15 001
редагування
Зміни
LRM
,→2.1. Призначення та цілі
лежить підхід, використаний в оригінальному дослідженні FRBR, де він описаний в такий
спосіб:
:«Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремленнясутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах.Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються зкожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів підчас формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошуки
та під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель,
розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зору
рівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделі
даних». (FRBR, с. 4)
IFLA LRM має за мету створити чіткі загальні принципи, що регулюють логічну структуру
бібліографічної інформації, без створення будь-яких припущень щодо того, як такі дані можуть
зазначеної моделі всі ці дані об’єднані терміном «бібліографічна інформація» і, як такі,
знаходяться в межах моделі.
Функціональне призначення IFLA LRM випливає з завдань користувача (див. Главу 3), що
визначаються з точки зору та потреб кінцевого користувача. Як результат, адміністративні
виконання їхніх внутрішніх функцій, вважаються такими, що не входять до сфери
застосування моделі.
IFLA LRM розглядає бібліографічну інформацію, що стосується всіх типів ресурсів, які, як
правило, цікавлять бібліотеки. Однак, модель прагне до виявлення спільних рис і базової
сутностей. Внаслідок цього, елементи даних, що розглядаються як спеціалізовані чи як
специфічні для окремих типів ресурсів, як правило, не представлені в цій моделі. Однак, кілька
значущих атрибутів ''вираження'', характерних для ресурсів певних типів (як от: ''мова'',''картографічний масштаб, тональність'', ''засіб виконання''), передбачені. Це показує як модель
може враховувати подібні розширення та є доречним для ілюстрації застосування атрибута під
назвою ''атрибут типового вираження '' для сутності ''твір''. Модель є комплексною на
концептуальному рівні, але лише орієнтовною з точки зору визначених атрибутів та зв’язків.
== <span id="2.2"></span>2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження ==