Код, що складається з двох цифр, визначає твір, до якого належить інципіт, якщо ряд творів (наприклад, шість сонат) описується в одному записі. Якщо в запису записі описується тільки лише один твір, використовується значення «01»„01“.

Код, що складається з двох цифр, визначає частина частину твору, до якої якого відноситься інципіт. Якщо твір складається тільки лише з однієї частини, використовується значення «01»„01“.

Код, що складається з двох цифр, використовується для розрізнення різних інціпітовінципітів, що відносяться до однієї частини твору. Якщо до частини твору відноситься тільки лише один інципіт, використовується значення «01»„01“.

Наприклад: при описі арії потрібно один інципіт для інструментального вступу і один інципіт для вокальної частини; два інціпіта інципіта будуть представлені відповідно: 036 $ c = 01 і та 036 $ c = 02.

Обов'язкове, якщо в поле полі присутній $p.

Ім'я персонажа, виконуючого інципіт, зазначений в у підполі $p.

Назва частини твору у формі, наведеній в у джерелі.

Тональність або лад частини твору, якщо це є доцільним. Використовуються такі значення: великі літери A-G - — мажорні тональності; малі літери a-g - — мінорні тональності; «X» - „X“ — дієз; «B» - „B“ — бемоль; цифри 1-12 - григоріанський — григоріанські лади.

Трехсімвольний Трьохсимвольний код, який має наступну структуру: великі літери «F»„F“, «C» „C“ або «G»„G“, що позначають вид ключа; знак «-» „- “ — роздільник; цифра 1-5, що позначає положення ключа в нотному стані, починаючи з нижньої лінії. При описі мензуральній мензуральної нотації як роздільник використовується символ «„+»“.

Обов'язкове, якщо присутній підполі присутнє підполе $ p; в іншому випадку відсутній.

Вказується «x» „x“ для позначення дієза і «b» та „b“ для позначення бемоля, далі вказуються великі літери F, C, G, D, A, E, B або B, E, A, D, G, C, F для позначення нот, до яких відноситься ключовий знак дієз або бемоль відповідно.

Наприклад: інципіт в А-мажорі з трьома дієздієзами: 036$n = xFCG

Позначення розміру або мензури, вказане на нотному стані, позначається символом (c, c /, c., O o і т.д.), і / або цифрою (3, 2, c3 і т.д.), або у вигляді дробу (4/4, 12/8 і т.д.)

Односимвольний код, позначає тип коментаря. Символ «„?» Означає “ означає помилку в інципітінципіті, яка не була виправлена; «„+» - “ — помилку в інципітінципіті, яка була виправлена; «T» - „T“ — інципіт наведено в транскрипції (наприклад, з мензуральній нотації).

Літературний текст (якщо є) в у формі, наведеній в джерелі. Якщо в джерелі наводиться більше одного тексту, кожен з них записується в окреме входження підполя 036 $ t.

Універсальний ідентифікатор ресурсу (URI), наприклад, URL або URN, який забезпечує доступ до інипіту в електронному вигляді, наприклад, у вигляді аудіо файлу (Midi, MP3 або .wav файли і т.п.), у вигляді графічного файлу (jpeg, gif, tiff і та ін.), або файли в у форматі enigma, niff і та ін. Ці дані можуть використовуватися для автоматичного доступу до електронного ресурсу, використовуючи один з протоколів Internet. Подполе $ u може повторюватися, якщо одне місцезнаходження цифрового об'єкта має кілька URI. У разі, якщо є кілька місць розташування цифрового об'єкта, повторюється поле 036.

Позначення мови інципіта в кодованому вигляді. Використовується, якщо мова інципіта відрізняється від мови, зазначеного в полі 101 МОВУ МОВА ОБ'ЄКТА. Якщо підполі підполе повторюється, порядок кодів визначається обсягом тексту на кожній мові, представленого в інципітінципіті, а також значимістю мови. Якщо це не представляється можливим, коди мов вказуються в алфавітному порядку. У разі, якщо необхідно привести велику кількість кодів мов, використовується код 'mul'„mul“. Список кодів мов представлений в Додатку A.

Подполе Підполе $2 вказує систему, визначальну що визначає код музичної нотації. Двосимвольний код визначає код, використаний для запису поля 036, підполя $ p.

: '''pe''' = [http://www.iaml.info/en/activities/projects/plain_and_easy_code plaine & easie code]: '''da''' = [http://www.ccarh.org/publications/books/beyondmidi/online/darms/ DARMS code]: ''Beyond MIDI: The Handbook of Musical Codes / edited by Eleanor Selfridge-Field. - Cambridge, Mass. [Etc.], MIT Press, 1997. -xviii, 630 p. : Musmus. ; 24 cm. ISBN 0-262-19394-9.''

: Запис інціпітуінципіту: