15 001
редагування
Зміни
LRM
,→Глава 2. Методологія
=<span id="2"></span>Глава 2. Методологія =
== <span id="2.1"></span>2.1. Призначення та цілі ==
Призначення IFLA LRM – бути концептуальною еталонною моделлю високого рівня,
розробленою в межах розширеного моделювального базису «сутність-зв'язок». Модель
охоплює бібліографічні дані в широкому, загальному сенсі цього поняття. З точки зору
загальних підходів та методології, процес моделювання призвів до того, що в основі IFLA LRM
лежить підхід, використаний в оригінальному дослідженні FRBR, де він описаний в такий
спосіб:
«Дослідження використовує метод аналізу сутності, що починається з виокремлення
сутностей, які є ключовими об’єктами інтересу користувачів у бібліографічних записах.
Після цього, дослідження ідентифікує характеристики або атрибути, які асоціюються з
кожною сутністю та зв’язки між сутностями, що найбільш важливі для користувачів під
час формулювання бібліографічних пошуків, інтерпретування відповідей на такі пошуки
та під час «навігації» сукупністю сутностей, описаних у бібліографічних записах. Модель,
розроблена в дослідженні, є вичерпною за призначенням, але не всебічною з точки зору
сутностей, атрибутів та зв’язків, які вона визначає. Модель працює на концептуальному
рівні; вона не містить аналізу такого рівня, що потрібен для повністю розробленої моделі
даних». (FRBR, с. 4)
IFLA LRM має за мету створити чіткі загальні принципи, що регулюють логічну структуру
бібліографічної інформації, без створення будь-яких припущень щодо того, як такі дані можуть
зберігатися в будь-якій окремій системі чи застосунку. Як результат, модель не розрізняє дані,
які традиційно зберігаються в бібліографічних записах чи в записах про фонди та дані, що
традиційно зберігаються в авторитетних записах на імена/назви або предмети. Для цілей
зазначеної моделі всі ці дані об’єднані терміном «бібліографічна інформація» і, як такі,
знаходяться в межах моделі.
Функціональне призначення IFLA LRM випливає з завдань користувача (див. Главу 3), що
визначаються з точки зору та потреб кінцевого користувача. Як результат, адміністративні
метадані, що використовуються бібліотеками та бібліографічними агенціями виключно для
виконання їхніх внутрішніх функцій, вважаються такими, що не входять до сфери
застосування моделі.
IFLA LRM розглядає бібліографічну інформацію, що стосується всіх типів ресурсів, які, як
правило, цікавлять бібліотеки. Однак, модель прагне до виявлення спільних рис і базової
структури бібліографічних ресурсів. Модель обирає терміни та створює визначення в такий
спосіб, щоб вони могли бути застосовані загалом до всіх типів ресурсів або до всіх релевантних
сутностей. Внаслідок цього, елементи даних, що розглядаються як спеціалізовані чи як
специфічні для окремих типів ресурсів, як правило, не представлені в цій моделі. Однак, кілька
значущих атрибутів вираження, характерних для ресурсів певних типів (як от: мова,
картографічний масштаб, тональність, засіб виконання), передбачені. Це показує як модель
може враховувати подібні розширення та є доречним для ілюстрації застосування атрибута під
назвою атрибут типового вираження для сутності твір. Модель є комплексною на
концептуальному рівні, але лише орієнтовною з точки зору визначених атрибутів та зв’язків.
== <span id="2.2"></span>2.2. Концептуальна модель як основа для впровадження ==
Концептуальна модель, як задекларовано в IFLA LRM, – це концептуальна модель високого
рівня, призначення якої – слугувати базисом для формулювання правил каталогізації та
впровадження бібліографічних систем. Будь-яке її практичне застосування має визначити
відповідний рівень деталізації, що вимагатиме або розширення в контексті моделі або,
можливо, деяких скорочень. Однак, для того, щоб застосування моделі вважалося
достовірним, потрібно дотримуватися базової структури сутностей та зв’язків між ними
(включно з обмеженнями кардинального числа), а також порядку використання атрибутів,
застосованих у моделі.
Хоча структурні зв’язки між сутностями твір, вираження, прояв, та примірник є ключовими для
моделі, атрибути та інші зв’язки, задекларовані в моделі, не є обов’язковими до застосування.
Якщо деякі атрибути або зв’язки не будуть вказані в конкретному застосуванні через їхню
незатребуваність, отримана система все ще може вважатися реалізацією FLA LRM. Для сумісної
реалізації можна не включати одну з сутностей, задекларованих у IFLA LRM. Наприклад,
сутність примірник може бути непотрібною в національній бібліографії, яка не надає жодної
інформації на рівні примірника. У такому випадку, жоден із атрибутів, визначених для сутності
примірник, і жоден зі зв’язків, що стосується сутності примірник, не можуть бути реалізовані.
Схожим чином, якщо існування конкретного твору відображено в конкретному каталозі лише
тому, що бібліотека, яка створює цей каталог, зберігає копії досліджень про цей твір, але не
має жодної копії будь-якого видання цього твору, то, відповідно, і немає потреби застосовувати
структурні зв’язки від твору до примірника для такого екземпляра сутності твір.
IFLA LRM надає низку механізмів для розширень, які можуть знадобитися для будь-якого
фактичного впровадження. Визначення атрибута категорія для сутності res дозволяє під час
реалізації створювати для будь-яких сутностей ті підкласи, які будуть корисними.
Дотримуючись наведених шаблонів, можна включати додаткові спеціалізовані атрибути для
будь-якої сутності або для всіх сутностей відразу, наприклад, для розкриття окремих типів
ресурсів або надання більш детальної інформації про агентів. Інші атрибути, як от дані про
прояв, призначені для розподілу на підтипи згідно з вимогами правил каталогізації, які
застосовує бібліографічна агенція. Багато зв’язків визначено на загальному рівні, знову ж
таки, з наміром, що у впровадженні будуть зроблені відповідні уточнення. Модель забезпечує
структуру та правила, необхідні для того, щоб у процесі реалізації можна було послідовно та
узгоджено вносити деталі, пристосовуючи їх до базової структури моделі.
Визначення деяких ключових елементів у IFLA LRM покликане сприяти сумісності
практичного застосування моделі з різними правилами каталогізації. Один із таких випадків
– атрибут сутності твір – атрибут типового вираження. Він включає значення тих атрибутів
вираження, які вважаються важливими для характеристики твору, без попереднього
зазначення критеріїв, які можуть бути задіяні в процесі такого визначення в конкретних
правилах каталогізації.
Модель може враховувати широкий діапазон рішень, прийнятих у правилах каталогізації.
Наприклад, точні критерії, що розмежовують екземпляри сутності твір, не регулюються
моделлю. У результаті, модель не визначає рівень адаптації, який потрібен для того, щоб
певне вираження, базоване на наявному вираженні, розглядалося лише як ще одне
вираження того самого твору, а не як вираження окремого твору. Однак, для практичних
цілей ілюстрації моделі, використані приклади відображають загальноприйняту практику
щодо того, де ці кордони пролягають. Наприклад, всі переклади окремого тексту в
бібліотечних каталогах традиційно пов’язуються між собою однією назвою, якій надається
== <span id="2.3"></span>2.3. Процес консолідації концептуальних моделей родини ФВ ==
== <span id="2.4"></span>2.4. Зв'язок із іншими моделями ==
=<span id="3"></span>Глава 3. Користувачі та завдання користувача =
== <span id="3.1"></span>3.1. Аналіз користувачів ==