо агрегуючий твір не був ідентифікований спочатку, його можна описати пізніше, відповідно. В такий же спосіб можна описати раніше неописане розширення (як от, передмову), якщо воно вважається важливим, наприклад, у разі його перевидання у вигляді есе.

Малюнок 5.7. Загальна модель для агрегацій

«»

5.8. Моделювання періодичних видань

Періодичні видання – це складні конструкції, які поєднують зв’язки «ціле/частина» та зв’язки агрегування:  повний періодичний прояв має зв’язок «ціле/частина» зі своїми окремими випусками, опублікованими через певні проміжки часу (навіть, якщо існують такі періодичні видання, які мають лише один випуск);  та кожен окремий випуск – це агрегація статей (навіть, якщо існують періодичні видання, які іноді можуть складатися лише з однієї статті). Кожен випуск періодичного видання складається з агрегованого прояву, відповідно до визначення IFLA LRM агрегації як прояву, який втілює численні вираження, оскільки, кожен випуск втілює вираження численних творів, а також вираження агрегуючого твору, яке забезпечує план для агрегування цього випуску. З іншого боку, прояв складається з повного періодичного видання, яке як одне ціле випускалося послідовними частинами протягом певного часу, зі зв’язком «ціле/частина» на рівні прояву (LRM-R26). У випадку з випуском періодичної послідовності агрегованих проявів, відповідний агрегуючий твір визначається як періодичний твір. У моделі, термін періодичний твір обмежується для використання саме з таким специфічним типом агрегуючого твору; таке використання відрізняється від загального бібліотечного використання для якого терміни «періодичний твір» та «періодичне видання» є взаємозамінними і обидва посилаються на результуючу послідовність агрегованих проявів. Періодичний твір дає початок послідовності агрегуючих творів, в результаті яких виникають окремі випуски через зв'язок «твір-натхнення» (LRM-R21). Незважаючи на розбіжності, ці агрегуючі твори, кожен поодинці, надихнуті загальною редакційною політикою, сферою застосування та стилем періодичного твору. Проте, періодичний твір не має зв’язку «ціле- частина» на рівні твір по відношенню до випусків. Опис періодичних творів особливо важко моделювати, оскільки він не обмежується лише описом минулого, але також дозволяє кінцевим користувачам робити припущення щодо того, якою буде поведінка періодичного твору, принаймні, в найближчому майбутньому. Описувана "річ" могла різко змінитись у минулому, але може змінитися ще більш різко в майбутньому. Оскільки, сутність твір визначається в IFLA LRM як така, «що дозволяє ідентифікацію спільності змісту між різними вираженнями», періодичний твір може моделюватися як окремий випадок сутності твір, хоча твердження «спільність змісту» не слід розуміти в тому ж сенсі, що і для монографій. Кожен випуск періодичного видання агрегує окремі статті і тому неможливо стверджувати, що однакові ідеї є загальними для різних виражень, втілених у проявах усіх випусків, з яких складається періодичне видання. Але можливо стверджувати, що однакові ідеї присутні в англомовному тексті «Ромео та Джульєтти» та в його італійському перекладі.

Швидше за все, «спільність змісту», яка визначає періодичний твір, полягає в намірі видавця та редактора передати кінцевим користувачам відчуття того, що всі окремі випуски належать до ідентифікованого цілого, а також у підбірці редакторських концепцій (назва, загальна тема, впізнаваний макет, регулярна частота тощо), які допомагають передавати це відчуття. Така сукупність редакторських концепцій може еволюціонувати з часом, без втрати періодичним твором його ідентичності. Так само можна сказати і про монографічні твори, з цього погляду: наприклад, концепції, виражені в шостому виданні Дарвіна «Про походження видів», не можна назвати повністю ідентичними концепціям, які були виражені в першому виданні цього ж твору. Розглянемо випадок періодичного видання, випущеного з окремими регіональними «редакціями» (наприклад, журнал «The Wall Street journal», випущений в східній та західній редакції). Використання терміна «редакція» створює враження, що цей випадок є аналогічним випадку з відомостями про видання (перевидання) монографії, які часто позначають два вираження одного твору. Однак, для періодичного твору, суть якого полягає в редакційних концепціях, які ведуть до виробництва випусків, які містять результуючий агрегований прояв, різниця між регіональними редакціями є достатньо значною для того, щоб призвести до виникнення двох окремих, хоч і пов'язаних, періодичних творів. Набагато зручніше розглядати будь-яке періодичне видання як інший екземпляр сутності твір та визнавати існування специфічних зв'язків (наприклад, «це споріднене локальне видання») серед екземплярів сутності періодичний твір. Однак, у цій моделі високого рівня, названі не всі специфічні зв’язки, які можуть мати місце між періодичними творами. Застосування, які потребуватимуть більш детальної моделі для періодичних видань, заохочуються або до прийняття спеціальної концептуальної моделі для періодичних видань, такої як PRESS OO , або до декларування як уточнення для зв’язку вищого рівня «твір-трансформація» (LRM-R22), власного набору спеціальних зв’язків між періодичними творами, згідно до загальної філософії моделі IFLA LRM. Підсумовуючи це, можна сказати, що будь-який періодичний твір має лише одне вираження і лише один прояв. Всі зв’язки між періодичними виданнями можна змоделювати як зв’язки «твір-до-твору», навіть, у тих випадках, коли всі випуски окремого періодичного видання, опубліковані до цього часу, агрегують переклади статей, які були агреговані у випусках іншого періодичного видання. Саме тут було б дуже спокусливо сказати, що текст першого періодичного видання є «перекладом» тексту другого видання і тому вони обидва, відповідно до правил каталогізації, які зараз переважають в бібліотечному світі, є «вираженнями» одного і того ж «твору». Проте, оскільки неможливо передбачити, що цей зв'язок збережеться в майбутньому, було б неправильно моделювати ці два періодичні видання як звичайні вираження одного твору, і з онтологічної точки зору, набагато точніше розглядати їх як абсолютно окремі твори. Аналогічним чином, коли періодичне видання випускається в формі друкованих випусків, а інше періодичне видання випускається в вигляді PDF-файлів, доступних онлайн, а також коли після ретельного вивчення всіх випусків двох періодичних видань, випущених до цього часу, виявиться, що зміст PDF-файлів є строго ідентичним змісту друкованих випусків, було б дуже спокусливо змоделювати ці два періодичні видання як два прояви одного вираження одного твору. Але знову ж таки, неможливо стверджувати, що періодичне видання, випущене на папері, буде відповідати з часом періодичному виданню онлайн і що цей зв'язок буде утримуватися в довгостроковій перспективі. Однак, залишається можливість розширення IFLA LRM, відповідно до потреб, які необхідно задовольнити під час окремого застосування моделі, через визначення додаткових сутностей, які включають, скажімо, паперове видання журналу та його видання в інтернеті; всі лінгвістичні редакції журналу, опубліковані декількома мовами як окремі видання; всі локальні редакції журналу тощо. З цієї причини, ISSN можна розглядати як засіб ідентифікації окремого періодичного твору, тоді як про ISSN-L можна говорити як про засіб ідентифікації конкретного випадку такої додаткової сутності, коли на момент каталогізації визначене періодичне видання одночасно випускається в друкованій формі та як файли PDF.

Глава 6. Узгодження завдань користувача з сутностями, атрибутами та зв’язками

6.1. Приклади використання, які ілюструють завдання користувача

Кожне з п’яти загальних завдань користувача, визначених у секціях 3.2 та 3.3, – це узагальнення багатьох специфічних завдань, які ймовірно будуть виконувати користувачі бібліотечних даних та бібліотечних баз даних. Приклади використання, представлені в Таблиці 6.1, ілюструють цілий ряд таких конкретних завдань. Приклади використання встановлюють зв'язок між діяльністю кінцевих користувачів та моделлю, спираючись на пошук інформації кінцевим користувачем з точки зору сутностей, атрибутів та зв’язків, визначених у моделі. Ці приклади використання ілюструють діапазон запитів користувачів і показують, як елементи моделі використовуються для виконання завдань користувача. Наведені тут приклади використання жодним чином не є вичерпними; як правило, в реальних ситуаціях трапляються багато їхніх варіантів або комбінацій.

Таблиця 6.1. Приклади використання для завдань користувача Завдання Приклади використання Знаходити Знаходити всі прояви виражень твору - за допомогою пошуку з використанням назви, пов'язаної з твором або з одним з його виражень або проявів. Знаходити всі вираження твору, які - написані конкретною мовою Знаходити ресурси, які пов’язані з окремим агентом - пошук з використанням особистого імені композитора щоб знайти музичні твори, написані особою - пошук з використанням особистого імені, щоб знайти твори чи вираження, які включають ілюстрації цієї особи - пошук з використанням назви організації, щоб знайти звіти, випущені цією організацією Знаходити, виявляти чи підтверджувати ступінь охоплення бази даних - пошук особи за номеном, відомим користувачеві, для підтвердження того, що база даних містить запис на особу Знаходити ресурси, пов’язані з окремим місцем або часовим діапазоном - пошук з використанням назви місця, щоб знайти прояви, опубліковані в цьому місці - пошук з використанням діапазону дат та місця, щоб знайти твори, які виникли в цьому місці протягом певного часового діапазону Знаходити ресурси, які втілюють твори, та, відповідно, мають предметний зв'язок з окремим res (або набором res) - пошук з використанням номена (для конкретного res), який використовується в Предметних рубриках Бібліотеки Конгресу США - пошук з використанням номена (для конкретного res), який створений згідно до Десяткової класифікації Дьюї (Dewey Decimal Classification) - пошук з використанням особистого імені, назви організації, або назви місця, визначених в авторитетному файлі Ідентифікувати Ідентифікувати чи визначати серед результатів пошуку

- - - - - ресурси, які втілюють прояв шуканого твору, навіть тоді, коли назва таких проявів відрізняється від назви твору, за якою шукає користувач ресурси, які втілюють прояви шуканого твору, навіть, коли інші твори інших творців мають назву, яка схожа на назву твору, яку шукає користувач особисте ім'я, яке відповідає шуканій користувачем особі, навіть коли інші особи ідентифікується за схожими іменами особисте ім'я, яке відповідає шуканій користувачем особі, навіть коли існують інші імена цієї особи, використані в такому ж, або інших контекстах назву місця, яка відповідає шуканому користувачем місцю, навіть якщо місце відоме за назвами більш ніж однією мовою Ідентифікувати серед результатів пошуку ресурси, які призначені для конкретної аудиторії або цілі - визначати що ресурс, хоч і стосується області інтересу, але призначений для молодшого дитячого віку, а не для студентів університету - визначати що ресурс, хоч і втілює потрібний музичний твір, але є нотним вираженням, а не звукозаписом Ідентифікувати - предметний термін, який відповідає шуканому res, навіть якщо термін, шуканий користувачем, має омоніми в природній мові - класифікаційний номер, який відповідає шуканому res Відбирати Відбирати з числа виявлених ресурсів, шукані прояви твору чи творів які: - містять найбільш релевантний додатковий контент (як от містять оригінальні та перекладені вираження п’єси в одному прояві) - включають додатковий внесок окремого агента (такий як переклад окремого перекладача, критичні примітки чи вступ окремого науковця) - мають найбільш зручний фізичний формат, відповідний конкретній меті користувача (наприклад, кишенькова книга для читання на дозвіллі, яку легко носити, компактна водостійка карта міста для подорожі) - містяться в такому середовищі передачі даних, яке може використовуватися користувачем (наприклад, аудіокнига, шрифт Брайля або великий друк, DVD чи Blu-ray) - доступні в локаціях, зручних для користувача (копія присутня в локальній бібліотеці користувача і наразі не видана нікому) - доступні такого типу використання, який підходить користувачеві (наприклад, є копія, яку можна використовувати поза межами бібліотеки, є права на публічний показ для копії відео, яку користувач може показати в класі) Відбирати серед виявлених через предметний пошук ті ресурси, які здаються найбільш релевантними - через аспекти, особливості або підхід до описаного предмету - через мову змісту


