==Підполя==

Код, що складається з двох цифр, визначає твір, до якого належить інципіт, якщо ряд творів (наприклад, шість сонат) описується в одному записі, без створення записів аналітичного рівня. Якщо в запису описується лише один твір, використовується значення «'''01'''».

Не повторюється.

Код, що складається з двох цифр, визначає частину твору, до якої відноситься інципіт. Якщо твір складається лише з однієї частини, використовується значення «01».

Не повторюється.

Код, що складається з двох цифр, використовується для розрізнення різних інципітів, що відносяться до однієї частини твору. Якщо до частини твору відноситься лише один інципіт, використовується значення «'''01'''».

Не повторюється.

Голос або інструмент, код якого зазначений у [[036|036]] $p.

Не повторюється.

Ім'я персонажа, виконуючого інципіт, зазначене у підполі $p.

Не повторюється.

Назва частини твору у формі, наведеній в джерелі.

Повторюється.

Тональність або лад частини твору, якщо це є доцільним. Використовуються такі значення: великі літери '''A-G''' - мажорні тональності; малі літери '''a-g''' - мінорні тональності; «'''X'''» - дієз; «'''B'''» - бемоль; цифри '''1-12''' - григоріанський лади.

Не повторюється.

Трьохсимвольний код, який має наступну структуру: великі літери «'''F'''», «'''C'''» або «'''G'''», що позначають вид ключа; знак «'''-'''» - роздільник; цифра '''1-5''', що позначає положення ключа в нотному стані, починаючи з нижньої лінії. При описі мензуральної нотації як роздільник використовується символ «'''+'''».

Не повторюється.

Вказується «'''x'''» для позначення дієза і «'''b'''» для позначення бемоля, далі вказуються великі літери '''F''', '''C''', '''G''', '''D''', '''A''', '''E''', '''B''' або '''B''', '''E''', '''A''', '''D''', '''G''', '''C''', '''F''' для позначення нот, до яких відноситься ключовий знак дієз або бемоль відповідно.

Не повторюється.

Позначення розміру або мензури, вказане на нотному стані, позначається символом (c, c /, c., O і т.д.), і/або цифрою ('''3''', '''2''', c3 і т.д.), або у вигляді дробу ('''4/4''', '''12/8''' і т.д.)

Не повторюється.

Для запису перших нот обраного фрагмента використовуються знаки нотного письма ''Plaine & Easie'' або DARMS.

Не повторюється.

Примітка в довільній формі.

Повторюється.

Односимвольний код, позначає тип коментаря. Символ «?» означає помилку в інципіті, яка не була виправлена; «'''+'''» - помилку в інципіті, яка була виправлена; «'''T'''» - інципіт наведено в транскрипції (наприклад, з мензуральній нотації).

Не повторюється.

Літературний текст (якщо є) в формі, наведеній в джерелі. Якщо в джерелі наводиться більше одного тексту, кожен з них записується в окреме входження підполя [[036|036]] $t.

Повторюється.

Універсальний ідентифікатор ресурсу (URI), наприклад, URL або URN, який забезпечує доступ до інціпіту в електронному вигляді, наприклад, у вигляді аудіо файлу (Midi, MP3 або .wav файли і т.п.), у вигляді графічного файлу (jpeg, gif, tiff т ін.), або файли в форматі enigma, niff і ін. Ці дані можуть використовуватися для автоматичного доступу до електронного ресурсу, використовуючи один з протоколів Internet. Підполе $u може повторюватися, якщо одне місцезнаходження цифрового об'єкта має кілька URI. У разі, якщо є кілька місць розташування цифрового об'єкта, повторюється поле [[036|036]].

Повторюється.

Позначення мови інципіта в кодованому вигляді. Використовується, якщо мова інципіта відрізняється від мови, зазначеної у полі [[101|101 Мова документа]]. Якщо підполе повторюється, порядок кодів визначається обсягом тексту на кожній мові, представленого в інципіті, а також значимістю мови. Якщо це не представляється можливим, коди мов вказуються в алфавітному порядку. У разі, якщо необхідно навести велику кількість кодів мов, використовується код '''mul'''. Список кодів мов представлений у [[Додаток A|Додатку A]].

Повторюється.

Кодоване позначення системи, що використовується для музичної нотації.