Auth / 400 Варіантна точка доступу — Ім’я особи

400 Варіантна точка доступу — Ім’я особи

Тег: 400

Назва поля: Варіантна точка доступу — Ім’я особи

Інші назви: Variant Access Point – Personal Name (англ.), Вариантная точка доступа - Имя лица (рос.), Forme rejetée Nom de personne (франц.), Variantna točka dostopa - osebno ime (словен.), Kreipties elemento variantas – asmens vardas (литов.)

Визначення поля

Поле містить варіантну (неприйняту) точку доступу — ім'я особи, від якої формується посилання „див.“ до прийнятої точки доступу в полі 2XX. У деяких випадках поле може посилатися на інше поле блоку 2--, сформоване відповідно до системи предметизації або правил каталогізації, які використовуються в установі-каталогізаторі (див. підполя $2 і $5).

Наявність

Факультативне.

Повторюється.

Індикатори і підполя

Індикатори і підполя визначені в описі поля 200.

Також використовуються наступні контрольні підполя.

$a Початковий елемент введення

Частина імені особи, за якою впорядковується запис (елемент, з якого починається пошук/сортування).

Обов'язкове при наявності поля 400.

Не повторюється.

Прийменники, артиклі, частки, які враховуються при сортуванні записів (розташовані перед прізвищем або власним іменем у початковому елементі вводу), включаються до підполя $a. Ті, що при сортуванні не враховуються, рекомендується вносити до підполя $b.

$b Частина імені, яка відрізняється від початкового елемента вводу

Залишкова частина імені, яка використовується тоді, коли початковим елементом вводу є прізвище або родове ім'я. Містить власні імена (не прізвища), а також прийменники/частки, що не враховуються при сортуванні.

Якщо підполе використовується, другий індикатор (форма імені) повинен дорівнювати 1.

Розширення ініціалів вводиться до підполя $g, а не до $b.

Обов'язкове за наявності даних.

Не повторюється.

$c Доповнення до імені окрім дат

Будь-які доповнення до імені особи (окрім дат), які не є складовою частиною самого імені: титули, епітети, посада, науковий ступінь, чернече звання, спорідненість тощо.

Повторюється для кожного наступного доповнення такого роду.

$d Римські цифри

Римські цифри, які супроводжують імена деяких пап, монархів та церковних ієрархів. Якщо з нумерацією пов'язаний епітет (додаткове ім'я), його також наводять у цьому підполі.

Якщо підполе використовується, другий індикатор повинен дорівнювати 0.

Не повторюється.

$f Дати

Дати, які приєднуються до імені особи (роки народження і смерті, або роки діяльності), разом зі скороченнями чи іншими позначеннями характеру цих дат (наприклад, „бл.“, „нар.“, „пом.“). Усі дати особи, названої в полі, вносяться до одного підполя $f.

Не повторюється.

$g Розкриття ініціалів власного імені

Повна форма власного імені, коли в підполі $b як прийнята форма наведено ініціали, але потрібно навести також і повну форму.

Не повторюється.

$k Додаткові відомості, які стосуються встановленню авторства

Відомості про атрибуцію імені, коли відповідальність за твір невідома, є сумнівною, вигаданою або псевдонімною (наприклад, „приписується“, „коло“, „послідовник“, „наслідувач“). Такий кваліфікатор наводиться слідом за іменем відомої особи, з якою пов'язується (невизначене) авторство.

Повторюється.

$l Початок періоду використання

(нове підполе, редакція 2025) Використовується, якщо особа протягом життя мала кілька послідовних імен (наприклад, світське і чернече, дошлюбне і шлюбне), для запису дати, з якої почала використовуватися саме ця форма імені.

Не повторюється.

Підполе складається з трьох елементів даних фіксованої довжини, які разом утворюють 10-символьний рядок:

• позиція 0 — ера (# = нашої ери, - = до нашої ери);
• позиції 1-8 — дата у форматі РРРРММДД; невідомі або незастосовні цифри року, місяця чи дня залишаються порожніми (в друкованих прикладах порожня позиція традиційно позначається символом „#“);
• позиція 9 — достовірність дати (# = дата достовірна, ? = дата приблизна/під сумнівом).

$m Кінець періоду використання

(нове підполе, редакція 2025) Аналогічно до підполя $l, але для дати, до якої (включно) використовувалася саме ця форма імені.

Не повторюється.

Структура підполя ідентична структурі $l (ера + дата РРРРММДД + достовірність, 10 символів).

$4 Код відношень

Код, який визначає вид інтелектуальної відповідальності особи, названої в полі, стосовно об'єкта, з яким пов'язана точка доступу (перекладач, ілюстратор, упорядник тощо). Список кодів наведено у Додатку C.

Повторюється.

$x Тематичний підзаголовок

Слово або словосполучення, що деталізує тематичний аспект точки доступу, представленої іменем особи.

Повторюється.

$y Географічний підзаголовок

Слово або словосполучення, що деталізує географічний аспект точки доступу, представленої іменем особи.

Повторюється.

$z Хронологічний підзаголовок

Слово або словосполучення, що деталізує хронологічний аспект точки доступу, представленої іменем особи.

Повторюється.

$j Формальний підзаголовок

Термін, що додається до предметної точки доступу для уточнення форми чи жанру матеріалу (наприклад, „альбом“, „каталог“, „бібліографія“). Установи, які не розрізняють формальний і тематичний підзаголовки, використовують замість цього підполя $x.

Повторюється.

Також використовуються наступні контрольні підполя:

$0 Текст пояснення

Див. специфікацію контрольного підполя $0. Використовується для текстового пояснення зв'язку між варіантною та прийнятою точками доступу, коли кодів підполя $5 недостатньо.

Не повторюється.

$1 Дані зв'язку

Повторюється.

$2 Код системи

Див. специфікацію контрольного підполя $2. Використовується для запису коду системи предметних рубрик або правил каталогізації, за якими сформована саме ця варіантна точка доступу, якщо він відрізняється від коду, зазначеного в підполі $b поля 152.

Не повторюється.

$3 Ідентифікатор авторитетного/нормативного запису

Див. специфікацію контрольного підполя $3. Використовується для запису номера пов'язаного довідкового запису, якому надається перевага при формуванні посилання на дисплеї порівняно з автоматичною генерацією посилання безпосередньо з поля 400. Підполе $3 може використовуватися, якщо поле також містить підполя $2 і $5, у якому перша символьна позиція має значення „0“ (посилання не виводиться на дисплей).

Не повторюється.

$4 Код відношення

Повторюється.

$5 Управління звʼязками

Використовується для пояснення зв'язку між варіантною точкою доступу (поле 400) і точкою доступу в полі 2XX, а також для керування виведенням посилання на дисплей. Якщо додаткове пояснення зв'язку або блокування посилання не потрібне, підполе $5 не використовується.

Не повторюється.

$6 Дані для зв'язку полів

Див. специфікацію контрольного підполя $6.

Повторюється.

$7 Графіка

Див. специфікацію контрольного підполя $7.

Не повторюється (у попередній редакції статті помилково зазначалося „повторюється“).

Підполе складається з 8 символьних позицій:

• позиції 0-1 — код графіки, у якій ведеться каталогізація (тобто графіка, зазначена за замовчуванням у полі 100);
• позиція 2 — напрям письма цієї графіки (0 = зліва направо, 1 = справа наліво);
• позиція 3 — схема транслітерації, застосована до цієї графіки (y = систему транслітерації не застосовано, тобто це нативна форма);
• позиції 4-5 — код графіки самої точки доступу, наведеної в цьому конкретному полі 400;
• позиція 6 — напрям письма цієї графіки;
• позиція 7 — схема транслітерації, застосована до графіки точки доступу.

Незаповнені позиції позначаються символом-заповнювачем „|“.

Основні коди графіки: ba = латиниця, ca = кирилиця, ga = грецька, ha = іврит, fa = арабиця, zz = інша.

Основні коди схем транслітерації: a = ISO, b = інша встановлена система, c = кілька систем, d = таблиця транслітерації, затверджена національним бібліографуючим агентством (для української мови — офіційна транслітерація українського алфавіту латиницею, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 55), g = таблиця романізації ALA-LC, y = систему транслітерації не застосовано.

$8 Мова каталогізування і мова базової точки доступу

Мова точки доступу (укр., заст.)

Див. специфікацію контрольного підполя $8.

Не повторюється (у попередній редакції статті помилково зазначалося „повторюється“).

Підполе складається з 6 символьних позицій:

• позиції 0-2 — трисимвольний код мови каталогізування (мова, якою наведено пояснювальні дані запису — примітки, доповнення тощо; за замовчуванням відповідає мові, зазначеній у полі 100);
• позиції 3-5 — трисимвольний код мови, якою власне сформована точка доступу в цьому конкретному полі 400, якщо ця мова відрізняється від мови каталогізування.

Якщо мова точки доступу збігається з мовою каталогізування (наприклад, коли варіант відрізняється лише графікою, а не мовою), підполе $8 не наводять — достатньо підполя $7.

Незаповнені позиції позначаються символом-заповнювачем „|“.

Примітки про зміст поля

Поле містить варіантну точку доступу - ім'я особи, сформульовану відповідно до правил каталогізації або системи індексування, прийнятими в бібліографуючій установі.

Для пояснення зв'язку між варіантною точкою доступу (поле 400) і точкою доступу в полі 2XX, а також для управління виводу посилань на дисплей використовується контрольне підполе $5. Якщо додаткове пояснення зв'язку або блокування посилання не потрібно, підполе $5 не використовується.

Нові підполя $l і $m (редакція 2025) дозволяють зафіксувати період, протягом якого саме ця форма імені активно використовувалася — це особливо корисно для осіб, які протягом життя послідовно носили кілька імен (світське/чернече ім'я, дошлюбне/шлюбне прізвище, ранній та пізній псевдонім тощо). Дати в цих підполях уточнюють, а не замінюють загальні роки життя особи, які наводяться в підполі $f.

Взаємопов'язані поля

• 200 Прийнята точка доступу - ім'я особи
• 500 Пов'язана точка доступу - ім'я особи (використовується для зв'язку між точками доступу, сформованими за різними правилами каталогізації, коли обидві точки мають власні авторитетні/нормативні записи)
• 700 Прийнята точка доступу на іншій мові і/або іншій графіці - ім'я особи

Приклади

Приклад 1. Варіантна точка доступу, у якій елемент, що не враховується при сортуванні, перенесено з початкового елемента вводу до підполя $b (офіційний приклад IFLA).

200 #1$aDuMaurier,$cDame$bDaphne

400 #1$aMaurier,$cDame$bDaphne du

Приклад 2. Розкриття ініціалів у підполі $g при прийнятій формі з ініціалами (офіційний приклад IFLA).

200 #1$aWaterman,$bAnthony M.C.,$f1931-

400 #1$aWaterman,$bA.M.C.

Приклад 3. Кілька варіантних форм імені під одним псевдонімом — письменниця Марко Вовчок, у літературі відома виключно під псевдонімом, тоді як дошлюбне і шлюбне прізвища наводяться як варіантні точки доступу.

200 #1$aВовчок$bМарко$f1833-1907$cукраїнська письменниця

400 #1$aВілінська$bМарія Олександрівна$f1833-1907

400 #1$aМаркович$bМарія Олександрівна$f1833-1907

Приклад 4. Справжнє ім'я під псевдонімом (підполе $5, код "f") та романізована форма для використання в англомовних джерелах (підполя $7 і $8 разом). Леся Українка — псевдонім, узятий у 13-річному віці; справжнє ім'я — Лариса Косач.

200 #1$aУкраїнка$bЛеся$f1871-1913$cукраїнська письменниця, перекладачка

400 #1$5f$aКосач$bЛариса Петрівна$f1871-1913

400 #1$7ca0yba0g$8ukreng$aUkrainka$bLesya$f1871-1913

Приклад 5. Дві різні схеми транслітерації одного й того самого кириличного імені — офіційна українська транслітераційна таблиця (код "d") та наукова транслітерація за ISO 9 (код "a"). Мова точки доступу в обох випадках залишається українською, тому підполе $8 не наводиться — досить підполя $7.

200 #1$aШевченко$bТ. Г.$gТарас Григорович$f1814-1861$cукраїнський поет, прозаїк, художник

400 #1$7ca0yba0d$aShevchenko$bTaras$f1814-1861

400 #1$7ca0yba0a$aŠevčenko$bTaras$f1814-1861

Приклад 6. Світське ім'я церковного ієрарха (підполе $5, код "m"), з точним періодом використання цієї форми імені у підполях $l та $m. Митрополит Андрей Шептицький до чернечого постригу 1888 року носив ім'я Роман; прізвище Шептицький зберігалося незмінним.

200 #1$aШептицький$bАндрей$cмитрополит Галицький, архієпископ Львівський$f1865-1944

400 #1$5m$aШептицький$bРоман Марія Александр$f1865-1944$l#18650729#$m#1888#####

[$l#18650729# = ім'я Роман використовувалося з 29.07.1865 (дата народження, достовірна); $m#1888##### = до 1888 року (рік чернечого постригу, точний день у джерелах розходиться, тому місяць і день залишено порожніми)]

Приклад 7. Ім'я особи як тематична точка доступу з тематичним і географічним підзаголовками. Роботи художниці Катерини Білокур експонувалися на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.

200 #1$aБілокур$bК. В.$gКатерина Василівна$f1900-1961$cукраїнська художниця

400 #1$aБілокур$bКатерина$f1900-1961$xВиставки$yПариж$z1954

Приклад 8. Псевдонім, узятий на певному, точно відомому етапі життя (підполе $5, код "e", разом із підполем $l — офіційний приклад IFLA). Романіст Ромен Гарі публікувався під псевдонімом Еміль Ажар із 1974 року.

200 #1$7ba0yba0y$8fre$aGary$bRomain$f1914-1980

400 #1$5e$7ba0yba0y$8fre$aAjar$bÉmile$f1914-1980$l#1974#####

Історія

Український переклад оновлено згідно редакції IFLA 2025 р.

2016 — оновлення.

2024 — редагування тексту.

2025 — додано нові підполя $l і $m; уточнено, що підполя $7 і $8 не повторюються.

Див. також

• UNIMARC для авторитетних нормативних записів
• 4-- Блок варіантних точок доступу
• 400 Variant access point // UNIMARC Authorities Format Manual, no 1.2.0. — IFLA, 2025. — No 1.2.0. — P. 304-308. (англ.)

Адаптації:

• 400 Variantna točka dostopa - osebno ime, (архів), COMARC_A, IZUM (словен.)
• 400 Вариантная точка доступа - Имя лица, (архів), RUSMARC/Authorities (рос.)
• 400 – ВАРИАНТНАЯ ТОЧКА ДОСТУПА – ИМЯ ЛИЦА, (архів), BELMARC/Authorities (рос.)