- - Отримувати через цільову аудиторію (наприклад, відбирати підручники з вступними курсами для студентів, або ж відбирати науково- популярні книги для самостійного читання) через дату створення змісту (наприклад, відбирати недавно написані твори для задоволення інформаційної потреби в сучасній актуальній інформації, або ж відбирати твори, створені в 1800-х роках (незалежно від дати публікації прояву), щоб зрозуміти, як предмет сприймався в той час) Отримувати ресурс через: - з’єднання або завантаження онлайн-ресурсу за допомогою посилання, знайденого в бібліотечному каталозі - видачу (фізичну) на абонемент примірника, доступного в локальній бібліотеці - доставку примірника через міжбібліотечний абонемент (МБА) з більш віддаленої бібліотеки або від постачальника - придбання примірника в постачальника, з використанням інформації, вказаної в цитуванні та перевіреної через бібліотечний каталог або національну бібліографію Отримувати інформацію про окрему сутність з інформації, записаної в авторитетних даних - дізнаватися про дату і місце народження та смерті особи з авторитетних даних - уточнювати країну, в якій розташоване місто Досліджувати Досліджувати зв’язки для розуміння структури предметної області та її термінології - переглядати поняття, які представлені як вужчі, ніж початковий предмет Досліджувати зв’язки між різними екземплярами сутності: - слідувати за похідними зв’язками між твором-попередником та іншими творами, які базуються на цьому творі або є його адаптаціями - переглядати твори та вираження, пов’язані з конкретним агентом, а також з ролями, які виконував цей агент під час створення та реалізації цих творів та виражень Розуміти зв’язки між різними номенами для екземпляра сутності: - досліджувати варіанти імен/назв основного предмету/теми в межах предметної лексики - досліджувати варіанти імен, використаних конкретною особою в різних конктестах використання (як от ім'я, використане в релігії, офіційне ім'я тощо) - переглядати назви міжнародної організації різними мовами - досліджувати взаємозв’язки між номенами одного і того ж екземпляра сутності в різних контрольованих лексиках (як от пошук класифікаційного номера, який відповідає предметній рубриці або терміну)

Глава 7. Словник термінології для моделювання

Атрибут Тип даних, який характеризує специфічні екземпляри сутності Багатозначний Атрибути, які можуть мати більше одного значення для спеціального екземпляра сутності Властивість Атрибут або зв'язок сутності Екземпляр Конкретний приклад сутності Зв’язок Зв'язок, поєднання між екземплярами сутностей

Зворотність (зворотний зв’язок)

Логічне доповнення до зв’язку, яке має напрямок від кінцевої точки (діапазону) до початкової точки (домену)

Кардинальне число

Уточнення кількості екземплярів сутностей – початкової та кінцевої точок, які можуть бути пов’язані конкретним зв’язком

Кінцева точка (діапазон)

Сутність-ціль або «пункт прибуття» для зв’язку

Конкретизація

Процес, через який зв'язок моделюється як сутність, щоб у такий спосіб мати свої власні атрибути та зв’язки

Короткий шлях Єдиний зв'язок, призначений для представлення більш складного шляху, який складається з двох і більше зв’язків Неперетинні [сутності] Набори (сутностей), які повністю не перетинаються. Неперетинні сутності не можуть мати екземпляра, який є екземпляром більш ніж однієї такої сутності одночасно

Область обговорення

Все, що вважається доречним в області, яка моделюється

Підклас Сутність, всі екземпляри якої є також екземплярами більшої, головнішої за значенням сутності

Початкова точка (Домен)

Сутність-джерело або вихідна точка для зв’язку

Протилежність

див. Зворотність (зворотний зв'язок)

Рекурсивний

Зв'язок, для якого та сама сутність слугує як початковою точкою (доменом), так і кінцевою точкою (діапазоном)

Розширена модель сутність- зв'язок

Модель сутність-зв'язок, яка включає ідею успадковування атрибутів та зв’язків від однієї сутності (вищого рівня) до інших, включених до неї сутностей

Симетричний

Зв'язок, ім'я якого відповідає імені зворотного зв’язку

Сутність

Абстрактний клас концептуальних об’єктів, які представляють ключові об’єкти інтересу в моделі

Шлях Перетин двох або більше зв’язків у певному порядку

Глава 8. Використані концептуальні моделі

(Aggregates WG) Final report of the Working Group on Aggregates / chair, Ed O’Neill. September 12, 2011. Available at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbrrg/AggregatesFinalReport.pdf (accessed 2017- 08-01) (CIDOC CRM 6.2.2) Definition of the CIDOC Conceptual Reference Model / produced by the ICOM/CIDOC Documentation Standards Group, continued by the CIDOC CRM Special Interest Group ; current main editors: Patrick Le Bœuf, Martin Doerr, Christian Emil Ore, Stephen Stead. Version 6.2.2. January 2017. Available at: http://www.cidoc- crm.org/sites/default/files/2017-01-25%23CIDOC%20CRM_v6.2.2_esIP.pdf (accessed 2017-08-01) (FRBR OO 2.4) Definition of FRBRoo : a conceptual model for bibliographic information in object - oriented formalism / International Working Group on FRBR and CIDOC CRM Harmonisation ; editors: Chryssoula Bekiari, Martin Doerr, Patrick Le Bœuf, Pat Riva. Version 2.4. November 2015. Available at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/FRBRoo/frbroo_v_2.4.pdf (accessed 2017-08-01) and as FRBR : object-oriented definition and mapping from FRBR ER , FRAD and FRSAD, at: http://www.cidoc-crm.org/frbroo/sites/default/files/FRBRoo_V2.4.pdf (accessed 2017-08-01) (FRAD) Functional requirements for authority data : a conceptual model / edited by Glenn E. Patton, IFLA Working Group on Functional Requirements and Numbering of Authority Records (FRANAR). München : K.G. Saur, 2009. (IFLA series on bibliographic control ; vol. 34). As amended and corrected through July 2013. Available at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frad/frad_2013.pdf (accessed 2017-08-01) (FRBR) Functional requirements for bibliographic records : final report / IFLA Study Group on the Functional Requirements for Bibliographic Records. München : K.G. Saur, 1998. (UBCIM publications ; new series, vol. 19). As amended and corrected through February 2009. Available at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbr/frbr_2008.pdf (accessed 2017-08-01) (FRSAD) Functional requirements for subject authority data (FRSAD) : a conceptual model / edited by Marcia Lei Zeng, Maja Žumer and Athena Salaba. München : De Gruyter Saur, 2011. (IFLA series on bibliographic control ; vol. 43). Available at: http://www.ifla.org/files/assets/classification-and- indexing/functional-requirements-for-subject-authority-data/frsad-final-report.pdf (accessed 2017-08-01). Errata for section 5.4.2, October 2011, available at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frsad/FRSADerrata2011.pdf (accessed 2017-08-01) (PRESS OO ) PRESS OO : extension of CIDOC CRM and FRBR OO for the modelling of bibliographic information pertaining to continuing resources / editor: Patrick Le Bœuf. Version 1.2. January 2016. Available at: http://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/PRESSoo/pressoo_v1.2.pdf and at: http://www.cidoc-crm.org/pressoo/sites/default/files/pressoo_v1.2.pdf (accessed 2017-08-01) Transition mappings : user tasks, Сутності, attributes, and relationships in FRBR, FRAD, and FRSAD mapped to their equivalents in the IFLA Library Reference Model / Pat Riva, Patrick Le Bœuf and Maja Žumer. 2017. Available at: https://www.ifla.org/publications/node/11412 (accessed 2017-08-01)

Див. також

  • IFLA LRM (PDF, англійська), серпень 2017 року із змінами та виправленнями по грудень 2017 року

Переклади: