==Структура формату==

УКРМАРК являє собою специфічну реалізацію міжнародного стандарту [[wikipedia:uk:ISO 2709|ISO 2709-1981]], який визначає структуру записів, що містять бібліографічні дані.

г) Певні позиції символів маркера, відомі як Коди застосування (позиції символів 6 9), заповнюються значеннями, які залежать від особливостей запису. Додаткові відомості про це знаходяться в описі '''маркера запису'''.

[[wikipedia:uk:ISO 2709|ISO 2709]] приписує, що кожен запис повинен починатися з 24-символьного '''[[Маркер запису|маркера запису]]'''. Він містить дані, які стосуються структури запису, визначення котрих задаються в стандарті ISO 2709, а також деякі елементи даних, призначені ISO 2709 для особливого застосування. Ці елементи визначаються при використанні та пов’язані з типом запису, його бібліографічним рівнем і положенням в ієрархії рівнів, ступенем повноти запису й використанням правил ISBD або інших, базованих на ISBD, правил підготування запису. Елементи даних у '''маркері запису''' призначено передусім для оброблення запису та побічно для ідентифікації самих бібліографічних матеріалів.

За '''маркером запису''' згідно з УКРМАРК та ISO 2709 розташовується '''довідник'''. Кожна його стаття складається з трьох частин. Перша — це позначка поля (3 цифри), за ним услід іде кількість символів у цьому полі (4 цифри), яке охоплює весь масив символів: індикатори, ідентифікатори підполів, текстові або кодовані дані та роздільники полів. За довжиною поля міститься позиція початкового символу поля відносно позиції першого символу частини в записі, який складається зі змінних полів (5 цифр). Перший символ першого змінного поля має символьну позицію 0. Її місцезнаходження всередині цілого запису задається позиціями символів 12 16 '''маркера запису'''.

Після того, як усі 12 символьні статті довідника приведено у відповідність до кожного поля запису, довідник закінчується роздільником полів IS2 згідно з ISO 646 (1/14 у 7 бітній кодовій таблиці). Статті довідника впорядковано за першою цифрою позначки. При впорядкуванні рекомендується, коли це можливо, використовувати позначку цілком. Безпосередньо для полів визначення порядку не є необхідним, оскільки їх положення повністю визначається довідником.

Поля даних змінної довжини розташовуються одразу після '''довідника'''. Вони містять бібліографічні дані (на відміну від '''маркера''', який складається з даних загальної обробки).

'''Позначки''' не розташовуються в полях даних, а наводяться тільки в '''довіднику'''. Виняток становлять '''позначки''' у вбудованих полях (блок [[4XX|4--]]). Поля з позначкою 00- (так, приміром, [[001]]) складаються тільки з даних і роздільника поля. Інші поля складаються з двох індикаторів і розташованою після них будь-якою кількістю підполів. Кожне підполе починається з ідентифікатора підполя, що складається з роздільника підполя IS1 (1/15 згідно з ISO 646) та коду підполя (літерного чи цифрового символу), який ідентифікує підполе. Після ідентифікаторів підполя розташовуються кодовані або текстові дані довільної довжини, що не перевищує зазначену на початку опису поля. Останнім символом даних у запису є символ кінця запису IS3 (1/13 згідно з ISO 646), який розташовується після символу кінця поля IS2.

Набір обов'язкових в записі УКРМАРК-у полів відповідає списку обов'язкових полів UNIMARC.

* [[001|001* '''Ідентифікатор запису''']]

* [[801|801* '''Джерело створення запису''']]

:'''Записи для документів, що містять текстову інформацію'''

Примітка. Зазначені поля ([[230]], [[300]]) є обов'язковими в записах для електронних ресурсів, якщо поз. 8 маркера містить значення '''#''', '''0''', '''1'''.

У разі, якщо раніше створені записи не містять достатньої інформації для обов'язкових полів, там, де це можливо, повинно використовуватися значення за замовчуванням. Якщо використовувати значення за замовчуванням неможливо, допускається використання символу-заповнювача. В крайньому випадку поле може не включатися в запис, але цей факт повинен бути обов'язково зазначений в супровідній документації при обміні записами (див. [[Додаток K]]).

: Програма конвертації не може коректно згенерувати код мови документа на підставі наявних даних.

Довжина записів УКРМАРКу обмежується '''99,999''' символами згідно з угодою між учасниками обміну.

На практиці виникають ситуації, коли бажано пов’язати один бібліографічний запис з іншим. Наприклад:

Співвіднесені поля можуть містити описову інформацію щодо іншого документа з або без інформації про окремий запис, який описує документ. Співвіднесені поля складаються з підполів, кожне з яких містить поле УКРМАРКу, які являють собою комплекс з позначки, індикаторів і вмісту полів, включаючи ідентифікатори підполів. Зазначимо, що серед них знаходяться поля, не доступні засобами '''довідника''', оскільки лише повне поле зв’язку (а не його окремі частини), мають відповідні статті '''довідника'''. Позначка зв’язаного поля позначає зв’язок між документом, зазначеним у полі, з документом, на який створюється бібліографічний запис.

Для обміну даними в УКРМАРКу застосовуються стандарти ISO на набори символів. Маркер запису, довідник, індикатори, ідентифікатори полів і кодові позначення повинні кодуватися з використанням керувальних функцій та графічних символів згідно з [[wikipedia:en:ISO/IEC 646|ISO 646 (IRV)]], що розглядаються як набори символів, задані за умовчуванням. Техніка розширення коду, зазначена в [[wikipedia:en:ISO/IEC 2022|ISO 2022]], застосовується, коли в записі вимагається декілька наборів. Позиції символів [[100]]$a/26 29 та [[100]]$a/30 33 використовуються для зазначення наборів символів за умовчуванням і додатково застосованих у записі наборів графічних символів. Усі набори символів повинні бути зареєстровані ISO, проте допускаються випадки домовленостей між учасниками обміну.

У разі необхідності в додаткових символьних наборах зазвичай застосовується додаткова керувальна функція ESC згідно з ISO 646. Також УКРМАРКом допускаються дві керувальні функції з [https://www.iso.org/standard/13047.html ISO 6630], використовувані для сортування. Детальнішу інформацію можна отримати з [[Додаток J|Додатку J]] до УКРМАРКу.

Повторення даних допускається в різних формах у наступних чотирьох випадках:

# ''Деяка інформація повторюється за допомогою різних графічних наборів для подання різних варіантів складних випадків виводу даних''. В ідеальному випадку каталогізаційний запис створюється з повним дотриманням графіки оригіналу. Але це не завжди можливо. Тому агентства, які мають можливість одночасно створювати в одному каталозі транслітеровані записи та записи в графіці оригіналу, мають обирати для обміну ті з них, які доступні агентствам-отримувачам. Механізм наводиться в розділі 3.10.

Наступні цифрові підполя визначені для використання в бібліографічному форматі:

Методи, призначені для забезпечення механізму латинізації, кирилізації, транслітерації або подання інформації засобами альтернативних графік та орфографій, розробляються агентствами з каталогізації згідно з діючими стандартами, правилами, методичними розробками тощо.

Бібліографічний запис може містити інформацію, що стосується окремого екземпляру, в полях [[012]], 141, 316, 317, 318, 345, 560, 600, 601, 602, 606, 607, 610, 702, 712 і 722. У разі необхідності вказати, до якого саме примірника ставиться окреме входження поля, може використовуватися механізм зв'язку між полями.

До кожного повторюваного з метою подання альтернативних/інших графік поля обов’язково включається підполе '''$6 (Зв’язок між полями)''', а також, при потребі, підполе '''$7 (Абетка/графіка поля)'''. У цих випадках необхідно дотримуватися наступних інструкцій:

<div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-linkrecords1">

Приклад 1.

Приклад 2.

: Два поля параллельных заглавий, содержащие версии заглавий в корейской и латинской графике. Первое поле не имеет $7, так как значение его приводится в том же алфавите, который указан в позициях символов 34-35 поля 100, то есть "ka" (корейский).

Приклад 3.

: 701 #0$6a04$a[Имя первого соавтора, записанное в канджи]

: 701 #0$6a04$7dc$a[Имя первого соавтора, записанное в кана]